fbpx
[get_banners]

Дайджест новин «Податки і облік» з 10.08.2021 пo 16.08.2021

In: Дайджести новин законодавства і практики 18 Aug 2021 Tags: ,

Дайджест новин «Податки і облік»

з 10.08.2021 пo 18.08.2021

 

Використання готівкових коштів не за призначеннямВикористання готівкових коштів не за призначенням

Податківці роз’яснили, чи передбачена відповідальність у разі використання готівкових коштів на цілі, не пов’язані із веденням господарської діяльності.

Так, Положення № 148 не визначає відповідальності за порушення щодо використання готівкової виручки (готівки) не за цільовим призначенням.

Відповідальність за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням була визначена абзацом 6 п. 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» із змінами та доповненнями, та передбачала штраф у розмірі витраченої готівки не за призначенням.

Відповідно до п. 24 Указу Президента України від 20 червня 2019 року № 418/2019 Указ № 436 з 23.06.2019 втратив чинність.

Враховуючи зазначене, чинним законодавством з 23.06.2019 р. не передбачено відповідальності за використання готівкових коштів не за цільовим призначенням.

 

За матеріалами інформаційно-довідкового ресурсу

 


Реалізація меблів власного виробництва за готівку: чи є РРО Реалізація меблів власного виробництва за готівку: чи є РРО 

Податківці відповідають за питання, чи зобов’язаний підприємець, який перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку другої групи без ПДВ), проводить діяльність у сфері торгівлі та здійснює реалізацію меблів власного виробництва, застосовувати РРО та/або ПРРО.

Так, при здійсненні такого виду діяльності як реалізація меблів власного виробництва та за умови, що обсяг доходу не перевищує визначений ПКУ для цілей застосування РРО та/або ПРРО, такий підприємець може здійснювати свою господарську діяльність без застосування РРО та/або ПРРО при отриманні оплати, як в готівковій так і безготівковій формі. 

 

 

 

ІПК від 14.07.2021р. № 2754/ІПК/99-00-07-05-01-06

 


Коригування фінансової звітності: коли подавати уточнюючі розрахункиКоригування фінансової звітності: коли подавати уточнюючі розрахунки

 Виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів в попередніх роках, згідно п. 4 П(С) БО “Виправлення помилок” здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).

Таким чином, підприємство повинне визначити вплив помилки за попередній період на величину нерозподіленого прибутку.

Якщо встановлена за попередні періоди помилка вплинула на фінансовий результат, то платнику необхідно подати виправлену фінансову звітність разом з уточнюючою Податковою декларацією з податку на прибуток.

 

Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість при оподаткуванні операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» (законопроєкт № 5425-д)

 

 


Підписано базовий закон про “ДІЯ СІТІ” Підписано базовий закон про “ДІЯ СІТІ” 

Президент України підписав Закон «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» № 1667-ІХ, який парламент ухвалив 15 липня 2021 року.

Для стимулювання розвитку цифрової економіки документ запроваджує правовий режим «Дія Сіті» та визначає організаційні, правові й фінансові засади його функціонування. Цей правовий режим передбачає спеціальні умови оподаткування, які будуть визначені Податковим кодексом України. 

Спеціальні умови оподаткування застосовуватимуться до компаній – резидентів «Дія Сіті». 

Так, стати таким резидентом може юридична особа, зареєстрована на території України, яка відповідає низці вимог, вказаних у документі. Статус резидента «Дія Сіті» надає уповноважений центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері цифрової економіки. 

Інформація про компанії, що мають або перебували у статусі резидента «Дія Сіті», міститься в електронному реєстрі «Дія Сіті», який є відкритим та оприлюднюється в мережі Інтернет.

Правовий режим «Дія Сіті» встановлюється на строк не менш ніж 25 років з дня внесення до реєстру запису про її першого резидента.

Також закон містить норми, пов’язані з тимчасовою непрацездатністю та соціальними гарантіями для гіг-спеціалістів, їхнім загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, а також правом інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням гіг-контракту.

Закон набирає чинності на наступний день після опублікування, крім пункту 9 частини четвертої статті 5 (віднесення діяльності постачальника послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, до видів діяльності, здійснення яких стимулюється шляхом створення правового режиму «Дія Сіті»). Цей пункт набирає чинності через шість місяців з дня набрання чинності законом України, що визначає особливості правовідносин у сфері обігу віртуальних активів.

Закон запроваджує:

GIG-контракти — нову форму взаємодії з IT-фахівцями, що поєднує в собі переваги фрилансу та соціальні гарантії;

елементи англійського права для залучення інвестицій;

механізми для захисту інтелектуальної власності.

Базовим законом про Дія City визначаються загальні засади функціонування спецрежиму:

свобода діяльності;

невтручання держави;

презумпція правомірності діяльності резидентів;

стабільність;

формальний характер процедури набуття статусу резидента.

Вони поширюються не лише на резидентів Дія City, а й на всі ІТ-компанії.

Держава гарантує ІТ-індустрії незмінність умов Дія City протягом 25 років. Резидентами Дія City зможуть стати лише юридичні особи, зареєстровані за українським законодавством. Документом встановлений чіткий перелік кваліфікованих видів діяльності в межах спецрежиму.

Дія City запроваджується як альтернатива поточним умовам та діятиме паралельно з ними. Вступ до спецрежиму буде добровільним — закон містить норму про неприпустимість прямого чи опосередкованого примусу юридичних осіб до набуття статусу резидента Дія City. Спецрежим працюватиме за екстериторіальним принципом.

Очікуваний результат від запровадження Дія City — збільшення частки IT-галузі у ВВП країни до 10 %. Доходи галузі збільшаться до $16,5 млрд. Кількість робочих місць зросте з нинішніх 200 тисяч до 450 тисяч.

 

Закон «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» № 1667-ІХ

 

Адаптивний карантин продовжено

На засіданні Кабінету Міністрів України 11 серпня 2021 року прийнято рішення про продовження адаптивного карантину, а також продовження режиму надзвичайної ситуації до 1 жовтня 2021 року.

 


Помилка в розрахунку коригування до податкової накладноїПомилка в розрахунку коригування до податкової накладної

Податківці надають відповідь, як поступити у такій ситуації:

Платником податку отримано попередню оплату за товар та складено і зареєструвано в ЄРПН відповідну ПН. Фактично було поставлено товар іншої номенклатури та більшого обсягу. На дату поставки товару платником було складено РК до ПН на збільшення суми компенсації з урахуванням зміненої номенклатури та усього обсягу поставленого товару, у якому було допущено помилки. Платник запитує, чи можливо анулювати такий РК або як виправити такі помилки. 

ДПС України роз’яснила, що чинними нормами податкового законодавства не передбачено можливості анулювання (виключення) з ЄРПН зареєстрованих ПН/РК, у тому числі тих, що містять помилки. 

Помилки, допущені платником податку у ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН, можуть бути виправлені виключно шляхом складання та реєстрації в ЄРПН відповідного розрахунку коригування.

У разі виправлення помилок, допущених при здійсненні попередніх коригувань ПН, та відображення правильних показників товарних позицій, які утворились в результаті таких коригувань, у графі 2.1 табличної частини розділу Б РК зазначається умовний код 302, що відповідає причині коригування “Усунення неоднозначностей”.

Таким чином, з метою виправлення помилки, допущеної при складанні першого РК, необхідно скласти другий РК до ПН, до якої було складено РК № 1, у якому показники рядка такої податкової накладної, який містить помилкові показники (з урахуванням коригування, проведеного у РК № 1),  вивести в нуль, та додати другий рядок з правильними показниками. Крім того, платнику податку на дату поставки товару необхідно скласти ПН на різницю між обсягом фактично поставленого товару та сумою отриманої попередньої оплати.

 

ІПК від 28.07.2021 р.№ 2918/ІПК/99-00-21-03-02-06

 


Ще раз про звільнені від ПДВ COVID-товариЩе раз про звільнені від ПДВ COVID-товари

Товариство здійснює виробництво та реалізацію дезінфекційних засобів  (Код згідно з УКТЗЕД 3808). Товариство, запитує за яких умов такі операції звільняються від оподаткування ПДВ.

ГУ ДПС у м. Києві нагадало, що головним критерієм для застосування пільги з оподаткування, встановленої п. 71 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, є включення товару до Переліку  № 224.

Якщо складові для виробництва дезінфекційних засобів та антисептиків, відповідають назвам зазначеним в Переліку № 224, а також відповідають вимогам, встановленим Законом № 1645, то операції з постачання таких товарів на митній території України звільняються від оподаткування ПДВ з 17.03.2020 р. (за умови дотримання також інших вимог, визначених у ПКУ і у примітках до Переліку № 224).  

У випадку, якщо товари, які зазначені у зверненні, не відповідають вимогам Переліку № 224, то операції з постачання таких товарів оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку.

Режим звільнення від оподаткування ПДВ встановлений пунктом 71 підрозділу 2 розділу XX Кодексу застосовується на усіх етапах постачання товарів, включених до Переліку № 224, в тому числі при ввезенні таких товарів на митну територію України і постачанні на території України.

 

ІПК від 28.07.2021 р. № 2917/ІПК/26-15-04-02-16

 

Підбірку підготувала: 

Урбановська Юлія, 

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії «ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ» 

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

X