Дайджест нoвин «Податки і облік» з 02.03.2020 пo 10.03.2020

Дайджест нoвин «Податки і облік»

з 02.03.2020 пo 10.03.2020

Оновлено перелік організаційно-правових форм нерезидентів 

Податківці інформують: Кабмін постановою від 24.12.2019 № 1100 вніс зміни до переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують ПНП (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Перелік затверджується відповідно до пп. «г» пп. 39.2.1.1 ст. 39 ПКУ.

Згідно із зазначеними положеннями ПКУ контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування ПНП платника податків, зокрема, господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують ПНП (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів у розрізі держав (територій) затверджується Кабміном.

Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним за відсутності критеріїв, визначених пп. «а» — «в» пп.39.2.1.1 ст.39 ПКУ, визнаються неконтрольованими.

Зазнали змін, зокрема, такі позиції:

• «Австрійська Республіка» — додано організаційно-правову форму GmbH & Co.KG
• «Федеративна Республіка Німеччина» — додані організаційно-правові форми: GmbH & Co.KG; AG & Co.KG; UG & Co.KG; GmbH & Co. KGaA; AG & Co. KGaA; GmbH & Co. OHG
• «Республіка Польща» — додані організаційно-правові форми: Sp.zo.o.S.K.; Sp.zo.o.S.J.

За матеріалами Офіс ВПП ДПС

Експеримент з використання удосконалених електронних підписів

Мінцифра повідомляє про експеримент з використання удосконалених електронних підписів та печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів!

Наразі громадяни та бізнес можуть отримати у надавачів електронних довірчих послуг кваліфікований чи удосконалений електронний підпис.

Особистий ключ для кваліфікованого електронного підпису (КЕП) записується на захищеному носії (який коштує близько 650 грн), для удосконаленого – на звичайному. Зазвичай – у вигляді USB-флешки.

Отже, удосконалений підпис – більш простий спосіб. При цьому використовувати такі підписи та печатки можна буде у тих же випадках, що й КЕП (за деякими винятками, наприклад, КЕП використовується держслужбовцями у їхній роботі, та інших випадках, передбачених постановою, яка дає старт проєкту).

Отримати послуги удосконаленого або кваліфікованого електронного підпису можна у надавачів електронних довірчих послуг.

За матеріалами Сторінка Міністерства цифрової трансформації у facebook

Повідомлення про прийняття на роботу директора подавати вже не потріно

З 5 березня 2020 року набрала чинності постанова КМУ, якою скасовується необхідність подання до ДПСУ повідомлення про прийняття на посаду керівника.

У Постанові №413 уточнюється, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів ДПС за місцем обліку їх як платника ЄСВ за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

• засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;
• на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
• на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Повідомленням про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації тепер будуть відомості, отримані органами ДПС з ЄДР юридичних осіб, ФОП та громадських формувань.

Тобто подавати окреме повідомлення про прийняття на роботу керівника підприємства (установи, організації) не потрібно буде.

Постанова КМУ від 12.02.2020 №188 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413»

Читайте статтю на тему:

Як правильно наймати і звільняти керівника підприємства

Нові документи, які доступні у Єдиному вікні

ДПСУ оприлюднила нову версію програмного забезпечення подання звітності «Єдине вікно» (версія 1.28.7.0) (станом на 03.03.2020).

З метою забезпечення вимог в частині запровадження електронного документообігу при виконанні процедури реєестрації/перереєстрації ПРРО/РРО/КОРО між субєктами господарювання – власниками ПРРО/РРО, центрами сервісного обслуговування та контролюючими органами додано нові форми:

• F/J 1316601 – Заява про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій Форма № 1-ПРРО;
• F/J 1316701 – Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій Форма № 2-ПРРО;
• F/J 1316801 – Повідомлення про відкриття зміни програмним реєстратором розрахункових операцій Форма № 3-ПРРО;
• F/J 1316901 – Повідомлення про проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером Форма № 4-ПРРО.

