Дайджест нoвин «Податки і облік» з 27.01.2020 пo 03.02.2020

Дайджест нoвин «Податки і облік»

з 27.01.2020 пo 03.02.2020

Облікову ставку знижено до 11%

Правління НБУ ухвалило рішення знизити облікову ставку до 11 % річних з 31 січня 2020 року.

Рішення Правління НБУ від 30.01.2020 № 76-рш «Про розмір облікової ставки»

Продаж продукції за ціною, яка нижча собівартості – господарської діяльності

Верховний Суд зазначає: до факторів ціноутворення, крім рівня витрат, пов’язаних із виробництвом товару, належать: рівень попиту на продукцію, кон’юнктура ринку, платоспроможність покупця, обсяги виробництва і складські запаси продавця та інші умови, які об’єктивно впливають на формування ціни. При цьому прибутковість кожної окремої операції не є обов’язковою ознакою господарської діяльності, яка може включати й окремі збиткові операції, здійснення яких викликано об’єктивними причинами, а відтак продаж позивачем продукції за ціною, нижчою собівартості, не можна розглядати операцією поза межами господарської діяльності позивача.

А також податківцям слід наводити докази щодо реалізації продукції за цінами, які не відповідають звичайним.

Постанова ВС України від 10.12.2019 у справі № П/811/1512/14

Інвестиційна чи операційна нерухомомість. Або як не попасти в халепу

Податківці встановили ненарахування амортизації ТОВ на належні йому квартири. Зазначена нерухомість обліковувалась на рахунку 103 «Будинки та споруди», а не 100 «Інвестиційна нерухомість».

Податківці вищевказану нерухомість ТОВ вважали інвестиційною, та з метою визначення справедливої вартості останньої звернувся до агентства нерухомості, від якого отримали відповідь з орієнтовною вартістю заявлених до продажу квартир. Таким чином податківці дійшли висновку, що середня вартість 1 м2 становить 50 500 грн, визначили справедливу вартість належних позивачеві квартир, внаслідок чого встановили заниження операційного доходу в сумі 15 438 361 гривень.

ВС зазначив, що інвестиційна нерухомість — це власні або орендовані на умовах фінансової оренди земельні ділянки, будівлі, споруди, які розташовуються на землі, утримувані з метою отримання орендних платежів та/або збільшення власного капіталу, а не для виробництва та постачання товарів, надання послуг, адміністративної мети або продажу у процесі звичайної діяльності (п. 4 ПБО 32).

Інвестиційна нерухомість визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає у майбутньому від її використання економічні вигоди у вигляді орендних платежів та/або збільшення власного капіталу та її первісна вартість може бути достовірно визначена (п. 8 ПБО 32).

Придбана (створена) інвестиційна нерухомість зараховується на баланс підприємства за первісною вартістю (п. 9 ПБО 32). Натомість п. 16 ПБО 32 встановлено, що підприємство на дату балансу відображає у фінансовій звітності інвестиційну нерухомість за справедливою вартістю, якщо її можна достовірно визначити, або за первісною вартістю, зменшеною на суму нарахованої амортизації з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигід від її відновлення. Обраний підхід застосовується до оцінки усіх подібних об’єктів інвестиційної нерухомості.

Оцінка інвестиційної нерухомості за справедливою вартістю ґрунтується на цінах активного ринку в тій самій місцевості у подібному стані за подібних умов договорів оренди або інших контрактів на дату балансу та не враховує майбутні витрати на поліпшення нерухомості і відповідні майбутні вигоди у зв’язку з майбутніми витратами на поліпшення об’єктів інвестиційної нерухомості (п. 19 ПБО 32).

Отже, власна чи отримана на умовах фінансової оренди нерухомість залежно від мети використання може бути кваліфікована як інвестиційна або операційна. При цьому ПБО 32 визначає дві моделі обліку інвестиційної нерухомості:

• за справедливою вартістю;
• за первісною вартістю.

Наведені у ПБО 32 положення свідчать, що підприємство наділене правом обирати з-поміж зазначених моделей. У разі обрання методу справедливої вартості оцінка активу за означеним методом має здійснюватись до дати вибуття чи переведення інвестиційної нерухомості до операційної чи такої, що утримується для продажу. Водночас придбана інвестиційна нерухомість завжди зараховується на баланс підприємства за первісною вартістю, обрахованою за правилами пунктів 10 — 13 ПБО 32.

За позицією податківців у період, що перевірявся, позивач не нараховував амортизацію на належні йому квартири. При цьому документів, які б свідчили про використання означеної нерухомості у межах виробництва та/або надання послуг чи в адміністративних цілях, не надано. З огляду на це податківці зауважують, що спірні квартири мали б обліковуватись на рахунку 100 «Інвестиційна нерухомість» за справедливою вартістю.

