fbpx
[get_banners]

Дайджест нoвин «Підприємництво і право» з 26-го січня по 1-ше лютого 2015 року

In: Дайджести новин законодавства і практики 18 Aug 2015

Очікуємо нові рахунки з 7-го лютого 2015 року

 

     Державна казначейська служба на своєму веб-сайті проінформувала про введення в дію з 7 лютого 2015 р. рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів у 2015 році. Вводяться вони на виконання вимог Бюджетного кодексу України та Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік».

 

Послуги нерезидента – як бути у перехідному періоді

       ДФСУ роз’яснила, як в декларації з ПДВ відображати податковий кредит по послугах від нерезидента, які були отримані в грудні (IV кварталі) 2014 року і в січні (I кварталі) 2015 року.

       З 01.01.2015 р отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, отримує право на податковий кредит за такими операціями на дату складання ним податкової накладної за цими операціями, але за умови її реєстрації в ЄРПН.

       Тому необхідно враховувати, що в розділі II «Податковий кредит» декларації з ПДВ за січень (I квартал) 2015 може бути одночасно відображено податковий кредит з послугами від нерезидента, які були отримані в грудні (IV кварталі) 2014 року і в січні (I кварталі) 2015 року.

 

Авансові внески з податку на прибуток, що сплачуються філіями

      Згідно ст. 133 філії вже не є платниками податку на прибуток

      Відповідно до перехідних правил ПКУ, у січні – грудні 2015 року та січні – травні 2016 року платники зобов’язані сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток ще за старими нормами п. 57.1 ПКУ, тобто як до змін.

      Саме тому, у січні та лютому 2015 року авансові внески філій повинні сплачувати ще по-старому — за їхнім місцезнаходженням (тобто так само, як і в 2014 році) так як у декларації з податку на прибуток за 2013 рік задекларовано суми авансів, які підлягають сплаті за місцезнаходженням філій у січні та лютому 2015 року. 

ДФС у Чернівецькій області

 

Податківці роз’яснили правила подання декларації з податку на прибуток за 2014 рік

 

       Подання податкових декларацій із податку на прибуток за 2014 рік здійснюється за діючими формами у такі строки:

  • для базового звітного (податкового) періоду — календарного року — протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду — не пізніше 2 березня 2015 року ;
  • для базового звітного (податкового) періоду — календарного кварталу — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду — не пізніше 09 лютого 2015 року 

     Платники консолідованого податку подають декларації за правилами, що діяли до 31.12.2014 р. тобто подають декларації, за місцем реєстрації юридичної особи та відокремлених підрозділів. Але у Розрахунку податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за 2014 рік, суми щомісячних авансових внесків, що підлягатимуть сплаті в березні 2015 року – травні 2016 року, не зазначаються. Загальна сума таких авансових внесків визначається в цілому по платнику податку — юридичній особі в податковій декларації з податку на прибуток, що подається такою особою за 2014 рік.

   Також, податківці наголосили, що авансові внески січня – лютого 2015 року сплачуються за старими правилами — за місцем реєстрації головного підприємства (юридичної особи) та його відокремлених підрозділів, у сумах, задекларованих у звітності 2013 року.

 Лист ДФС від 29.01.2015 р. № 2707/7/99-99-19-02-01-17

 

Як податківці повідомлятимуть про реквізити ПДВ – рахунків

 

Державна казначейська служба України повідомила, що платникам наразі відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ.

За реквізитами електронних рахунків та роз’ясненнями щодо роботи з ними слід звертатися до Державної фіскальної служби України. 

Чи можуть новостворені підприємства скористатися зниженою ставкою ЄСВ

   Новостворені суб’єкти господарської діяльності не можуть застосовувати понижуючий коефіцієнт у зв’язку з відсутністю загальної середньомісячної бази нарахування єдиного внеску та розрахунку середньої зарплати за 2014 рік.

    ГУ ДФС у Івано-Франківській області

 

 Cплата ПДВ: з якого та на який рахунок платити з 1 січня 2015 року

 

Податківці роз’яснили, що сплата ПДВ до бюджету за грудень 2014 року, січень 2015 року та ІV квартал 2014 року здійснюється з поточних рахунків платників податку безпосередньо на бюджетні рахунки.

За звітні податкові періоди, починаючи з лютого місяця 2015 року та І кварталу 2015 року, перерахування сум податку до бюджету здійснюється в порядку, визначеному п. 200.2 ст. 200 ПКУ, із рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ.

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, підкатегорія 101.08

 

  З 1 –го лютого слід реєструвати усі податкові накладні

 

  Із 1 лютого 2015 року в Єдиному реєстрі податкових накладних реєструються абсолютно всі податкові накладні, незалежно від зазначеної в них суми ПДВ і походження товару.

Податкові накладні, складені платником податків у січні 2015 року та сума податку на додану вартість у яких становить менш ніж 10 тис.грн (у тому числі ті, які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування), можуть бути зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних за бажанням платника податку.

З 1 лютого 2015 року всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі ті, які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зверніть увагу!

Строк для реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі залишиться незмінним: протягом 15 календарних днів, що настають за днем складання податкової накладної.

 

Лист ДФС України від 17.01.2015 р. № 1237/7/99-99-20-03-01-17 

 

 Платники акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів  мають відзвітувати до 20-го лютого 2015 року

 Декларації з акцизного податку подаються до контролюючих органів, які територіально обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, на яких розташовані пункти продажу підакцизних товарів. Тобто кількість таких декларацій за звітний період має відповідати кількості адміністративно-територіальних одиниць, на яких розташовані пункти продажу підакцизних товарів.

Перше подання декларації за січень 2015 року здійснюється платниками акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів не пізніше 20 лютого 2015 року. 

Суми податку перераховуються до бюджету суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації за місячний податковий період.

Перша сплата задекларованих сум податку з роздрібного продажу підакцизних товарів за січень 2015 року здійснюється платниками акцизного податку не пізніше 2 березня 2015 року.

Податок сплачується до місцевих бюджетів адміністративно-територіальних одиниць, на яких розташовані пункти продажу підакцизних товарів.

 ДПІ в м. Черкасах

 

 Лояльне трактування податківцями норми, щодо сплати мінімального ЄСВ

 

У разі якщо база нарахування ЄСВ (окрім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної зарплати, установленої законом на місяць, за який нараховується зарплата (дохід), сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на місяць, за який нараховується зарплата(дохід), і ставки єдиного внеску, установленої для відповідної категорії платника єдиного внеску (передостанній абзац ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2014 р. № 2464-VI,далі — Закон про ЄСВ). Зазначена норма діє з 01.01.2015 р.

Як роз’яснила ДФС, ця норма застосовується за умови, що застрахованою особою відпрацьований повний календарний місяць. При цьому наголосили, що при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи, ставки ЄСВ, встановлені ч. 5 ст. 8  Закону про ЄСВ, застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Тобто якщо працівника на початку місяця звільняють з роботи чи приймають на роботу в останні дні місяці, то роботодавець, не зобов’язаний нараховувати ЄСВ із розрахунку мінімальної зарплати.

 

 Підприємці — загальносистемними мають право, але не зобов’язані платити ЄСВ, якщо у них не було доходу

 

Болюче питання, що пов’язане із змінами внесеними з 1 січня 2015 року у п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ: « у разі якщо підприємцем-загальносистемником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску» податківці на початках трактували фіскально. 

Але  згодом, свою думку змінили на більш лояльну, розмістивши на своєму сайті «…такі платники, за бажанням, з метою збереження собі страхового стажу у році або окремому місяці року, де не було ними отримано дохід (прибуток) можуть самостійно, у разі необхідності, визначити базу нарахування єдиного внеску. В такому випадку сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску та більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. Дана норма буде застосовуватися до доходу (прибутку) за 2015 рік».

 

Лист Міністерства Фінансів України від 15.01.2015 р. № 31-11410-08-10/871 

 

Чи впливає текст реклами на право на витрати

 

ВАСУ підсумував, що податківці не вправі робити висновки про віднесення інформації на банері до реклами. Адже, як було визначено судами попередніх інстанцій, під рекламними засобами слід розуміти будь-які засоби, що використовуються для реклами до її споживача в будь-якій формі й у будь-який спосіб. Тобто будь-яка інформація (усна, письмова), що містить у собі дані про товариство, товар та його господарську діяльність, є рекламою. Законодавство не обмежує у способах проведення реклами.

Висновок про невідповідність інформації, що міститься в рекламному банері, є таким, що зроблений із перевищенням визначеної законом компетенції податкового органу. Адже оцінка змісту рекламних матеріалів, який визначається платником самостійно під час провадження ним господарської діяльності, є втручанням податкового органу в таку діяльність. У рамках здійснення податкового контролю податковий орган лише перевіряє реальність операцій із придбання рекламних товарів і послуг, наявність у платника належним чином оформлених первинних документів на підтвердження факту понесення витрат за цими операціями, однак без оцінювання доцільності такої реклами, її ефективності, впливу змістового наповнення такої реклами на результат діяльності платника.

Тож доводи щодо завищення підприємством витрат і податкового кредиту по отриманих від його контрагента рекламних послугах ВАСУ вважає безпідставним, а податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

 Ухвала ВАСУ від 05.01.2015 р. у справі № К/800/22732/14

 

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – витяг з Ухвали Львівської міської ради 

 

 Про внесення змін до ухвали міської ради від 14.07.2011 № 664 “Про затвердження Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки“

ПОЛОЖЕННЯ

про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

1.1. Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (надалі – Положення) розроблене на основі Податкового кодексу України та відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні“.

1.2. Це Положення визначає ставки, порядок обчислення та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території    м. Львова.

1.3. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є місцевим податком, який сплачується за місцем розташування об’єкта оподаткування і який зараховується до міського бюджету м. Львова відповідно до Бюджетного кодексу України.

1.4. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

1.5. Норми цього Положення є обов’язковими для дотримання фізичними та юридичними особами – власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, контролюючими органами, а також органами державної реєстрації прав на нерухоме майно.

  1. Платники податку

2.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. 

2.2. Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб: 

2.2.1. Якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

2.2.2. Якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом.

2.2.3. Якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

3.2. Не є об’єктом оподаткування: 

3.2.1. Об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності).

3.2.2. Будівлі дитячих будинків сімейного типу.

3.2.3. Гуртожитки.

3.2.4. Житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням міської ради.

3.2.5. Об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину.

3.2.6. Об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції, а також дружинам (чоловікам) цих осіб.

3.2.7. Об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках.

3.2.8. Будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

3.2.9. Будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

3.2.10. Об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.

3.2.11. Господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо.

3.2.12. Гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки.

  1. База оподаткування

4.1. Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. 

4.2. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

4.3. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

 

  1. Пільги із сплати податку

5.1. База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:

5.1.1. Для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 80 кв. метрів.

5.1.2. Для житлового будинку/будинків незалежно від їх 

кількості – на 160 кв. метрів.

5.1.3. Для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 200 кв. метрів.

5.2. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

5.3. Львівська міська рада може встановлювати додаткові пільги з податку, що сплачується на території м. Львова, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

5.4. Додаткові пільги з податку, що сплачується на території м. Львова, з об’єктів житлової нерухомості для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

5.5. Пільги з податку, що сплачується на території м. Львова з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на:

5.5.1. Об’єкт/об’єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої цим Положенням.

5.5.2. Об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

5.6. Додаткові пільги з податку, що сплачується на території м. Львова з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються в залежності від майна, яке є об’єктом оподаткування.

5.7. Виконавчі органи Львівської міської ради до 1 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості відомості стосовно пільг, наданих міською радою відповідно до пункту 5.3 цього Положення.

  1. Ставка податку

6.1. Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством України на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування.

6.2. Ставка податку для об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, встановлюється у розмірі 0,5 відсотка мінімальної заробітної плати ( 6,09 грн. за 1 кв.м.).

6.3. Ставка податку для об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, встановлюється у розмірі 2 відсотків мінімальної заробітної плати ( 24,36 грн. за 1 кв.м.).

6.4. Ставки податку для об’єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються в залежності від зони розташування цих об’єктів нерухомості.

6.5. Зони розташування об’єктів нежитлової нерухомості визначаються у таких межах:

6.5.1. Перша зона – центральна: територія історичної забудови, внесеної до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що обмежена               вул. Торговою, просп. Свободи, пл. А. Міцкевича, пл. Галицькою,                         пл. Соборною, пл. Митною, вул. Личаківською, вул. В. Короленка,                вул. М. Лисенка, вул. Гуцульською, вул. М. Кривоноса, вул. О. Довбуша, вул. Опришківською, вул. Замковою, вул. Я. Остряниці, вул. Жовківською, вул. Заводською, вул. Замарстинівською, вул. Гайдамацькою,                   вул. Б. Хмельницького, пл. Князя Ярослава Осмомисла, вул. Торговою, та територія у межах комплексу Святоюрської гори.

6.5.2. Друга зона – середня: територія історичного ареалу (за винятком першої зони). У зону входить територія забудови ХІІ – початку ХХ століть у межах вул. Промислової, вул. В. Бобинського, вул. Смілої,           вул. Нафтової, вул. Дублянської, вул. Б. Хмельницького з прилеглою забудовою (будинки №№ 146, 144, 142, 140, 138, 136, 134, 132, 130, 128, 126, 124 у межах ділянок); вул. О. Ратича з прилеглою забудовою (будинки №№ 1, 3, 5, 7 у межах ділянок); цим же напрямком до залізничної колії, вздовж залізничної колії на схід, вул. Богданівської, залізничної колії на північний захід, вул. Березової з прилеглою забудовою непарної сторони від будинку № 1 до будинку № 53 у межах ділянок, вул. Дороги  Кривчицької  з прилеглою забудовою непарної сторони від будинку № 19 до будинку № 33 у межах ділянок, залізничної колії на південь до           вул. Грушевої, вул. Грушевої з прилеглою забудовою (будинки №№ 2, 4, 6, 8, 10, 12); вул. П. Ніщинського, вул. М. Козика, вул. Личаківської з прилеглою забудовою (будинки № 148, № 179) у межах ділянок, вул.Пасічної з прилеглою забудовою непарної сторони від будинку № 1 до будинку № 37 включно у межах ділянок, на південь включно з будинком   № 36, північно-західної та південної межі лісопарку “Погулянка“,           вул. Пасіки Галицькі, південна межа лісопарку “Погулянка“,                      вул. Жасминової, вул. Липової Алеї, парку Снопківського, перетинає             вул. В. Стуса по № 57 включно, південною межею парку “Залізна Вода“, що фіксується вул. Тернопільською на захід, вул. Тернопільською на південь з прилеглою зі сходу забудовою (будинки №№ 15, 17, 19 у межах ділянок); вул. Панаса Мирного, вул. Енергетичної з прилеглою забудовою (будинки №№ 12, 10, 8, 6, 4, 2 у межах ділянок); вул. Козельницької,      вул. І. Франка, південної межі Стрийського парку, вул. Стрийської,            вул. Академіка А. Сахарова, вул. Княгині Ольги, вздовж залізничної колії на захід, вул. Кульпарківської, вул. В. Антоновича, вул. М. Залізняка,           вул. І. Боберського, вул. Кульпарівської, вул. Городоцької до приміського вокзалу, території приміського та головного вокзалів, включаючи вокзальні споруди з тильної межі дебаркадера, вул. Чернівецької, включно з будинками з №№ 2, 4 та їхніми ділянками, вул. Залізничної,                       вул. О. Луцького, вул. Т. Шевченка, західної межі Янівського цвинтаря та її продовження до вул. Татарбурнарської, південна межа парку “Кортумова гора“, залізничної колії на північний схід та на південний схід до                      вул. Хімічної, вул. Хімічної до пр. В. Чорновола, вул. Хімічної з прилеглою забудовою парної сторони (будинки №№ 2-20 у межах ділянок),                   вул. Замарстинівської з прилеглою забудовою до будинків №№ 53 і 72 включно у межах ділянок, вул. Узбецької, вул. Р. Дашкевича з прилеглою забудовою непарної сторони (будинки №№ 1-13), вул. Янки Купали,             вул. Р. Дашкевича з прилеглою забудовою непарної сторони (будинки    №№ 39, 41, 43 у межах ділянок), вул. Жовківської з прилеглою забудовою непарної сторони (будинки №№ 43-59) і з прилеглою забудовою непарної сторони від будинку № 18 до будинку № 30 у межах ділянок,                      вул. Донецької з прилеглою забудовою непарної сторони (будинки                   №№ 1-21 у межах ділянок) до вул. Промислової.

6.5.3. Третя зона – периферійна: обмежена з внутрішньої сторони територією історичного ареалу (друга зона), з зовнішньої сторони – межами м. Львова.

6.6. Ставки податку для об’єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у таких розмірах:

 

Вид об’єкта нежитлової нерухомості

Ставка податку для об’єктів, що розташовані, %

у першій зоні

у другій зоні

у третій зоні

Будівля готельна або ресторанна

1,0

0,75

0,5

Будівля офісна

1,0

0,75

0,5

Будівля торговельна

1,0

0,75

0,5

Будівля для публічних виступів

1,0

0,75

0,5

Інша будівля

1,0

0,75

0,5

 

  1. Порядок обчислення суми податку

7.1. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

7.1.1. За наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, у тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів 5.1.1 або 5.1.2 пункту 5.1 цього Положення та додаткової пільги Львівської міської ради з неоподатковуваної площі таких об’єктів (у разі її встановлення), та відповідної ставки податку.

7.1.2. За наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, у тому числі їх часток, податок обчислюється, виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпунктів 5.1.1 або 5.1.2 пункту 5.1 цього Положення та додаткової пільги Львівської міської ради з неоподатковуваної площі таких об’єктів (у разі її встановлення), та відповідної ставки податку.

7.1.3. За наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється, виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпункту 5.1.3 пункту 5.1 цього Положення та додаткової пільги Львівської міської ради з неоподатковуваної площі таких об’єктів (у разі її встановлення), та відповідної ставки податку.

7.1.4. Сума податку, обчислена з врахуванням підпунктів 7.1.2 та 7.1.3 цього Положення, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.

7.2. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості, виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

7.3. Податкове/податкові повідомлення – рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з пунктами 7.1 та 7.2 цього Положення, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

7.4. Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником, починаючи з місяця, у якому виникло право власності на такий об’єкт.

7.5. Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку у десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення – рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

7.6. Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень – рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

7.7. Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

7.7.1. Об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку.

7.7.2. Розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку.

7.7.3. Права на користування пільгою із сплати податку.

7.7.4. Розміру ставки податку. 

7.7.5. Нарахованої суми податку.

7.8. У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право 

власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення – рішення. Попереднє податкове повідомлення – рішення вважається скасованим (відкликаним).

7.9. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щоквартально у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. 

7.10. Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. 

7.11. Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

7.12. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому виникло право власності. 

7.13. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення – рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності. 

  1. Терміни сплати податку

8.1. Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачують: 

8.1.1. Фізичні особи – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення – рішення.

8.1.2. Юридичні особи – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються у річній податковій декларації».

 

 Додатковий імпортний збір на разі не вводять

 

Мінфін нагадав про прийняті 28.12.2014 закони України щодо запровадження додаткового імпортного збору:

   – «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року» № 73-VІІІ;

     – «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо стабілізації платіжного балансу» № 74-VIII.

   Згідно з положеннями обох наведених законів, вони набирають чинність із моменту опублікування рішення КМУ щодо завершення консультацій України з міжнародними фінансовими організаціями. 

 

   Проте на цей час, за повідомленням Мінфіну, такі консультації не завершено.

 

   Лист Мінфіну від 21.01.2015 № 31-11310-12-10/1723  

 

Штраф у розмірі 10% за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної не застосовується до 1 липня 2015 року, а всі решта застосовуються з 1 лютого!

 З урахуванням змін, внесених до Податкового кодексу України (ПК) Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII (далі — Закон), пунктом 1201.1 ПК передбачені штрафи за порушення платниками податку термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у таких розмірах:

   – 10% від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

   – 20% від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

   – 30% від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

   – 40% від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

      Штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН застосовуються у разі, якщо такі накладні та розрахунки коригування підлягають наданню покупцям-платникам ПДВ.

      Водночас пунктом 35 ПК визначено, що штраф, передбачений пунктом 1201.1 ПК, а саме —10% від суми ПДВ, зазначеної в податковій накладній або розрахунку коригування, за порушення терміну реєстрації такої накладної або такого розрахунку коригування до 15 днів, не застосовується при порушенні термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування, складених у період з 01.02.2015 до 01.07.2015.

      Оскільки з 1 січня до 1 лютого 2015 року не всі податкові накладні та розрахунки коригування підлягають обов’язковій реєстрації в ЄРПН, і оскільки, відповідно до підпункту 4.1.4 ПК, однією із засад податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку, штрафи в цей період не застосовуються

 

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, підкатегорія 101.31

 

Соцстрах про зміни

 

Застрахована особа, як і  раніше може отримати допомогу по тимчасовій непрацездатності та / або допомогу по вагітності та пологах в сумі, що не перевищує в розрахунку на місяць максимальної величини для нарахування єдиного внеску. Тобто максимальний розмір соцстрахівської виплати в розрахунку на місяць:    

    – З 01.01.15 р по 30.11.15 р становить 20706 грн .;

    – З 01.12.15 р по 31.12.15 р – 23 426 грн.

       Однак з 01.01.15 р запрацювало ще одне обмеження максимального розміру як допомоги по тимчасовій непрацездатності, так і допомоги по вагітності та пологах. Щоправда, стосується воно не всіх застрахованих осіб, а лише тих, які протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку за даними Держреєстру загальнообов’язкового державного соцстрахування мають страховий стаж менше 6 місяців.

       Так, сума лікарняних для таких осіб в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розмір мінімальної зарплати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку (з 01.01.15 р – 1218 грн., З 01.12.15 р – 1378 грн.).

       А от розмір допомоги по вагітності та пологах для зазначених осіб у розрахунку на місяць повинен бути не більше двократного розміру мінімальної зарплати і не менше розміру мінімальної зарплати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.

       Тобто, застрахована особа зможе отримати декретні в розрахунку на повний календарний місяць в сумі:

       – Не менше 1218 грн. і не більше 2436 грн. – Якщо страховий випадок настане в період з 01.01.15 р по 30.11.15 р .;

    – Не менше 1378 грн. і не більше 2756 грн. – Якщо страховий випадок настане в період з 01.12.15 р по 31.12.15 р

       Що стосується пільгових категорій населення застрахованих осіб, які мають право на отримання лікарняних у розмірі 100% середньої зарплати (доходу), то змін не відбулося.

 

    Показники розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності наведені в таблиці:

 

Страховий стаж

Розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності в залежності від страхового стажу

до 01.01.15 р.

з 01.01.15 р.

до 3 років

60 %

50 %

від 3 до 5 років

60 %

від 5 до 8 років

80 %

70 %

більше 8 років т

100 %

100 %

 

    Лист ФСС з ТВП від 05.01.15 р. № 12 / 07-21.

 

 

 

 

 

 

 

 

Упорядник:  Мар’яна Кавин міжнародний сертифікований професійний бухгалтер САР, СІРА, IFA-внутрішній аудит, директор компанії «Західна консалтингова група». Тренер з фінансового обліку за програмою САР/СІРА.

X