fbpx
[get_banners]

Дайджест нoвин «Підприємництво і право» з 23-го лютого по 01-ше березня 2015 року

In: Дайджести новин законодавства і практики 18 Aug 2015

Акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів повинен відображатися у розрахунковому документі як окрема податкова група.

 

    Державна фіскальна служба у своєму листі розглянула інформаційний запит та повідомила, що акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів повинен відображатися у розрахунковому документі (фіскальному чеку) як окрема податкова група.

 

 

       Лист ДФС від 31.01.2015 р. № 807/3/99-99-22-07-03-14   

 

 В окремому Листі державною фіскальною службою надано роз’яснення виробникам РРО та сервісним центрам по обслуговуванню РРО щодо програмування акцизного податку із прикладом відображення у розрахунковому документі акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів як окремої податкової групи

 

    Лист ДФС від 30.01.2015 р. № 1811/6/99-99-22-07-03-15 

 

 

 

Порядок декларування акцизного податку 

       Податківці уточнили, що звітність з акцизного податку за січень 2015 року для платників акцизного податку, крім платників, визначених підпунктами 212.1.11 – 212.1.14 пункту 212.1 статті 212 Кодексу, повинна подаватись за формами, затвердженими Наказом N 1030.        

Платники, визначені підпунктами 212.1.11 – 212.1.14 пункту 212.1 статті 212 Кодексу, а саме:  

– суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів; 

– оптові постачальники електричної енергії, виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її поза оптовим ринком електричної енергії;       

– власники ввезених на митну територію України вантажних транспортних засобів, переобладнаних у легкові автомобілі, з яких справляється акцизний податок, за умови подання документів до органу внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації таких транспортних засобів у січні 2015 року,        

мають право подати звітність з акцизного податку за звітний (податковий) період січень 2015 року за формами, затвердженими Наказом N 14.        

У Листі уточнено, що,  оскільки відповідно до статті 49 Кодексу податкова декларація може бути подана за вибором платника як в електронному, так і в паперовому вигляді, представники контролюючого органу не мають права обмежувати платників у способах подання декларації.        

Починаючи з 01 березня 2015 року (за звітний період лютий 2015 року), податкові декларації з акцизного податку повинні подаватися всіма платниками акцизного податку тільки за формами у редакції Наказу N 14

Лист ДФС від 23.02.2015 р. N 6036/7/99-99-19-03-03-17 

 

 

Дотримання умов застосування понижуючого коефіцієнта до ставок єдиного внеску

     Податківці роз’яснили, хто з роботодавців має право на зниження ставки єдиного внеску, який розмір понижуючого коефіцієнта можуть використовувати роботодавці та порядок  дотримання умов застосування понижуючого коефіцієнта.

Зокрема, щодо дотримання першої, другої, третьої та четвертої умов, у Листі наведено приклади розрахунку бази нарахування єдиного внеску, середньої заробітної плати за 2014 рік, середнього платежу на одну застраховану особу.

Лист ДФС від 24.02.2015 р. № 6187/7/99-99-17-03-01-17

 

 Понижувальний коефіцієнт до ставки інвалідів, які працюють, не застосовується

    Пунктом 3 розділу ІI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 № 77-VIII  (далі — Закон № 77) визначено, що роботодавцям  надається право на застосування коефіцієнта понижувальної ставки єдиного внеску.

     На зниження ставки єдиного внеску мають право роботодавці:

 

  • підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;
  • фізичні особи — підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, або за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру).

 

    Виходячи з норм пункту 3 розділу ІI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 77 застосування понижувального коефіцієнта можливе лише до ставок єдиного внеску, визначених частиною п’ятою статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.

   Для роботодавців понижуючий коефіцієнт застосовується до розміру єдиного внеску, який визначається відповідно до класів професійного ризику виробництва (від 36,76% для 1 класу професійного ризику виробництва до 49,7% для 67 класу професійного ризику виробництва) таких роботодавців.

     Отже, понижувальний коефіцієнт до ставки інвалідів, які працюють, не застосовується.

         Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, підкатегорія 301.04.01

  Заходи адміністрування під час застосування податкового компромісу

     Департамент оподаткування юридичних осіб ДФС України  роз’яснює  порядок застосування платниками податку режиму  податкового компромісу. 

     Податківці наголошують, що до затвердження окремої форми уточнюючого розрахунку платникам ПДВ, які бажають скористатись податковим компромісом відповідно до вказаного підрозділу Кодексу, слід використовувати форму уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 N 966 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014 року за N 1267/26044. 

     Уточнюючий розрахунок подається разом з Заявою про компроміс (приклад форми додається – додаток 1) та Переліком (описом) операцій (приклад форми додається – додаток 2), щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації тимчасово на паперовому носії.

 

      Лист ДФС  від 02.02.2015 р. N 3217/7/99-99-15-01-04-17    

 

 

Необхідність перегляду положення Узагальнюючої податкової консультації в частині операцій з борговими цінними паперами 

 

    Міністерство фінансів розглянуло звернення Незалежної асоціації банків України від 05.02.2015 № 2391/2-05/02 стосовно положень Узагальнюючої податкової консультації, затвердженої наказом державної фіскальної служби України від 26.12.2014 № 400.   

 Позиція Міністерства щодо порядку відображення в бухгалтерському обліку операцій з борговими цінними паперами, номінованими в іноземній валюті, викладена у листі на адресу ДФС України від 24.09.2104 № 31-11410-07-10/24641. На адресу ДФС України 18.02.2015 направлено лист № 31-11130-09-10/5045 стосовно необхідності перегляду положення Узагальнюючої податкової консультації в частині операцій з борговими цінними паперами (запитання 6) для внесення відповідних змін та затвердження Узагальнюючої податкової консультації відповідно до вимог Положень (стандартів) бухгалтерського обліку та постанови кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236.

