fbpx

Дайджест нoвин «Податки і облік» з 27.04.2020 пo 04.05.2020

In: Дайджести новин законодавства і практики 04 May 2020 Tags: ,

Дайджест нoвин «Податки і облік»

з 27.04.2020 пo 04.05.2020

 

Ринок землі. Закон підписано

Президент України підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» від 31.03.2020 № 552-ІХ.

Зокрема, Законом передбачено, що з 01.07.2021 право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею до 100 га можуть набувати виключно громадяни України. З 01.01.2024 таку можливість отримають також юридичні особи, власниками яких є українці. Вони зможуть купувати до 10 тис га землі. Заборонено також продаж державних та комунальних земель.

 

Питання, чи надавати іноземцям право купувати землю, вирішуватиметься на референдумі.

 

 

За матеріалами Офіційне інтернет-представництво Президента України

 

 


Напрямки підтримки фермерських господарств від урядуНапрямки підтримки фермерських господарств від уряду

Уряд Постановою від 22.04.2020 № 106 «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств» вдосканалив механізм держпідтримки кооперативам та фермерським господарствам.

Зокрема, державна підтримка фермерським господарствам буде реалізуватися за такими напрямами:

  • дотація за утримання від п’яти корів молочного напряму продуктивності;
  • бюджетна субсидія на одиницю оброблюваних угідь (1 га) для новостворених ФГ, яка надаватиметься їм для провадження с/г діяльності;
  • часткова компенсація витрат, пов’язаних з наданням дорадчих послуг;
  • відшкодування с/г обслуговуючим кооперативам 70 % вартості (без ПДВ) як придбаних техніки та обладнання, так і профінансованих за рахунок банківського кредиту.

 

 

За матеріалами Урядовий портал

 


Роз’яснення НБУ щодо Закону про фінмоніторингРоз’яснення НБУ щодо Закону про фінмоніторинг

НБУ надає роз’яснення щодо застосування на практиці Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», який набув чинності  28.04.2020 року.

По-перше, впроваджується ризик-орієнтований підхід у роботі з клієнтами. Високоризикових клієнтів перевірятимуть більш прискіпливо(тих, хто може проводити операції на великі суми).

Закон збільшує граничний поріг операцій обов’язкового фінмоніторингу суми до 400 тис. грн (було 1150 тис грн) та зменшує список до 4 ознак операцій (було 17). Звітувати потрібно про такі операції: 

  • готівка; 
  • переказ коштів за кордон;
  • операції політиків;
  • операції клієнтів з держав, які працюють «в антилегалізаційній сфері», як наприклад Північна Корея. 

По-третє, дистанційна індентифікація. Тепер, щоб відкрити рахунок у банку не потрібно йти у відділення. Засвідчити свою особу можна або через відеозв’язок, або через систему BankID та ін.

По-четверте, розширюються вимоги до ідентифікації тих, хто робить переказ грошових коштів. Це не стосується переказів грошей з карти на карту. Банківська карта – це вже ідентифікований продукт, і банк має інформацію про власників карток. Йдеться переважно про перекази без відкриття рахунку – наприклад поповнення рахунку через термінал. Для поповнення рахунку через термінал на суму 5 тис. грн і більше, потрібна ідентифікація. До кінця року платіжні термінали будуть обладнані спеціальними зчитувачами карт. Проте ці правила не стосуються: оплати комунальних послуг, сплати податків та інших обов’язкових державних платежів, оплати товарів чи послуг, поповнення кредитних карток до 30 тис грн. У цьому випадку ідентифікація не буде потрібна!

По-п’яте, Закон розширює перелік суб’єктів первинного фінмоніторингу. Тепер їх перелік поповнюють: поштові оператори, ріелтори, юристи, представники грального бізнесу, і ті, хто надає податкові консультаційні послуги. 

 

За матеріалалами НБУ

 


Порядок ідентифікації клієнтів під час переказу коштівПорядок ідентифікації клієнтів під час переказу коштів

У зв’язку з набуттям чинності Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» запроваджуються дві основні вимоги:

  • здійснити ідентифікацію та верифікацію платника;
  • супроводження переказу коштів необхідним переліком даних щодо платника та отримувача.

Оновлені вимоги Закону не поширюються на:

  • сплату житлово-комунальних послуг, оплату податків, штрафів, інших обов’язкових зборів та платежів (незалежно від суми);
  • сплату кредиту у сумі до 30 тис. грн;
  • перекази для оплати товарів і послуг, що здійснені платником за допомогою платіжної картки (або іншого електронного платіжного засобу), якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми);
  • всі готівкові перекази в межах України у сумі до 5 тис. грн;
  • зняття коштів з власного рахунку.

 

 

Лист НБУ від 13.04.2020 № 25-0006/18603

 


Пілотний проект: Е-ТТНПілотний проект: Е-ТТН

Міністерство інфраструктури України у взаємодії з Міністерством цифрової трансформації України розпочинає реалізацію пілотного проєкту з впровадження в Україні е-ТТН.

Компанії зможуть швидко, без додаткової паперової тяганини та використання спеціального програмного забезпечення, використовувати переваги е-ТТН завдяки API (прикладний програмний інтерфейс, завдяки якому одна комп’ютерна програма може взаємодіяти з іншою).

Для реалізації проєкту вже прийнята необхідна нормативна база. 

Разом із впровадженням е-ТТН, Україна планує приєднатися до Додаткового протоколу до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів  про електронну накладну. 

 

За матеріалами Міністерство та Комітет цифрової трансформації

 


У платника податкового обов’язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування непередбаченоУ платника податкового обов’язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування непередбачено

Верховний Суд при розгляді справи приходить до таких висновків:

дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, — достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту;

норми ПКУ дозволяють платнику податку формувати витрати у зв’язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статусу первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, витрати;

характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах;

ПКУ визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: відсутність зв’язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність реальних поставок), відсутність податкової правосуб’єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником ПДВ;

чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов’язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів;

платник податків не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов’язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу;

платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів;

норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв’язку з придбанням товарів, призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків — покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність останнього щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними;

відсутність інформації у податкового органу щодо наявності у контрагента позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу;

недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції;

неналежне декларування контрагентом позивача не свідчить про нездійснення господарської операції, а податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку — покупця дотримання контрагентів позивача податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто у разі підтвердження реального характеру здійснених робіт, поставлених товарів, наданих послуг, як у цій ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені контрагентом, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи;

законодавством не передбачений обов’язок суб’єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов’язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до ЄДР юридичних осіб та ФОП, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ на час здійснення господарських операцій.

 

 

Постанова ВС України від 11.03.2020 у справі № 826/5678/18

 


Рішення суду про розстрочення сплати податкового боргу не змінює статус такої заборгованості і не скасовує нарахування пеніРішення суду про розстрочення сплати податкового боргу не змінює статус такої заборгованості і не скасовує нарахування пені

Суд зазначає: у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов’язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Дії контролюючого органу з автоматичного спрямування сплачених платником коштів на погашення податкового боргу виходячи з хронології його виникнення, визнані судом законними.

Безпосереднє рішення суду про розстрочення сплати податкового боргу є лише процесуальним рішенням, що визначає спосіб виконання судового рішення про стягнення податкового боргу шляхом розстрочення сплати боргу та не звільняє платника податків від відповідальності у вигляді пені, передбаченої пп. 129.1.1 ст. 129 ПКУ. Така пеня фактично є платою за таке розстрочення.

ПКУ не передбачено особливостей нарахування (або не нарахування) пені на розстрочені судовими рішеннями суми. Ухвалення судом рішення про розстрочення сплати податкового боргу не змінює статус такої заборгованості (податковий борг — несплачена сума узгодженого (самостійно задекларованого) грошового зобов`язання) та не спростовує того факту, що боржник вчинив податкове правопорушення у вигляді несплати цього боргу і таке правопорушення триває до часу погашення боргу в добровільному чи примусовому порядку.

Отже, рішення про нарахування пені на розстрочені судовими рішеннями суми ґрунтується на положеннях податкового законодавства і відповідає висновкам Верховного Суду.

 

 

Постанова ВС України від 10.03.2020 у справі № 520/4100/19

 


Показники фінзвітності не підлягають відображенню в Декларації. Чи потрібно подавати декларацію з ПНП?Показники фінзвітності не підлягають відображенню в Декларації. Чи потрібно подавати декларацію з ПНП?

Податківці інформують: враховуючи, що для обрахунку об’єкта оподаткування використовуються дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності, платники ПНП зобов’язані подавати Декларацію з ПНП за податкові (звітні) періоди, визначені ПКУ, разом з проміжною або річною фінансовою звітністю, незалежно від показників, які відображені у такій фінансовій звітності.

 

 

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 102.20.02

 


Суми резерву уцінки запасів у декларації з ПНПСуми резерву уцінки запасів у декларації з ПНП

Податківці повідомляють: відповідно до п.п. 134.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування ПНП є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінрезу до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень) відносно забезпечення для відшкодування наступних (майбутніх) витрат визначені п. 139.1 ПКУ.

Фінрез до оподаткування збільшується на суму витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати) відповідно до НП(С)БО бабо МСФЗ (п.п. 139.1.1 ПКУ).

Згідно з п.п. 139.1.2 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується:

  • на суму використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
  • на суму коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) на відпустки працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

У разі якщо підприємством ухвалено рішення здійснювати уцінку матеріалів через створення резерву (забезпечення) знецінення запасів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, то в такому випадку виникають різниці згідно з п. 139.1 ПКУ для коригування фінансового результату до оподаткування.

Різниці, визначені ПКУ, відображаються у Додатку РІ до рядка 03 РІ декларації.

У рядку 2.1.1 цього додатка декларації відображається сума витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат відповідно до НП(С)БО або МСФЗ.

У рядку 2.2.1.1 – сума коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до НП(С)БОабо МСФЗ

 

 

За матеріалами Офіс ВПП ДПС

 


Експорт гречки під забороною до 01.07.2020Експорт гречки під забороною до 01.07.2020

Податківці зазначають: згідно з Постановою «Про внесення змін до додатку 1 постанови Кабінету міністрів України від 24.12.2019 року № 1109» забороняється до 01.07.2020 експортувати гречку на зовнішні ринки.

Постановою запроваджується тимчасово, до 01.07.2020 режим ліцензування та квотування експорту гречки та зерна гречки лущеного (без плодової оболонки).

Зокрема, встановлено, нульовий обсяг квоти для зазначених товарів, за кодами згідно УКТЗЕД 1008 10 00 00 та 1104 29 17 00. 

Відповідні зміни внесено до додатку 1 Постанови 1109 «Обсяг квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню у 2020 році».

 

 

За матеріалами Офіс ВПП ДПС

 


Податковий кредит за митними деклараціями та строки його включенняПодатковий кредит за митними деклараціями та строки його включення

Податківці повідомляють: для операцій із ввезення на митну територію України товарів, датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п.187.8 ПКУ, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України – дата складення платником ПН за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Згідно з п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН ПН/РК до таких ПН чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ПКУ.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих ПН/РК до таких ПН, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення ПН/РК.

Таким чином, норма щодо включення суми ПДВ до складу податкового кредиту протягом 1095 днів стосується лише ПН і не може застосовуватися до сум ПДВ, що включаються до складу податкового кредиту на підставі митних декларацій.

Отже суми ПДВ на підставі митних декларацій включаються до складу податкового кредиту виключно у тому періоді, в якому відбулось оформлення відповідної митної декларації.

Відповідно до п. 50.1 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

 

 

За матеріалами Офіс ВПП ДПС

 


Особливості застосування звільнення від оподаткування ПДВОсобливості застосування звільнення від оподаткування ПДВ

Податківці нагадують: операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування ПДВ на період дії карантинних заходів.

Перелік таких товарів затверджений постановою КМУ від 20.03.2020 № 224. Операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів, включених до зазначеного Переліку, звільняються від оподаткування ПДВ, незалежно від того, хто виробляє та закуповує таку продукцію.

Податкові пільги з ПДВ надаються не окремим платникам податків, а застосовуються лише при здійсненні операцій з постачання тих чи інших товарів, або надання тих чи інших послуг. Якщо дію пільги прямо не зупинено чи не обмежено відповідними нормами ПКУ, платники ПДВ не мають права ні відмовитися, ні зупинити використання режиму звільнення від оподаткування на один чи декілька звітних періодів.

Вартість товарів, що включені до Переліку, повинна визначатися без ПДВ з настання дати запровадження цієї пільги (тобто з 17 березня 2020 року).

Така вимога законодавства застосовується незалежно від наявності положення щодо необхідності нарахування ПДВ як у договорах, так і в первинних документах, складених на постачання таких товарів. Також ця вимога застосовується незалежно від дати укладення таких договорів.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у м. Києві

 

 


Особливості складання ПН за операціями, які звільненні від оподаткуванняОсобливості складання ПН за операціями, які звільненні від оподаткування

Податківці наголошують: при складанні ПН за операціями з постачання товарів, які включені переліку відповідно до Постанови КМУ від 20.03.2020 № 224 необхідно зазначати:

  • у верхній лівій частині ПН у графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування робиться помітка «Без ПДВ»;
  • у графі 8 розділу Б (таблична частина) ПН вказується код ставки податку «903»;
  • у графі 9 зазначається код пільги, визначений Довідником пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків, зборів, інших обов’язкових платежів. Згідно із Довідником № 98/2, складеним за станом на 2 квітня 2020 року, для операцій з постачання товарів, включених до Переліку №224, застосовується код пільги 14060544.

У випадку якщо у платника відсутня можливість зареєструвати в ЄРПН ПН із зазначенням у графі 9 такої ПН коду пільги 14060544, то в такому випадку платник податку у графі 9 має можливість проставити умовний код «99999999».

У разі одночасного постачання товарів включених до Переліку № 224 (операції з постачання яких звільняються від оподаткування), та будь-яких інших товарів та послуг операції з постачання яких підлягають оподаткуванню за ставкою ПДВ 7 або 20 %, платник податку має складати окремі ПН для постачання товарів в межах оподатковуваних та звільнених від оподаткування ПДВ операцій адже одночасного відображення у одній ПН цих двох типів операцій не передбачено.

 

 

За матеріалами Офіс ВПП ДПС

 

 


Ліцензія на зберігання пального чи можуть податківці відмовити в її видачі?Ліцензія на зберігання пального чи можуть податківці відмовити в її видачі?

Податківці нагадують: відповідно до ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зберігання пального здійснюються суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Місце зберігання пального згідно зі ст. 1 Закону № 481 – це місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Ліцензія на право зберігання пального видається за місцем розташування місць зберігання пального за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Для отримання ліцензії на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

  • документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
  • акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
  • дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право зберігання пального.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта.

Суб’єкт господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб’єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.

За таким фактичним місцезнаходженням суб’єкт господарювання має повідомити про наявність відповідного об’єкта оподаткування шляхом подання повідомлення за формою № 20-ОПП.

Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у Законі № 481, забороняється.

Ліцензія на зберігання пального або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 20 календарних днів з дня одержання зазначених у Законі № 481 документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Акцизний склад згідно з п.п. 14.1.6. ПКУ – це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

П.п. 212.3.4. ПКУ встановлено, що особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання ФОП до початку здійснення реалізації пального.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджена наказом Мінфіну від 19.06.2019 № 262, «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового».

Порядок реєстрації платників акцизного податку та акцизних складів регулюється Порядком електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженим постановою КМУ від 24.04.2019 № 408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового».

П. 5 Порядку № 408 встановлено, що платники акцизного податку – розпорядники акцизних складів зобов’язані зареєструвати усі акцизні склади в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Згідно з п. 6 Порядку № 408 на підставі заяви, що подається для реєстрації особи як платника акцизного податку, здійснюється одночасно реєстрація акцизних складів такого платника.

У разі введення в експлуатацію нових акцизних складів після реєстрації особи як платника акцизного податку платник акцизного податку – розпорядник акцизного складу подає заяву з відміткою про реєстрацію акцизного складу.

У заяві зазначається інформація про всі наявні у розпорядника акцизного складу та введені в експлуатацію акцизні склади із зазначенням кодів адміністративно-територіальних одиниць згідно з КОАТУ. Щодо кожного акцизного складу в заяві зазначається ідентифікатор об’єкта оподаткування, про який надіслано повідомлення відповідно до вимог п. 63.3 ПКУ(форма № 20-ОПП).

П.п. 6 п. 7 Порядку № 408 встановлено, що заява не приймається, якщо щодо акцизного складу, зазначеного в заяві разом з ідентифікатором об’єкта оподаткування, у контролюючому органі відсутнє повідомлення про такий об’єкт оподаткування відповідно до вимог п. 63.3 ПКУ або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим або не експлуатується розпорядником акцизного складу.

Якщо місце зберігання пального відповідає ознакам акцизного складу, визначеним п.п. 14.1.6. ПКУ, воно має бути зареєстроване як акцизний склад розпорядником акцизного складу.

Підставою для відмови заявнику у видачі ліцензії на зберігання пального є:

  • не внесення річної плати за ліцензію, 
  • неподання чи подання не в повному обсязі завірених заявником копій документів для отримання ліцензії на зберігання пального, передбачених ст. 15 Закону № 481, 
  • подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

При цьому акцизний склад має перебувати на обліку у контролюючому органі і про нього як про об’єкт оподаткування повідомлено контролюючий орган (подано повідомлення за формою № 20-ОПП).

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 113.04

 


Зберігання металобрухту на власній території чи треба платити екоподаток?Зберігання металобрухту на власній території чи треба платити екоподаток?

Податківці консультують: згідно з пп. 240.1.3 ПКУ платниками екологічного податку є особи, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюється, зокрема, розміщення відходів. Це не стосується розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання.

Відповідно, суб’єкт господарювання, у якого в процесі діяльності утворився металобрухт, згідно з п.п. 240.1.3 ПКУ не є платником податку в частині розміщення такого металобрухту на його власних територіях для подальшої реалізації або утилізації.

 

 

Лист ДПС України від 17.04.2020 № 1589/6/99-00-04-03-03-06/ІПК

 


«Виріб медичного призначення» та «лікарський засіб» - визначення від податківців«Виріб медичного призначення» та «лікарський засіб» – визначення від податківців

Податківці повідомляють: вироби медичного призначення (медичні вироби) – це будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів.

Норми визначено аб.30 ст. 2 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Аб.2ст. 2 Закону України від 04.04.1996 №123/96-ВР «Про лікарські засоби» із змінами та доповненнями встановлено, що лікарський засіб – це будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох активних фармацевтичних інгредієнтів (далі – АФІ) та допоміжних речовин)), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

 


Місце здійснення розрахунків визначити неможливо та РРОМісце здійснення розрахунків визначити неможливо та РРО

Податківці консультують: якщо місце здійснення розрахунків визначити неможливо (наприклад, отримання споживачем комп’ютерних програм, електронних книжок, доступ до інтернет-ресурсу тощо виключно в електронній формі), то у такому випадку застосування РРО є необов’язковим. У інших випадках при безпосередньому отриманні споживачем товарів чи послуг від постачальника, в тому числі замовлених та сплачених через мережу «Інтернет», РРО має застосовуватися на загальних підставах.

 

 

Лист ДПС України від 31.03.2020 № 1316/6/99-00-05-04-01-06/ІПК/

 


Квитанції платіжного термінала - не первинний документКвитанції платіжного термінала – не первинний документ

Податківці інформують, що ст. 2 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» надано визначення, які саме документи відносяться до розрахункових документів: касовий чек, розрахункова квитанція, тощо. Такі документи підтверджують факт продажу товару.

А отже, за Законом про РРО квитанції платіжного термінала не відносяться до розрахункових документів, що підтверджують факт продажу товарів.

Платіжні системи та порядок розрахунків шляхом переказу коштів врегулюовані Законом України від 05.04.2001 № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Зокрема, ст. 1 Закону № 2346 визначено, що документ за операціями із застосуванням електронного засобу є виключно документом, який насамперед підтверджує виконання операції на електронному платіжному засобі, за яким передусім формується переказ чи здійснюється зарахування коштів на відповідні рахунки.

Відтак електронний платіжний засіб є виключно інструментом, за допомогою якого здійснюється доступ до рахунку, щоби здійснити переказ (оплату) за товар з відповідним оформленням документа — квитанції платіжного термінала. А оскільки квитанція платіжного термінала є документом, який підтверджує переказ коштів з рахунку, а не факт продажу товару, тому таку квитанції не можна вважати розрахунковим документом.

Отже, квитанція платіжного термінала не є первинним документом у розумінні норм ПКУ (п. 44.1 ст.44). 

 

 

Лист ДПС України від 12.03.2020 № 1010/6/99-00-05-04-01-06/ІПК

 


Передача автомобіля за довіреністю між фізособами та оподаткуванянПередача автомобіля за довіреністю між фізособами та оподаткуванян

Податківці зазначають: оскільки за фактом нотаріального посвідчення договору доручення права користування чи розпорядження рухомим майном не відбувається, перехід власності на об’єкт від довірителя до повіреного, то не має обставин для оподаткування при передачі рухомого майна.

Однак у разі відчуження рухомого майна повіреною особою (відбувається перехід права власності) оподаткування доходу, отриманого довірителем від такого відчуження, здійснюється у порядку, визначеному ст. 173 ПКУ. 

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 103.22

 


Подання декларації про доходи за 2019 рік перенесено на 1 липня, а сплату до 1 жовтняПодання декларації про доходи за 2019 рік перенесено на 1 липня, а сплату до 1 жовтня

Податківці зазначають: громадяни та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мають право подати декларацію за звітний (податковий) 2019 рік до 1 липня 2020 року. Останній день подання декларації – 30.06.2020. Податкові зобов’язання, визначені такими фізичними особами у деклараціях, мають бути сплачені до 1 жовтня 2020 року.

Термін подання декларацій про майновий стан продовжено на підставі Закону України від 17.03.2020 №533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» 

 

 

За матеріалами ДПС України

 


Спрощена система10 день з дня державної реєстрації припадає на святковий або вихідний день, то коли ж останній день подання заяви на спрощену систему ІІІ-ї групи?

Податківці повідомляють: для новостворених ФОП, у яких 10 день з дня їх державної реєстрації припадає на святковий або вихідний день, термін подання заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для ІІІ-ї групи, яка не передбачає сплати ПДВ, переноситься на перший робочий день, наступний за вихідним або святковим днем.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку, встановлені главою 1 розділу XIV «Спеціальні режими оподаткування» ПКУ.

Зокрема, зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації (пп. 298.1.2 ст.298 ПКУ).

ПКУ не передбачено перенесення граничного строку подання такої заяви у разі, якщо останній день строку подання припадає на вихідний або святковий день.

Разом з тим згідно з частиною першою ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша ст. 252 ЦКУ).

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частина п’ята п. 254.5 ст. 254 ЦКУ).

 

За матеріалами ГУ ДПС у Волинській області

 


Збільшення граничних обсягів доходу для єдиноподатниківЗбільшення граничних обсягів доходу для єдиноподатників

Податківці зазначають:  Законом № 540, який набрав чинності 02.04.2020, внесено зміни до п. 291.4 ст. 291 глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Кодексу, якими збільшено граничні обсяги доходу, які дають право суб’єктам господарювання застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Отже, з 2 квітня 2020 року для платників єдиного податку встановлено граничні обсяги доходу протягом календарного року:

  • для І-ї групи – 1 млн грн (до 2 квітня 2020 року було – 300 тис. грн);

Перша група – ФОП, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню.

  • для ІІ-ї групи – 5 млн грн (до 2 квітня 2020 року було – 1,5 млн грн);

Друга група – ФОП, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного  року вони не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10.

  • для ІІІ-ї групи –7 млн грн (до 2 квітня 2020 року було – 5 млн грн).

Третя група – ФОП, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми.

Відповідно до п. 293.8 ст. 293 ПКУ платники єдиного податку І-ІІІ –ї груп, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначеного для таких платників згідно з нормами ПКУ, які діяли до 02.04.2020 (п. 291.4 ст. 291 ПКУ) з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку відповідно ІІ-ї або ІІІ-ї групи, або переходять на загальну систему оподаткування.

Такі платники єдиного податку до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 %. При цьому заява платниками подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Платники єдиного податку мають право за власним бажанням змінити групу платника єдиного податку (у зв’язку з збільшенням граничних обсягів доходу), але лише з ІІІ кварталу 2020 року за умови дотримання інших вимог глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ (пп.298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ). Відповідна заява має бути подана в один із способів, визначений пп. 298.1.1  ст. 298 ПКУ, не пізніше 15 червня 2020 року. При цьому у платника єдиного податку ІІІ-ї групи, який є платником ПДВ, анулюється реєстрація платника ПДВ у порядку, встановленому цим ПКУ, у разі обрання ним І-ї або ІІ-ї групи.

 

 

За матеріами ДПС України

 


Розмір фіксованої ставки єдиного податку змінено то чи потрібна заяву про її зміну?Розмір фіксованої ставки єдиного податку змінено то чи потрібна заяву про її зміну?

Податківці інформують: нормами ПКУ не передбачено подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування ФОП – платниками єдиного податку І-ї та ІІ-ї груп у разі зміни розміру фіксованої ставки єдиного податку, яка відбувається на підставі рішення сільської, селищної або міської ради.

 

 

 

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 107.01.04

 


Групи «єдиноподатника» - ФОП при наданні послуг автотранспортним підприємствамГрупи «єдиноподатника» – ФОП при наданні послуг автотранспортним підприємствам

Узагальнюючою податковою консультацією щодо віднесення до певної групи (ІІ-ї або ІІІ-ї) «єдиноподатників» – ФОП, які здійснюють діяльність з надання послуг, затвердженою наказом ДПС України від 20.02.2012 № 137, визначено, що ФОП, яка здійснює перевезення пасажирів відповідно до договору, згідно з яким замовником є автотранспортне підприємство (автостанція) – не платник єдиного податку, повинна обрати ІІІ-ю групу платників єдиного податку, оскільки послуги безпосередньо надаються суб’єкту господарювання, який перебуває на загальній системі оподаткування, тобто підприємцем не дотримуються вимоги п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

Якщо ФОП укладає угоду з автотранспортним підприємством (автостанцією), яке не є платником єдиного податку і виступає замовником послуг із продажу квитків, на підставі договору та акта виконаних робіт, то у цьому випадку ФОП має право обрати ІІ-у групу платника єдиного податку.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

 


Здавати в оренду свою нерухомість можна не як ФОП, а як громадянинЗдавати в оренду свою нерухомість можна не як ФОП, а як громадянин

Податківці інформують: здавання в оренду власного нерухомого майна може здійснюватися фізичними особами як у межах підприємницької діяльності, так і шляхом виконання норм ПКУ без реєстрації орендодавця як ФОП.

 

 

 

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 103.09

 


При припиненні підприємницької діяльності ФОП, необхідно закрити всі рахунки у банкахПри припиненні підприємницької діяльності ФОП, необхідно закрити всі рахунки у банках

Податківці повідомляють: дата зняття з обліку ФОП відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП. Дані про зняття з обліку платника податків фіксуються в журналі за формою № 6-ОПП. Номер зняття з обліку відповідає номеру відповідного запису в журналі за формою № 6-ОПП.

Дані про зняття з обліку ФОП передаються контролюючим органом за основним місцем обліку такого платника податків до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків знято з обліку.

Норми встановлено пп. 1 п. 11.18 розділу XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588.

При цьому ФОП зобов’язана закрити всі рахунки, відкриті у фінансових установах (крім рахунків, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб).

Якщо після припинення підприємницької діяльності ФОП залишились незакритими його рахунки у фінансових установах (крім рахунків, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб), контролюючий орган доводить до відома цих установ таку інформацію, повідомляє дату та номер відповідного запису в ЄДР, а також дату зняття з обліку платника податків у контролюючому органі (пп. 7 п. 11.18 розділу XI Порядку №1588).

Пунктом 4 розділу V Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721, визначено, що інформаційний файл про припинення (зняття з обліку) платника податків формується програмним забезпеченням ДПС та надсилається до фінансової установи, у якій відкрито рахунок платника податків

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

 


Відпустка за сумісництвом, якщо працівник за основним місцем роботи працює дистанційноВідпустка за сумісництвом, якщо працівник за основним місцем роботи працює дистанційно

Фахівці Держпраці зазначають: сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах  трудового договору у вільний від основної роботи час на тому  самому  або  іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» відпустка на роботі за сумісництвом надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи. Постанова поширюється на працівників – сумісників державних підприємств, установ, організацій. Крім цього, ця постанова прийнята ще до прийняття Закону України «Про відпустки» та не повністю врегульовує питання надання відпусток.

Част. 7 ст. 10 Закону України «Про відпустки» визначено: щорічна відпустка повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на цьому підприємстві за бажанням працівника може надаватися сумісникам.

Використання відпустки за основним місцем та за сумісництвом є правом працівника, а не обов’язком.

Законодавство не містить вимог стосовно того, що працівник-сумісник зобов’язаний брати відпустку за місцем роботи за сумісництвом одночасно з відпусткою за основним місцем роботи. Тобто він може піти у відпустку за основним місцем роботи та продовжувати працювати за сумісництвом. Або, навпаки, взяти відпустку за місцем роботи за сумісництвом незалежно від часу відпустки за основною посадою.

 

 

За матеріалами ГУ Держпраці у Рівненській області

 


Механізатор та медоглядМеханізатор та медогляд

Фахівці Держпраці зазначають, що роботи, які виконуються у сiльському господарствi, мають низку особливостей, якi суттєво вiдрiзняють їх вiд робiт у промисловому виробництвi та впливають на санiтарно-гiгiєнiчнi умови праці. А саме:

  • виконання робіт здебільшого у полі на вiдкритому повiтрi, часто при несприятливих метеорологiчних умовах;
  • сезоннiсть основних польових робiт (з ранньої весни до пiзньої осенi);
  • велика iнтенсивнiсть i добова тривалiсть працi, зумовлена необхiднiстю виконания робiт у стислi термiни;
  • вiдносно часта змiна робочих операцiй, якi виконує одна особа;
  • масштабна хiмiзацiя сiльського господарства (застосувания пестицидiв, мiнеральних добрив), яка призводить до забруднення шкiдливими хiмiчними речовинами не тiльки повiтря робочої зони, а й усього навколишнього середовища.
  • значне вiддалення мiсця виконання робiт вiд мiсця постiйного проживання працiвникiв та територiальне роззосередження мiсць виконання робiт у межах одного господарства (iнодi до 8– 10 км).

У сiльському господарствi й нині iснує потенцiйна можливiсть виникнення низки професiйних захворювань, обумовлених різними факторами впливу:

  • фiзичними факторами – вiбрацiйна хвороба, професiйна приглухуватiсть, захворювання нервово-м’язової i кiсткової тканин;
  • виробничих аерозолiв – пиловi та алергiйнi бронхiти, бiсиноз;
  • пестицидiв i мінеральних добрив – гocтpi i хронiчнi професiйнi інтоксикації;
  • біологічних факторiв – iнфекцiйнi, паразитарнi, алергiйнi та iншi захворювания.

Якщо говорити про умови пpaцi механізаторів, роз’яснила фахівець з питань гігієни праці Управління Держпраці, то на багатьох тракторах основними шкiдливими виробничими факторами, якi дiють на організм працівників, є:

  • несприятливий мiкроклiмат у кабiнi;
  • вiбрацiя, шум;
  • забруднення повiтря робочої зони пилом, вiдпрацьованими газами, пестицидами, мiнеральними добривами;
  • вимушена робоча поза (докладання значних зусиль при переключеннi важелiв керування машиною, що зумовлює компресiйну дiю на мiжхребцевi диски та сприяє розвитку викривлень хребтового стовпа й дефектiв постави).

Таким чином, попередні (під час прийняття на роботу) і періодичні (протягом трудової діяльності) медичні огляди для механізаторів є обов’язковими.

 

За матеріалами ГУ Держпраці у Сумській області

 


Допомогу по частковому безробіттю на працівниківДопомогу по частковому безробіттю на працівників

Уряд 22.04.2020 ухвалив Постанову «Про виділення коштів для надання фінансової допомоги Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття». 

За виплатою може звернутися роботодавець, який відповідає таким критеріям:

  • на роботодавця фізичну особу – підприємця або юридичну особу працює до 250 осіб (середня кількість за календарний рік), а річний дохід від діяльності не перевищує суму, еквівалентну 50 млн євро;
  • роботодавець сплачував єдиний соціальний внесок не менше шести місяців до зупинення (скорочення) діяльності.

Пріоритет виплати роботодавцю здійснюється за річним доходом, а не кількістю працівників.

Виплата надається:

  • роботодавцю для виплати його працівникам за кожну годину, на яку працівникові скорочено тривалість робочого часу, з розрахунку 2/3 тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності через карантин. Розмір допомоги не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати.

Виплата надається протягом 30 календарних днів з дня зупинення (скорочення) діяльності. Отже, звернутись за допомогою можуть лише ті, хто потрапив під зупинення не раніше 28.03.2020:

  • Часткова допомога по безробіттю не надається на працівників:
  • які працюють за цивільно-правовими договорами;
  • які працюють та одночасно отримують пенсію;
  • яким оформлено простій;
  • які оформлені за сумісництвом;
  • які освоюють нове виробництво (продукції);
  • та особам, які здійснюють роботу чи надають послуги роботодавцю як ФОП.

Роботодавець повинен звернутися до обласного центру зайнятості та подати:

  1. заяву у довільній формі;
  2. документ на підтвердження, що роботодавець належить до суб’єктів МСБ:
  • Щодо середньої кількості працівників:
  • звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів;
  • Щодо доходу за попередній рік:
  • податкова декларація з ПНП;-
  • податкова декларація платника єдиного податку ФОП;
  • податкова декларація про майновий стан і доходи (для ФОПів на загальній системі оподаткування);
  1. копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності;
  2. відомості про працівників (ПІБ, РНОКПП або серія та номер паспорта), які мають право на допомогу по частковому безробіттю;
  3. довідку, видану податковою, про сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за останні шість місяців, що передують даті зупинення діяльності.

Строки розгляду та прийняття рішення – протягом 3-ох робочих днів.

Якщо роботодавець отримав відмову у наданні такої допомоги, він має право звернутися за нею повторно протягом дії карантину та не більше 30 днів після його завершення/ подати скаргу на таке рішення в Державний центр зайнятості або в суд.

Роботодавець зобов’язаний перераховувати кошти працівникам не пізніше 3-ох робочих днів з дня отримання від центру зайнятості. 

Роботодавець зобов’язаний звітувати в центр зайнятості про здійснену виплату працівникам не пізніше 5 календарних днів з дня перерахування коштів працівнику.

Роботодавець буде вимушений повернути всі отримані кошти (навіть ті, які виплатив працівнику) з часткової допомоги центру зайнятості, у разі припинення трудових відносин з працівником.

 

Підбірку підготувала: 

Лоза Галина, 

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії «ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ» 

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X