Проте ТОВ наголошує на тому, що будь-яких рішень щодо переведення утримуваних на балансі квартир зі складу операційної нерухомості до інвестиційної ним не приймалось.

ВС зазначає: для вирішення питання щодо належної кваліфікації та обліковування нерухомості як операційної чи інвестиційної потрібно з’ясувати мету її використання (за рахунок аналізу договорів, наказів, протоколів на підприємстві, будь-яких планових документів тощо) та дійсні обставини використання останньої за період, що перевіряється.

Суди попередніх інстанцій, погодились з позицією контролюючого органу про наявність правових підстав для обліковування спірної нерухомості як інвестиційної саме за справедливою вартістю, вважали також обґрунтованою і вартість у розмірі 50 500 грн за 1 м2, яка була застосована податковим органом, проте залишили поза увагою, що для остаточного визначення розміру вартості об’єктів нерухомості потрібно провести їх експертну оцінку із залученням відповідних спеціалістів, суб’єктів оціночної діяльності, що отримали спеціальний дозвіл (ліцензію) Фонду державного майна України на право здійснення професійної оціночної діяльності.

Колегія суддів вважає такі застереження слушними з огляду на п.п. 35.2 п. 35 ПБО32. Адже у примітках мають зазначатися відомості про здійснення оцінки інвестиційної нерухомості суб’єктами оціночної діяльності, які мають досвід оцінювання подібної нерухомості в тій самій місцевості.

Враховуючи також положення пунктів 8 та 16 ПБО 32 щодо можливості застосування моделі оцінки нерухомості за справедливою вартістю лише у разі, якщо її можна визначити достовірно, колегія суддів вирішила, що судами попередніх інстанцій не було надано належної правової оцінки прийнятності використаного відповідачем листа агентства нерухомості. Враховуючи вищезазначене, справа була направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова ВС України від 9.12.2019 у справі № 826/11830/18

Відсутність власних ресурсів не завжди свідчить відсутність можливостей надавати послуги

При проведенні перевірки податківці встановили, що платник податків документально здійснював операції щодо придбання послуг у контрагентів за відсутності фактичної можливості здійснення ними ідентифікованих операцій (охорона) — відсутні відповідні трудові та матеріально-технічні ресурси. Про це свідчили такі факти: 

• до перевірки не надано переоформлену ліцензію на провадження охоронної діяльності контрагентів; 
• у договорі та актах надання послуг не вказано перелік об’єктів із зазначенням адрес, за якими повинна була проводитись охорона з урахуванням часу, місця розташування об’єктів, необхідної кількості трудового ресурсу; 
• до перевірки не надано розрахунок про кількість відпрацьованого часу; не надано ділової переписки з контрагентом про підтвердження кількості відпрацьованого часу на об’єктах, що охоронялися.

За результатами аналізу бази даних ДФС встановлено:

• відсутність транспортних засобів, складських приміщень, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства та інших основних фондів, у тому числі орендованих; 
• у контрагентів відсутня затратна частина на оренду офісних та складських приміщень, оплату комунальних послуг, оплату телефонного зв’язку та інших витрат для здійснення господарської діяльності; у мережі «Інтернет» відсутня інформація стосовно здійснення господарської діяльності (охорона) контрагентом.

Апеляційний суд, погодився з позицією контролюючого органу, зазначивши, що виходячи з наданої звітності щодо наявної кількості трудових ресурсів у контрагентів позивача останні не мали фізичної можливості надати охоронні послуги в такій кількості годин на обумовлених договорами об’єктах (у звітні періоди працювало по 2 особи за трудовими договорами та по 3 — за цивільно-правовими, в той час як задекларований обсяг охоронних послуг у годинах значно перевищує фізичні можливості 5 осіб їх надати).

Проте суди залишили поза увагою, що умови договорів про надання послуг з фізичної охорони передбачають, що виконавець не обмежений у виборі способів організації охорони: власними силами, силами залучених третіх осіб, шляхом укладання договорів цивільно-правового характеру з виконавцями — фізичними особами. Враховуючи наведене, для належного вирішення цього спору необхідним є з’ясування того, чи не залучались контрагентами позивача треті особи для виконання взятих на себе зобов’язань. Позивач як замовник послуг мав би володіти відповідною інформацією та надати суду докази на спростування цих аргументів податкового органу.

Суд також акцентує увагу на тому, що відсутність власних ресурсів не завжди може бути беззаперечним свідченням неможливості здійснити відповідні послуги та у кожному конкретному випадку така обставина підлягає оцінці з огляду на характер здійснюваної операції.

Також судом першої та апеляційної інстанцій не було досліджено факт використання придбаних позивачем послуг (як послуг з охорони об’єктів, так і юридичних послуг) у власній господарській діяльності, зокрема, з якою метою вони були придбані та як використані.

Постанова ВС України від 09.12.2019 у справі № 826/16597/18

Особливості оподаткування підприємств, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю

Податківці наголошують: згідно з п.197.6 ПКУ звільняються від оподаткування операції з постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей і розважальних ігор та послуг з постачання товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю, де кількість осіб з інвалідністю, які мають у таких організаціях основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менш як 50 % середньооблікової кількості штатних працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менш як 25 % суми загальних витрат з оплати праці, що належать до складу витрат згідно з правилами оподаткування ПНП.

Безпосереднім вважається виготовлення товарів/послуг, у результаті якого сума витрат з переробки (обробка, інші види перетворення) сировини, комплектувальних виробів, складових частин, інших покупних товарів/послуг, які використовуються при виготовлені таких товарів/послуг, становить не менш як 8 % ціни постачання таких виготовлених товарів/послуг.

Зазначені підприємства та організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю мають право застосовувати зазначену пільгу за наявності реєстрації у відповідному контролюючому органі, яка здійснюється на підставі відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу і рішення уповноваженого органу відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

При порушенні вимог цього підпункту платником податку контролюючий орган скасовує його реєстрацію як особи, що має право на податкову пільгу, а податкові зобов’язання такого платника податку перераховуються з податкового періоду, за результатами якого були виявлені такі порушення, відповідно до загальних правил оподаткування, встановлених ПКУ, та з одночасним застосуванням відповідних фінансових санкцій.

Податкова звітність таких підприємств та організацій подається в порядку, встановленому законодавством.

За матеріалами ГУ ДПС у Тернопільській області

3 та 4 лютого приймання та реєстрацію ПН/РК буде призупинено

Податківці повідомляють: 03.02.2020 та 04.02.2020 тимчасово буде призупинено приймання та реєстрацію ПН та РК до ПН у зв’язку з проведенням регламентних та технологічних робіт, пов’язаних із запровадженням положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» .

Починаючи з 05.02.2020 здійснюватиметься прийняття від платників податку ПН та/або РК до ПН та реєстрація їх в ЄРПН, відповідно до вимог п. 3 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2019 № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (зі змінами) та з урахуванням вимог Порядку зупинення реєстрації ПН РК в ЄРПН, затвердженого Постановою № 1165.

За матеріалами ДПС України

Виправлення помилково збільшення/зменшення суми від’ємного значення ПДВ

Податківці повідомляють: розділом VI наказу Міністерства Фінансів України від 28.01.2016 № 21 (зі змінами та доповненнями) визначено Порядок заповнення уточнюючого розрахунку, відповідно до якого:

• у разі виправлення значення р. 21 декларації, яке у майбутніх періодах не вплинуло на значення р. 18 чи р. 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому п. 50.1 ст. 50 розділу II ПКУ.

Значення графи 6 р. 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у р. 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

• у разі виправлення значення р. 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення р. 18 чи р. 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення р. 21 декларації впливало на значення р. 18 чи р. 20.2.

За матеріалами Офіс ВПП ДПС

ПДВ наслідки при уцінці товарів

Податківці консультують: операція з уцінки товарів не призводить до наслідків з оподаткування ПДВ, оскільки при її здійсненні не відбувається постачання товарів. Податкові зобов’язання з ПДВ у разі здійснення операції з постачання таких уцінених товарів нараховуються на дату тієї події, визначеної п. 187.1 ст. 187 ПКУ, що відбулася раніше («перша подія»), виходячи із бази оподаткування ПДВ, встановленої п. 188.1 ст.188 ПКУ, яка не повинна бути нижче ціни придбання товару (для раніше придбаних товарів) або нижче звичайних цін (для самостійно виготовлених товарів).

Якщо у разі постачання таких уцінених товарів договірна ціна менша від бази оподаткування, визначеної за п. 188.1 ст. 188 ПКУ, то за операцією з їх постачання платник податку складає дві ПН: одну — на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання (така ПН надається отримувачу товарів/послуг), другу — на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни над фактичною ціною (така ПН залишається у постачальника товарів/послуг).

ПН на суму перевищення може бути складена як на дату першої події, визначеної п. 187.1 ст. 187 ПКУ, а також відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПКУ не пізніше останнього числа місяця, в якому відбулося таке постачання, може бути складена зведена ПН.

Лист ДПС України від 17.01.2020 № 167/6/99-00-07-02-02-06/ІПК

Валютний курс при складанні ПН (експорт товарів)

Податківці зазначають: при експорті товарів датою виникнення податкового зобов’язання з ПДВ є дата оформлення митної декларації, яка відображає завершення процедури митного оформлення експортної операції, яка визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації відбитку особистої номерної печатки, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, а в разі електронного декларування — за фактом засвідчення електронним цифровим підписом посадової особи митного органу електронної митної декларації, після перетворення її у візуальну форму. 

На дату виникнення податкового зобов’язання платник ПДВ — експортер складає ПН з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземних валют, який встановлено НБУ у попередній робочий день.

За матеріалами ГУ ДПС у Тернопільській області

Право на податковий кредит при поверненні нерезидентом раніше експортованих товарів

Податківці консультують: платник податків має право включити суми ПДВ до складу податкового кредиту, якщо повернуті нерезидентом товари:

• розмитнили у митному режимі імпорту;
• оформили митну декларацію типу ІМ-40;
• сплатили суму ПДВ під час митного оформлення.

Лист ДПС від 28.01.2020 № 320/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Оподаткування ПДВ операцій фінансового лізингу

Податківці наголошують: з 29.12.2019 набрав чинності Закон України від 20.12.2019 № 425-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку із вдосконаленням процедури проведення фінансової реструктуризації та щодо вдосконалення оподаткування операцій фінансового лізингу», яким уточнено правила визначення бази оподаткування ПДВ у фінансовому лізингу.

Зокрема:

• продовжено до 01.01.2023 тимчасову норму щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання боржником товарів для цілей погашення його заборгованості перед кредиторами в процесі проведення процедури фінансової реструктуризації, а також поширено таке звільнення на операції з постачання товарів поручителем (майновим поручителем – заставодавцем, іпотекодавцем);
• звільнено до 01.01.2023 від оподаткування ПДВ операції банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження в інший спосіб) товарів, що були отримані ними від боржників, поручителів (майнових поручителів – заставодавців, іпотекодавців) за операціями з постачання товарів, що звільнені від оподаткування згідно з вищезазначеною нормою. Звільнення від оподаткування операцій банків та інших фінансових установ стосується тієї частини вартості товарів, за якою вони були набуті у власність у рахунок погашення зобов’язань за договором кредиту (позики);
•  
• уточнено правила визначення бази оподаткування ПДВ за операціями з постачання товарів, які були повернуті лізингоодержувачем лізингодавцю за договором фінансового лізингу у зв’язку з його невиконанням чи неналежним виконанням.

Детально про зміни у ПДВ, зокрема щодо фінреструктуризації та фінлізингу  роз’яснено у листі ДПСУ від 23.01.2020 № 1174/7/99-00-07-03-02-07.

За матеріалами Офіс ВПП ДПС

ПДВ та повернення коштів за програмами лояльності

Податківці повідомляють: постачання послуги з організації та забезпечення роботи програм лояльності, зокрема, послуги з організації прийому та переказу грошових коштів в рамках програм лояльності, є об’єктом оподаткування ПДВ.

Водночас, кошти, які отримуються організатором програм лояльності для їх наступного перерахунку учасникам таких програм, до бази оподаткування ПДВ не включаються.

За матеріалами ДПС України

Перехід «єдинника» за добровільним рішенням на загальну систему оподаткування: реєстрація платником ПДВ

Податківці наголошують: у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ у випадках, визначених розділом XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п. 183.3 ПКУ (п. 183.4 ПКУ).

Згідно з п. 183.3 ПКУ у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ПКУ, реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

ПДВ при придбанні комісіонером послуг за дорученням комітента

Податківці консультують: постачання комісіонером послуг, пов’язаних з виконанням договору комісії, є об’єктом оподаткування ПДВ, якщо місце їх постачання розташоване на митній території України.

Це стосується й передачі від комісіонера до комітента результатів послуг, придбаних цим комісіонером за дорученням комітента, незалежно від того, з ПДВ чи без ПДВ були придбані такі послуги.

У такому разі на дату першої події комісіонер має нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до ст. 188 ПКУ. Йдеться про договірну (контрактну) вартість наданих ним послуг, до складу якої входять усі витрати комітента, здійснені в межах виконання договору комісії (незалежно від того, з ПДВ чи без ПДВ були здійснені такі витрати).

Отже, потрібно скласти і зареєструвати в ЄРПН ПН, яка є для комітента підставою для включення сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту.

Лист ДПС України від 04.12.2019 № 1721/6/99-00-04-07-03-15/ІПК

ПДВ пільги при посередництві медичних послуг немає 

Податківці інформують: для застосування ПДВ-пільги до операції з постачання послуг з охорони здоров’я такі послуги повинні постачатися безпосередньо закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на їх постачання.

Якщо послуги з охорони здоров’я постачатимуться іншими суб’єктами господарювання, то операції з постачання таких послуг оподатковують ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20%.

Так як товариство не є закладом охорони здоров’я, не має ліцензії на постачання послуг з охорони здоров’я, та безпосередньо не надає такі послуги, а лише виступає посередником між замовником та закладами охорони здоров’я, які мають відповідні ліцензії та надають послуги з охорони здоров’я клієнтам страхової компанії, то для операцій з постачання посередницьких послуг із організації і забезпечення надання закладами охорони здоров’я послуг з охорони здоров’я клієнтам страхової компанії норми п.п. 197.1.5 ПКУ не діють. Такі операції слід оподатковувати ПДВ у загальному порядку за ставкою 20%.

Лист ДПС України від 21.01.2020 № 205/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Несвоєчасна реєстрацію ПН, складених на неплатників ПДВ-штраф

Суд зазначає: п. 1201.1 ПКУ передбачено, що штраф не застосовують за порушення граничних строків для реєстрації ПН, яку не надають отримувачу (покупцю), складену на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тому, Верховний Суд погодився, що визначені п. 1201.1 ПКУ виключення не підпадають під правовідносини, в межах яких до позивача спірним ППР було застосовано штрафні санкції, якщо такі ПН лише були виписані на неплатників податку. А те, що несвоєчасна реєстрація ПН не порушує жодних прав контрагентів та держави, не впливає на обов’язок реєстрації постачальником податкових накладних в ЄРПН та не звільняє від відповідальності за їх несвоєчасну реєстрацію.

Постанова ВС України від 10.12.2019 у справі № 540/830/19

Відмінності між програмними та класичним РРО

Податківці консультують: програмний РРО — це фактично програма, яка може буде встановлена на будь-який гаджет (смартфон, планшет, ноутбук, комп’ютер), перетворюючи його на касовий апарат.

Відмінність програмного РРО від класичного полягає в тому, що для класичного РРО фіскалізація здійснюється в мікросхемі або в наборі мікросхем, яка знаходиться всередині фіскального блоку. У програмному РРО фіскалізація здійснюватиметься на фіскальному сервері ДПС. Фактично фіскальним сервером присвоюється фіскальний номер кожному чеку, який генерується таким програмним реєстратором за кожною розрахунковою операцією. Після чого чек вважається фіскалізованим.

За матеріалами ГУ ДПС у Чернівецькій області

Реалізація через «Інтернет» та РРО

Податківці консультують: у разі якщо споживач, використовуючи мережу «Інтернет», замовив товар і розрахунок за нього було здійснено із застосуванням платіжних карт за допомогою платіжних систем (інтернет-еквайринг) WayforPay, LiqPay та інших аналогічних, такі операції суб’єктом господарювання (продавцем) здійснюються із обов’язковим застосуванням РРО та видачею споживачу розрахункового документа встановленої форми (чек з РРО).  При цьому роздрукування розрахункового документа на РРО здійснюється на підставі виписки з фінансової установи.

Лист ДПС України від 11.01.2020 № 73/ІПК/03-20-05-05-06/ІПК

РРО від коли і для кого

Податківці нагадують: з19.04.2020 наберуть чинності закони України від 20.09.2019 № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»! та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та від 20.09.2019 № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг».

До 01.10.2020 РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку ІІ-IV груп (ФОП) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 грн, крім тих, які здійснюють:

• реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
• реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.

З 01.10.2020 застосування РРО стане обов’язковим для ФОП – «єдиноподатників» ІІ-IV груп, які здійснюють:  

• реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет; 
• реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;  
• роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах;
• діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена у п.11 ст. 9 Закону про РРО;  
• діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
• діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення;  реалізацію текстилю (окрім реалізації за готівкові кошти на ринках);  реалізацію деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі перевищення ФОП – «єдиноподатником» ІІ-IV груп в календарному році обсягу доходу 1 000 000 грн, застосування РРО та/або ПРРО для такого платника є обов’язковим.

Застосування РРО та/або ПРРО починається з 1-го числа 1-го місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

З 01.01.2021 використання РРО стане обов’язковим для всіх платників єдиного податку ІІ-IV груп.

За матеріалами ГУ ДПС у м. Києві

Різні за функціональним призначенням складові майнового комплексу в звітності на нерухоме майно

Податківці нагадують: платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, — юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування Податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (п.п.266.7.5 ст. 266 ПКУ).

Формою Декларації передбачено заповнення додатка 2 «Розрахунок № _ у частині об’єктів нежитлової нерухомості», у колонці 2 «Код типу об’єкта» якого зазначається код типу об’єкта відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000.

Відповідно до Класифікатора будівлі класифікуються за їх функціональним призначенням. Будівлі, що використовуються або запроєктовані для кількох призначень, повинні бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення.

П.2 част.1 ст. 2 Закону України від 01.07.2014 № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, — Державний реєстр речових прав на нерухоме майно .

Згідно з п.п. 2, 3 п. 29 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно до Державного реєстру прав вносяться, зокрема, відомості:

• про об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці: 
• тип об’єкта нерухомого майна; 
• опис об’єкта нерухомого майна із зазначенням об’єктів, що є приналежністю головної речі (присвоєна літера, римська або арабська цифра відповідно до технічного паспорта, загальна та (за наявності) житлова площа) (у разі коли об’єкт нерухомого майна є головною річчю); 
• відомості про складові частини об’єкта нерухомого майна (найменування та/або присвоєна літера, загальна та (за наявності) житлова площа) (у разі коли об’єкт нерухомого майна є складною річчю);
• про підприємство як єдиний майновий комплекс: склад підприємства (перелік об’єктів нерухомого майна, що входить до єдиного майнового комплексу (земельні ділянки, будівлі, споруди тощо), із зазначенням їх реєстраційних номерів.

Враховуючи зазначене, у колонці 2 «Код типу об’єкта» додатка 2 до Декларації відображається відповідний тип (код) складових частин об’єкта нежитлової нерухомості — майнового комплексу, який визначається на підставі документів про право власності з врахуванням їх класифікаційних ознак та функціонального призначення відповідно до Класифікатора.

За матеріалами ГУ ДПС у Тернопільській області

Екоподаток. Особливості нарахування, звітності та сплати 

Податківці нагадують: відповідно до ст. 240 ПКУ платниками екоподатку є:

• суб’єкти господарювання;
• юридичні особи, які не здійснюють господарську (підприємницьку) діяльність;
• бюджетні установи;
• громадські й інші підприємства, установи й організації;
• постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції відносно таких нерезидентів або їх засновників.

Такі суб’єкти мають сплачувати екоподаток, при здійсненні:

• викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
• скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;
• розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання);
• утворення радіоактивних відходів  (включаючи вже накопичені);
• тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Неплатники екоподатку:

1) суб’єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені), які:

• до останнього календарного дня (включно) звітного кварталу, у якому придбано джерело іонізуючого випромінювання, уклали договір щодо повернення відпрацьованого закритого джерела іонізуючого випромінювання за межі України до підприємства — виробника такого джерела (п. 240.3 ПКУ);
• здійснюють поводження з радіоактивними відходами, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, в частині діяльності, пов’язаної з такими відходами (п. 240.3 ПКУ);

2) державні спеціалізовані підприємства по поводженню з радіоактивними відходами, основною діяльністю яких є зберігання, переробка та захоронення тих радіоактивних відходів, що знаходяться у власності держави, а також дезактивація радіаційно-забруднених об’єктів. Такі підприємства звільняються від сплати екоподатку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (п. 240.4 ПКУ);

3) суб’єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об’єктах) виключно відходи як вторинну сировину. Такі суб’єкти господарювання не сплачують екоподаток за розміщення відходів (п. 240.5 ПКУ);

4) суб’єкти, вказані в п. 240.1 ПКУ, що здійснюють викиди двоокису вуглецю, в обсязі не більше 500 т за рік (п. 240.7 ПКУ).

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 т за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому цим ПКУ.

Об’єктом та базою оподаткування екоподатком є обсяги та види (п. 242.1 ПКУ):

• забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
• забруднюючих речовин, що скидаються безпосередньо у водні об’єкти;
• розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання;
• радіоактивних відходів, суб’єктів господарювання, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;
• електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).

Ставки екоподатку визначені окремо за:

• викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (ст. 243 ПКУ);
• скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (ст. 245 ПКУ);
• розміщення відходів в спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (ст. 246 ПКУ);
• утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (ст.247 ПКУ);
• тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлене особливими умовами ліцензії терміну (ст. 248 ПКУ).

Базовий податковий (звітний) період з екоподатку — календарний квартал (п.250.1 ПКУ).

Відповідно до п. 250.2 ПКУ платники податку складають податкові декларації і представляють їх в контролюючі органи впродовж 40 календарних днів, що йдуть за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу.

Якщо місце подання декларації не співпадає з місцем перебування платника на податковому обліку підприємства, установи, організації, громадянина — суб’єкта підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів, до контролюючого органу, в якому таке підприємство, установа, організація або громадянин — суб’єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку, подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, копії відповідних податкових декларацій.

Якщо платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць або об’єктів:

• розташованих на території різних населених пунктів (коди КОАТУУ різні) — декларація подається окремо по кожному об’єкту забруднення у відповідний контролюючий орган за місцем розташування таких джерел забруднення (п.п.250.10.1 ПКУ);
• розташованих в межах одного населеного пункту (код КОАТУУ той самий) — подається одна декларація по усіх об’єктах забруднення у відповідний контролюючий орган за місцем знаходження джерел забруднення, при цьому по кожному об’єкту забруднення складаються окремі додатки (п.п. 250.10.2 ПКУ);
• що знаходяться в різних районах на території міста з районним поділом — подається одна декларація за місцем податкового обліку платника за усіма джерелами забруднення (вказується код КОАТУУ міської ради за місцем перебування платника податку на податковому обліку), при цьому по кожному джерелу забруднення складаються окремі додатки (п.п. 250.10.3 ПКУ).

Екоподаток сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного терміну подання податкової декларації (п. 250.2 ПКУ).

Крім цього, ДПС України листом від 11.01.2020 № 442/7/99-00-04-04-01-07 надала рекомендації, щодо справляння у 2020 році екологічного податку.

За матеріалами Офіс ВПП ДПС

ПДФО відокремленого підрозділу слід платити за його місцезнаходженням

Податківці інформують: порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) ПДФО до бюджету передбачений ст. 168 ПКУ та застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку.

П.п. 14.1.30 п. 14.1. ст. 14 ПКУ передбачено, що поняття «відокремлені підрозділи» вживаються у значенні, визначеному ГКУ. Згідно зі ст. 55 ГКУ суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію, мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. При цьому зазначені суб’єкти мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.

У разі прийняття рішення про створення відокремленого підрозділу, юридична особа зобов’язана повідомити контролюючий орган за своїм місцем знаходження та за місцем знаходження таких новоутворених підрозділів.

Відповідно до розділу 2 ст. 64 БКУ від 08.07.2010 № 2456-VI зі змінами та доповненнями ПДФО, який сплачується податковим агентом — юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента — юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються працівникам такого суб’єкта господарювання.

Згідно з п.п. 168.4.3 ст. 168 ПКУ суми податку, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. ПДФО, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до відповідного місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Відповідно до п.п. 168.4.4 ст. 168 ПКУ юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку на доходи до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

За матеріалами ГУ ДПС в Івано-Франківській області

Відображення в 1-ДФ витрат при відрядженні працівника

Податківці консультують: оскільки юридична особа лише компенсує витрати працівника на відрядження, то відображати у формі № 1ДФ сплату працівником коштів за надані під час відрядження ФОП- «єдиноподатником» послуги така юридична особа не зобов’язана.

Лист ГУ ДПС у Харківській області від 18.12.2019 № 1943/ІПК/20-40-33-02-11/ІПК

Наслідки отримання доходу на непідприємницький рахунок ФОП – «єдиноподатником»

Податківці зазначають: відповідно до ст. 292 ПКУ доходом ФОП-платника єдиного податку є, зокрема, дохід, отриманий у грошовій формі (готівковій чи безготівковій).

ФОП для проведення операцій, пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності, не може використовувати поточні рахунки, відкриті в банківських установах для власних потреб.

У разі виявлення контролюючим органом порушення платником єдиного податку вимог ПКУ щодо застосування спрощеної системи оподаткування, на підставі акта перевірки реєстрація платником єдиного податку буде анульована.

Такий ФОП зможе обрати спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття такого рішення (п. 299.11 ст. 299 ПКУ).

За матеріалами ГУ ДПС у Луганській області

Сідельний тягач з напівпричепом  – основні засоби подвійного призначення

Податківці консультують: ФОП – «загальносистемник» не має права включати до складу витрат витрати, пов’язані з утриманням, технічним обслуговуванням та ремонтом сідельного тягача з напівпричепом, які призначені для перевезення вантажів.

Лист ДПС України від 18.12.2019 № 1944/05-99-33-02/ІПК/

Договори комісії у Книзі обліку доходів

Податківці інформують: у день отримання ФОП – «єдиноподатником» коштів від виконання робіт (послуг) за договорами комісії або транспортного експедирування у Книзі обліку доходів відображається вся сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок платника податку та/або яку отримано готівкою за такими договорами.

Лист ГУ ДПС у Донецькій області від 19.12.2019 № 2011/05-99-33-02/ІПК

Збитковий вид діяльності у декларації про майновий стан і доходи

Податківці повідомляють: згідно з п. 177.2 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.

Остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати (п.п. 177.5.3 ПКУ).

Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (затверджені наказом Мінфіну від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (у редакції наказу Мінфіну від 25.04.2019 р. № 177).

П.п. 1 п. 3 розд. IV Інструкції визначено, що у розрахунку податкових зобов’язань додатка Ф2 до податкової декларації відображаються доходи, отримані від провадження кожного виду економічної діяльності, що відображаються в окремому рядку розд. I із зазначенням 

• у графі 2 назви та у графі 3 – коду виду економічної діяльності згідно з КВЕД, за провадження якого одержано дохід;
• у графі 4 – сума одержаного доходу від провадження окремого виду економічної діяльності;
• у графах 5-7 – сума документально підтверджених витрат, пов’язаних із провадженням господарської діяльності (вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, реалізованих або використаних у виробництві продукції, витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату, інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг, амортизаційні відрахування).

У графі 9 «Сума чистого оподатковуваного доходу» розд. І додатка Ф2 до податкової декларації вказується значення, розраховане за формулою: 

• графа 4 «Сума одержаного доходу» 
• графа 5 «Вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, реалізованих або використаних у виробництві продукції» 
• графа 6 «Витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату» 
• графа 7 «Інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг» 
• графа 8 «Амортизаційні відрахування».

Якщо результатом розрахунку суми чистого оподатковуваного доходу одного з видів економічної діяльності є збиток, ФОП при заповнені графи 9 «Сума чистого оподатковуваного доходу» розд. І додатка Ф2 до податкової декларації від’ємне значення за таким (збитковим) видом економічної діяльності не зазначає, а рядок прокреслює.

Значення рядка «Усього» графи 9 розд. І додатка Ф2 до податкової декларації розраховується як сума додатних показників графи 9 за всіма видами економічної діяльності, які здійснювала ФОП на загальній системі оподаткування.

За матеріалами ГУ ДПС у Тернопільській області

Довідка про відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ в електронній формі

Податківці повідомляють: наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 р. № 733, затверджено Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, що надається відповідно до Порядку № 733, формується за відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Для отримання Довідки платникові необхідно подати заяву про надання довідки, яка подається платником (на його вибір):

• у паперовій формі — до ДПІ за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу;
• в електронній формі — на адресу уповноваженого органу через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».

Створити та надіслати Заяву можна у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету шляхом вибору відповідної електронної форми документа.

Серед іншого Заява повинна містити:

• обов’язкове посилання на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;
• найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано.

Відповідно до п. 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5-ти робочих днів з дня, що настає за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.

Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.

Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині Електронного кабінету.

Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування, термін її дії зазначається безпосередньо у довідці.

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Розмір ЄСВ за договором ЦПХ

Податківці повідомляють: при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена част.5 ст. 8 Закону № 2464 застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

У разі отримання фізичною особою винагороди (доходу) за ЦПХ від свого роботодавця роботодавець нараховує єдиний внесок на суму винагороди (доходу) такої фізичної особи у розмірі 22 % .

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Винагорода іноземцю за договором ЦПХ – база нарахування ЄСВ

Податківці консультують: оскільки фізична особа — іноземний громадянин працює на умовах ЦПХ в організації на Україні, то такий іноземець є застрахованою особою і сума виплаченої йому винагороди є базою нарахування ЄСВ.

Лист ДПС України від 10.01.2020 № 60/6/99-00-04-01-03-06/ІПК

Щомісячна премія при обчисленні розміру зарплати працівника впливає на забезпечення мінімального розміру заробітної плати

Фахівці Держпраці зазначають: при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.

Таким чином, роботодавець зобов’язаний щомісяця виплачувати працівнику за повний відпрацьований місяць заробітну плату у мінімальному розмірі, яка може складатися з: окладу, премій, надбавок та інших постійних доплат (окрім доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат).

За матеріалами ГУ Держпраці у Львівській області

Працівника прийняли після 15 числа: чи виплачувати зарплату за першу половину місяця

Фахівці Мінсоцполітики інформують: заробітна плата за першу половину місяця має виплачуватися у період не пізніше з 16 по 22 число, а за другу половину — з 1 по 7 число. Наприклад, дата виплати за першу половину місяця — 16 число, а за другу — 1 число; дата виплати за першу половину місяця — 22 число, а за другу половину — 6 число.

Конкретні терміни виплати заробітної плати підприємство самостійно встановлює в колективному договорі або іншому своєму нормативному акті.

Якщо день виплати зарплати співпадає з вихідним, святковим або неробочим днем, її потрібно виплати напередодні. При цьому наступну виплату проводьте у дні, визначені колективним договором або нормативним актом підприємства.

Виплату заробітної плати проводьте за фактично відпрацьований час на підставі табеля обліку робочого часу, який заповнюєте за звітний місяць — з 1 по 15 та з 16 по 31 число.

Тому якщо прийнято працівника на роботу 18 числа, то відсутні підстави для виплати йому зарплати за першу половину місяця.

Лист Мінсоцполітики від 06.09.2019 № 1268/0/206-19

Електронний лікарняний вже з 1 квітня

Олег Коваль заступник Міністра соціальної політики заявив під час пресбрифінгу «Розвиток державних фондів соціального страхування: проблеми та перспективи» повідомив про те, що з 1 квітня в Україні з’являться електронні лікарняні. 

Кожен лікар, який видає лікарняний повинен буде підписати документ своїм цифровим підписом в електронній системі, а інформація через реєстр в Пенсійному Фонді буде автоматично передана у Фонд соціального страхування.

Впровадження електронного лікарняного стане можливим завдяки старту проекту e-Health, головним розпорядником якого є Міністерство охорони здоров’я.

За матеріалами Мінсоцполітики

Строки виплати лікарняних від ФСС

Фахівці ФСС повідомляють: допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах застрахованим особам, які працюють за трудовим договором (контрактом), виплачують у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати (за першу або за другу половину місяця).

Лист Мінсоцполітики від 19.11.2019 р. № 1680/0/206-19

Підбірку підготувала: 

Лоза Галина, 

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ” 

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг