Дайджест новин «Податки і облік»
з 11.08.2020 пo 17.08.2020
Плата за землю: помилки при заповненні декларації
Податківці акцентували увагу платників податків на помилки, які допускають суб’єкти господарювання при заповненні звітності з плати за землю та які призводять до застосування штрафних санкцій.
Так, найрозповсюдженішими помилками є:
- некоректне зазначення та/або відсутність коду категорії земельних ділянок. Код категорії земельних ділянок повинен відповідати класифікатору видів цільового призначення земель. Такий код зазначений в документах, які підвтерджують /засвідчують право власності/користування земельними ділянками.
- Відсутність та/або невірне зазначення кадастрового номеру. Кадастровий номер земельної ділянки слід вказувати у форматі 0000000000:00:00:0000.
- Інформація про площу земельної ділянки. Не допускається заповнення площі землі в колонці 8 та 9 по одному кадастровому номеру (у га та м. кв). Слід зважати на наявність/достовірність інформації про площу земельної ділянки.
- Плутанина у розділах декларації. Поширеною помилкою є заповнення невірного розділу декларації, наприклад, коли під час подання податкової звітності з орендної плати платником заповнюється розділ І та навпаки. Така плутанина унеможливлює здійснення аналізу та узагальнення інформації.
- Невірний код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ.
Офіс великих платників податків ДПС
В декларації з ПНП не вказали інформацію про наявність рішення про незастосування коригування фінансового результату
Податківці ще раз нагадують про прийняття рішення про незастосування коригування фінансового результату.
Так, якщо платник податків не навів у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств інформацією про наявність прийнятого рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці, то такий платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до такої декларації з податку на прибуток та вказати в ній інформацію про прийняте рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування
За матеріалами Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу
Як зберігати Z-звіти при використання РРО
Податківці надали роз’яснення щодо щоденного друкування Z-звітів при використанні ПРРО, в тому числі, якщо тривалість зміни (робочого дня) суб’єкта господарювання 24 години, та щодо умов зберігання таких Z-звітів.
Так, фіскальний звітний чек – це документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО), що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскального сервера Державної податкової служби.
Отже, фіскальний звітний чек (Z-звіт) створюється ПРРО щоденно. Z-звіт може бути сформованим в електронній формі або роздрукованим. Фіскальний звітний чек ПРРО підлягає реєстрації (фіскалізації) на фіскальному сервері Державної податкової служби. Після передачі до фіскального сервера Z-звіту і отримання відповідно підтвердження від фіскального сервера, його зберігання відбувається за бажанням суб’єкта господарювання в зручний для нього спосіб
За матеріалами Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу
Податкове адміністрування – “зрозуміло” від податківців
Податківці надали огляд змін в частині податкового адміністрування, які набули чинності у відповідності до ЗУ № 466-ІХ від 16.01.2020р.
Податковий аудит
- врегульовано питання, пов’язане з неодноразовою втратою платниками податків первинних документів (з метою уникнення перевірок). Повторна втрата свідчить про те, що такі документи відсутні (ст. 44 ПКУ);
- змінено строки сплати грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірки, з 10 календарних днів на 10 робочих днів з дня отримання ППР (п. 57.3 ст. 57 ПКУ);
- визначено, що повинно містити ППР, якщо воно прийнято за результатами документальної перевірки та є процесуальною підставою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення. Крім того, наведено вимоги щодо вмотивованості рішення контролюючих органів про накладення штрафів. Як обов’язкові передбачено описову та мотивувальну частини ППР, а також детальний розрахунок штрафних санкцій (з 2021 року);
- змінено порядок внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок (допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі року, крім випадків, коли зміни пов’язані зі змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок);
- змінено порядок оприлюднення плану-графіка на офіційному вебпорталі ДПС — до 30 числа останнього місяця кварталу (у випадках змін найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок — до 30 числа місяця, що передує місяцю, в якому проводитимуться такі документальні планові перевірки);
- змінено підстави для проведення документальних позапланових перевірок, зокрема:
а) виключено з підстав для проведення позапланової перевірки рішення суду (слідчого судді) (пп. 78.1.11 ст. 78 ПКУ);
б) у разі проведення дисциплінарного провадження стосовно працівників органів ДПС надано можливість проводити повторні перевірки;
в) з’явилася можливість повернутися у вже перевірений період, якщо отримано інформацію та/або документи від іноземних державних органів, які стосуються питань, що були охоплені під час попередніх перевірок платника податків та свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи (пп. 78.1.21 ст. 78 ПКУ);
г) у разі отримання інформації, що свідчить про ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України (пп. 78.1.22 ст. 78 ПКУ);
д) змінено умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок. Передбачено можливість допуску за наявності не тільки службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки, а й належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу (ст. 81 ПКУ);
е) допускається зупинення виїзних та невиїзних документальних перевірок платників податків усіх категорій, а не лише великих платників податків (ст. 82 ПКУ);
є) удосконалено порядок розгляду заперечень до актів перевірок (ст. 86 ПКУ, з 01.01.2021 р.) шляхом їх винесення на розгляд комісій з питань розгляду заперечень контролюючого органу. Однією з їх функцій буде дослідження питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину платника податків у вчиненні правопорушення;
ж) строк давності у 1095 днів для здійснення перевірок та донарахування платежів до бюджету зупинятиметься на період, коли їх проведення неможливо у зв’язку з законодавчою або судовою забороною, недопуском до перевірки, відсутністю платника за місцезнаходженням, оскарженням ним протягом тривалого часу наказів на перевірку, втратою документів (ст. 102 ПКУ, з 01.01.2021 р.);
з) внесено зміни до ст. 129 ПКУ з метою врегулювання проблемних питань з нарахування пені на суми заниження податкового зобов’язання, виявленого контролюючим органом за результатами перевірок (з 01.01.2021 р.);
і) збільшується з трьох до п’яти років строк проведення перевірки та винесення ППР щодо сплати ПДФО та ВЗ при виплаті заробітної плати.
Облік платників податків
- змінився критерій належності платника податків до великих платників податків — сплата лише податкових платежів у розмірі 1,5 млн євро (було — 1 млн євро у вигляді податкових та митних платежів);
- встановлено порядок обліку в контролюючих органах нерезидентів (іноземних компаній, організацій). Взяття їх на облік в контролюючих органах здійснюється після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу або до придбання нерезидентом нерухомого майна, або отримання майнових прав на таке майно в Україні, або до відкриття рахунків у банках України. У разі акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва, одночасно зі взяттям на облік нерезидента здійснюється взяття на облік відокремленого підрозділу такого нерезидента;
- удосконалено порядок реєстрації платниками ПДВ. Зокрема, спрощено процедуру реєстрації для новостворених суб’єктів господарювання, збільшено час для добровільної реєстрації, допускається проведення деяких процедур перереєстрації без подання заяви платником ПДВ, запроваджено автоматичне анулювання реєстрації платників ПДВ на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру про припинення або за даними реєстру платників єдиного податку про застосування спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплату ПДВ;
- встановлено, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа — підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
Платники податку на прибуток
З 23.05.2020 р. розширено коло платників податку на прибуток.
Так, до платників додано юридичних та фізичних осіб — «спрощенців», а також фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність — при виплаті нерезиденту доходів (прибутків) з джерелом їх походження з України.
При цьому платники єдиного податку четвертої групи не вважаються платниками податку при виплаті доходів, визначених абзацами четвертим — шостим пп. 14.1.49 ст. 14 ПКУ, зокрема дивідендів у вигляді:
- суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права) у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
- вартості товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів, що придбаваються у нерезидента у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
- суми заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки».
Крім того, з 01.01.2021 р. платниками стануть юридичні особи, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України.
Також з 01.01.2021 р. платниками податку на прибуток вважатимуться спрощенці — юридичні особи при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39-2 та розділом III ПКУ.
З 01.01.2021 р. встановлено річний звітний період для таких платників податку:
- фізичних осіб — підприємців, у тому числі таких, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України;
- юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України;
- суб’єктів господарювання — юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо отриманого скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному новою ст. 392 та розділом III ПКУ.
Податковий борг до 1 020,00 грн
Податкова вимога боржнику не надсилається, якщо сума податкового боргу менша, аніж 1 020,00 грн. Податкову вимогу платнику надсилають тільки у випадку несплати ним узгодженої суми грошового зобов’язання у встановлені строки, якщо сума податкового боргу перевищує 60 НМДГ (1 020 грн).
Дізнатися про наявність чи відсутність заборгованості платник може в електронному кабінеті у розділі «Стан розрахунків з бюджетом» або ж на податковому сайті у розділі «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера».
За матеріалами Державної фіскальної служби України
Звітний період для виробників сільськогосподарської продукції: уточнено визначення
ЗУ № 466-ІХ від 16.01.2020р. вніс чіткість у визначення виробників сільськогосподарської продукції, на яке посилається пп. 137.4.1 ст. 137 ПКУ.
Так до внесення змін даний пункт звучав так:
“137.4.1. виробників сільськогосподарської продукції, визначеної статтею 209 цього Кодексу, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року.”
Тобто визначення “виробників сільськогосподарської продукції” наводилося в статті 209 ПКУ.
Після внесення змін даний пункт звучить так:
“137.4.1. виробників сільськогосподарської продукції, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року.”
Визначення “виробник сільськогосподарської продукції” при цьому наведено в пп. 14.1.234 ст. 14 ПКУ:
“14.1.234. сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) – продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання;”
За матеріалами Державної фіскальної служби України
Підбірку підготувала:
Урбановська Юлія,
консультант з податків та зборів,
представник з бухгалтерських послуг компанії «ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ»
спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг
