fbpx

Дайджест нoвин “Податки і облік” з 22.07.2019 пo 29.07.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 29 Jul 2019 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 22.07.2019 пo 29.07.2019

 

Міжнародний номер банківського рахунку вже з 5 серпня!

З 05.08.2019 нові рахунки клієнтам банки відкриватимуть відповідно до вимог стандарту IBAN відповідно до вимог стандарту ISO 13616. Водночас чинні номери рахунків банки змінюватимуть відповідно до вимог цього стандарту зі збереженням чинного номера аналітичного обліку.

З 01.11.2019 всі перекази коштів здійснюватимуться лише з використанням IBAN.

Всі платіжні картки, емітовані банками до рахунку клієнта, залишаються чинними, вони є платіжним інструментом, який надає клієнту можливість за допомогою платіжного пристрою, зокрема, ініціювати переказ коштів з банківського рахунка.

Рахунки складатимуться з 29 літерно-цифрових символів, викладених у такій послідовності:

  • код України — UA-2 літери;
  • контрольний розряд — 2 цифри;
  • код банку — 6 цифр;
  • рахунок — довжина номера рахунка не є фіксованою (до 31.10.2019 — від 5 до 14 символів, з 01.11.2019 — від 5 до 19 символів).

Заповнення реквізитів

У період з 5 серпня до 31 жовтня 2019 року клієнти банків у документах на переказ коштів можуть заповнювати реквізити «Код банку» та «Рахунок» у будь-яких варіаціях.

У документах на переказ коштів у реквізитах платника/отримувача клієнт може заповнювати як пару реквізитів (номер рахунка платника/отримувача та код банку платника/отримувача), так і номер рахунка платника/отримувача за стандартом IBAN. У разі заповнення номера рахунка платника/отримувача за стандартом IBAN реквізиті «Код банку платника/отримувача» зазначається нуль.

Банк платника обов’язково має прийняти до виконання документ на переказ коштів з реквізитами, варіації заповнення яких обрав платник з 05.08.019 до 31.10.2019 року.

 

За матеріалами НБУ

 


Критерії відбору підприємств для перевірки Пенсійним фондом

Постановою КМУ визначено нові критерії для оцінювання ступеня ризику від провадження господарської діяльності у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

До критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, належать:

  • дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування;
  • кількість позапланових заходів державного нагляду (контролю), проведених щодо суб’єкта господарювання протягом останніх трьох років, що передують плановому періоду, з підстав, передбачених абзацами третім, п’ятим, сьомим, дев’ятим частини першої ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», за результатами яких виявлено порушення.

Віднесення суб’єкта господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику проводиться з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними в додатку до критеріїв.

Планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання проводяться органами Пенсійного фонду України з періодичністю відповідно до визначеного ступеня ризику.

 

Постанова КМУ від 17.07.2019 № 632 «ро затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) органами Пенсійного фонду України»

 


Нові форми реєстраційних документів для отримання ЕЦП від ІДД ДФС

З 22.07.2019 на офіційному інформаційному ресурсі acskidd.gov.ua Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДФС опубліковано Регламент Надавача, який набирає чинності через 10 днів з дня опублікування. Також наказом ІДД ДФС від 18.07.2019 № 74 «Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання електронних довірчих послуг» затверджено Договір про надання електронних довірчих послуг та нові форми реєстраційних документів:

  • Реєстраційна картка для фізичної особи;
  • Реєстраційна картка для юридичної особи;
  • Додаток до Реєстраційної картки;
  • Заява про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа;
  • Додаток до заяви про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.

Нові форми реєстраційних документів для отримання електронних довірчих послуг необхідно використовувати з 22.07.2019 року.

Форми реєстраційних документів попереднього зразка будуть прийматися відокремленими пунктами реєстрації користувачів Надавача до 31.07.2019 року включно.

 

За матеріалами Кваліфікований надавач ЕДП ІДД ДФС

 


Заява на повернення надміру сплаченого податку можна подавати через Е-кабінет

Фіскали повідомляють: з 26.04.2019 набрав чинності наказ Мінфіну від 11.02.2019 №60 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені».

Новація Порядку полягає у запровадженні єдиної автоматизованої системи створення, підписання, погодження електронних документів, їх передавання, одержання, оброблення з використанням електронного цифрового підпису та інформаційно-телекомунікаційних технологій і систем. Порядок застосовується щодо повернення платежів, що належать:

  • державному бюджету, з першого числа четвертого місяця, що настає за місяцем офіційного опублікування цього наказу, тобто з 01.08.2019;
  • місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, з першого числа сьомого місяця, що настає за місяцем офіційного опублікування цього наказу, тобто з 01.11.2019 року.

Отже, з 01.08.2019, платники податків мають змогу подати заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань по платежах, належних державному бюджету в електронному вигляді через ІТС «Електронний кабінет».

Подати заяву у вільній формі можна через меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету.

Робота у приватній частині Електронного кабінету виконується з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), отриманого у будь-якому АЦСК.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: 

http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Київській області

 


Нові форми ТТН та Е-ТТН

Фіскали наголошують: з дг=ня опублікування (опубліковано – 12.07.2019) набирає чинності Наказ від 03.06.2019 № 413 Міністерства інфраструктури України, яким затверджено зміни до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363.

Зокрема, у новій редакції викладено форму ТТН та запроваджено ТТН в електронній формі, яка підписується за допомогою електронного підпису водія та/або експедитора, відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача.

Уточнено визначення ТТН — це єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку ТМЦ на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання ТМЦ, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов’язкові реквізити, передбачені Правилами.

Відповідно вантаження і розвантаження вважаються закінченими після надання водієві належним чином оформлених ТТН у паперовій та/або електронній формі, на навантажений або вивантажений вантаж.

Суб’єкти господарювання можуть оформляти ТТН  без дотримання цієї форми за наявності в ній інформації про:

  • назву документа;
  • дату і місце його складання;
  • найменування (прізвище, ім’я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача;
  • найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж,
  • автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер);
  • пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Сторони перевезення можуть внести до ТТН будь-яку іншу інформацію, яку вважають необхідною.

У разі оформлення Е-ТТН супровідні документи також додаються в електронній формі.

У разі оформлення ТТН у паперовій формі супровідні документи додаються в паперовій формі за підписом відповідальних осіб.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Київській області

 


Резерв сумнівних боргів у декларації з ПНП

Фіскали консультують: на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування, здійснюється зменшення фінансового результату до оподаткування за п.п. 139.2.2 ПКУ.

Різниці, визначені ПКУ, відображаються у Додатку РІ до декларації з ПНП, в якому згруповані всі різниці, що збільшують (зменшують) фінансовий результат до оподаткування, з посиланням на відповідні норми ПКУ.

Сума коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування у відповідному податковому (звітному) періоді відображається у рядку 2.2.2 Додатка РІ до рядка 03 РІ до декларації з ПНП.

 

Лист ДФС України від 09.07.2019 №3155/6/99-99-15-02-01-15/ІПК

 


Реквізити для заповнення платіжки щодо перерахування коштів на електронний рахунок у СЕА ПДВ

Фіскали інформують, що при заповненні реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у СЕА ПДВ:

  • у полі «Отримувач» необхідно заповнювати назву платника;
  • у полі «Код» необхідно заповнювати податковий номер платника податку, за яким ведеться облік у контролюючих органах;
  • у полі «Банк отримувача» необхідно заповнювати «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;
  • у полі «Код банку» необхідно заповнювати «899998»;
  • у полі «№ рахунка» необхідно заповнювати номер рахунка, вказаний в електронному повідомленні або отриманий в Центрі обслуговування платників за основним місцем обліку.

Поле «Призначення платежу» такого платіжного доручення необхідно заповнювати згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 7 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Нацбанку від 21.01.2004 № 22.

Відповідно до п. 3.7 Постанови № 22 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

У разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у СЕА ПДВ у полі № 4 друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Наприклад: «перераховано з власного поточного рахунка на електронний рахунок».

У розрахункових документах на сплату (стягнення) платежів до бюджету цей реквізит заповнюється з урахуванням вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування ПДВ, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Мінфіну від 24.07.2015 № 666.

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.17

 


Оновлення порядку ведення ЄРПН

Фіскалами оприлюднено для обговорення проект постанови Кабміну «Про внесення змін до Порядку ведення ЄРПН».

Документ розроблено з метою приведення постанови Кабміну від 29.12.2010 р. № 1246 «Про затвердження Порядку ведення ЄРПН» у відповідність із Законом України від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».

Зокрема, проектом постанови передбачено заміну слів «електронний цифровий підпис» на слова «кваліфікований електронний підпис» та «Про електронний цифровий підпис» на «Про електронні довірчі послуги», а також аб.9 п.10 викладено у новій редакції. А саме зазначено, що для делегування права підпису ПН та/або РК іншій посадовій особі платник податку отримує засоби кваліфікованого електронного підпису кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг для такої особи та подає органу ДФС за основним місцем обліку (або за неосновним місцем обліку — для платників податку, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду) кваліфіковані сертифікати відкритих ключів зазначеної особи.

 

За матеріалами ДФС України

 


Оподаткування ПДВ в туроператорській та турагентській діяльності

Фіскали зазначають: туроператором може бути тільки юридична особа, для якої виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг (ст. 5 Закону України від 15.09.1995 №324/95-ВР «Про туризм»). Діяльність туроператора підлягає обов’язковому ліцензуванню.

Базою оподаткування ПДВ у туроператора, незалежно від виду туризму (внутрішній, в’їзний, виїзний), є сума винагороди (п.207.2, 207.3 ПКУ), яка розраховується таким чином:

Винагорода туроператора = Вартість поставленої туристичної послуги —  Витрати на придбання (створення) туристичної послуги

Тому в декларації з ПДВ туроператор вказує в рядку 1.1 тільки суму винагороди.

Датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у туроператора є дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання туристичної послуги (п.207.6 ПКУ).

Тобто правило першої події в такому випадку не працює, а попередня оплата, отримана від туриста, не призводить до виникнення податкових зобов’язань у туроператора. Податкові зобов’язання він нараховує на дату завершення туру, яка фіксується в договорі з туристом.

Для відображення податкового кредиту у туроператора п 207.6 ПКУ встановлені особливі правила:

  • суми податку, сплачені (нараховані) при придбанні товарів/послуг, які включаються у вартість туристичної послуги, не відносяться до податкового кредиту та не включаються до бази оподаткування туристичного оператора;
  • суми податку, сплачені (нараховані) при придбанні товарів/послуг, які не включаються у вартість туристичного продукту (туристичної послуги), включаються до податкового кредиту. При цьому датою виникнення права на податковий кредит при придбанні товарів/послуг, які не включаються у вартість туристичної послуги, є дата отримання товарів/послуг, підтверджена ПН.

Туристичними агентами  можуть бути юридичні особи та фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб’єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг. При цьому діяльність туроператора ліцензуванню не підлягає.

Базою оподаткування для операцій, які здійснюються туристичним агентом (п.207.6 ПКУ), є винагорода, яка нараховується (виплачується) туристичним оператором, іншими постачальниками послуг на користь такого туристичного агента, у тому числі за рахунок коштів, отриманих останнім від споживача туристичної послуги (туриста).

Податкові зобов’язання нараховуються  у загальному порядку — за правилом першої події відповідно до п. 187.1 ПКУ. Для нарахування податкових зобов’язань турагент складає податкову накладну, реєструє її в ЄРПН та передає туроператору або іншим постачальникам послуг.

Порядок відображення сум у складі податкового кредиту у турагента залежить  від мети придбання товарів (послуг), а саме (п.207.6 ПКУ):

  • не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені (нараховані) при придбанні товарів/послуг, вартість яких включається до вартості туристичної послуги;
  • включаються до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені (нараховані) при придбанні товарів/послуг, вартість яких не включається до вартості туристичної послуги. При цьому датою виникнення права на податковий кредит при придбанні товарів/послуг, які не включаються у вартість туристичної послуги, є дата першої події відповідно до п.198.2 ПКУ, оскільки особлива дата відображення податкового кредиту, яка встановлена аб. 4 п.207.6 ПКУ, передбачена лише для туроператорів.

 

За матеріалами ОВПП ДФС

 


Оподаткування компенсації збитку за втрачений товар

Фіскали консультують: до складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Отже, кошти, що надходять платнику ПДВ на його банківський рахунок як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно (без урахування штрафних санкцій і пені), розцінюються як компенсація вартості такого майна та відповідно включаються до бази оподаткування ПДВ.

Водночас об’єкт оподаткування ПНП в зв’язку із такою компенсацією платник формує виключно за правилами бухобліку, адже положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінрезультату до оподаткування, пов’язаними з виплатою відшкодування.

 

Лист ДФС України від 12.07.2019 №3250/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Помилку у коді УКТ ЗЕД в ПН не дає права на податковий кредит

Фіскалиінформують: відповідно до підпункту «і» п. 201.1 ПКУ у ПН зазначаються в окремих рядках такі обов’язкові реквізити, як зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Помилки в реквізитах, визначених п.201.1 ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не можуть бути причиною неприйняття ПН.

Таким чином, ПН, що містить помилки у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, не дає змоги у повній мірі ідентифікувати здійснену операцію, а отже не може бути підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу податкового кредиту.

Для виправлення помилок, допущених в обов’язкових реквізитах ПН, складається РК на дату виявлення помилки.

Отже, якщо при складанні ПН допущено помилку у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, така помилка може бути виправлена шляхом складання постачальником товару РК до ПН на дату виявлення помилки та реєстрації РК в ЄРПН.

 

Лист ДФС України від 02.07.2019 N3042/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Штраф за несвоєчасну реєстрацію РК до заблокованої ПН

Фіскали консультують: у періоді, коли ПН була заблокована, виникли підстави для складання та реєстрації в ЄРПН РК до такої ПН на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг.

РК до ПН може бути зареєстрований в ЄРПН лише після реєстрації в ЄРПН ПН, до якої його складено. Це стосується й випадків, коли реєстрацію в ЄРПН ПН зупинено згідно з п.201.16 ПКУ.

Штрафи, передбачені п.1201 ПКУ, не застосовують лише до тих ПН/РК, реєстрацію в ЄРПН яких зупинено, на період зупинення такої реєстрації.

Такі штрафи застосовують до платника ПДВ, на якого покладено обов’язок щодо реєстрації в ЄРПН ПН/РК.

 

Лист ДФС України від 15.07.2019 №3252/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


РК на безпідставно складену зведену ПН

Фіскали інформують: якщо платником податку відповідно до вимог п.199.1 ст.199 ПКУ безпідставно складено та зареєстровано в ЄРПН зведену ПН, то платник складає РК, в якому виводяться в «0» показники щодо товарів/послуг, зазначених у такій ПН.

У РК вказується дата складання та порядковий номер такої безпідставно складеної зведеної ПН, що була складена відповідно до п.199.1 ст.199 ПКУ.

При цьому у графі 2.1 розділу Б табличної частини РК зазначається код причини 202, що відповідає причині коригування «Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п.199.1 ст.199 ПКУ».

Такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН платником податку, який склав таку зведену податкову накладну.

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.15

 


Сукупність первинних документів для реєстрації ПН

Постановою ВС України зазначено, що рішенням від 31.05.2018 податковий орган відмовив Підприємству у реєстрації ПН від 29.09.2017,  на підставі надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Водночас податковий орган не зазначив, в чому саме полягає вказане порушення. Аналіз наданих позивачем документів та пояснень свідчить про відсутність у них дефекту форми, змісту або походження, які б спричинили втрату такими документами юридичної сили.

У касаційній скарзі податковий орган звертає увагу Суду, що підставою для відмови у реєстрації ПН є саме складення документів з порушенням законодавства. Натомість він не зазначає, який саме документ складено з порушенням та в чому таке порушення полягало.

За таких обставин сукупність наданих позивачем первинних документів дає підстави для висновку, що наданий позивачем пакет документів є достатнім для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

 

Постанова ВС України від 18.06.2019 у справі № 804/1606/17/

 


Реєстри для платників акцизного податку на порталі ДФС

Фіскали повідомляють, що на офіційному веб-порталі ДФС України розміщено:

  • Єдиний державний реєстр виробників спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (посилання http://sfs.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/reestri/151988.html) станом на 17.07.2019;
  • Єдиний державний реєстр місць зберігання (посилання http://sfs.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/reestri/82860.html), а саме:

Інформація щодо внесених місць зберігання спирту до Єдиного реєстру місць зберігання станом на 02.07.2019

Інформація про внесені до Єдиного державного реєстру місця зберігання виноматеріалів станом на 03.04.2019

Інформація щодо внесених місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів до Єдиного реєстру місць зберігання станом на 15.07.2019;

  • Реєстр платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового (посилання http://sfs.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/reestri/383606.html) станом на 17.07.2019 року.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 


Строки реєстрації акцизних накладних продовжено

У Мін’юсті від 09.07.2019 за № 753/33724 зареєстрвоано Наказ №262, яким затверджено форми: акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, а також Порядок заповнення акцизної накладної, РК акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового.

З метою забезпечення прав платників та дотримання норм  чинного законодавства реєстрацію перших примірників акцизних накладних в ЄРАН буде продовжено на 5 днів з дня опублікування наказу № 262 та відповідно других примірників акцизних накладних буде продовжено на 7 днів з дня опублікування наказу № 262.

 

Наказ Мінфіну від 19.06.2019 № 262 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового»

 


Звітність за неуповноважені відокремлені підрозділи

Фіскали нагадують: особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, для податкового кварталу, Податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за формою № 1 ДФ.

Якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податки (збори) та платежі, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа, зокрема:

  • подає податковий розрахунок за формою № 1ДФ у вигляді окремого витягу за такий підрозділ до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. У звітності, яка подається за відокремлений підрозділ, зазначаються відомості щодо фізичних осіб (працюючих) цього підрозділу;
  • перераховує податок на доходи фізичних осіб, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Крім того, якщо у платника податків, окрім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» (із змінами та доповненнями).

 

За матеріалами ГУ ДФС в Івано-Франківській області

 


Додаткова угода на оренду землі потребує державної реєстрацї

Постановою суду вирішено питання щодо відсутності підстави для висновку ДПІ про заниження сум податкового зобов’язання із орендної плати за землю, за яку позивач здійснював розрахунок у меншому розмірі, ніж встановлено у договорі оренди і додатковій угоді.

Суд дійшов висновку про протиправність збільшення позивачу сум грошового зобов’язання із орендної плати за земельні ділянки виходячи із розмірів орендної плати, визначених додатковою угодою. Цей висновок умотивовано тим, що при укладенні додаткової угоди не було здійснено її державну реєстрацію, а отже, в силу норм ст.18 Закону України «Про оренду землі» та ст.654 ЦКУ така додаткова угода не набрала чинності та не має наслідком виникнення прав та обов’язків за ними для сторін такої угоди.

Част. 3 ст.640 ЦКУ (у редакції, чинній на дату укладення додаткової угоди) договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації. Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦКУ).

Договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов’язковість його виконання сторонами тощо. Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов’язки за договором, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямовано волевиявлення сторін.

За таких обставин й суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що додаткова угода підлягала державній реєстрації, як і договір оренди земельної ділянки. За відсутності факту державної реєстрації додаткової угоди у сторін цієї угоди не виникли права та обов’язки, які нею визначені. Отже, нарахування позивачу податкового зобов’язання із орендної плати за землю виходячи із умов, визначених додатковою угодою, яка не набрала чинності, є неправомірним.

 

Постанова ВС України від 18.06.2019 у справі № 812/778/17

 


Розрахунки з нерезидентами корпоративною карткою

НБУ роз’яснює, що суб’єкти господарювання – резиденти можуть розраховуватись з нерезидентами за допомогою корпоративних карток, але лише у межах незначного розміру. 

В зв’язку з прийняттям Закону №2473 «Про валюту і валютні операції» вимоги до емісії платіжних карток та здійснення операцій з їх використанням встановлені законодавством України (зокрема Положенням №2), правилами платіжних систем, внутрішньобанківськими правилами та договором, укладеним між банком та клієнтом.

При цьому згідно з п.32 Положення №2 суб’єкти господарювання – резиденти (юридичні особи та фізичні особи – підприємці) мають право здійснювати розрахунки за зовнішньоекономічним договором (контрактом, угодою, іншим документом, що застосовується в міжнародній практиці та може вважатися договором) з експорту (імпорту) товарів за допомогою електронного платіжного засобу, якщо операція за одним таким договором в один операційний день не перевищуватиме незначний розмір.

Величина незначного розміру встановлена ст. 15 Закону №1702 і становить 150 000 в гривневому еквіваленті.

Отже,  працівник може придбавати для підприємства товари, роботи чи послуги за кордоном (за допомогою Інтернету) або ж привозити із закордонного відрядження придбані там для роботодавця ТМЦ. Порушення порядку ЗЕД-розрахунків не буде, якщо вартість придбаного за раз не перевищуватиме 150 тис. грн!

 

Лист НБУ від 21.06.2019 №40-0006/32346

 


Майном в статутний капітал «єдиноподатника»

Фіскали зазачають: єдиноподатники І-ІІІ груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій). Однак зазначена норма ПКУ не регулює порядок зміни розміру статутного капіталу платника ЄП.

Суму коштів та вартість майна, внесених засновниками або учасниками платника ЄП до статутного капіталу такого платника, не включають до складу доходу.

Тобто ПКУ не обмежує право платника єдиного податку збільшувати свій статут шляхом внесення майна.

Отже, операція збільшення розміру статутного капіталу шляхом внесення майна в натурі не перешкоджає перебуванню підприємства на спрощеній системі оподаткування.

 

Лист ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 10.07.2019 №3178/ІПК/04-36-12-04-21

 


Дохід від продажу автомобіля «єдиноподатником»

Фіскали зазначають: якщо з дати введення в експлуатацію автомобіля до дати його продажу пройде:

  • більше 12 місяців, то оподатковуваний дохід визначається як різниця між договірною ціною і залишковою балансовою вартістю такого автомобіля на день продажу;
  • 12 календарних місяців і менше — оподатковуваний дохід признається в сумі договірної ціни автомобіля.

 

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

 


Сплата ЄСВ головою фермерського господарства

Фіскали зазначають: фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або ФОП.

Голова фермерського господарства, зобов’язаний сплачувати ЄСВ за себе щокварталу до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ, у випадках якщо він:

  • зареєстрований як ФОП;
  • є членом фермерського господарства зареєстрованого як юридична особа (про що зазначено в установчому документі – Статуті) та не належить до кола осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах. При цьому він зобов’язаний стати на облік у контролюючих органах як платник ЄСВ, відповідно до п. 51 частини першої ст. 4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Водночас якщо голова фермерського господарства є засновником або іншою визначеною в Статуті особою, при цьому згідно з Статутом не є членом такого господарства, то він не є платником ЄСВ у розумінні п.51 част.1 ст.4 Закону №2464.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

 


Сплата ЄСВ пенсіонерами

Фіскали консультують: фізичні особи, яким призначили пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII, не звільнені від сплати за себе ЄСВ (ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI; Закон № 2464).

Отже, особи, яким призначили пенсію за вислугу років та які не досягли пенсійного віку, скористатись пільгою з ЄСВ не можуть.

Від сплати єдиного внеску за себе звільняються лише ті особи, які зазначені п.4 та 5-1 част.1 ст. 4 Закону № 2464. Зокрема:

  • ФОП, в т. ч. ті, які обрали спрощену систему оподаткування;
  • члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;

Також ці особи мають відповідати вимогам част. 4 ст.4 Закону № 2464. А саме: вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. 

 

Лист ДФС України від 19.07.2019 N3351/Г/99-99-13-02-03-14/ІПК

 


Довідку з Пенсійного фонду для призначення декретних виплат жінкам –ФОП не потрібна

Для підтвердження даних про те, що жінка, яка є ФОП та відповідно до закону звільнена від сплати ЄСВ, не є застрахованою особою та не бере добровільної участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, використовується інформація з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, пише.

Тому для призначення допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами більше не треба подавати довідку з Пенсійного фонду про те, що жінка-ФОП перебуває (не перебуває) на обліку в органах Пенсійного фонду України та не бере участь на добровільних засадах у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.

Відповідні зміни передбачені постановою Кабміну від 05.07.2019 № 585.

Для отримання державної допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами жінки-ФОП мають написати заяву та надати довідку лікувально-профілактичного закладу.

 

За матеріалами ЮРЛІГА

 


Відповідальність за відсутність правил внутрішнього трудового розпорядку

Фахівці Держпраці наголошують: правила внутрішнього трудового розпорядку— це локальний нормативний акт, який регламентує організацію праці на підприємстві, в установі, організації.

Наявність правил внутрішнього трудового розпорядку обов’язкова для всіх без винятку роботодавців, оскільки цього вимагає КЗпП.

Відсутність правил внутрішнього трудового розпорядку кваліфікується як порушення трудового законодавства, за яке роботодавець несе фінансову відповідальність відповідно до аб.8 част.2 ст.265 КЗпП (штраф у розмірі однієї мінімальної заробітної плати). А посадові особи можуть бути притягнені до адміністративної відповідальності згідно зі ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-Х. У загальному випадку розмір адмінштрафу становить від 510 грн до 1 700 грн. (листи Мінсоцполітики від 28.12.2017 № 568/0/22-17/134, від 21.06.2017 № 312/0/22-17/13).

 

За матеріалами ГУ Держпраці у Кіровоградській області

 


Відповідальність за відсутність індексації зарплати

Фахівці Держпраці зазначають: індексація доходів населення є складовою заробітної плати, тому її невиплата вважається порушенням законодавства про працю.

Індексація доходів населення є державною соціальною гарантією та її  зобов’язані проводити всі роботодавці незалежно від форми власності

Проведення індексації грошових доходів населення, оплати праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, індексується у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 %.

Юридичні та ФОП, які використовують найману працю, згідно зі ст.265 КЗпП несуть фінансову відповідальність у розмірі: 10 мінімальних заробітних плат (41 730 грн) за недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці за кожного працівника, стосовного якого допущено порушення. Фінансові санкції до роботодавця за ненарахування індексації застосовують органи Держпраці.

За ненарахування, несвоєчасне проведення, проведення з порушенням Порядку індексації зарплати передбачена адміністративна:

  • від 30 до 100 НМДГ — від 510 до 1700 грн (част.1 статті 41 КУпАП);
  • від 100 до 300 НМДГ — від 1 700 до 5 100 грн — за скоєні особою повторно протягом року порушення після притягнення до адміністративної відповідальності або стосовно неповнолітнього працівника, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює, що виховують дитину до 14 років або дитину з інвалідністю (част. 2 ст. 41 КУпАП).

Відповідні штрафи накладаються на посадових осіб підприємства (як правило, на директора, головного бухгалтера) або на роботодавця-підприємця.

 

За матеріалами ГУ Держпраці у Луганській області

 


Відпустка на дітей

Фахівці Держпраці нагадують: відпустка на дітей може бути надана у будь-який час протягом календарного року незалежно від відпрацьованого часу і дати народження дитини — до або після. Наприклад, у працівниці двоє дітей, старшій дитині виповнилося 15 років у січні 2019 року.

Додаткова відпустка може бути надана їй як матері двох дітей віком до 15 років до кінця цього року. Це пояснюється тим, що така відпустка належить до категорії соціальних і не належить до щорічних.

Додаткова відпустка на дітей не впливає на тривалість основної щорічної відпустки або інших відпусток. Ця відпустка надається понад кількість днів щорічних відпусток.

 

За матеріалами ГУ Держпраці у Хмельницькій області

 


Протокол засідання комісії із соцстрахування

Фахівці ФСС інформують: рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства про призначення або відмову у призначенні матеріального забезпечення застрахованим особам обов’язково оформлюються Протоколом засідання комісії із соціального страхування (рішенням уповноваженого) в день їх прийняття.

Форма Протоколу засідання комісії із соціального страхування (рішення уповноваженого) введена в дію Положенням про комісію (уповноваженого) із страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 13 «Про затвердження Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності».

У протоколі чітко зазначаються:

  • назва підприємства, установи, організації;
  • дата складання протоколу;
  • прізвище, ім’я, по батькові голови комісії, заступника голови комісії, членів комісії.

Якщо рішення про призначення допомоги було позитивним, у протоколі заповнюється Розділ І (для призначення допомог по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, допомог на поховання).

Якщо комісія приймає рішення про відмову в призначенні допомоги (припиненні виплат), у протоколі заповнюється Розділ ІІ з обов’язковим зазначенням причин відмови у відповідній графі. Заповнений протокол засвідчується підписами голови комісії (уповноваженого), заступника голови та підписами членів комісії.

Рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства про призначення або відмову у призначенні матеріального забезпечення може бути оскарженим застрахованою особою до відділення робочого органу виконавчої дирекції Фонду, де перебуває на обліку підприємство, протягом 5 днів з моменту отримання повідомлення про таке призначення або відмову, що не позбавляє права застрахованої особи звернутися з цих питань до суду.

Зразок заповнення Протоколу засідання комісії із соціального страхування (рішення уповноваженого) наведено нижче.

 

За матеріалами Києво-Святошинського відділення управління ВД ФСС України у Київській області

 


Відкликання заяви про звільнення

Фахівці Держпраці консультують: згідно з вимогами ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за 2 тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у цій місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган зобов’язаний розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Звільнення за власним бажанням є розірванням трудового договору з ініціативи працівника.

У п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз’яснено, що у справах про звільнення працівників з роботи за власним бажанням (за ст.38 КЗпП України) суди зобов’язані перевіряти доводи працівника про те, що власник або уповноважений ним орган примусили його подати заяву про розірвання трудового договору. При цьому подача працівником заяви з метою уникнути відповідальності за винні дії не може розцінюватись як примус до цього і не позбавляє власника або уповноважений ним орган права звільнити його за винні дії з підстав, передбачених законом, до закінчення встановленого двохтижневого строку, а також застосувати до нього протягом цього строку в установленому порядку інше дисциплінарне стягнення.

Працівник, який попередив власника або уповноважений ним орган про розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк вправі до закінчення строку попередження відкликати свою заяву; звільнення в цьому випадку не проводиться, якщо на його місце не запрошена особа в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації (частина четверта ст. 24 КЗпП України).

Якщо після закінчення строку попередження трудовий договір не був розірваний і працівник не наполягає на звільненні, дія трудового договору вважається продовженою.

 

За матеріалами ГУ Держпраці у Львівській області

 

Підбірку підготувала: 

Лоза Галина, 

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ” 

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

X