 

      Лист Міністерства фінансів України  від 24.02.2015 р. № 31-11130-11-10/5709 

 

 

 Перерахування платежiв до бюджету у 2015 

 

    ДФС надала митницям перелiк нових рахункiв з облiку надходжень державного та мiсцевих бюджетiв та уточнила, що у вiдповiдностi до наказу Державної казначейської служби України вiд 08.01.2015 N 4 “Про внесення змiн до Довiдника вiдповiдностi символу звiтностi коду класифiкацiї доходiв бюджету” датою початку здiйснення операцiй по зарахуванню надходжень до державного та мiсцевих бюджетiв на рахунки, вiдкритi згiдно з наказом ДКСУ вiд 06.01.2015 N 4, визначено – 26.01.2015.         

   До приведення у вiдповiднiсть Класифiкатора видiв надходжень бюджету, що контролюються митними органами, затвердженого наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 20.09.2012 року N 1011 (зi змiнами), при здiйсненнi митного оформлення у Листі зазначені види платежу надходжень.

 

    Лист ДФС    від 20.01.2015 р. N 1487/7/99-99-25-01-17

 

 Перелiк кодiв пiльг у зв’язку з запровадженням додаткового iмпортного збору

 

   Департаментом адмiнiстрування митних платежiв та митно-тарифного регулювання надано роз’яснень щодо включення суми додаткового iмпортного збору до бази оподаткування податком на додану вартiсть.  Зокрема, з моменту набрання чинностi зазначеним рiшенням Уряду, у графi 44 iмпортних митних декларацiй на товари, якi не є об’єктами оподаткування додатковим iмпортним збором, мають наводитися вiдомостi за однiєю з наведених у Листі схем. 

 

 Лист ДФС  від 25.02.2015 р. N 358/99-99-25-01-01-18

 

 Особливості здійснення деяких валютних операцій

 

    Правління НБУ постановило запровадити додаткові заходи щодо проведення валютних операцій. Зокрема, НБУ заборонив:

1) купляти іноземну валюту за рахунок коштів у гривні, залучених у формі кредиту. 

2) здійснювати авансові платежі в іноземній валюті за імпорт товару за зовнішньоекономічним договором, загальна вартість якого перевищує 50 000 доларів США, якщо НБУ не підтвердив можливість здійснення цих платежів. Підтверджені платежі виконуються не раніше четвертого операційного дня з дня подання банком інформації про ці платежі в реєстрі.        

   Також НБУ зобов’язав банки здійснювати авансові платежі в іноземній валюті за імпорт товару за зовнішньоекономічним договором, загальна вартість якого перевищує 500 000 доларів США виключно з використанням акредитивної форми розрахунків, яка повинна відповідати певним вимогам: класифікація світових рейтингових компаній,  мета купівлі валюти, належне представлення документів. 

 

 

Постанова Правління НБУ  від 23.02.2015 р. № 124

 

 

 

 Оподаткування доходів нерезидента, отриманих через резидента

 

     Згідно з підпунктом 141.4.2 ПКУ, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності, утримують податок з таких доходів за ставкою в розмірі 15% їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати.

Відповідно до підпункту 141.4.8 ПК, резиденти, які надають агентські, довірчі, комісійні та інші подібні послуги з продажу чи придбання товарів, робіт, послуг за рахунок і на користь лише певного нерезидента, під час виплати такому нерезиденту утримують і перераховують до відповідного бюджету податок із доходу, отриманого таким нерезидентом із джерел в Україні, визначений у порядку, передбаченому для оподаткування прибутків нерезидентів, що провадять діяльність на території України через постійне представництво. При цьому такі резиденти не підлягають додатковій реєстрації в контролюючих органах як платники податку.

    Положення підпункту 141.4.8 ПК не поширюються на випадки надання резидентами агентських, довірчих, комісійних та інших подібних посередницьких послуг з продажу чи придбання товарів, робіт, послуг за рахунок і на користь нерезидентів у випадку, якщо вони надають зазначені послуги в межах своєї основної (звичайної) діяльності.

 

 

         Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, підкатегорія 102.12 

 

 

 Підстави для непритягнення до відповідальності у разі відсутності первинних документів на місці продажу

 

      Фінансова санкція, встановлена статтею 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі — Закон № 265), може бути застосована до юрособи лише у тому випадку, якщо ця особа не веде обліку товарів або веде такий облік із порушенням порядку, визначеного П(С)БО 9 «Запаси», затвердженого наказом Мінфіну від 20.10.1999 № 246.

         Така позиція Верховного Суду України у спорі щодо відсутності в юрособи первинних документів (накладних на товарно-матеріальні запаси) на момент проведення перевірки контролюючим органом за місцем реалізації товарів.

        Зокрема, підприємство реалізувало товар у кількох торговельних точках, розташованих у різних районах міста. Бухоблік же вівся у центральній бухгалтерії підприємства, де зберігалася вся первинна документація, у тому числі й накладні на товар. Підприємство мало всі первинні документи на товари, що реалізовувались, а облік товарних запасів вівся відповідно до вимог чинного законодавства.

      Тож сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом накладних за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови що ці товари належним чином (у встановленому законом порядку) обліковані, не є підставою для застосування до юрособи фінансової санкції, передбаченої статтею 21 Закону № 265.

 

Постанова Верховного суду України від 20 січня 2015 року № 21-275а14 «Про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій» 

 

 

Підготувала:  Урбановська Юлія, економіст з бухгалтерського обліку 

X