fbpx

Дайджест нoвин «Податки і облік» з 10.02.2020 пo 17.02.2020

In: Дайджести новин законодавства і практики 17 Feb 2020 Tags: ,

Дайджест нoвин «Податки і облік»

з 10.02.2020 пo 17.02.2020

 

Індекс інфляції за січень– 100,2 %

За даними Держстату індекс споживчих цін (індекс інфляції) за січень 2020 року – 100,2%.

 

 

 

 

 

 

 

За матеріалами Держстат

 


Новий Проект від НБУ щодо самостійного обрання банку найманим працівником для отримання виплат від працедавцяНовий Проект від НБУ щодо самостійного обрання банку найманим працівником для отримання виплат від працедавця

Проект постанови Правління НБУ «Про внесення змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», що пропонується для громадського обговорення, має на меті оптимізувати порядок переказу коштів роботодавцем на виплату заробітної плати працівникам. А саме: клієнт банку (роботодавець) матиме змогу формувати відомість на зарахування заробітної плати працівникам підприємства (організації, установи) із зазначенням номера рахунку працівника за стандартом IBAN, у тому числі на рахунок, який працівник самостійно відкрив у банку за власним вибором.

Це дасть можливість працюючим громадянам реалізувати право самостійно відкривати рахунок у будь-якому банку для отримання заробітної плати або винагороди за виконану роботу.

Також Проектом вносяться інші зміни до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, пов’язані зі змінами в законодавстві України, зокрема Кодексі України з процедур банкрутства, Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Зауваження та пропозиції до Проекту приймаються до 10.03.2020 на поштову та електронну адресу НБУ.

Поштова адреса: 01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, Національний банк України, Департамент платіжних систем та інноваційного розвитку.

Електронна адреса: nbu@bank.gov.ua

 

 

За матеріалами НБУ

 

Дивіться відео на тему:

Чим загрожують платежі і розрахунки на картку фізичної особи


Обов'язок подання повідомлення про прийняття на роботу директора підприємства скасованоОбов’язок подання повідомлення про прийняття на роботу директора підприємства скасовано

З метою усунення дублювання інформації від держорганів та підприємств, установ, організацій щодо прийняття на роботу працівника на посаду керівника, Урядом прийнято зміни до постанови КМУ від 17.06.2015 № 413 

Поки ДПС отримує дані щодо прийняття на роботу працівника (на посаду керівника) від двох джерел інформації:

  • в порядку інформаційної взаємодії з ЄДР;
  • від підприємств, установ, організацій.

Прийняті зміни передбачають, що повідомленням про прийняття на роботу керівника підприємства, установи, організації є відомості, отримані органами ДПС з ЄДР фізичних осіб, ФОП та громадських формувань. Тобто, підприємства не зобов’язанні подавати повідомлення про прийняття працівника на роботу на посаду керівника.

Поки текст прийнятої постанови не оприлюднено. Проектом передбачалося, що ця постанова набирає чинності через 3 місяці з дня її опублікування. 

 

 

За матеріалами Мінекономіки

 

Дивіться відео на тему:

 

Нове амплуа бухгалтерів вже з квітня 2020 рокуНове амплуа бухгалтерів вже з квітня 2020 року

З 28.04.2020 у переліку суб’єктів первинного фінансового моніторингу (крім осіб, які надають послуги в рамках трудових правовідносин) додано:

  • госпсуб’єкти, що надають послуги з бухобліку,
  • госпсуб’єкти, що здійснюють консультування з питань оподаткування;
  • госпсуб’єкти, що надають за винагороду консультаційні послуги, пов’язані з купівлею-продажем нерухомого майна.

Повідомляти слід буде про операції, щодо яких у бухгалтера виникне підозра, що вони проводяться для легалізації та відмивання доходів. Проте, бухгалтерів, які працюють за трудовими договорами, цей обов’язок не стосується

Ця норма і раніше застосовувалася щодо нотаріусів, адвокатських об’єднань та бюро і самозайнятих адвокатів.

 Так для самозайнятих акдвокатів у ст. 10 Закону №361 визначені критерії, за якими від таких осіб вимагається виконання обов’язків суб’єктів первинного фін моніторингу. Цей обов’язок виникає, якщо особа, що надає юридичні послуги або бере участь у відповідній фіноперації та/або допомагає клієнту планувати чи здійснювати операцію щодо:

  • купівлі-продажу нерухомості або управління майном при фінансуванні будівництва житла;
  • купівлі-продажу суб’єктів господарювання та корпоративних прав;
  • управління коштами, цінними паперами або іншими активами клієнта;
  • відкриття та/або управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах;
  • залучення коштів, необхідних для створення юридичних осіб та фондів, забезпечення їх діяльності або управління ними;
  • створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, фондами, трастами або іншими подібними правовими утвореннями;

При цьому ці суб’єкти первинного фінмоніторингу не зобов’язані (ч. 2 ст. 10 Закону №361):

  • виявляти порогові фінансові операції (перелік наведений у ст. 20 Закону №361), а також повідомляти про них,
  • забезпечувати реєстрації фіноперацій, що підлягають фінмоніторингу,
  • зберігати інформацію щодо таких порогових фіноперацій,що підлягають фінмоніторингу,
  • дотримуватись строків повідомлення про порогові фіноперації (пп. «а» і «б» п. 8 ч. 2 ст. 8 Закону №361).

Нотаріуси, незалежні адвокати, особи, які надають юридичні послуги, можуть не виконувати обов’язки щодо здійснення належної перевірки клієнта та не повідомляти Держфінмоніторинг про свої підозри у разі надання послуг щодо захисту клієнта, представництва його інтересів у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів або надання консультацій щодо захисту та представництва клієнта.

Щодо підозрілих фінансових операцій (діяльності) або спроби їх проведення незалежно від суми встановлено незалежний бухгалтер або консультант з питань оподаткування матимуть обов’язок повідомити негайно після виникнення підозри або достатніх підстав для підозри, а також копії всіх документів та інформацію на запит Держфінмоніторингу (пп. «в» п. 8 ч. 2 ст. 8 Закону №361).

Суб’єкти фінмоніторингу підлягають реєстрації в Держфінмоніторингу, тому на сьогодні очікується новий порядок реєстрації в якому будуть зазначені правила реєстрації вищеперелічених осіб.

Критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення затверджені Наказом Мінфіну №584.

Законом №361 фінмоніторинг значно послаблений (ст. 20 Закону №361), а саме:

поріг суттєвості фінансових операцій фінмоніторингу становить чи перевищує 400 тисяч гривень (на сьогодні — 150 тис. грн) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції (на сьогодні – 150 тис. грн), за наявності однієї або більше з 4-х ознак (зараз за Законом №1702 таких ознак є 17):

  • зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна зі сторін – учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (в тому числі дипломатичне представництво, посольство, консульство такої іноземної держави), або однією зі сторін – учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній державі (юрисдикції);
  • фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім’ї та/або осіб, пов’язаних з політично значущими особами;
  • фінансові операції з переказу коштів за кордон (в тому числі до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон);
  • фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).

Відповідальність передбаченв ст. 32 Закону №361 і полягає:

  • за порушення вимог щодо здійснення належної перевірки, вимог щодо виявлення належності клієнтів та інших осіб до політично значущих осіб, членів їх сімей, осіб, пов’язаних з ними, у випадках, передбачених законодавством, – до 204 тисяч грн;
  • за порушення вимог щодо відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин, проведення фінансової операції – у розмірі до 340 тисяч грн;
  • за порушення порядку створення (ведення) та зберігання документів, у тому числі електронних, записів, даних, інформації у випадках, передбачених цим Законом, у тому числі у разі їх втрати або знищення, – у розмірі до 204 тисяч грн;
  • за неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання спеціально уповноваженому органу недостовірної інформації у випадках, передбачених законодавством, – у розмірі до 340 тисяч грн;
  • за невиявлення, несвоєчасне виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та порушення порядку їх реєстрації – у розмірі до 340 тисяч грн.

За відсутність постановки на облік у Держфінмонітрингу Законом №361 окрема відповідальність не встановлена. Проте на незареєстрованих суб’єктів фінмоніторингу поширюються усі штрафи, зазначені вище.

 

 


Фізичним особам слід повідомляти про зміну відомостей до ДПСФізичним особам слід повідомляти про зміну відомостей до ДПС

Податківці наголошують: відповідно до законодавства контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, передбачених для сплати ряду податків (транспортний податок, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, земельний податок або орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) та до 1 липня року базового податкового періоду надіслати (вручити) платнику податку за місцем його податкової адреси (реєстрації) відповідне ППР.

Податковою адресою платника податків — фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі.

Відповідно до вимог п. 70.7 ст. 70 ПКУ фізичні особи — платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків (прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання, місце народження, дата народження, серія, номер свідоцтва про народження, паспорта (аналогічні дані іншого документа, що посвідчує особу), ким і коли виданий) протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними у Положенні про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822.

Внесення змін здійснюється протягом 3-х робочих днів від дня подання фізичною особою Заяви за формою № 5ДР (стосовно даних, які вносяться до Облікової картки), або  Заяви за формою № 5ДРП (стосовно даних, які вносяться до Повідомлення для осіб, які через релігійні переконання відмовились від РНОКПП), до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання).

У разі звернення до будь-якого іншого контролюючого органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до 5-ти робочих днів.

Вчасне внесення відомостей про зміну даних (зокрема, щодо місця проживання) допоможе  уникнути виникнення боргів щодо сплати податків.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у м. Києві

 


План-графік планових перевірок ДПС оновленоПлан-графік планових перевірок ДПС оновлено

На офіційному сайті ДПС України оприлюднено оновлений Розділ І плану-графіка «Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб» та Розділ ІІ плану-графіка «Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів» з урахуванням коригування станом на 12.02.2020 рік.

Інші розділи плану перевірок залишено без змін

 

 

 

 

За матеріалами ДПС України

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Нові довідники податкових пільгНові довідники податкових пільг

На офіційному веб-порталі ДПС 14.02.2020 опублікувано нові довідники:

  • податкових пільг №96/1, що є втратами доходів бюджету, 
  • інших податкових пільг №96/2 станом на 01.01.2020 року.

У довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, державного мита, а також початок та кінець дії пільг.

 

 

 

 

За матеріалами ДПС України

 


Квитанція платіжного терміналу - не первинний документКвитанція платіжного терміналу – не первинний документ

Податківці інформують: розрахунковий документ — документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі — продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну (ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування| та послуг»).

Отже, квитанція платіжного терміналу не є розрахунковим документом.

Загалом квитанція платіжного терміналу це документ, який підтверджує виконання операції із використанням електронного платіжного засобу, на підставі якого формуються відповідні документи на переказ чи зараховуються кошти на рахунки (ст. 1 Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

Тобто, квитанція платіжного терміналу є інструментом доступу до рахунку, який використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку, зокрема для оплати вартості товарів і послуг.

Ініціювання такого переказу має оформлюватися відповідними документами, одним з яких і є квитанція платіжного терміналу.

Відтак квитанція платіжного термінала лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку, а не факт продажу товарів/послуг.

Враховуючи вищезазначене, квитанція платіжного терміналу не є первинним документом у розумінні ПКУ.

 

 

Лист ДПС України від 12.02.2020 № 2319/7/99-00-05-04-01-07

 


Донарахування податку в декларації з ПНПДонарахування податку в декларації з ПНП

Податківці консультують, що декларацію з ПНП заповнюють наростаючим підсумком, результати перевірки впливають на фінансовий результат до оподаткування за наступний звітний (податковий) період поточного року, якщо:

  • контролери здійснили перевірку за звітний (податковий) період поточного року і за такий період донарахували податкове зобов’язання з ПНП та прийняли ППР, яке платник податку не оскаржує;
  • узгоджені суми донарахованого податку та штрафних (фінансових) санкцій нараховані в інтегрованій картці платника податків та сплачені платником до бюджету на підставі ППР;
  • термін подання декларації за наступний звітний (податковий) період у межах поточного звітного року ще не настав.

Показники декларації у рядках 01, 02 зазначають згідно з даними бухобліку з урахуванням результатів документальної перевірки, які вплинули на показники фінзвітності, складеної відповідно до П(С)БО або МСФЗ. Показник рядка 02 декларації враховують під час визначення об’єкта оподаткування у рядку 04 декларації. Відповідно, такий показник впливає на обчислення ПНП за поточний звітний (податковий) період.

У рядку 19 декларації відображають ПНП, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду. Його визначають як різницю показників рядка 17 і рядка 18 декларації.

З метою уникнення подвійного нарахування ПНП за декларацією, в якій для визначення фінрезультату до оподаткування було враховано результати документальної перевірки, доцільно:

  • у рядку 18 декларації за звітний період поточного року врахувати суму донарахованого за результатами документальної перевірки податкового зобов’язання у частині суми основного податку за звітний період поточного року (без урахування штрафних (фінансових) санкцій);
  • збільшити на цю суму показник, який був відображений у рядку 17 декларації за попередній звітний (податковий) період поточного звітного року.

 

 

Лист ГУ ДПС у Харкiвськiй області від 23.01.2020 № 247/ІПК/20-40-04-04-10

 


Бюджетне відшкодування ПДВ у разі передоплатиБюджетне відшкодування ПДВ у разі передоплати

Податківці інформують: сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню з ПДВ, визначається нормою п. 200.1 ст. 200  ПКУ та розраховується як різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту за звітний період.

Нормою п. 198.2 ст. 198 ПКУ визначено порядок віднесення суми ПДВ до складу податкового кредиту. Зокрема, до складу податкового кредиту  маємо право відносити за датою першої події, яка відбулася, а саме: або датою попередньої оплати за товари/послуги, або датою отримання товарів/послуг.

Якщо у платника податку виникає сума від’ємного значення, про що свідчить рядок 20 Декларації з ПДВ, то така сума підлягає бюджетному відшкодуванню (відповідно до Порядку № 21).

Враховуючи вищезазначене, якщо платник податку здійснив попередню оплату за товари/послуги, — це дає йому право на податковий кредит, та у разі якщо сума податкового кредиту перевищує податкові зобов’язання, — такий платник податку може претендувати на бюджетне відшкодування відповідно до норм ПКУ.

 

 

Лист ДПС України від 31.10.2019 № 1130/6/99-00-04-02-03-15/ІПК

 


ПДВ при бонусах, що входять до ціни товаруПДВ при бонусах, що входять до ціни товару

Податківці консультують ситуацію в якій продавець і покупець уклали договір з такими умовами: у разі досягнення покупцем певного обсягу закупівель товару постачальник виплачує покупцю бонус у визначеному розмірі. Одночасно наведено формулу, за якою постачальником визначається ціна продажу такого товару, згідно з якою бонус, нарахований покупцю, не підлягає виплаті, а враховується під час розрахунку ціни постачання такого товару (фактично зменшує таку ціну).

Бонуси, які отримує покупець – суб’єкт господарювання за певних умов може вважатися платою за маркетингові послуги, надані покупцем.

Маркетингові послуги (маркетинг) – це послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків (пп. 14.1.108 ПКУ).

При виплаті продавцем торгівельному підприємству – покупцю винагороди (бонусу) у зв’язку з досягненням ним певних обсягів закупівлі товарів, вважається, що такий покупець надав продавцю маркетингові послуги. Отже, якщо покупець є платником ПДВ, то такі послуги є для нього об’єктом оподаткування ПДВ, а мотиваційні та стимулюючі виплати, своєю чергою, є компенсацією вартості таких послуг. У покупця при отриманні таких мотиваційних виплат (бонусів) виникають податкові зобов’язання з ПДВ на суму таких отриманих мотиваційних виплат (бонусів).

Якщо при реалізації постачальником торгівельному підприємству – покупцю товарів вартість таких товарів зменшується на суму бонусів, нарахованих такому покупцю, то у продавця база оподаткування ПДВ за операціями з постачання товарів теж зменшується. Адже вона визначається виходячи з договірної вартості, до складу якої включається сума коштів, сплачених покупцем в рахунок оплати вартості таких товарів.

Отже, чим менше сплачує покупець, тим менша база оподаткування ПДВ.  ПН за операцією з постачання таких товарів складається постачальником виходячи саме з такої договірної вартості, тобто з урахуванням знижки. Вона повинна відповідати даним бухгалтерського обліку платника податку та вказана в первинних документах, які оформлені за такою операцією. Тобто ця знижка має бути зазначена і в документах, якими оформлено постачання та/або розрахунок за ці товари.

 

 

Лист ДПС України від 27.01.2020 № 311/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

 


ПДВ при списанні дистриб’ютором прострочених імпортованих ТМЦ ПДВ при списанні дистриб’ютором прострочених імпортованих ТМЦ 

Подаківці зазначають: оскільки платник ПДВ списує ТМЦ (у т.ч. ті, що не можуть бути реалізовані у зв’язку із закінченням терміну їх реалізації (споживання)), то такі ТМЦ надалі не можуть бути використані в його господарській діяльності.

У цьому випадку платник податку повинен не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, здійснити нарахування податкових зобов’язань з ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ. Водночас базу оподаткування потрібно визначати згідно з п. 189.1 ПКУ.

Однак для зазначеної ситуації базою оподаткування податківці визначають митну вартість таких ТМЦ, а не їх вартість придбання, як зазначено в п. 189.1 ПКУ. 

Щодо подальшої компенсації платнику податку (дистриб’ютору) вартості таких списаних ТМЦ, то їх постачальник ПДВ-зобов’язання на суму такої компенсації не нараховує.

 

 

Лист ДПС України від 21.01.2020 № 218/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

 


Коригування компенсуючих ПДВ зобов’язання при продажі обладнання, купленого для пільгової діяльностіКоригування компенсуючих ПДВ зобов’язання при продажі обладнання, купленого для пільгової діяльності

Податківці консультують: під час придбання необоротних активів (стоматологічного обладнання), яке призначалося для використання у звільнених від оподаткування ПДВ операціях, товариство — платник ПДВ зобов’язане було нарахувати компенсуючі ПДВ-зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ.

Якщо було вирішено продати такі необоротні активи (стоматологічне обладнання), то такі операції оподатковують ПДВ згідно з п. 185.1 і п. 188.1 ПКУ.

Якщо зазначені необоротні активи будуть використовувати в оподатковуваних ПДВ операціях у межах господарської діяльності платника податку, то у такому разі товариство може зменшити суму податкових зобов’язань, що були нараховані відповідно до 198.5 ПКУ. Для цього потрібно скласти і зареєструвати ЄРПН РК до відповідної ПН.

Водночас зменшення суми ПДВ-зобов’язань, визначених згідно з п. 198.5 ПКУ, потрібно здійснювати виходячи з балансової (залишкової) вартості необоротного активу.

 

 

Лист ДПС України від 04.02.2020 № 440/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

 


Заповнення таблиці 2 додатка 5 до податкової декларації з ПДВ к випадку сформованого кредиту по касовому методу облікуЗаповнення таблиці 2 додатка 5 до податкової декларації з ПДВ к випадку сформованого кредиту по касовому методу обліку

Податківці зазначають: згідно з п. п. 5 п. 10 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2016 № 21, додатками до декларації є, зокрема, розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (додаток 5).

При цьому таблиця 2 додатка 5 передбачає розшифровку в розрізі контрагентів операцій з придбання товарів/послуг з ПДВ, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7 %, та у рядку «Усього за звітний період, у тому числі:» зазначаються показники з рядка «усього за касовим методом відповідно до п. 187.10 ст.187 ПКУ».

Відповідно до п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ тимчасово, до 01.01.2022, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.

Отже, у складі таблиці 2 додатка 5 також відображаються суми ПДВ, які формують податковий кредит платника відповідно до п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.

При цьому, у графі 4 таблиці 2 додатка 5 проставляється позначка «+» лише у випадку, якщо суми податку включаються до складу податкового кредиту за касовим методом відповідно до п. 187.10 ПКУ.

Тобто в рядку «усього за касовим методом відповідно до п. 187.10 ст. 187 ПКУ» таблиці 2 додатка 5 зазначаються обсяги постачання та суми ПДВ, які включаються до складу податкового кредиту за касовим методом лише відповідно до п. 187.10 ПКУ.

Якщо сума ПДВ, зазначена у ПН, включається платником податку до податкового кредиту частково за касовим методом відповідно до п. 187.10 ПКУ, частково за касовим методом відповідно до п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, і частково за правилом «першої події», то в таблиці 2 додатка 5 суми ПДВ зазначаються в окремих рядках.

Залежно від періоду сплати така ПН може бути включена до складу податкового кредиту та, відповідно, до таблиці 2 додатка 5 декілька разів в різних податкових періодах виходячи з суми ПДВ, що включається до складу податкового кредиту.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Тернопільській області

 


РК до ПН після 1095 днівРК до ПН після 1095 днів

Податківці нагадують: якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у разі повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі Рк до ПН, складеному в порядку, встановленому для ПН, та зареєстрованому в ЄРПН (п. 192.1 ст. 192 ПКУ).

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку — постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН Рк до ПН (пп. 192.1.1 ст. 192 ПКУ).

Тобто на дату повернення коштів у платника податку – постачальника виникає підстава для здійснення коригування податкових зобов’язань з ПДВ та складання РК відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ.

Загальний термін позовної давності встановлено ст.257 ЦКУ та ст.102 ПКУ тривалістю 1095 календарних днів. При цьому нормами ПКУ не передбачено винятків щодо визначення терміну позовної давності при реєстрації в ЄРПН РК до ПН, незалежно від обставин, за яких вони складаються.

Отже, РК до ПН, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН у зв’язку зі сплином терміну позовної давності. При цьому і підстави для зменшення податкових зобов’язань у платників — відсутні.

 

 

За матеріалами Офіс ВПП ДФС


Строки оскарження в суді рішення про відмову у реєстрації ПН/РК Строки оскарження в суді рішення про відмову у реєстрації ПН/РК

Податківці зазначають: відповідно до п. 56.1 ПКУ рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п. 56.18 ПКУ з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді ППР або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Ст. 102 ПКУ врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов’язань, які становлять 1095 днів.

Отже, строк оскарження в судовому порядку рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової ПН/РК в ЄРПН становить 1095 днів із дня отримання такого рішення якщо до подання позовної заяви платником не проводилася процедура адміністративного оскарження.

Якщо платник скористався своїм правом на адміністративне оскарження, то рішення про відмову у реєстрації податкової ПН/РК в ЄРПН оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк – за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків у строки, встановлені ПКУ.

При цьому такий строк обчислюється з дня вручення платнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків у строки, встановлені ПКУ. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення платника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

 

 

Підатегорія «ЗІР» 101.18 

 

Дивіться відео на тему:

Система електронного адміністрування податку на додану вартість


Види розрахунків, на які не поширюється обмеження щодо граничних сум готівкових розрахунківВиди розрахунків, на які не поширюється обмеження щодо граничних сум готівкових розрахунків

Податківці нагадують: відповідно до п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148 суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

  • між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) грн включно;
  • з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.

Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, установлене в п. 6 розділу II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Пунктом 8 Положення № 148 визначено, що обмеження, установлені в п.6 та п.7 розділу II Положення № 148, не стосуються:

  • розрахунків суб’єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами;
  • добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;
  • використання готівки, виданої на відрядження;
  • виплат, пов’язаних з оплатою праці;
  • використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій, створеного на виконання частини третьої ст. 24 Закону України від 14.10.2014 № 1698-VII «Про Національне антикорупційне бюро України».

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

 


На внески до статутного фонду діють обмеження щодо граничної суми розрахунків 50 000 гривеньНа внески до статутного фонду діють обмеження щодо граничної суми розрахунків 50 000 гривень

Податківці звертають увагу: вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (фізичною особою – підприємцем), які установлені п. 6 розділу ІІ Положення № 148, поширюються на розрахунки за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, в тому числі на внески до статутного фонду.

 

 

 

 

За матеріалами у ГУ ДПС Полтавській області

 


Проект електронної акцизної марки вже працюєПроект електронної акцизної марки вже працює

Кабмін затвердив зміни до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, розроблені Мінфінаном спільно з Мінцифрою, ДПС, командою «ДІЯ» та ДУ ВПФ.

Нова система передбачає низку особливостей, які запроваджуватимуться поетапно.

Паперові акцизні марки видозміняться. На них буде додано 2 елементи: QR-код та штрих-код.

Для одержання акцизних марок, перевірки сплати акцизу та звітування виробник використовуватиме ЕКПП. Таким чином, паперових заявок на отримання марок з часом не буде.

Система «Електронна акцизна марка» будуватиметься за компонентним (модульним) принципом, що передбачає певний початковий функціонал, який далі може бути розширений, наприклад, для погашення акцизної марки під час її продажу з використанням РРО.

У подальшому передбачено залучення громадськості до контролю за обігом алкогольних напоїв через сканування QR-коду мобільним телефоном.

Вже з 01.04.2020 забезпечується можливість замовлення нового зразка марки через Електронний кабінет та з 01.05.2020 вводиться в обіг новий зразок марки акцизного податку для алкогольних напоїв.

Наразі в тестовому режимі вже працює сервіс перевірки акцизних марок. Марку можна перевірити в «ручному» режимі шляхом введення її реквізитів у Електронному кабінеті платника податків у сервісі «Пошук акцизної марки», створеному ДПС. Цей сервіс надає можливість здійснювати громадський контроль за обігом підакцизних товарів.

З 14.02.200 стартувала роззробка відкритого API, що дасть змогу стороннім розробникам створювати власні програмні засоби для сканування акцизних марок.

 

 

За матеріалами Урядовий портал

 


Кількість ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.якщо магазин та кафетерій в одній будівліКількість ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, якщо магазин та кафетерій в одній будівлі

Податківці інформують: суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва), який має магазин та кафетерій (буфет, ресторан тощо), що знаходяться в одній будівлі, для здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями на вказаних об’єктах повинен отримати одну ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

При цьому плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями справляється за кожний окремий зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться в цьому місці торгівлі.

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 113.03 

 


Якщо після закінчення строку договору оренди орендар продовжує користуватися земельною ділянкою, то слід сплачувати орендну платуЯкщо після закінчення строку договору оренди орендар продовжує користуватися земельною ділянкою, то слід сплачувати орендну плату

Податківці інформують: плата за землю — обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 ст. 14 ПКУ).

Орендна плата — обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.136 ст. 14 ПКУ).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ), а платником орендної плати — орендар земельної ділянки (п. 288.2 ст. 288 ПКУ).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 ПКУ).

Відповідно до ст. 31 Закону України від 06.10.1998 № 161-XIV «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється у разі, зокрема закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно зі ст. 33 Закону № 161 по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Враховуюче вищевикладене, якщо платник продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та не отримав письмового заперечення від орендодавця щодо використання земельної ділянки, то до поновлення дії договору оренди такий платник буде сплачувати орендну плату відповідно до умов попереднього договору оренди землі. При цьому річна сума платежу не може бути меншою розміру, встановленого пп. 288.5.1 ст. 288 ПКУ.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

 


Єдина звітність з ЄСВ та ПДФО вже з І-го кварталу 2021 рокуЄдина звітність з ЄСВ та ПДФО вже з І-го кварталу 2021 року

Податківці повідомляють: з 01.01.2021 наберуть чинності закони України від 19.09.2019 № 115-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» та № 116-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб».

Обидва закони опубліковані в офіційному виданні «Голос України» від 25.09.2019 № 183.

Нову єдину звітність з ПДФО та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування вперше потрібно буде подавати за І квартал 2021 року.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

 


Прогресивна шкала оподаткування ПДФОПрогресивна шкала оподаткування ПДФО

У ВРУ зареєстровано проект закону яким, пропонується для платників податку, що отримують місячний дохід у розмірі до 10 мінімальних заробітних плат (станом на початок 2020 року — близько 47 тис. грн на місяць), ставка податку не зміниться  порівняно з існуючою (18 %). Для платників податку, які отримують місячний дохід у розмірі, що перевищує 10 мінімальних заробітних плат, але менше ніж 20 мінімальних заробітних плат (близько 94,5 тис. грн на місяць), ставка податку становитиме 36 % від бази оподаткування (подвійний розмір від базового рівня). Максимальна ставка податку відповідно до запропонованого законопроєкту становить 54 % від бази оподаткування (потрійна ставка базового рівня), і її має сплачувати той, хто одержав місячний дохід понад двадцять мінімальних розмірів заробітних плат.

Проект закону від 16.01.2020 за № 2758 «Про внесення змін до статті 167 Податкового кодексу України (щодо запровадження справедливої прогресивної шкали податку на доходи фізичних осіб)»

 


Підвищення кваліфікації працівника – не є базою для оподаткування ПДФО, але в певних випадкахПідвищення кваліфікації працівника – не є базою для оподаткування ПДФО, але в певних випадках

Податківці зазначають: з метою оподаткування ПДФО не включається до складу оподатковуваних доходів таких фізичних осіб сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку, але не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи (п.п. 165.1.21 ПКУ).

Також, згідно з п.п. 165.1.37 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума витрат роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку згідно із законом.

Професійне навчання працівників здійснюється безпосередньо у роботодавця, на договірній основі у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, на підприємствах, в установах або організаціях (ст. 6 Закону України від 12.01.2012 №4312-VI «Про професійний розвиток працівників»).

Отже, витрати роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) працівника, не включаються до складу оподатковуваного доходу такої фізичної особи (працівника).

При отриманні інформаційно-консультаційних послуг (семінари, конференції) необхідно враховувати умови договору.

Так, якщо працівник приймає участь у семінарах та конференціях, то у разі якщо запрошеною стороною такого заходу та за умовами договору отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є юридична особа (роботодавець), інтереси якої представляє працівник, то сума сплачена юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції) не є доходом такого працівника та об’єктом оподаткування ПДФО.

Якщо за умовами договору запрошеною стороною та отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є працівник, то сума, сплачена роботодавцем за участь у семінарі (конференції) за такого працівника, визначається як додаткове благо, і як наслідок, включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Запорізькій області

 


Вартість харчування працівників - не об’єкт оподаткування ПДФО. Коли ж таке буває?Вартість харчування працівників – не об’єкт оподаткування ПДФО. Коли ж таке буває?

Податківці інформують: перевіркою платника податків встановлено, що працівники товариства отримали дохід як додаткове благо у вигляді вартості безоплатного харчування на загальну суму 1 млн грн., проте товариство — як податковий агент — не утримало ПДФО та військовий збір із такого доходу.

Листом від РБО (Рада бізнес омбудсмена) до ДПС була зазначена позиція, згідно з якою питання оподаткування харчування працівників за принципом так званого шведського столу є додатковим благом працівників підприємства за  умови персоніфікації конкретної фізичної особи.

ДПС погодилася з позицією РБО та визнала, що у випадку неможливості встановлення сум отриманого доходу по кожній особі вартість харчування працівників не може розглядатися як об’єкт оподаткування.

ППР було скасовано, а скаргу товариства — задоволено.

 

 

За матеріалами інформаційного листа ДПС України від 06.02.2020 № 2

 


ФОП має право використовувати кошти з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, на власні потребиФОП має право використовувати кошти з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, на власні потреби

НБУ скасував вимогу здійснювати за поточними рахунками ФОПів лише ті розрахунково-касові операції, що не пов’язані із власними потребами, та право перераховувати кошти на власний рахунок тільки після сплати усіх податків та зборів. Податківці повідомляють: ФОП має право використовувати кошти з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, для власних потреб.

Пдприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 ГКУ).

Водночас ст. 44 ГКУ визначено, що підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.

Враховуючи викладене, ФОП має право вільно користуватися коштами з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством.

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 104.11

 


Поворотна фінансова допомога для «єдиноподатника»Поворотна фінансова допомога для «єдиноподатника»

Податківці зазначають: поворотна фінансова допомога — це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Доходом підприємця — платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

При цьому до складу доходу не включаються суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання.

Отже, ФОП-«єдиноподатник», який отримав поворотну фінансову допомогу, не враховує її суму у складі доходу за умови, що повертає таку допомогу протягом 12 календарних місяців з дня її отримання.

Сума поворотної фінансової допомоги, неповерненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, включається до складу доходу такого платника наступного дня після закінчення 12 календарних місяців з дня отримання такої допомоги.

Податковим (звітним) періодом для ФОП – «єдиноподатників» І та ІІ груп є календарний рік, а для ІІІ групи — календарний квартал.

Отже, для ФОП – «єдиноподатників» І та ІІ груп, для яких податковим (звітним) періодом є календарний рік, сума поворотної фінансової допомоги, що не повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, відображається у складі доходів такого платника за підсумками податкового (звітного) року, на який припадає термін її повернення (за умови не перевищення граничного обсягу доходу).

Якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у зазначений вище термін і при цьому отримані протягом податкового (звітного) періоду доходи перевищують граничні обсяги доходів, то платники єдиного податку першої та другої груп мають подати податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, застосувати до суми перевищення ставку єдиного податку 15 % та за заявою перейти на застосування ставки єдиного податку ІІ, ІІІ груп або перейти на загальну систему оподаткування.

Для ФОП – «єдиноподатників» ІІ групи, для яких податковим (звітним) періодом є календарний квартал, відображення суми поворотної фінансової допомоги, яка не повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, здійснюється за підсумками звітного кварталу, на який припадає термін повернення такої допомоги.

При перевищенні у податковому (звітному) періоді граничного обсягу доходу до суми перевищення застосовується ставка єдиного податку у розмірі 15 %.

У разі прийняття ФОП рішення про припинення підприємницької діяльності та якщо ним не повернуто отриману поворотну фінансову допомогу до спливу 12 календарних місяців, фізична особа включає таку допомогу до загального річного оподатковуваного доходу та подає річну податкову декларацію про майновий стан і доходи як фізична особа (громадянин).

Зазначена норма передбачена пп. 14.1.257 ст. 14; пп. 292.1,  292.11 ст. 292; п.293.4 ст. 293, п. 294.1 ст. 294 ПКУ.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Запорізькій області

 


Зміни в Законі про ЄСВЗміни в Законі про ЄСВ

З 13.02.2020 набрав чинності Закон України від 14.01.2020 № 440-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи», яким, зокрема, внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Головними новаціями є те, що:

  • не підлягають оскарженню зобов’язання зі сплати ЄСВ, самостійно визначені платником;
  • у разі якщо платник ЄСВ протягом 10 календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному або в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі (до початку функціонування ЄДР виконавчих документів)

 

 

За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»

 


Відповідальність при самостійному виправленні помилок у Звіті з ЄСВ Відповідальність при самостійному виправленні помилок у Звіті з ЄСВ 

Податківці повідомляють: відповідно до частини 11 ст. 9 Закону № 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

П. 3 та 5 част. 11 ст. 25 Закону № 2464 передбачено відповідальність, зокрема, за донарахування контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у вигляді штрафу у розмірі 10 % зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 % суми донарахованого єдиного внеску.

За неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від 8 до 15 НМДГ (136,0-255,0 грн).

Частиною першою ст. 26 Закону № 2464 визначено, що посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність:

  • за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску;
  • неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску;
  • подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, інших відомостей, передбачених Законом № 2464.

Відповідно до ст. 165¹ КУпАП за порушення порядку нарахування єдиного внеску, страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску, страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі, — на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, накладається штраф від 30 до 40 НМДГ (510,0-680,0 грн).

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у част. 1 ст. 165¹ КУпАП, — тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від 40 до 50 НМДГ (680,0 – 850,0 грн).

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

 


Зміни розмірів штрафів та процедури їх накладення (новини від Держпраці)Зміни розмірів штрафів та процедури їх накладення (новини від Держпраці)

Держпраці повідомляє: Законом України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» від 12.12.2019 № 378-ІХ, який набув чинності 02.02.2020 р., внесені зміни до ст.265 КЗпП. Ці зміни передбачають зміну підходу до процедури накладення фінансових санкцій та зміну їх розмірів.

 

 

 

 

Порушення

Розмір штрафу до 01.02.2020 (включно)

Розмір штрафу з 02.02.2020

Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту)

30 розмірів мінзарплати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення

10 розмірів мінімальної зарплати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

У 2020 році — 47230 грн.

До юросіб та ФОПів, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку 1–3 груп, застосовують попередження.

За повторне протягом двох років із дня виявлення порушення — 30 розмірів мінімальної зарплати за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення

Оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві

Виплата зарплати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ і податків

Порушення встановлених строків виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі

3 розміри мінзарплати, установленої законом на момент виявлення порушення

Не змінився.

У 2020 році — 14169 грн

Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці

10 розмірів мінзарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення

2 розміри мінзарплати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

У 2020 році — 9446 грн

Недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, залученим до виконання військових обов’язків

10 розмірів мінзарплати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення

4 розміри мінзарплати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

У 2020 році — 18892 грн.

До юросіб та ФОПів, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку 1–3 груп, застосовують попередження

Недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні

3 розміри мінзарплати, установленої законом на момент виявлення порушення

Не зміниться.

У 2020 році — 14169 грн

Недопущення до проведення перевірки, перешкоджання в її проведенні з питань неоформлених працівників, неповної зайнятості та неповної сплати ЄСВ і податків

100 розмірів мінзарплати, установленої законом на момент виявлення порушення

16 розмірів мінзарплати, установленої законом на момент виявлення порушення.

У 2020 році — 75568 грн

Порушення інших вимог трудового законодавства, крім перелічених вище

1 розмір мінзарплати

1 розмір мінзарплати за кожне таке порушення!!!

У 2020 році — 4723 грн.

За повторне протягом року з дня виявлення порушення — 2 розміри мінзарплати за кожне таке порушення

  Зміни також передбачають можливість зменшення витрат на сплату штрафів у разі сплати юридичною особою або ФОП, яка використовує найману працю, 50 % розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про працю.

У разі виконання припису центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та усунення виявлених порушень, передбачених аб. 4 – 6, 9 част. 2 ст.265 КЗпП України, у визначені приписом строки заходи щодо притягнення до відповідальності не застосовуються.

Заходи щодо притягнення до відповідальності за вчинення порушення, передбаченого аб.2, 3, 7, 8, 10 част.2 ст. 265 КЗпП, застосовуються одночасно із винесенням припису незалежно від факту усунення виявлених при проведенні перевірки порушень.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

У зв’язку з цим, притягнення до відповідальності за порушення законодавства про працю має здійснюватися відповідно до редакції ч. 2 ст. 265 КЗпП, яка діяла на день виявлення порушення (підписання акта інспекційного відвідування).

Положення нової редакції ста. 265 КЗпП щодо часткової сплати штрафу, зміни його розміру, а також попередження застосовуються до порушень, виявлених після набуття чинності Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України».

 

Підбірку підготувала: 

Лоза Галина, 

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ” 

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

X