Для інформування платників податків про результати розгляду документів згідно Постанови КМУ від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» додано форму:

• F/J 1402201 – Повідомлення.
• У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України додано нові версії документів:
• S1001013 – Звіт підприємства з іноземними інвестиціями. № 10-зез (квартальна). (наказ Держстату від 13.06.2019 № 206);
• S1616008 – Звіт про перевезення автомобільним транспортом вантажів за видами вантажів та пасажирів за видами сполучення. № 31-авто (квартальна). (наказ Держстату від 14.06.2019 № 214);
• S1803108 – Звіт про перевезення вантажів і пасажирів водним транспортом. № 31-вод (квартальна). (наказ Держстату від 14.06.2019 № 212);
• S2601003 – Звіт про обсяги реалізованих послуг. № 1-послуги (квартальна). (Наказ Держстату від 13.06.2019 № 208).

За матеріалами ДПС України

В ЕКПП недостовірна інформація щодо «Стан розрахунків з бюджетом». Що ж робити?

Податківці інформують: у випадку коли платник податків вважає, що в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини ЕКПП відображена недостовірна інформація за податками, зборами та ЄСВ (задвоєння оплати/нарахування, переплата/недоплата), платник може надіслати запит до органу ДПС за основним (неосновним) місцем обліку щодо звірки стану розрахунків з державним та місцевим бюджетами за податками, зборами, цільовими фондами за ЄСВ у довільній формі через меню «Листування з ДПС» приватної частини ЕКПП з копією зображення відповідної інформації на екрані монітора, отриманою за допомогою клавіші PrintScreen на комп’ютерній клавіатурі, та даними платника щодо такого стану з підтверджуючими документами (у разі їх наявності) або звернутися до органу ДПС за основним (неосновним) місцем обліку. 

Підкатегорія «ЗІР» 134.03

Уточнення фінзвітності

Податківці повідомляють: з метою виправлення самостійно виявлених помилок, за результатами проведення аудиторської перевірки або з інших причин підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності.

Подання та оприлюднення уточненої фінансової звітності здійснюються у такому самому порядку, як і фінансової звітності, що уточнюється.

У разі якщо внаслідок виявлених у фінансовій звітності помилок підлягають уточненню показники Податкової декларації з ПНП, то таке уточнення здійснюється відповідно до положень ПКУ:

• із поданням до уточнюючої Декларації уточненої фінансової звітності за відповідний звітний період;
• у складі звітної Декларації з поданням до додатка ВП фінансової звітності за звітний (податковий) період, що уточнюється, із зазначенням позначки в таблиці 3 «Наявність поданих до Податкової декларації з ПНП додатків — форм фінансової звітності за звітний (податковий) період, що уточнюється» додатка ВП до Декларації.

Якщо показники уточнюючої фінансової звітності не вплинули на показники Декларації, платник податку подає уточнюючу фінансову звітність за відповідний звітний період у такому самому порядку, як і фінансову звітність, що уточнюється, без подання уточнюючої Декларації.

За матеріалами ГУ ДПС у Київській області

Поповнення рахунку в СЕА ПДВ можливе лише з поточного рахунку платника ПДВ

Податківці нагадують: реєстраційна сума (ліміт), на яку платник податку має право зареєструвати ПН/РК в ЄРПН обчислюється за формулою, визначеною п.2001.3 ПКУ.

Складовою формули обчислення реєстраційної суми в СЕА ПДВ є сума поповнення електронного рахунку.

Сума поповнення електронного рахунку – це загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника – сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 ПКУ, зазначених у підпунктах «а» – «в» пункту 2001.2 ПКУ.

Збільшення реєстраційної суми шляхом поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку з інших джерел чинним законодавством не передбачено.

Реєстраційний ліміт платника ПДВ збільшується лише на суму поповнення, яка надходить з його власного поточного рахунку, а кошти, які надійшли з інших рахунків платника ПДВ або через інші платіжні засоби (термінали, IBOX тощо) реєстраційний ліміт платника не збільшують.

За матеріалами ГУ ДПС у Луганській області

Заблокували зайво (помилково) складену ПН/РК? Тоді слід…

Податківці інформують: порядок зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН затверджено постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН затверджено наказом Мінфіну від 12.12.2019 № 520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Відповідно до п. 10 Порядку зупинення у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначається, зокрема пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (п. 11 Порядку зупинення).

Згідно з п. 44.1 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені аб.1 п. 44.1 ПКУ.

У разі зайвого (помилкового) складання ПН/РК первинні документи щодо постачання товарів/послуг, зазначених у такій ПН/РК, відсутні, тому для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію зайво (помилково) складеної ПН/РК в ЄРПН платник податків може подати лише письмові пояснення.

Водночас, Порядком прийняття рішень визначено право, а не обов’язок платника податків надавати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Враховуючи норми Порядку прийняття рішень та п. 44.1 ПКУ платник податку може не подавати пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію в ЄРПН зайво (помилково) складених ПН/РК.

Підкатегорія «ЗІР» 101.18

Таблицю даних платника податку без факту зупинення реєстрації ПН/РК

Відповідно до п. 12 постанови КМУ від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника ПДВ за встановленою формою (додаток 5).

У Таблиці зазначаються:

• види економічної діяльності відповідно до КВЕД;

• коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;
• коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п. 13 Порядку зупинення).

Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку (п. 14 Порядку зупинення).

Згідно з пп. 15 та 16 Порядку зупинення Таблиця з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня, яка приймає рішення про врахування або неврахування Таблиці.

Відповідно до п. 4 Порядку зупинення у разі коли за результатами перевірки ПН/РК визначено, що ПН/РК відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, зокрема, якщо у ПН/РК відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з ДКПП, які зазначені у Таблиці, врахованій контролюючим органом, реєстрація таких ПН/РК не зупиняється в ЄРПН.

Отже, Таблиця – це інформація про специфіку діяльності платника податку, подання якої є правом платника незалежно від факту зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Подавати Таблицю з кожною квитанцією про зупинення реєстрації в ЄРПН ПН/РК до ПН, платнику податків не потрібно.

Підкатегорія «ЗІР» 101.18

Після набрання законної сили рішенням суду  щодо розблокування ПН/РК, податківці пропонують звертатись письмово до ДПС

Податківці інформують, що ПН та/або РК, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

• прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію ПН та/або РК;
• задоволення скарги щодо рішення про відмову в реєстрації ПН/РК;
• набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію ПН та/або РК (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
• неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН та/або РК.

З питань реєстрації ПН/РК в ЄРПН після набрання законної сили рішенням суду податківці пропонують звертатись письмово до ДПС.

Підкатегорія «ЗІР» 101.18

ПДВ при наданні турагентством послуги з бронювання авіаквитків та готельних номерів

Податківці консультують: послуга з бронювання авіаквитків та готельних номерів, яку турагенство надає платнику ПДВ для організації відрядження його працівників, не є туристичною послугою (туристичним продуктом). Тому норми ст. 207 ПКУ для таких операції не діють.

Турагентство самостійно не надає платнику податку послуги з авіаперевезення та з проживання у готелі, а є лише посередником (агентом), який надає послугу з бронювання авіаквитків та готельних номерів. Зважаючи на це, за операцією з постачання такої послуги турагентство визначає ПДВ-зобов’язання лише виходячи з вартості наданих ним послуг (комісійної винагороди, сервісного збору). Тобто вартість авіаквитків та проживання у готельних номерах у базі оподаткування не враховують.

Відповідно, за такою операцією турагентство має скласти ПН та зареєструвати її в ЄРПН. Така зареєстрована в ЄРПН ПН є підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту покупцем (отримувачем послуг).

Податковий кредит за операціями з придбання послуг з перевезення та проживання в готелі формують на підставі ПН, складених та зареєстрованих в ЄРПН постачальниками таких послуг, та/або інших документів, перерахованих в п. 201.11 ПКУ. Це можливо тільки якщо такі постачальники є платниками ПДВ.

Лист ДПС України від 20.02.2020 № 725/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

РК до ПН при безоплатно отриманому товарі

Податківці повідомляють: згідно з п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі РК до ПН, складеному в порядку, встановленому для ПН, та зареєстрованому в ЄРПН.

Відповідно до п. 21 Порядку заповнення ПН, затвердженого наказом Мінфіну України від 31.12.2015 № 1307, при здійсненні коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає РК кількісних і вартісних показників до ПН за формою згідно з додатком 2 до ПН. Порядок складання РК та його реєстрації ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для ПН, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Отже, при частковому поверненні товару, який був безоплатно поставлений отримувачу, у РК до ПН, складеної на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, кожному рядку ПН, що коригується, відповідає два рядки РК. У першому з них «обнуляється» рядок ПН, кількість по якому змінюється (у графі 7 зі знаком «–» зазначається значення графи 6 рядка ПН, що коригується), у другому у графі 1.2 зазначається новий (доданий) номер рядка, у графі 7 — нове (змінене) значення кількості товару.

В усіх рядках РК:

• у графі 2.1 зазначається однаковий код причини коригування — 102 (Зміна кількості);
• значення граф 3 — 6 відповідає значенню відповідно граф 2 — 5 рядка ПН, що коригується;
• графи 9, 10 та 14 не заповнюються;
• графи 8 та 13 заповнюються так:

Якщо в ПН у графах 7 та 10 було зазначено «0», то у РК до такої ПН у графах 8 та 13 зазначається «0»;

Якщо в ПН графи 7 та 10 не заповнено, то у РК до такої ПН графи 8 та 13 не підлягають заповненню.

За матеріалами ГУ ДПС у Тернопільській області

Опис АРІ фіскального сервера контролюючого органу

Податківці інформують: з метою реалізації вимог Закону України від 20.09.2019 №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», зокрема, в частині забезпечення інтеграції фіскального сервера контролюючого органу з ПРРО через програмний інтерфейс (АРІ), ДПС розроблено Опис АРІ фіскального сервера контролюючого органу.

Цей Опис містить інформацію щодо режимів роботи ПРРО, включаючи офлайн, опис елементів даних, які використовуються в методах АРІ, ХML-формати розрахункового документа та фіскального звітного чека (z-звіту) тощо.

Опис АРІ фіскального сервера контролюючого органу до 19.04.2020 може застосовуватись як тестовий варіант розробниками ПРРО, суб’єктами господарювання, які мають намір використовувати ПРРО після набрання чинності Законом № 128 – з 19.04.2020 року.

У разі наявності пропозицій, зауважень до опису АРІ фіскального сервера контролюючого органу, слід їх надсилати на електронну адресу: rro.api@tax.gov.ua.

За матеріалами ДПС України

Строки зберігання готівки в касі

Податківці нагадують: оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі ПКО.

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п.44.3 ПКУ і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (КОРО – у разі її використання на період виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії). Установа/підприємство визначає місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі.

Оприбуткуванням готівки в касах суб’єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

Установи/підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу) понад установлений ліміт каси протягом 5-ти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку.

Готівка для проведення таких виплат працівникам віддалених відокремлених підрозділів підприємств залізничного транспорту та морських портів може зберігатися в касах таких установ/підприємств понад установлений ліміт каси протягом 10-ти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку.

Готівка, одержана в банку на інші виплати, видається установою/підприємством своїм працівникам у той самий день. Суми готівки, одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених п. 18 розділу II Положення № 148 строків, повертаються установою/підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).

Установа/підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок готівкової виручки, понад установлений ліміт каси протягом 3-х робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, зазначеній у переданих до каси відомостях на виплату готівки

Згідно вимог п. 15 Положення № 148 установи/підприємства мають право тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують самостійно встановлений ними ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує самостійно встановлений ліміт каси, здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

Ліміт залишку готівки в касі (далі – ліміт каси) – граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час та забезпечити роботу на початку наступного робочого дня.

Підприємство має право здійснювати збір готівкової виручки (готівки), отриманої від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), для подальшого її здавання до банку з використанням комплексу технічних та програмних засобів, розташованих у місці здійснення готівкових розрахунків, які б забезпечували безпечне передавання коштів з робочих місць касирів до спеціально обладнаного приміщення для зберігання та подальшого здавання готівки до кас банків.

Відповідно до ст.1644  Кодексу України про адміністративні правопорушення, здавання виторгу торговельними підприємствами всіх форм власності, що здійснюють реалізацію товарів за готівку, з порушенням термінів, установлених правилами розрахунків і ведення касових операцій, тягне за собою накладення штрафу на осіб, відповідальних за здавання виторгу, від 17 до 88 НМДГ (289,0-1496,0 гривень).

Ті самі дії, вчинені особою повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за порушення, передбачене част.1 цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від 43 до 175 НМДГ (731,0-2975,0 гривень).

За матеріалами Офіс ВПП ДПС

Найбільш характерні порушення при використанні РРО

Податківці інформують, що найбільш характерними порушеннями, які виявлені у ході проведення  фактичних перевірок за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій є:

• непроведення розрахункових операцій через РРО та невидача фіскального чека;
• продаж товарів, не відображених у обліку товарних запасів за місцем продажу;
• неоприбуткування готівкових коштів; 
• невідповідність сум готівкових коштів, зазначених у денному звіті.

Законом України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення у сфері проведення розрахунків до суб’єктів господарювання за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту:

• проведення розрахункових операцій з використанням РРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
• непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи;
• невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;
• нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:

вчинене вперше — 1 грн;

за кожне наступне вчинене порушення — 100 % вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг) (ст. 17 Закону № 265).

Крім цього, до суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію товарів, що не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на ФОП, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ (ст. 20 Закону № 265).

Проте з 19.04.2020 набирають чинності зміни, внесенні до ст. 17 та 20 Закону №265, встановлені Законом України від 20.09.2019 № 128-IX «Про внесення змін до Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадською харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», якими, зокрема, встановлені розміри фінансових санкцій, що застосовуються за порушення в сфері проведення розрахунків до суб’єктів господарювання.

За матеріалами ГУ ДПС у м. Києві

Туристичний збір у разі бронювання місця проживання

Податківці зазначають: пп. 268.6.1 ст. 268 ПКУ визначено, що платники туристичного збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади.

Тобто сплата Збору платником здійснюється безпосередньо перед розміщенням у місцях проживання (ночівлі).

При цьому базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення в місцях проживання (ночівлі).

Згідно з пп. 268.7.1 ст. 268 ПКУ податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому — до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади.

Таким чином, у разі якщо попередню плату за проживання (бронювання) від платників збору отримано в одному кварталі, а їх тимчасове розміщення у місцях проживання (ночівлі) буде здійснено в іншому податковому періоді, то зобов’язання з нарахування Збору у податкового агента виникає в звітному періоді фактичного розміщення таких осіб у зазначених місцях проживання.

За матеріалами ГУ ДПС в Івано-Франківській області

Екоподаток слід платити і за відсутності дозволу на викиди

Податківці повідомляють: ст. 243 ПКУ визначені ставки екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення.

Суми екоподатку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок екоподатку за формулою, наведеною у п. 249.3 ст. 249 ПКУ.

Обсяги викидів стаціонарними джерелами забруднення платники екоподатку визначають самостійно, а для перевірки правильності їх визначення контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).

Платник екоподатку, який не має дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, самостійно визначає обсяги викидів та ставки податку.

При цьому слід зазначити, що до суб’єкта господарювання застосовуються штрафні (фінансові) санкції, визначені ст. 123 ПКУ, у разі коли дані перевірки свідчать про заниження податкового зобов’язання в результаті неправильно застосованої суб’єктом господарювання ставки екоподатку.

З матеріалами ГУ ДПС У Дніпропетровській області

Уточнюючий розрахунок з транспортного податку у зв’язку з перереєстрацією

Податківці інформують: транспортний податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (пп. 267.7.1 ст. 267 ПКУ).

Якщо перереєстрація автомобіля в інший адміністративний район для випадків, коли передбачається взяття на облік платника транспортного податку у іншому контролюючому органі, відбулась до 20 лютого, а звітну декларацію вже подано, то до закінчення граничного строку її подання платником податку – юридичною особою декларація подається з типом «Звітна нова».

Якщо така перереєстрація автомобіля відбулась після закінчення граничного строку подання декларації (після 20 лютого звітного року), платником податку — юридичною особою подається декларація з типом «Уточнююча». 

Відповідно такий платник транспортного податку подає до контролюючого органу за новим місцем обліку, що відповідає адміністративному району нової реєстрації автомобіля, декларацію з типом «Звітна» відповідно до вимог та строків, визначених пп.267.6.4 ст. 267 ПКУ.

Підкатегорія «ЗІР» 110.05

Оренда автомобіля у фізичної особи

Податківці повідомляють: у разі надання фізичною особою в оренду рухоме майно (автомобіль) підприємству такий дохід включається податковим агентом до складу загального оподаткованого доходу платника податку як інші доходи та оподатковується ПДФО за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.

Орендодавець у «Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» (форма № 1ДФ), такий дохід зазначає за ознакою доходу «127».

У разі здійснення витрат орендодавцем з утримання орендованого автомобіля з подальшою їх компенсацією орендарем, у фізособи орендодавця виникає оподаткований дохід у вигляді додаткового блага (пп. «г» пп. 164.2.17 ПКУ). В такому випадку у «Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» (форма №1ДФ), такий дохід зазначає за ознакою доходу «126».

Для взяття в платне користування автомобіль у фізичної особи, зазвичай оформлюють договір найму (оренди) (ст.759,798 Цивільного кодексу України).

Факт передання майна в найм засвідчують первинним документом. За основу беруть форму Акта приймання-передачі основних засобів (типова форма №ОЗ-1). Акт мають підписати обидві сторони договору оренди.

За матеріалами Офіс ВПП ДПС

ПДФО із зарплати у валюті

Податківці інформують: відповідно до част.1 ст. 4 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов’язань за міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження НБУ відповідно до Закону № 2473 заходів захисту.

Усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків, визначених част.2 ст. 5 Закону № 2473.

Згідно з част. 4 ст. 5 Закону № 2473 порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ.

Відповідно до п. 52 розділу VI Положення «Про здійснення операцій із валютними цінностями», затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 2 із змінами та доповненнями дипломатичні представництва, консульські установи іноземних держав в Україні та представництва міжнародних організацій на території України мають право здійснювати розрахунки в готівковій іноземній валюті, одержаної з власних поточних рахунків, для оплати праці (уключаючи доплати, надбавки, премії, інші заохочувальні та компенсаційні виплати) власним співробітникам, якщо останні не є громадянами України або не проживають у ній постійно та акредитовані в Міністерстві закордонних справ України.

Відповідно до п. 124 розділу Х Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5  за поточними рахунками в іноземній валюті офіційних представництв, представництв юридичних осіб — нерезидентів, які не займаються підприємницькою діяльністю (уключаючи представництва іноземних банків), установ (груп управління програмами або проектами міжнародної допомоги та міжнародної технічної допомоги) здійснюються операції, що не суперечать вимогам законодавства, зокрема, з оплати праці (уключаючи доплати, надбавки, премії, інші заохочувальні та компенсаційні виплати) працівникам офіційних представництв, якщо такі працівники не є громадянами України/не проживають в ній постійно та акредитовані в Міністерстві закордонних справ України і працюють в Україні згідно з укладеними трудовими договорами (контрактами) шляхом переказу на рахунки цих осіб, відкриті в банках України або виплати готівкою.

При цьому офіційні представництва мають право використовувати готівкову іноземну валюту з поточних рахунків для оплати праці (уключаючи доплати, надбавки, премії, інші заохочувальні та компенсаційні виплати) працівникам, які не є громадянами України/не проживають в ній постійно та акредитовані в Міністерстві закордонних справ України і працюють в Україні згідно з укладеними трудовими договорами (контрактами) (за умови документального підтвердження розрахунку витрат) (п. 125 розділу Х Положення № 5).

Згідно з п. 164.4 ст. 164 розділу IV ПКУ під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Відповідно до пп. 170.10.1 ст. 170 ПКУ доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV ПКУ для нерезидентів).

Згідно з п. 164.6 ст. 164 ПКУ для обчислення бази оподаткування використовується нарахована заробітна плата.

За матеріалами ГУ ДПС у Тернопільській області

ПСП. Актуальна інформація

Податківці нагадують: платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді зарплати, на суму ПСП, як передбачено в п. 169.1  ПКУ. ПСП застосовують до доходу у вигляді зарплати, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця, якщо розмір такого доходу не перевищує суми, яка дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи станом на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 й округленого до найближчих 10 грн (пп. 169.4.1 ПКУ). Усі види ПСП розраховуються виходячи із 50 % прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня поточного року.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020 становить 2 102 грн, 

граничний дохід для застосування ПСП у 2020 р. — 2102 грн × 1,4 = 2940 грн.

ПСП 2020 році становитиме такі розміри:

• базова 100% ПСП для будь-якого платника податку — 1 051,0грн;
• 150 % ПСП — 1 576,9 грн;
• ПСП у розмірі 200 % — 2 102,0 грн.

Повний перелік таких платників визначено у пп. 169.1.4 ст. 169 ПКУ.

Для отримання ПСП працівник подає роботодавцю заяву та (за необхідності) копії документів, передбачені Постановою КМУ від 29.12.2010 № 1227.

Працівникам, які утримують двох чи більше дітей віком до 18 років, ПСП надають у розрахунку на кожну дитину (пп. 169.1.2 ПКУ).

100 % пільга на дітей дорівнює:

• на двох дітей: 1 051,00 грн. × 2 дітей = 2 102,00 грн;
• на трьох дітей: 1 051,00 × 3 дітей = 3 153,00 грн;
• на чотирьох х дітей: 1 051,00 × 4 дітей = 4 204,00 грн.

Граничний розмір доходу для отримання податкової соціальної пільги в 2020 р. одному із батьків дорівнює:

2 940,00 грн. × кількість дітей.

Розмір заробітної плати, який дає право на застосування ПСП:

• на двох дітей: 2 940,00 × 2 дітей = 5 880,00 грн.
• на трьох дітей: 2 940,00 × 3 дітей = 8 820,00 грн.
• на чотирьох дітей: 2 940,00 × 4 дітей = 11 760,00 грн.

За матеріалами ГУ ДПС у Закарпатській області

Відшкодування витрат за проживання у двомісному номері

Податківці інформують, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включаються кошти, отримані платником ПДФО на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 ПКУ, а також суми компенсаційних виплат в іноземній валюті, що виплачуються відповідно до закону працівникам дипломатичної служби, направленим у довготермінове відрядження.

Норми встановлено пп. 165.1.11 ст. 165 ПКУ.

П.170.9 ст. 170 ПКУ передбачено оподаткування сум надміру витрачених коштів, отриманих платником ПДФО на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлений строк.

Згідно з пп. 170.9.1 ст. 170 ПКУ не є доходом платника ПДФО — фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.

Зазначені витрати не є об’єктом оподаткування ПДФО лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

Відповідно до п. 5 розділу ІІ Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 із змінами та доповненнями, підприємство за наявності підтвердних документів (в оригіналі) відшкодовує в межах граничних сум витрат на найм житлового приміщення витрати відрядженим працівникам на найм житлового приміщення з розрахунку вартості одного місця у готелі (мотелі), іншому житловому приміщенні за кожну добу такого проживання з урахуванням включених до рахунків на оплату вартості проживання витрат на користування телефоном (крім витрат на службові телефонні розмови), холодильником, телевізором та інших витрат.

Після повернення з відрядження працівник зобов’язаний надати Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, при цьому головною умовою відшкодування витрат на відрядження є наявність оригіналу документів, що підтверджують вартість таких витрат (квитки, квитанції, чеки, розрахунки тощо).

У разі якщо відряджений працівник сплатив за проживання в двохмісному номері готелю за двох, то відшкодування йому витрат з віднесенням їх до складу витрат підприємства здійснюється з розрахунку вартості проживання тільки однієї особи.

Якщо підприємство відшкодовує працівнику повну вартість двомісного номеру, то вартість другого місця в даному номері буде вважатися додатковим благом відповідно до пп. 164.2.17 ст. 164 ПКУ, та включатися до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Оподаткування додаткового блага здійснюється за ставкою, визначеною  п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 %).

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській област

Нормативну грошову оцінку земельних ділянок змінено, отже слід подати «уточненку» по декларації

Податківці наголошують: відповідно до п. 2921.2 ПКУ базою оподаткування податком для платників єдиного податку IV групи для c/г товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара с/г угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ.

Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка, зокрема, ріллі в області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ.

Разом з тим станом на 20 лютого поточного року подання податкової декларації платника єдиного податку відповідно до п. 271.2 ПКУ можуть бути затверджені нові нормативні грошові оцінки земель, які наберуть чинності після граничного терміну подання декларації. При цьому затверджені рішеннями органів самоврядування технічні документації Оцінок передаються до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з метою внесення відомостей до кадастру у термін, визначений чинним законодавством. Відповідно до Закону України «Про оцінку земель» зі змінами та доповненнями, п. 271.2 ПКУ оприлюднюється інформація про виконання і набрання чинності Оцінок земельних ділянок.

Форма податкової декларації затверджена наказом Мінфіну від 19.06.2015 № 578. При цьому формою податкової декларації передбачено, що при зміни протягом року, зокрема, нормативної грошової оцінки земельної ділянки, показники в колонках 7-10 декларації заповнюються (із застосуванням формул за відповідними колонками) з дня календарного місяця, у якому починають та/або до дня календарного місяця, у якому припиняють діяти вказані зміни.

Тому платник єдиного податку при поданні податкової декларації має використовувати відомості про Оцінку на дату складання податкової декларації і застосовувати відомості Оцінок і таких, що наберуть чинності у календарному звітному році.

Якщо виконання Оцінки, яка набере чинності у поточному календарному році, платник податку отримує витяг з технічної документації Оцінки земельної ділянки з метою уточнення податкових зобов’язань.

Таким чином, при зміні бази оподаткування у звітному періоді платник єдиного податку четвертої групи має можливість внести зміни до податкової декларації щодо річної суми податку у строки і порядку, передбаченими ст. 50, п.п. 295.9.5 ПКУ.

Крім того, порядок виправлення платником податку самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, визначено нормами ст. 50 ПКУ.

За матеріалами ГУ ДПС у Тернопільській області

Обмеження щодо кількості реєстрації ФОП протягом року немає

Податківці інофрмують: незалежно від того, що процедура зняття з обліку фізичної особи — підприємця в контролюючих органах не завершена, але протягом року такий платник вдруге зареєструвався у державного реєстратора, то взяття його на облік здійснюється контролюючими органами за основним місцем обліку у день отримання відомостей про державну реєстрацію фізичної особи — підприємця та здійснюється датою внесення даних до Реєстру самозайнятих осіб за номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відповідного повідомлення державного реєстратора.

При цьому взяття на облік ФОП, яка протягом року вдруге зареєструвалась у державного реєстратора, але у контролюючих органах ще не була знята з обліку, не припиняє її зобов’язань по забезпеченню остаточних розрахунків з податків від провадження підприємницької діяльності за її першою реєстрацією.

Підкатегорія «ЗІР» 116.04.

ФОП може користуватися коштами для власних потреб зі свого рахунку, відкритого для підприємницької діяльності

Податківці повідомляють: ФОП –«єдиноподатник» має право вільно користуватися коштами для власних потреб з поточного рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством, від підприємницької діяльності.

Підкатегорія «ЗІР» 107.05

Підвищення кваліфікації штатного працівника, який виконує роботи за ЦПХ договором не оподатковується ЄСВ

Податківці зазначають: у відповідності до аб.2 п. 1 част. 1ст. 4 Закону України від 08.06.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є роботодавці — підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, які використовують працю фізичних осіб за ЦПД (крім ЦПД, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з ЄДР юридичних осіб, ФОП та громадських формувань).

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців, є, зокрема сума винагороди фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за ЦПД (аб.1 п. 1 част.1 ст. 7 Закону № 2464).

Згідно з пп. 2.1.8 розділу ІІ Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, оплата праці (включаючи гонорари) працівників, які не перебувають у штаті підприємства (за умови, що розрахунки проводяться підприємством безпосередньо з працівниками) за виконання робіт згідно з ЦПД, включаючи договір підряду (за винятком фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності), належить до фонду оплати праці, на яку нараховується єдиний внесок за виконану роботу.

Одночасно згідно п. 3.24 Інструкції № 5 витрати підприємства на підготовку та перепідготовку кадрів, зокрема, на навчання працівників в установах підвищення кваліфікації, професійної підготовки та перепідготовки кадрів не віднесені до фонду оплати праці та не включаються до бази нарахування єдиного внеску.

Постановою Кабміну від 22.12.2010 № 1170 із змінами затверджено Перелік видів виплат, що здійснюється за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Згідно з п. 9 розділу ІІ Переліку № 1170 до таких витрат відносяться витрати на оплату навчання працівників у вищих навчальних закладах та установах підвищення кваліфікації, професійну підготовку та перепідготовку кадрів.

Отже, сума витрат, понесених підприємством (роботодавцем) у зв’язку з підвищенням кваліфікації працівника, який виконує роботи згідно з ЦПД, нє є базою нарахування єдиного внеску.

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Мінімальні держгарантії

Фахівці Держпраці роз’яснюють: мінімальними державними гарантіями в оплаті праці є не лише мінімальна заробітна плата, але й норми і гарантії в оплаті праці, які передбачені ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оплату праці», а саме:

• норми оплати праці за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; 
• у нічний час; 
• за час простою, який мав місце не з вини працівника; 
• при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; 
• працівників молодше 18-ти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо;
• гарантії в оплаті праці для працівників – оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов’язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров’я на легшу нижче оплачувану роботу; 
• переведених тимчасово на іншу роботу у зв’язку з виробничою необхідністю;
• для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; 
• при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; 
• для донорів тощо;
• гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо.

До інших державних мінімальних гарантій належать всі гарантії, які передбачені КЗпП України, Законами «Про відпустки», «Про оплату праці» та іншими.

За матеріалами Держпраці у Тернопільській області

Підбірку підготувала: 

Лоза Галина, 

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ” 

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг