Дайджест новин законодавства і практики
за період з 27.03.2017 по 02.04.2017
РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”
Неприбутківці «пусту» звітність можуть не подавати
Фіскали роз’яснили, що неприбуткові установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, мають право не подавати до контролюючих органів звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та фінансову звітність у разі відсутності об’єктів оподаткування або показників, які підлягають декларуванню відповідно до вимог ПКУ, у тому числі у фінансовій звітності, оскільки вона подається як додаток до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та є її невід’ємною частиною.
На практиці, зазвичай рідкісною є ситуація коли у фінансовій звітності відсутні показники. Крім того, фіскали займають таку позицію, що відсутність показника, якраз і є показником для декларування. Тому, будьте уважні з висновками.
Лист ДФС від 16.03.2017 р. N 5264/6/99-99-15-02-02-15
Шведський стіл для працівників – в студію
У випадку організації шведського столу для працівників, у підприємства –роботодавця, постає питання оподаткування цієї операції – податком на додану вартість, ЄСВ, ПДФО та військового збору. Аргументи та висновки фіскалів наступні.
Щодо ПДФО та військового збору
Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається дохід, отриманий таким платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді, зокрема, харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених Кодексом для оподаткування прибутку підприємств (п.п. «б» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Щодо ЄСВ
Якщо роботодавцем організовується для працівників безкоштовне харчування за принципом «шведського столу», коли неможливо визначити кількість спожитих продуктів кожною окремою особою, тобто отриманий дохід у вигляді додаткового блага не може бути персоніфікований, то вартість такого харчування не може розглядатися як об’єкт оподаткування та база нарахування єдиного внеску.
Щодо ПДВ
Постачання товарів/послуг включає в себе безоплатну передачу майна іншій особі, постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (п.п.«в» п.п. 14.1.185, п.п. «в» п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Таким чином, операції підприємства з безкоштовного харчування своїх працівників на умовах «шведського столу» для такого підприємства – платника ПДВ є об’єктом оподаткування ПДВ, під час здійснення яких ПДВ нараховується у загальновстановленому порядку.
На жаль, податківці не зробили підсумків стосовно ПДФО та військового. Але зважаючи на аргумент щодо відсутності ідентифікації , а значить відсутність об’єкту для ЄСВ – висновок щодо неоподаткування ПДФО та війсковий можна зробити такий самий.
Лист ДФС від 22.03.2017 р. № 5683/6/99-99-13-02-03-15.
Звітність торговців алкоголем та тютюном
Нарешті Мінфін ухвалив зміни до Наказу № 49, яким, зокрема:
- скасував форми звітів № 1-РА та № 1-РТ;
- надав можливість подавати уточнювальні звіти до органів ДФС за основним місцем обліку на заміну вже поданим — до 10 числа місяця, що настає за звітним.
Наказ Мінфіну «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 11 лютого 2016 року № 49» від 10.11.2016 р. № 943.
Коригування фінрезультату при списанні безнадійної заборгованості у перехідні періоди
Фіскали дали відповідь на неврегульоване законодавством питання перехідних періодів. Стосується воно тих, хто коригує бухгалтерський прибуток на податкові різниці. Характер наданої відповіді- лояльний.
Починаючи з 01.01.2017 року платник податку зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів).
При цьому зменшення фінансового результату здійснюється лише на суму дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, чинним на дату її списання, незалежно від періоду створення резерву сумнівних боргів за такою заборгованістю.
Лист ДФС від 03.03.2017 р. N 4488/6/99-99-15-02-02-15
ДФС про пов’язаних осіб
Фіскали висловили свою думку, що якщо юридичні особи не відповідають критеріям пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, вони не вважаються пов’язаними особами.
За наявності обставин, зазначених в абзаці першому пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, юридичні та/або фізичні особи, які є сторонами господарської операції, мають право самостійно визнати себе для цілей оподаткування пов’язаними особами з підстав, не передбачених у підпунктах “а” – “в” цього підпункту.
Поряд з цим повідомляємо, що контролюючий орган в судовому порядку може довести на основі фактів і обставин, що одна юридична або фізична особа здійснювала практичний контроль за бізнес-рішеннями іншої юридичної особи та/або що та сама фізична або юридична особа здійснювала практичний контроль за бізнес-рішеннями кожної юридичної особи (пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Лист ДФС від 09.03.2017 р. N 424/2/99-99-15-02-02-10
Амортизація МНМА не відображається у додатку АМ декларації з податку на прибуток
Податківці слушно зауважили, що у рядках 1.1.1 та 1.2.1 додатку АМ декларації з податку на прибуток, зазначаються різниці, які виникають під час нарахування амортизації необоротних активів без урахування амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів.
Така позиція відповідає нормам ПКУ, адже МНМА не є основними засобами у розумінні ст. 14.1.138 ПКУ, то й податкові коригування,що передбаченні ст. 138 не поширюються на МНМА.
Лист ДФС від 02.03.2017 р. № 4346/6/99-99-15-02-02-15
Умови за яких заборгованість банку визнається безнадійною
На думку фіскалів, для визнання банком заборгованості безнадійною, слід відповідати двом критеріям.
Перший критерій. У разі відсутності майна у боржника – фізичної або юридичної особи для повного погашення заборгованості визнання такої заборгованості безнадійною згідно з пп. “є” пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу можливе за умови, що здійснені виконавцем відповідно до Закону N 1404 заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, а інше майно у боржника – відсутнє, що підтверджується постановою державного виконавця про повернення виконавчого документа у порядку і на умовах, визначених Законом N 1404.
Другий критерій. Заборгованість визнаватиметься безнадійною за умови відповідності такої заборгованості одній з ознак, наведених у пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
Лист ДФСУ від 09.03.2017 р. N 4774/6/99-99-15-02-02-15
Коригування фінрезу на суму роялті, що виплачене ФОП-у платнику ЄП 3-ої групи
На нашу думку, позиція висловлена у листі ДФС від 09.03.2017 року є суперечливою та такою, що не відповідає нормам закону. У даному листі податківці посилаються на норми із глави 1 розділу XIV Податкового кодексу, але зовсім не на ті, що мають відношення до згаданої ситуації. Нижче фрагмент листа ДФС з їхніми висновками.
Відповідно до п. 5 пп. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат по нарахуванню роялті у повному обсязі, якщо роялті нараховані на користь особи, яка сплачує податок у складі інших податків, крім фізичних осіб, які оподатковуються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу.
Згідно з пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Відповідно до пп. 2 п. 297.1 ст. 292 Кодексу платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів, зокрема з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої – третьої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 розділу XIV Кодексу.
Таким чином, юридична особа, яка виплачує роялті фізичній особі – підприємцю – платнику єдиного податку третьої групи, збільшує фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму витрат по нарахуванню роялті у повному обсязі.
Не згідні з даною позицією фіскалів, адже у будь-якому випадку, роялті , що отримані спрощенцем –фізособою, не підлягають оподаткуванню єдиним податком. А оподатковуються у відповідності із розділом IV ПКУ. Отже , на їх суму не збільшується фінрезультат до оподаткування. Підстава – абзац 1 статті 292.1 ПКУ, згідно якого до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді роялті.
Лист ДФС від 09.03.2017 р. N 4772/6/99-99-15-02-02-18
Штраф за несвоєчасну реєстрацію ПН, виписаних на неплатників ПДВ
Вкотре постало питання чи застосовуються штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних , виписаних на неплатника ПДВ. Це питання черговий раз постало у п’ятницю 31.03.2017 року – останній день реєстрації податкових накладних, виписаних у першій половині березня.
Державна фіскальна служба України, у зв’язку із зверненнями платників податків надає власну позицію з порушеного питання .
За порушення термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН або відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН штрафні санкції, визначені Кодексом, не застосовуються виключно до податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю) та складені на постачання товарів/послуг для операцій, які:
- звільнені від оподаткування;
- оподатковуються за нульовою ставкою.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 201.10 статті 201 Кодексу).
Статтею 195 Кодексу визначено перелік операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою, а перелік операцій, звільнених від оподаткування, – статтею 197, підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Враховуючи зазначене, штрафні санкції, визначені пунктами 1201.1 та 1201.2 статті 1201 Кодексу, не застосовуються до платників податку за порушення ними граничного строку реєстрації / відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних:
- що не надаються отримувачу (покупцю), складених на операції з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, та/або
- що не надаються отримувачу (покупцю), складених на операції з постачання товарів/послуг, які оподатковуються за нульовою ставкою.
Пунктом 198.5 статті 198 Кодексу повідомляємо, що вказаною нормою встановлено обов’язок платника податку нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях.
Таким чином, у разі порушення платником податку термінів реєстрації / відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних, складених при визначенні податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу, до такого платника податку застосовуються штрафні санкції, визначені відповідно пунктами 1201.1 або 1201.2 статті 1201 Кодексу, у визначених розмірах.
Вкінці листа, фіскали просять в найкоротший термін погодити позицію ДФС або висловити позицію МФУ з порушеного питання.
Лист ДФС від 03.03.2017 р. № 709/4/99-99-15-03-02-15
Коригування середньої зарплати на коефіцієнт підвищення є обов’язком для усіх підприємств
Позиція Мінсоцполітики стосовно обов’язку проведення коригування середньої зарплати на коефіцієнт підвищення є послідовною та незмінною. Норма пункту 10 Інструкції №100 повинна застосовуватися усіма роботодавцями, в тому числі – приватними підприємцями, що використовують найману працю та госпрозрахунковими підприємствами.
Згідно з пунктом 10 Порядку у випадку підвищення тарифних ставок і посадових окладів відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими колективними договорами (угодами), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригується на коефіцієнт підвищення тарифних ставок, посадових окладів.
Отже, коефіцієнт, на який необхідно прокоригувати виплати, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, розраховуються шляхом ділення окладу (тарифної ставки), встановленого після підвищення, на оклад (тарифну ставку) до підвищення.
Вийнятком є зміна тарифної ставки (посадового окладу) окремим працівникам у зв’язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вище оплачувану роботу (посаду) тощо.
На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей. Порядком передбачена можливість зменшення коефіцієнта коригування. Наказ про зменшення коефіцієнта коригування для всіх працівників підприємства погоджується з профспілковим комітетом або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
На думку Мінсоцполітики, непроведення коригування середньої заробітної плати є порушенням законодавства про працю.
Адже законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Розрахунок середньої заробітної плати для оплати відпустки відповідно до статті 21 Закону України “Про відпустки” визначається з урахуванням порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100 “Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати”.
Лист Мінсоцполітики від 27.10.2016 р. N 1491/13/8416
Щодо порядку коригування податкових зобов’язань з ПДВ та складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних при зарахуванні попередньої оплати за одним договором в рахунок оплати товарів/ послуг за іншим договором
Фіскали надали своє бачення щодо нарахування ПДВ у разі перезарахування сум у рахунок інших договорів.
Якщо продавцем – платником ПДВ на дату отримання попередньої (авансової) оплати за договором N 1 були визначені податкові зобов’язання з ПДВ та надалі за домовленістю сторін дія договору припиняється, а попередня (авансова) оплата зараховується в рахунок оплати товарів/послуг за договором N 2, то продавець – платник ПДВ має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання такої попередньої (авансової) оплати, та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ.
Складання такого розрахунку здійснюється на дату підписання документа, на підставі якого кошти, отримані за договором N 1, будуть зараховані в рахунок оплати вартості товарів/послуг за договором N 2.
Такий розрахунок коригування до податкової накладної відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПКУ підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг. Зареєстрований в ЄРПН розрахунок коригування є для постачальника підставою для зменшення нарахованих податкових зобов’язань, а для отримувача-покупця – підставою для зменшення податкового кредиту.
При цьому якщо за договором N 2 товари/послуги уже були поставлені та на дату такої поставки (“першої події”) постачальником було складено та зареєстровано в ЄРПН відповідну податкову накладну, то за фактом зарахування попередньої оплати за договором N 1 в рахунок оплати вартості товарів/послуг за договором N 2 податкова накладна постачальником не складається.
Якщо на дату підписання документа про зарахування попередньої оплати за договором N 1 в рахунок оплати вартості товарів/послуг за договором N 2 такі товари/послуги за договором N 2 поставлені не були, то на дату підписання такого документа продавець – платник ПДВ повинен визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти податкову накладну на суму попередньої оплати за договором N 2 (“перша подія”) і зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін. Така податкова накладна є для покупця товарів/послуг підставою для віднесення суми податку, зазначеної у ній, до податкового кредиту.
Лист ДФСУ від 02.03.2017 р. N 4341/6/99-99-15-03-02-15
Акциз при безкоштовній роздачі акцизного товару не виникає
Об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу).
Відповідно до наведеного у ст. 14 Кодексу термінологічного визначення понять реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування (абзац третій пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Оскільки дарування не підпадає під визначення реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, то у суб’єкта господарювання, який не здійснює реалізацію алкогольних напоїв, при даруванні таких напоїв відсутній об’єкт оподаткування акцизним податком з роздрібної торгівлі.
Лист ДФСУ від від 14.03.2017 р. N 5091/6/99-99-12-03-03-15
Талмуд, як додаток до декларації
На запитання: «Чи подаються примітки до фінансової звітності та чи проставляється позначка у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств про подання приміток до фінансової звітності, що складається відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності?»
Фіскали відповіли у З.І.Р-і, що враховуючи викладене, примітки до фінансової звітності платниками податків, які складають фінансову звітність за міжнародними стандартами, подаються у складі фінансової звітності як додаток до неї у самостійно обраному вигляді (письмове пояснення, таблиця, графік тощо). При цьому позначка про подання приміток до фінансової звітності, яка складається відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, у таблиці “Відомості про одночасне подання до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств форм фінансової звітності” не проставляється.
З.І.Р. підрубрика 102.23.02
Коригування фінансового результату на суму штрафів, нарахованих на користь ФОП-ів
Фіскали висловили лояльну позицію з приводу застосування норми статті 140.5.11 ПКУ, яка запрацювала з 1 січня 2017 року. На їхню думку, фінансовий результат до оподаткування не збільшується на суми штрафних (фінансових) санкцій та пені, нарахованих:
- контролюючими органами за порушення вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на такі контролюючі органи;
- на користь фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб – підприємців) відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів.
Лист ДФСУ від 03.03.2017 р. № 4486/6/99-99-15-02-02-15, Лист ДФСУ від 02.03.2017 р. № 4347/6/99-99-15-02-02-15
Підбірку підготувала:
Кавин Мар’яна,
САР, СІРА, АССА DipIFR, IFA-внутрішній аудит
Директор компанії “Академія професійного бухгалтера”