Дайджест нoвин «Податки і облік» з 23.12.2019 пo 02.01.2020

Дайджест нoвин «Податки і облік»

з 23.12.2019 пo 02.01.2020

Нові рахунки вже з січня 2020 року

З 1 січня 2020 року вводяться в дію рахунки для зарахування податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів, зарахування платежів на які розпочнеться з 03.01.2020 року.

Інформація про реквізити нових бюджетних рахунків розміщена на веб-порталі ДПС та субсайтах територіальних органів ДПС (у рубриці «Бюджетні рахунки») та Головних управлінь Казначейства в областях та м. Києві.

Рахунки відкриті Державною казначейською службою України відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 № 1203 (зі змінами), та на виконання вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Бюджетного кодексу України, наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (зі змінами).

За матеріалами ДПС України

План – графік перевірок ДПС на 2020 рік

На сайті ДПС оприлюднено План-графік документальних планових перевірок на 2020 рік, відповідно до п.77.1 ПКУ. А саме,

Розділ І плану-графіка «Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб» та Розділ ІІ плану-графіка «Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів».

Розділ ІІІ плану-графіка «Документальні планові перевірки фізичних осіб».

Розділ IV плану-графіка «Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Акценти при проведенні перевірок щодо визначення реальності проведених госпоперацій

Податківці повідомляють, що під час перевірки реальності проведених суб’єктом господарювання операцій увага приділяється:

• • даним про походження товарів (чи вироблялись, ким і коли, наявність сертифікатів виробника та походження);

• • даним про рух товарів від постачальника до покупця (транспортування, зберігання, приймання, в т.ч. встановлення посадових осіб, що брали участь в цьому процесі);

• • даним, щодо використання придбаних ТМЦ в подальшій діяльності (реалізація (експорт), участь у власному виробничому процесі або господарській діяльності);

• • доказам отримання активу (ТМЦ) саме у вказаного у первинних документах контрагента – постачальника;

• • поясненням посадових осіб (представників посадових осіб) контрагентів – постачальників про реальність або нереальність певної операції (надання третьою стороною пояснень та їх документального підтвердження в повному обсязі на запит контролюючого органу про проведення зустрічної звірки);

• • даним щодо історії налагодження господарських зв’язків між платником податків та його  контрагентом;

• • доказам щодо технічно можливості виконання господарської операції з урахуванням фактичних господарських ресурсів постачальника (наявність виробничих потужностей, персоналу, приміщень) і фактичного змісту операції (чи необхідні спеціальні навички персоналу для її вчинення, чи достатньо власних або залучених засобів, часу та спеціального обладнання тощо);

• наявності штату працівників у контрагента або відповідних договорів на субпідряд із третіми особами.

В результаті аналізу зазначених даних робиться висновок щодо реальності проведених суб’єктом господарювання операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

За матеріалами ГУ ДПС у м. Києві

Декларація з ПДВ. Нова форма

Податківці повідомляють: з 01.01.2020 набирає чинності постанова КМУ від 31.10.2018 № 891 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1233», відповідно до якої скасовується Звіт про суми податкових пільг, а ведення обліку податкових пільг з податку на додану вартість контролюючими органами здійснюватиметься на підставі податкової звітності.

У зв’язку з цим Міністерством фінансів України видано наказ від 20.11.2019 № 488 «Про внесення змін до форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість та визнання таким, що втратив чинність, наказу Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2011 року № 167».

Згідно п. 46.6 ПКУ нові форми декларацій (розрахунків) застосовують з періоду, наступного за періодом з 01.01.2020 скасовується Звіт про суми податкових пільг, а ведення обліку податкових пільг з податку на додану вартість контролюючими органами здійснюватиметься на підставі податкової звітності.

У зв’язку з цим вносяться зміни до:

• • форми податкової декларації з податку на додану вартість;

• • уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок;

• • розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України;

• Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Зокрема, розрахунок сум ПДВ, не сплаченого суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, здійснюватиметься у додатку 6 до податкової декларації з ПДВ «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю».

Податкова звітність з ПДВ, у тому числі додаток 6 до податкової декларації з ПДВ, з урахуванням змін внесених наказом 488, подається починаючи із звітного (податкового) періоду за січень 2020 року.

За матеріалами ДПС України

Витяг з реєстру платників ПДВ не є обов’язковим

Податківці зазначають: Законом України від 24.10.2013 № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» скасовано, зокрема свідоцтво про реєстрацію особи платником ПДВ і надано право платникам ПДВ за їх запитом отримувати витяги із реєстру платників податку на додану вартість в контролюючих органах.

Отже, отримання витягів з реєстру платників ПДВ не є обов’язковим для платників.

Підтвердженням факту реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності платником ПДВ є наявність інформації про таку реєстрацію на офіційному вебпорталі ДПС, яка оновлюється щоденно.

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Збільшення реєстраційної суми ПДВ у стадії ліквідації

Податківці консультують: величина кожного показника формується автоматично та змінюється у міру надходження до СЕА ПДВ інформації, зокрема щодо зареєстрованих в ЄРПН ПН, РК до них, митних декларацій та аркушів коригування до них, додаткових декларацій, зарахованих на рахунок у СЕА ПДВ коштів, поданої податкової звітності та іншої інформації, визначеної п. 2001.3 ст. 2001 ПКУ, яка впливає на показники складової формули.

При цьому для платника податку, який перебуває у стадії ліквідації, не передбачено іншого режиму обрахунку складових СЕА ПДВ і обчислення реєстраційної суми, ніж визначений нормами ПКУ та положеннями Порядку № 569.

Лист ДПС України від 16.12.2019 № 1910/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

Дата коригування податкового кредиту при зміні митної вартості. Вплив зміни митної вартості показник у СЕА ПДВ

Податківці консультують: у випадку якщо після митного оформленім товарів, поміщених у митний режим імпорту, змінюється величина митної вартості таких товарів (за рішенням суду, яке набрало законної сили, або контролюючим органом прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товарів), то коригування податкового кредиту з ПДВ здійснюється на дату оформлення аркуша коригування за формою згідно з додатком 4 до Положення про митні декларації, затвердженого постановою КМУ від 21.05.2012 № 450.

Щодо впливу коригування сум податкового кредиту у зв’язку із зміною величини митної вартості товарів на формування і зміну показників у СЕА ПДВ, то правила функціонування СЕА ПДВ регулюються ст. 2001 ПКУ та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10. 2014 № 569.

Пунктом 2001.1 ст. 2001 ПКУ визначено, що СЕА ПДВ забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку окремих складових.

Детальний порядок обрахунку суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати в ЄРПН ПН та/або РК до ПН (∑накл), та її складових наведено у п. 9 Порядку № 569.

ДФС автоматично обчислює реєстраційну суму (пункти 13 і 14 Порядку № 569).

П ри обрахунку реєстраційної суми враховуються дані із зареєстрованих в ЄРПН ПН та РК до них, митних декларацій, аркушів коригування і додаткових декларацій, а також податкової звітності з ПДВ.

Отже, ні нормами ПКУ, ні положеннями Порядку № 569 не передбачено іншого режиму обрахунку складових СЕА ПДВ і обчислення реєстраційної суми, ніж автоматичний. Такий автоматичний обрахунок здійснюється на рівні ДПС України.

При цьому платник податку має право отримувати у ДПС інформацію простан свого електронного рахунка, а також суму податку, на яку він має право зареєструвати ПН та/або РК в ЄРПН.

Лист ДПС України від 19.12.2019 № 2025/6/99-00-07-03-02- 15/ІПК

Податкову пільгу (нульову ставку) по ПДВ для підприємств та організацій, заснованих громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю продовжено

З 25 гудня 2019 року набрав чинності Закон України № 344-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов діяльності для підприємств та організацій, заснованих громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю», яким продовжено на 5 років (до 1 січня 2025 року) термін дії пільгової ставки з ПДВ за операціями з постачання товарів і послуг, що виготовляються та постачаються організаціями чи підприємствами осіб з інвалідністю.

Відповідне законодавство узгоджено з положеннями Конвенції про права осіб з інвалідністю у частині вживання терміна «особа з інвалідністю» замість «інвалід», а також приведено у відповідність до положень Закону «Про громадські об’єднання» у частині вживання термінологічної конструкції «громадське об’єднання» замість «громадська організація».

Будівельно-підрядні роботи та касовий метод

Податківці консультують: за операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб’єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку (пп.14.1.266 ст.14 ПКУ).

При цьому протягом одного звітного (податкового) періоду платник податку для визначення податкових зобов’язань з ПДВ може застосовувати як касовий метод податкового обліку (за операціями з виконання підрядних будівельних робіт), так і зобов’язаний застосовувати загальновстановлені правила (за усіма іншими операціями з постачання товарів/послуг).

Нормами ПКУ не передбачено подання до контролюючих органів будь- яких заяв чи повідомлень про початок застосування касового методу податкового обліку за власним вибором платника податку.

Починаючи із звітного (податкового) періоду, в якому платник податку почав застосовувати касовий метод податкового обліку, такий платник податку у відповідному полі податкової декларації з ПДВ проставляє відмітку про застосування касового методу податкового обліку.

Лист ДПС України від 19.12.2019 № 2024/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

ПДВ при компенсації орендарем комунальних послуг

Податківці інформують: у вартості орендної плати за рухоме/нерухоме майно орендар має здійснювати економічне відшкодування (компенсацію) всіх елементів витрат, пов’язаних з послугами з надання майна в оренду, у тому числі й такої складової, як комунальні послуги.

При цьому з урахуванням норм п. 188.1 ст. 188 ПКУ у випадку, якщо орендодавцем є бюджетна установа, то кошти, що отримуються від орендаря у вигляді відшкодування (компенсації) витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, — не включаються орендодавцем до бази оподаткування ПДВ.

Якщо орендодавцем є інша особа, то кошти, що отримуються від орендаря як відшкодування (компенсація) будь-яких витрат, передбачених договором оренди, включаються орендодавцем до бази оподаткування та оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку, оскільки є складовою частиною операцій з постачання послуг при наданні в оренду рухомого/нерухомого майна.

Лист ДПС України від 17.12.2019 № 1926/ІПК/ 28-10-30-02-11

Зберігання пального без ліцензії

Податківці консультуют, що ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

• • підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

• підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву; суб’єктами господарюваннья для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Крім цього, суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Законом встановлено вичерпний перелік умов, за яких підприємства, установи та організації не отримують ліцензію на право зберігання пального на місця зберігання пального, інших винятків цим Законом не передбачено.

Лист ДПС України від 18.12.2019 № 1961/6/99-00-04-01-01-15/ІПК

Відповідальність за втрату КОРО

Податківці інформують: незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів (у тому числі книги обліку розрахункових операцій), бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 грн.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 грн.

Підкатегорія «ЗІР» 109.2

Випадки подання Декларації про майновий стан і доходи

Податківці нагадують, що обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі — Декларація) виникає при отриманні протягом звітного (податкового) року таких доходів:

• • від провадження господарської діяльності, отриманих ФОП (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) (п. 177.11 ст. 177 ПКУ;

• • від провадження незалежної професійної діяльності (п. 178.4 ст. 178 ПКУ);

• від особи, яка не є податковим агентом, крім випадків прямо передбачених ПКУ (пп. 168.2.1 ст. 168 ПКУ);

 у вигляді окремих видів оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати податковими агентами, але не є звільненими від оподаткування (пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 ПКУ);

• • у вигляді іноземних доходів (пп. 168.2.1 ст. 168 ПКУ);

• • від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ (пп. 164.2.5 ст. 164 та пп. 170.1.5 ст. 170 ПКУ);

• • у вигляді суми заборгованості за укладеним платником податків цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 % місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II ПКУ (пп. 164.2.7 ст. 164 ПКУ);

• • у вигляді інвестиційного прибутку від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (пп. 164.2.9 ст. 164 та пп. 170.2.1 ст. 170 ПКУ);

• • у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з IV розділом ПКУ (пп. 164.2.10 ст. 164 та п. 174.3 ст. 174 ПКУ);

• • у вигляді частини доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172 — 173 ПКУ (пп. 164.2.4 ст. 164 ПКУ);

• • у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника ПДФО, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, у порядку, встановленому пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ (пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);

• • від продажу власної продукції тваринництва груп 1 — 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, якщо їх сума сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (пп. 165.1.24 ст. 165 ПКУ);

• • від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, більших ніж встановлені Земельним кодексом України, та за умови реалізації такої продукції іншим фізичним особам (пп. 165.1.24 ст. 165 ПКУ);

• • у разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника — фізичної чи юридичної особи, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим пп. 169.4.1 ст. 169 ПКУ (пп. 170.7. ст. 170 ПКУ);

• • у вигляді благодійної допомоги на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України, та яка надається згідно з пп. 165.1.54 ст. 165 ПКУ, у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (пп. 170.7.8 ст. 170 ПКУ);

• • з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи, що отримуються іноземцем, який у звітному (податковому) році набув статусу резидента України (пп. 170.10.4 ст. 170 ПКУ);

• • при відчужені нерухомого майна за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно (п. 172.5 ст. 172 ПКУ);

• суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику ПДФО відповідно до умов цивільно-правового договору при отриманні зазначених доходів від фізичних осіб — платників єдиного податку IV-ї групи (пп. 164.2.2 ст.164 ПКУ).

З 1 січня 2020 року платники податків що мають обов’язок звітуватись подають звітність за новою формою декларації, яка оновлена згідно наказу Мінфіну від 25.04.2019 року.

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Ремонт авто працівника та ПДФО

Податківці консультують: у разі якщо юридичною особою за власний рахунок проводиться поточний або капітальний ремонт автомобіля найманого працівника, який використовується цим працівником при виконанні трудових обов’язків, то вартість такого ремонту включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як додаткове благо та оподатковується ПДФО та військовим збором на загальних підставах.

Лист ДПС України від 04.12.2019 № 1706/6/99-00-04-07-03-15/ІПК

Доходом «єдиноподатника» є й утримана банком комісійна винагорода

Податківці інформують: у разі використання платіжних терміналів при здійсненні розрахунків за товари (роботи, послуги), надані ФОП- «єдиноподатником», доходом такого платника єдиного податку вважається сума, що надійшла на розрахунковий рахунок. При цьому датою отримання доходу є дата надходження коштів на розрахунковий рахунок платника єдиного податку.

Якщо при здійсненні розрахунків за товари (роботи, послуги) із використанням платіжних терміналів з суми виручки банком утримується комісійна винагорода за надані банком послуги з розрахункового обслуговування, то доходом ФОП є повна сума виручки (з урахуванням суми комісії, утриманої банком).

Лист ДПС України від 17.12.2019 № 1934/04/-36-3-02-07/ІПК

Сума неповерненнення засновникам внесків при ліквідації – не дохід  «єдиноподатника»

Податківці повідомляють: у випадку неповернення засновникам належних їм внесків при ліквідації, у зв’язку з відсутністю активів після задоволення вимог кредиторів, дохід у юридичної особи – платника єдиного податку не виникає.

Згідно із п.п. 8 п. 292.11 ПКУ до складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника.

Відповідно до порядку ліквідації юридичної особи, встановленого ст. 111 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV, ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред’явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів.

Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування), передається учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.

Отже, у ліквідаційному балансі, який затверджується учасниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, відображаються результати прийнятих рішень про стягнення боргів, розподілення активів, власного капіталу та погашення (списання) зобов’язань, що повинно призвести до відсутності активів, власного капіталу і зобов’язань ліквідованого підприємства на заключну дату складання ліквідаційного балансу.

Якщо при ліквідації суб’єкта господарювання після задоволення усіх вимог кредиторів відсутні активи (власний капітал), що підтверджують дані ліквідаційного балансу такого суб’єкта, то можливості повернення засновникам належної їм частки майна та коштів, внесених ними до статутного капіталу, не має. Тобто, у випадку неповернення засновникам належних їм внесків при ліквідації, у зв’язку з відсутністю активів після задоволення вимог кредиторів, дохід у юридичної особи – платника єдиного податку не виникає.

Підкатегорія «ЗІР» 108.01.02 

Підбірку підготувала: 

Лоза Галина, 

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ” 

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг