fbpx

Дайджест новин «Податки і облік» з 25.08.2020 пo 31.08.2020

In: Дайджести новин законодавства і практики 31 Aug 2020 Tags: ,

Дайджест новин «Податки і облік»

з 25.08.2020 пo 31.08.2020

 

Коротко про відповідальність підприємства, як податкового агента 

Податківці узагальнили інформацію про відповідальність підприємства в частині нарахування та сплати ПДФО та військового збору.

Відповідальність за порушення податковим агентом своїх обов’язків щодо подання податкової звітності за формою № 1-ДФ.

У відповідності до пункту 119.1 ст. 119 ПКУ, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності за формою № 1-ДФ, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2 040 гривень.

Одночасно, на посадових осіб підприємств, установ, організацій, а також на громадян — суб’єктів підприємницької діяльності за неподання або подання з порушенням термінів податкової звітності за формою № 1-ДФ може бути накладено адміністративний штраф (ст. 38 КпАП) та на підставі ст. 1634 КпАП призначена міра відповідальності у розмірі від 2 до 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (далі – НМДГ), при повторному порушенні протягом року – від 3 до 5 НМДГ.

Разом з тим, відповідно до п. 119.3 ст. 119 ПКУ штрафи не застосовуються у випадках, якщо помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності за формою № 1-ДФ були виправлені податковими агентами самостійно, у тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом (дані повідомлення можливо переглянути у електронному кабінеті платника податку).

Відповідальність за порушення податковим агентом своїх обов’язків щодо нарахування та сплати ПДФО та військового збору.

  1. Якщо наявна заборгованість з виплати оподаткованого доходу, а ПДФО та військовий збір до бюджету несплачено, несвоєчасно сплачено або недоплачено, а граничний строк для їх сплати минув, до податкового агента застосовують штрафні санкції відповідно до ст. 126 ПКУ, а саме:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання – у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання – у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.

  1. Якщо заборгованість з виплати оподаткованого доходу відсутня до податкового агента який не сплатив ПДФО та військовий збір, а граничний строк для їх сплати минув, застосовують штрафні санкції відповідно до ст. 127 ПКУ, а саме:

ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету;

ті самі дії, вчинені повторно протягом 1 095 днів тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету;

дії, вчинені протягом 1 095 днів втретє та більше тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 %.

  1. У разі коли податковий агент не нарахував (неправильно розрахував) суму ПДФО та військового збору, що в свою чергу, призвело до помилки у вигляді недоплати податку до бюджету, то в такому випадку податковий агент несе відповідальність на підставі ст. 127 ПКУ.
  2. За вчиненні порушення застосовується нарахування пені за кожен календарний день прострочення, згідно з правилами, установленими ст. 129 ПКУ.

Одночасно, для посадових осіб підприємств, установ, організацій, а також на громадян — суб’єктів підприємницької діяльності за не нарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків на підставі ст. 1634 КпАП призначена міра відповідальності у розмірі від 2 до 3 НМДГ, та повторно протягом року – від 3 до 5 НМДГ.

 

За матеріалами ГУ ДПС у м. Києві

 

 


Заповнення декларації з ПДВ при експортних операціях  Заповнення декларації з ПДВ при експортних операціях  

Податківці нагадують, як заповнювати декларацію з ПДВ, а саме рядки 2.1 та 2.2, в частині експортних операцій.

Так, з метою заповнення показників податкової декларації з ПДВ, які відображають обсяги здійснених операцій з вивезення товарів за межі митної території України (рядки 2.1 та 2.2), а також з метою складання податкових накладних за такими операціями обсяг експортної операції (база оподаткування) визначається як договірна (контрактна) вартість товарів, зазначена в митній декларації, оформленій за такою експортною операцією (а саме у графі 42 «Ціна товару» митної декларації; у разі якщо у графі 42 ціна товару зазначена у валюті, відмінній від гривні, то для визначення договірної (контрактної) вартості товару здійснюється перерахунок іноземної валюти у валюту України за курсом валюти, встановленим НБУ, що діє на 0 год дня подання митної декларації).

 

За матеріалами Офісу великих платників податків ДПС

 

 


Дохід фізичної особи, отриманий від нерезидента: як оподаткувати і скласти декларацію Дохід фізичної особи, отриманий від нерезидента: як оподаткувати і скласти декларацію 

Податківців роз’яснили правила оподаткування доходів фізичних осіб, якщо такі доходи були отримані від нерезидента. 

Так, у відповідності до п. 170.11 ст. 170 розділу IV ПКУ якщо джерело виплат доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 %.

Якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, що настає за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.

Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податку:

а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;

б) поштові податки;

в) податки на реалізацію (продаж);

г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

При заповненні декларації у рядку 10.7 розділу ІІ «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» декларації про майновий стан і доходи вказується сума іноземних доходів.

Доходи, отримані у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), перераховуються у гривнях за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

У графі 3 рядка 10.7 Декларації вказується сума іноземних доходів, перерахована у гривнях; у графі 6 рядка 10.7 Декларації вказується сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, розрахована за ставкою 18 %; у графі 7 рядка 10.7 вказується сума військового збору, що підлягає сплаті до бюджету, розрахована за ставкою 1,5 %.

 

За матеріалами Головного управління ДПС у Черкаській області 

 


Оподаткування дивідендів з 01.01.2021р.: що очікуватиОподаткування дивідендів з 01.01.2021р.: що очікувати

Податківці звернули увагу на те, що з 01.01.2021 р. набере чинності нова редакція пп. 14.1.49 ст. 14 ПКУ, у відповідності до якої дивідендами є платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Важливим є те, що для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також:

  • платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини);
  • суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного у підпунктах «а», «в», «г»    пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
  • вартість товарів (робіт, послуг) (крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
  • сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах «а», «в», «г» пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
  • виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника — нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.

 

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області 

 


Допомога по частковому безробіттю не оподатковується ПДФО та військовим зборомДопомога по частковому безробіттю не оподатковується ПДФО та військовим збором

Податківці уточнили, до допомога по частковому безробіттю на період карантину не оподатковується ПДФО таа військовим збором. 

Так, регулюється надання такої допомоги Порядком надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, визначений ст. 471 розділу VIII Закону України від 05.07.2012 р. № 5067-VІ «Про зайнятість населення» із змінами та доповненнями.

Аналізуючи норми даних положень, сума допомоги по частковому безробіттю на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, яка перерахована Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття роботодавцю та виплачена працівнику відповідно до ст. 471 Закону № 5067, з 2 квітня 2020 року звільняється від оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

 

За матеріалами ГУ ДПС у Полтавській області

Підбірку підготувала: 

Урбановська Юлія, 

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії «ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ» 

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X