Дайджест нoвин «Податки і облік» з 20.01.2020 пo 27.01.2020

Дайджест нoвин «Податки і облік»

з 20.01.2020 пo 27.01.2020

Кредити для мікро- та малого бізнесу під 5, 7 та 9%

Президент України підписав Закон «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва» № 436-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 14 січня 2020 року.

Зміни передбачають виділення 2 млрд грн для запуску програми кредитів під 5, 7 та 9 відсотків для підтримки мікро- та малого бізнесу.

Фонд розвитку підприємництва надаватиме підтримку у вигляді компенсації відсоткової ставки до рівня 5, 7 та 9 відсотків річних за кредитами у гривні. Відсоток залежить від розміру й типу бізнесу.

Також підтримка підприємцям надаватиметься у вигляді часткових гарантій за кредитами, якщо у малого та середнього бізнесу бракує застави.

Офіційне інтернет-представництво ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ ВОЛОДИМИР ЗЕЛЕНСЬКИЙ

НБУ врегулював порядок застосування програмних РРО та зміни при валютно-обмінних операціях

НБУ привів у відповідність нормативно-правову базу із Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у зв’язку із змінами, які були внесені до нього Законом України №128-IX і набирають чинності з 19.04.2020 року.

Змінами передбачено використання нового виду РРО — програмного, а також створення під час здійснення валютно-обмінних операцій електронних розрахункових документів, які матимуть таку саму форму та зміст, як і їх паперові аналоги.

Також при проведенні валютно-обмінних операцій скасовується необхідність проставляти на розрахункових документах РРО такі реквізити, як підписи касира і клієнта, відбиток штампа.

Постанови Правління НБУ № 9 від 17.01.2020. «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» та № 10 від 17.01.2020 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 04 січня 2019 року № 16 та втрату чинності постановою Правління Національного банку України  від 17 лютого 2005 року № 54»

Офіційний переклад МСФЗ для малих та середніх підприємств

Податківці повідомляють: на офіційному вебсайті Міністерства фінансів України за посиланням https://mof.gov.ua/storage/files/IFRS_for_SME_(2015)%20ukr(1).pdf оприлюднено офіційний переклад МСФЗ для застосування малими та середніми підприємствами у редакції 2015 року.

МСФЗ призначено для застосування малими та середніми підприємствами.

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Ключові новації до деяких методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку

Податківці повідомляють: наказом Мінфіну від 14.01.2020 № 6 внесено зміни до Методрекомендацій з бухгалтерського обліку. А саме, 

Методичні рекомендації з обліку основних засобів № 561:

• вилучено невідповідну податковому законодавству норму, за якою первинну (переоцінену) вартість об’єкта ОЗ можна збільшити на суму індексації;
• визначено, що ліквідаційна вартість визначатиметься комісією, створеною наказом керівника підприємства, при введенні об’єкта в експлуатацію;
• уточнено, що при створенні цільового фонду щодо ОЗ залишок невикористаного цільового фонду, що підлягає поверненню орендодавцеві, відображається за дебетом рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» та кредитом субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».

Методичні рекомендації обліку запасів № 2:

• вилучено вимогу про необхідність вказувати місце складання у закупівельному акті;
• вилучено вимогу про порядок відображення суми ПДВ, яка обчислюється при надходженні та вибутті запасів;
• з додатку 3 вилучено бухгалтерський запис за операцією «Списання втрати запасів, понесених внаслідок надзвичайних подій».
• Методичні рекомендації обліку нематеріальних активів № 1327: не застосовуються банками.

Методичні рекомендації обліку фінансових витрат № 1300:

• не поширюються на мікропідприємства, малі підприємства, непідприємницькі суспільства, підприємства, які ведуть спрощений бухоблік доходів і витрат відповідно до податкового законодавства, а також на представництва іноземних суб’єктів об’єктів господарської діяльності.

Методичні рекомендації обліку спільної діяльності без створення юрособи №1873:

• не застосовуються бюджетними установами, банками та підприємствами, які відповідно до законодавства складають фінзвітність за МСФЗ.

Методичні рекомендації щодо облікової політики № 635: 

• рахунки класу 9 «Витрат діяльності» є обов’язковими для всіх підприємств з можливістю відкриття за власним рішенням рахунків класу 8 «Витрат по елементах».

За матеріалами Офіс ВПП ДПС

Нова форма «Зворотній зв’язок» ЗІР  надасть можливість платникам податків оперативно отримати відповіді на електронні адреси

Податківці інформують та запрошують платників податків відвідати ЗІР або його мобільні додатки та скористатись новою функцією – «Зворотній зв’язок».

ЗІР (загальнодоступний інформаційно-довідковий ресур) – інформаційний сервіс, який надає можливість платникам податків мінімізувати витрати часу на отримання інформації і самостійно ознайомитись із:

• відповідями на запитання щодо оподаткування, єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДПС, з якими платники податків звертаються до Контакт-центру ДПС;
• нормативно-правовими документами та останніми змінами в законодавстві;
• діючими ставками податків та зборів, податковим календарем;
• актуальними питаннями щодо отримання електронних довірчих послуг тощо.

За допомогою форми «Зворотній зв’язок» ЗІР платники податків мають можливість оперативно отримати на електронні адреси від Контакт-центру ДПС відповіді на запитання, що належать до компетенції ДПС.

Скористатись ЗІР можна через офіційний вебпортал ДПС (вкладка «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс») або безпосередньо в Інтернет мережі за адресою: zir.tax.gov.ua.

Мобільні додатки можна безкоштовно завантажити на власні мобільні пристрої скориставшись інтернет-магазинами: App Store та Google Play.

З детальною інформацією про використання ЗІР та його мобільних додатків можна ознайомитись у розділі «Інструкція».

За матеріалами ДПС України

Оподаткування кредиту від резидента Польщі на умовах пов’язаної допомоги

Податківці консультують: господарські операції постійного представництва резидента Польщі, яке здійснює діяльність в Україні в межах контрактів, укладених на підставі Договору між Урядом України та Урядом Республіки Польща про надання кредиту на умовах пов’язаної допомоги, який є чинним з 06.04.2016 р., відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування та об’єкта оподаткування ПНП у загальному порядку.

Пільги з оподаткування ПНП Договором не передбачені.

Лист ГУ ДПС у м. Києві від 16.01.2020 № 146 /ІПК/26-15-04-04-11

Продаж продукції за ціною, нижчою собівартості – теж господарська діяльність

Верховний Суд переконаний, що посилання податкового органу на збитковість експортної операції суди попередніх інстанцій обґрунтовано не взяли до уваги. До факторів ціноутворення, крім рівня витрат, пов’язаних із виробництвом товару, належать: рівень попиту на продукцію, кон’юнктура ринку, платоспроможність покупця, обсяги виробництва і складські запаси продавця та інші умови, які об’єктивно впливають на формування ціни.

При цьому прибутковість кожної окремої операції не є обов’язковою ознакою господарської діяльності, яка може включати й окремі збиткові операції, здійснення яких викликано об’єктивними причинами, а відтак продаж позивачем продукції за ціною, нижчою собівартості, не можна розглядати операцією поза межами господарської діяльності позивача.

Крім того, в акті перевірки податківцями не наведено доказів щодо реалізації продукції за цінами, які не відповідають звичайним.

Постанова ВС від 10.12.2019 у справі № П/811/1512/1

За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»

Звітність з ПНП за 2019 рік таки за новою формою!

Податківці консультують: 20.12.2019 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 14.11.2019 № 481 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.12.2019 за № 1217/341881.

У формі Податкової декларації з ПНП передбачені такі зміни:

• основну частину декларації доповнено блоком «Податкові зобов’язання, інші штрафні санкції та пені, визначені відповідно до Податкового кодексу України, не пов’язані з виправленням помилок».

До цього блоку входять нові рядки, якими передбачено можливість визначення податкових зобов’язань для платників, які використовують пільги відповідно до пп. 142.1 – 142.3 ст. 142 розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» та п. 41 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у разі  порушення вимог цільового використання вивільнених від оподаткування коштів, у яких відображаються:

• суми збільшення податкового зобов’язання, за порушення вимог цільового використання вивільнених від оподаткування коштів (р.35);
• штрафні санкції (р. 36);
• пені (р.37).

уточнено редакцію р. 26 декларації щодо відображення сум збільшення (зменшення) податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється.

• блок «Наявність додатків» доповнено
• новим додатком ПП «Інформація про суми податкових пільг»;

Згідно з положеннями п.п. 1 п. 2 постанови, яка набирає чинності з 01.01.2020, суб’єкт господарювання, який не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ. А отже, такі суб’єкти, не подаватимуть до контролюючих органів Звіт про суми податкових пільг, а вестимуть облік сум таких пільг, які відображатимуться у додатку ПП до декларації.

У додатку ПП відображатимуться відомості щодо:

• коду пільги та найменування пільги за кожним видом податкових пільг з ПНП згідно із довідником пільг, затвердженим ДФС України;
• суми податку, не сплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги (вивільнені від оподаткування кошти);
• строку користування податковою пільгою у звітному періоді;
• суми податкової пільги, що використана за цільовим призначенням.

Додаток ПП вперше подаватиметься починаючи зі звітних періодів 2020 року.

• додаток ФЗ розділено на графи: П(С)БО та МСФЗ.
• у додатку ПН до декларації:

• • у заголовній частині при заповненні рядків «Повне найменування нерезидента» та «Місцезнаходження нерезидента» платники зазначатимуть найменування та місцезнаходження нерезидента відповідно до контракту/договору;

• • вилучено р. 12 щодо оподаткування доходів, отриманих нерезидентом з джерелом їх походження з України у вигляді внесків та премій на страхування та перестрахування ризиків в Україні за ставкою у розмірі 15 відсотків у зв’язку з тим, що такі доходи оподатковуються за ставками, визначеними п.п. 141.4.5 п. 141.4 ст. 141 ПКУ у розмірі 0,  4 та 12 відсотків;   

• нумерацію р. 13 – 28 змінено на 12 – 27.

• у додатку ВП до декларації уточнюються такі показники:

• • таблиця 1 доповнена новим р.35, в якому відображається сума збільшення податкового зобов’язання, визначеного платником внаслідок порушення вимог цільового використання вивільнених від оподаткування коштів відповідно пп. 142.1 – 142.3  ст. 142 розділу ІІІ, п. 41 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ;

• • в таблиці 2 показник р.26 викладено у новій редакції;

• • доповнено таблицею 3 «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності за звітний (податковий) період, що уточнюється9» та новими виносками «9» та «10» щодо подання уточненої фінансової звітності, що передбачає можливість подання платниками уточнюючої фінансової звітності за звітні періоди, показники яких уточнюються у складі декларації за будь-який наступний (податковий) період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

• у додатку РІ до декларації назва різниць у р. 3.1.6, 3.1.6.1, 3.1.6.2, 3.1.7 розділу 3 «Різниці, які виникають при здійсненні ПКУ в частині непоширення цього підпункту на активи з права користування за договорами оренди.

Крім цього, додаток доповнено новим р.4.1.4.1 розділу 4 «Інші різниці» щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на позитивну різницю між сумою будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування та сумою нормативу витрат на виплати страховим посередникам, що розраховані за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.п. 141.1.3 п. 141.1 ст. 141 розділу ІІІ ПКУ).

Методику, якою визначаються витрати на виплати страховим посередникам, затверджено розпорядженням Національної комісії,  що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 13.08.2019 № 1530 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.11.2019 за № 1167/34138).

Враховуючи те, що видання наказу № 481 обумовлено змінами з 01.01.2019 року в оподаткуванні ПНП, платникам ПНП рекомендуємо за базовий звітний (податковий) період – 2019 рік подавати податкову декларацію за оновленою формою.

Лист ДПС України від 16.01.2020 № 757/7/99-00-07-02-01-07

Коли немає первинки, проте є операція в бухобліку

Фахівці Мінфіну нагадують: господарські операції в облікових регістрах відображають у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Одним із принципів бухобліку та фінзвітності є принцип нарахування. За ним доходи і витрати відображають в бухобліку та фінзвітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Керівник підприємства своїм наказом встановлює графік документообороту, в якому вказує дату створення або одержання від інших підприємств документів, прийняття їх до обліку, передачу в обробку та до архіву.

Якщо правилами документообігу підприємства передбачили можливість відображення господарської операції, щодо якої на момент закінчення складання регістрів бухобліку за звітний період від контрагента у законодавчо встановлені терміни не отримали первинного документа, то підставою для перенесення інформації про таку госпоперацію до регістрів бухобліку є належним чином оформлений внутрішній первинний документ (акт), складений відповідальною за приймання-відпуск ТМЦ, робіт і послуг посадовою особою.

У місяці надходження від контрагента первинного документа щодо господарської операції, інформація про яку в минулих звітних періодах перенесли до регістрів бухобліку згідно з внутрішнім первинним документом (актом), до облікових регістрів бухобліку за звітний період переносите інформація про таку господарську операцію. При цьому її обсяг зазначаєте шляхом коригування на суму різниці між оцінкою такої господарської операції за внутрішнім первинним документом (актом) та первинним документом, отриманим від контрагента.

Водночас фахівці Мінфіну зазначили, що відповідно до п. 187.1 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше,

для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Лист Мінфіну від 26.12.2019  № 35210-06-62/35178

Неповне заповнення «Пункт розвантаження» в ТТН викликає сумніви щодо фактичного здійснення поставки товарів

Під час перевірки податковий орган вирішив, що підприємством не підтверджено фактичне здійснення ним поставки нафтопродукту іншим підприємствам. Як наслідок, отримані ним (позивачем) від вказаних підприємств грошові кошти податковим органом визначено як безповоротну фінансову допомогу, що потягло відповідні зміни в оподаткуванні позивача за 2016 — перше півріччя 2017 року.

При цьому відповідні висновки, викладені в акті податкової перевірки, базувалися на тому, що в графах «Пункт розвантаження», наданих позивачем до перевірки ТТН, зазначено сім пунктів розвантаження, проте вказано лише місто та вулицю, без зазначення номера будівлі, що не дало змоги податковому органу встановити точне місце розвантаження нафтопродукту та наявності там відповідних засобів для його зберігання та реалізації.

Натомість колегія суддів звертає увагу на те, що визначення поняття «безповоротна фінансова допомога» (п.п. 14.1.257 ПКУ) не містить застережень щодо можливості розширеного її тлумачення. Отже, встановлений під час податкової перевірки факт фактичної реалізації товару не дає правових підстав відповідачу кваліфікувати отримані позивачем грошові кошти за такий товар як безповоротну фінансову допомогу.

Постанова ВС від 09.12.2019 р. у справі № 826/5479/18

За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»

Розповсюдження рекламної продукції «неприбутківцями» можливе за умови не комерційній основі

Податківці роз’янюють: до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п.133.4 ПКУ і не є платниками ПНП підприємств, віднесені, зокрема, благодійні організації (п.п. 133.4.6 ПКУ).

Загальні засади благодійної діяльності в Україні визначаються Законом України від 05.07.2012 № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Метою благодійних організацій не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов’язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій (ч. 1 ст. 11 Закону № 5073).

Благодійні організації мають право здійснювати господарську діяльність без мети одержання прибутку, що сприяє досягненню їх статутних цілей (ч. 4 ст. 16 Закону №5073).

Це відповідає визначенню благодійної діяльності, під якою за п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 5073 слід розуміти добровільну особисту та/або майнову допомогу для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Отже, благодійна організація може здійснювати господарську діяльність (зокрема, розповсюджувати рекламну (сувенірну) продукцію) лише на некомерційній основі (без мети одержання прибутку) для досягнення статутних цілей.

За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»

Строки розрахунків за експортно-імпортними операціями

Податківці нагадують: п. 21 розділу II Положення, затвердженого постановою НБУ від 02.01.2019 № 5, установлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Утім граничні строки розрахунків:

• не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (включаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу, крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій (фінансова операція підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу у разі, якщо сума, на яку вона здійснюється, дорівнює чи перевищує 150 000 грн або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну 150 000 грн), а незабаром очікується збільшення цього показника до 400 000 грн;
• застосовуються з урахуванням, установлених НБУ, за поданням Кабміну відповідно до аб.2 част.1 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», винятків та/або особливостей для окремих товарів, та/або галузей економіки. На сьогодні такі винятки та особливості запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлено постановою НБУ від 14.05.2019 № 67;
• можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку (част.4 ст. 13 Закону № 2473).

За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»

З 1 лютого діє новий порядок блокування ПН/РК

Податківці наголошують: з01.02.2020 року діятиме новий Порядок зупинення реєстрації ПН/РК у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.

Порядком, зокрема, визначені:

• критерії ризиковості платника ПДВ (дод.1);
• перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ(дод. 2);
• критерії  ризиковості здійснення операцій (дод. 3);
• форма Рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВкритеріям ризиковості платника податку (дод. 4);
• таблиця даних платника ПДВ(дод.5);
• форма Рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника ПДВ(дод. 6);
• форма Рішення про неврахування таблиці даних платника ПДВ(дод. 7).

Постановою також затверджено Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації ПН/РК. Це надає платникам податків можливість адміністративного оскарження всіх рішень про відмову реєстрації ПН, що сприятиме прискоренню врегулювання досудових спорів.

Порядком, визначено форми Скарги щодо рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН (дод. 1), Заяви про відкликання скарги щодо рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН (дод. 2) та Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН (дод.3).

За матеріалами ДПС України

Заповнення платіжного доручення на перерахування коштів на рахунок в СЕА ПДВ

Податківці інформують: відповідно до п. 4 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 № 569 електронний рахунок – рахунок, відкритий платнику податку Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати ПН/РК в ЄРПН, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов’язань з податку.

При цьому, при заповненні реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у СЕА ПДВ:

• у полі «Отримувач» необхідно заповнювати назву платника;
• у полі «Код» необхідно заповнювати податковий номер платника податку, за яким ведеться облік у контролюючих органах;
• у полі «Банк отримувача» необхідно заповнювати «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;
• у полі «№ рахунка» необхідно заповнювати номер електронного рахунка у СЕА ПДВ за стандартом IBAN.

Поле «Призначення платежу» такого платіжного доручення необхідно заповнювати згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 9 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22.

Згідно з п. 3.7 Постанови № 22 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

У разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у СЕА ПДВ у полі «Призначення платежу» друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Наприклад: «перераховано з власного поточного рахунка на електронний рахунок».

Підкатегорія «ЗІР» 101.17 

Послуги надані не платником ПДВ  при оплаті за них після реєстраці платником ПДВ, не є об’єктом оподаткування ПДВ

Податківці повідомляють: датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

• дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг за готівку — дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
• дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Так як виникнення податкових зобов’язань з ПДВ відбувається за правилом «першої події», якою у такому випадку є дата надання послуг покупцю, то у постачальника, який на таку дату не був зареєстрований платником ПДВ, податкові зобов’язання з ПДВ у разі надходження оплати за надані послуги після його реєстрації платником ПДВ не виникають.

Тобто у разі якщо на момент надання послуг постачальник не був зареєстрованим платником ПДВ, то при надходженні оплати за такі послуги після його реєстрації  як платника ПДВ податкові зобов’язання не відображаються.

Зазначена норма передбачена п. 187.1 ст. 187 ПКУ.

За матеріалами ГУ ДПС у Запорізькій області

Нульова ставка/звільнені операції від ПДВ при експорті ріпаку

Податківці нагадують: з 01.01.2020 набрали чинності зміни, внесені до ПКУ, щодо тимчасового (до 31.12.2021) звільнення від оподаткування ПДВ операцій з вивезення насіння свиріпи та ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД) за межі митної території України в митному режимі експорту. 

Якщо експортує ріпак с/г підприємство,  яке самостійно на власній чи орендованій землі вирощує насіння свиріпи та ріпаку, то така операція оподатковується за нульовою ставкою.

У випадку якщо експортер не є с/г підприємством — виробником, то операція з експорту насіння свиріпи та ріпаку буде звільнена від оподаткування.

Тому платники податків, які здійснюють операції з придбання насіння свиріпи та ріпаку (товарна позиція  1205 згідно з УКТ ЗЕД) та застосовують нульову ставку при експорті вказаної продукції, повинні звернути увагу на правильність формування податкового кредиту.

За матеріалами Офіс ВПП ДПС

Випадки коли реалізація квартир для фізичних осіб — покупців є звільненою від оподаткування

Податківці в акті перевірки зазначили, що операції підприємства з постачання житла (квартир) фізичним особам є першим постачанням, а тому у нього мало виникнути податкове зобов’язання з ПДВ.

Згідно з пп. 197.1.14 ст. 197 ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання житла (об’єктів житлового фонду), крім їх першого постачання.

Аналіз Верховним Судом змісту цієї норми дав підстави для висновку, що операцією з першого постачання житла вважатимуться операції:

• з передачі права власності (оформлення правоустановлюючих документів) на готове новозбудоване житло (об’єкт житлового фонду) до першого власника такого житла незалежно від джерел фінансування будівництва: чи за рахунок власних коштів підприємства-замовника, чи за рахунок учасників фонду фінансування будівництва, чи за кошти держателів облігацій;
• передачі права власності (оформлення правоустановлюючих документів) на реконструйоване або капітально відремонтоване житло (об’єкт житлового фонду) особі іншій, ніж власник такого об’єкта на момент введення такого житла в експлуатацію (використання);
• постачання послуг (у тому числі вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) зі спорудження нового житла чи реконструкції або капітального ремонту житла за рахунок замовника.

Судами попередніх інстанцій встановлено, на всі квартири, реалізовані позивачем у 2014 році, підприємство мало правоустановлюючі документи (свідоцтва про право власності на нерухоме майно), а право приватної власності позивача на ці квартири було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Суди з’ясували, що квартири є результатом будівельних робіт за договорами, у яких позивач як інвестор виконував функції з фінансування будівництва (оплати будівельних робіт). Потім він отримав у власність збудовані його коштом квартири, що підтверджується актами приймання-передачі основних засобів.

Отже, операцією з першої поставки житла (об’єктів житлового фонду) слід вважати передачу квартир після будівництва цьому підприємству. Саме така операція має оподатковуватися ПДВ на загальних підставах.

Подальша реалізація позивачем квартир для фізичних осіб — покупців не є операціями з першого постачання житла в розумінні податкового законодавства, а тому підприємство правомірно відобразило у податкових деклараціях з ПДВ ці операції як такі, що звільнені від оподаткування.

Постанова ВС від 10.12.2019 у справі № 817/223/15

Акциз при продажі засобів та аксесуарів для куріння

Податківці інформують: відповідно до п.п. 213.1.9 ПКУ операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є об’єктом оподаткування акцизним податком.

Реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування (п.п. 14.1.212 ПКУ).

Тютюнові вироби – сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування (п.п. 14.1.252 ПКУ).

Відповідно до підпунктів 215.3.2, 215.3.21, 215.3.3 та п. 17 підрозд. 5 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ до підакцизних товарів належать тютюнові вироби, тютюн і промислові замінники тютюну за кодами згідно з УКТ ЗЕД:

• 2401 (тютюнова сировина, тютюнові відходи);
• 2402 10 00 00 (сигари, включаючи сигари з відрізаними кінцями, та сигарили (тонкі сигари), з вмістом тютюну);
• 2402 20 90 10 (сигарети без фільтра, цигарки);
• 2402 20 90 20 (сигарети з фільтром);
• 2403 (тютюн та замінники тютюну, інші, промислового виробництва; тютюн «гомогенізований» або «відновлений»; тютюнові екстракти та есенції).

Таким чином, електронні сигарети та змінні картриджі, рідини для них, кальяни, трубки, гільзи, фільтри, папір, системи нагрівання тютюну (IQOS, GLO та ін.) та інші засоби та аксесуари для куріння (паління) не є виробами з тютюну чи його промислових замінників, що відносяться до відповідних кодів УКТ ЗЕД, не належать до підакцизних товарів, а отже операції з їх реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі акцизним податком не оподатковуються.

При цьому, тютюнові стіки (HEETS, NeoSticks та ін.) для систем нагрівання тютюну є тютюновими виробами (відносяться до коду УКТ ЗЕД 2403), а отже належать до підакцизних товарів, операції з реалізації яких суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі є об’єктом оподаткування акцизним податком.

Підкатегорія «ЗІР» 114.02 

РРО при реалізації продукції власного виробництва (в тому числі відходи, тара)

Податківці повідомляють: відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання. До продукції власного виробництва відноситься продукція, яка виробляється та реалізується самим підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили.

За матеріалами ГУ ДПС у Чернівецькій області

При продажу у кіосках газет, журналів, листівок, конвертів РРО можна не застосовувати

Податківці інформують: відповідно до п. 10 ст. 9 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання мають право не застосовувати РРО та розрахункові книжки, зокрема, при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 % загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв, підакцизних непродовольчих товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення.

За матеріалами ГУ ДПС у Чернівецькій області

Оподаткування одноразової нецільової матеріальної допомоги військовий податком

Податківці зазначають: у разі якщо працедавець надає окремим працівникам матеріальну допомогу за їхніми заявами у зв’язку з особистими обставинами без встановлення цілей або напрямів її витрачення та має разовий характер, наприклад на вирішення соціально-побутових потреб, то сума такої допомоги є нецільовою благодійною допомогою та оподатковується з урахуванням п. 170.7 ст. 170 ПКУ.

Відповідно до пп. 170.7.3 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами — юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з аб. 1 пп. 169.4.1 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (у 2019 році — 2 690 грн, у 2020 році — 2 940 грн).

Якщо сума нецільової благодійної допомоги перевищує зазначений розмір, то сума такої допомоги в частині її перевищення є об’єктом оподаткування військовим збором на загальних підставах.

За матеріалами ГУ ДПС у Полтавській області

Доходи від оренди землі. Оподаткування та декларування

Податківці нагадують: до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування).

Податковим агентом платника податку — орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки с/г призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

У разі якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку — орендодавець.

Такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок на доходи фізичних осіб до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, тобто протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, (пп. «а» пп.170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ), яка подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст.49 ПКУ).

Фізична особа, відповідальна за нарахування та утримання ПДФО, сплачує (перераховує) податок до відповідного бюджету:

• у разі коли така фізична особа є податковим агентом, — за місцем реєстрації у контролюючих органах, а у випадках, передбачених ПКУ, — за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості);
• у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам — за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв);
• в інших випадках — за її податковою адресою, а у випадках, передбачених ПКУ, — за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).     

Податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з БКУ (пп. 168.4.1 ст. 168 ПКУ).

Аб.5. 5 ст. 64 БКУ, який набрав чинності з 01.01.2019, передбачено, що ПДФО, нарахований податковим агентом або фізичною особою, яка отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), сплачується таким податковим агентом або такою фізичною особою до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису).

За матеріалами ГУ ДПС у Київській області

Виправлення помилок помилку у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ (підрозділ «Військовий збір»)

Податківці роз’яснюють: у розділі ІІ Податкового розрахунку за формою № 1ДФ у рядку «Військовий збір» відображається загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору відображаються у грошовій формі у гривнях з копійками.

Відомості про фізичну особу – платника податку, якій нараховані доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються.

Коригування податкових розрахунків проводяться на підставі самостійно виявлених помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.

У разі необхідності проведення коригувань до закінчення строку подання податкового розрахунку за ф. №1ДФ подається звітний новий податковий розрахунок.

Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання.

Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються.

Так, у податковому розрахунку за формою № 1ДФ, рядок «Військовий збір – виключення»”, призначено для коригування раніше поданої звітності.

У разі подання Податкового розрахунку з відміткою «Звітний новий» чи «Уточнюючий» для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір – виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку “Військовий збір” відобразити правильну інформацію.

За матеріалами ГУ ДПС у Запорізькій області

Відображення повернення коштів чи майна фіз особі, що було внесено до статутного капіталу у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ

Податківці інформують: емітент корпоративних прав (юридична особа) виступає у якості податкового агента, лише в частині відображення у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою доходу «112» операції з повернення коштів або майна (майнових прав), фізичній особі, попередньо внесених нею до статутного капіталу.

При цьому фізична особа повинна визначити фінансовий результат операцій з інвестиційними активами та подати податкову декларацію до 1 травня року, що настає за звітним.

Підкатегорія «ЗІР» 103.25

Нові ознаки доходів у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ 

Мінфін оприлюднив проект наказу «Про затвердження Змін у додаток до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб,  і сум утриманого з них податку», яким вносяться зміни:

Довідник доповнюється новими ознаками доходів, якими узагальнені ознаки розділяються на більш конкретизовані види доходів, зокрема види доходів з ознаки 106 розподілені на:

• ознаку 106 – «Надання земельної частки (паю)в лізинг, оренду або суборенду»;
• ознаку 195 – «Надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майновий паю в лізинг, оренду суборенду, емфітевзис»;
• ознаку 196 – «Надання майна (крім земельної частки (паю), земельної  ділянки с/г призначення, майнового паю) в лізинг, оренду або суборенду».

Також, з метою покращення аналітичної роботи з адміністрування ПДФО, з проведення деклараційної кампанії контролюючими органами пропонується  узагальнену ознаку 153 – «Основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку» пропонується розподілити на:

• ознаку 153 – «Сума поворотної фінансової допомоги наданої платником  податку іншим особам, яка повертається йому»;
• ознаку 197 – «Сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку».

Проектом наказу не змінюється чинний Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку за ф. № 1 ДФ.

У разі прийняття, цей наказ набере чинності з 1 квітня 2020 року.

За матеріалами Міністерство фінансів України

Внесок в статутний капітал «єдиноподатником». Чи можливо це?

Податківці консультують: юридична особа — платник єдиного податку третьої групи може вносити кошти або майно до статутного капіталу іншої юридичної особи (бути засновником іншої юридичної особи з часткою до 25 %, 100 % у статутному капіталі).

При цьому варто враховувати, що придбання та продаж юридичною особою — платником єдиного податку ІІІ-ї групи корпоративних прав інших юридичних осіб на постійній основі може розглядатися як фінансове посередництво.

Зокрема, пп. 6 пп. 291.5.1 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва.

Лист ДПС України від 17.01.2020 № 160/ІПК/05-99-04-04

Порядок обліку платників ЄСВ змінено

Податківці інформують: з 19.01.2020 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 21.10.2019 № 436 «Про затвердження змін до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціального страхування.

Наказом уточнюється порядок обліку в контролюючих органах членів фермерських господарств, а саме:

визначено, що взяття на облік членів фермерських господарств здійснюється на підставі поданих до контролюючого органу заяви за ф. № 12-ЄСВ та підтвердних документів щодо дати набуття членства у фермерському господарстві.

При цьому пунктом 2 Наказу встановлено, що  члени фермерських господарств, які взяті на облік в контролюючих органах як платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до дати набрання чинності цим наказом, подають до контролюючого органу за місцем проживання заяви за формою № 12-ЄСВ з приміткою «Зміни» та підтвердні документи щодо дати набуття членства в фермерському господарстві (договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства, статут фермерського господарства тощо) протягом двох місяців з дати набрання чинності цим Наказом.

Наказом встановлюються особливості обліку фізичних осіб, які зареєстровані як підприємці та при цьому провадять незалежну професійну діяльність.

Такі фізичні особи обліковуються в контролюючому органі як ФОП з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, яка встановлюється на підставі:

• поданої до контролюючого органу заяви за ф. № 1-ЄСВ з приміткою «Зміни» та копії документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності;
• або відомостей (даних) відповідного уповноваженого органу чи реєстру, яким забезпечується реєстрація незалежної професійної діяльності;
• або заяви та документів, поданих відповідно до підпункту 4 пункту 6.7 розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіні від 09.12.2011 № 1588.

Наказом уточнюються документи, які необхідно подати до контролюючого органу платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», у разі прийняття відповідними органами (особами) рішення про ліквідацію, припинення діяльності.

Зазначені платники єдиного внеску зобов’язані у десятиденний строк з дня прийняття відповідного рішення подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ та залежно від категорії страхувальника копії відповідних документів:

• розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те засновницькими документами про ліквідацію та про утворення ліквідаційної комісії;
• відомостей (витягу) відповідного реєстру про припинення або зупинення незалежної професійної діяльності, або зміну організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу;
• документа, що підтверджує дату виходу із складу членів фермерського господарства, дату, з якої особа підлягає страхуванню на інших підставах, дату звільнення від сплати єдиного внеску, відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

За матеріалами ДПС України

Звіт з ЄСВ для ФОПів

Податківці нагадують: ФОП, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до податкових органів Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Якщо останній день строку подання Звіту припадає на вихідний, святковий день чи інший неробочий день, то останнім днем подання Звіту вважається перший після нього робочий день. Звітним періодом є календарний рік.

Звіт подається за формою № Д5 згідно з додатком 5 таблиця 1 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 № 435, із зазначенням типу форми «початкова».

Особливості заповнення графи 3 таблиці 1 додатка 5 Звіту полягають що «Сума чистого доходу (прибутку), заявлена в податковій декларації/Самостійно визначена сума доходу/Частка розподіленого доходу» відображаються таким чином:

• ФОП на загальній системі оподаткування – чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації. В рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається середньомісячний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом ділення річного чистого доходу (прибутку) на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску;
• ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, – самостійно визначена сума доходу. В рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається сума доходу, яка не може бути меншою за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць.

За матеріалами ГУ ДПС у м. Києві

Підбірку підготувала: 

Лоза Галина, 

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ” 

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг