fbpx
[get_banners]

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 31.10.2022 по 08.11.2022 р.

In: Дайджести новин законодавства і практики 08 Nov 2022 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з 31.10.2022 по 08.11.2022 р.

 

В Україні послаблено валютні обмеження для бізнесу, волонтерів та благодійників

В Україні послаблено валютні обмеження для бізнесу, волонтерів та благодійників

З 05 листопада 2022 року набрали чинності пом’якшення у сфері валютних обмежень. Зокрема, в частині: 

  1. Придбання товарів за кордоном для підтримання обороноздатності України

Розширено перелік товарів, які можуть купувати волонтери за кордоном. Перелік доповнено тепловізорами та низкою інших приладів перелік товарів оборонного призначення.

Волонтери мають змогу без обмежень розраховуватися гривневими платіжними картками за товари з визначеного НБУ переліку, придбані за кордоном, а фізичні особи, які фактично займаються волонтерською діяльністю, – ще з 4 квітня можуть купувати валюту та переказувати її за кордон для придбання відповідних товарів з метою сприяння підвищенню обороноздатності України (у межах щомісячного ліміту 400 тис. грн в еквіваленті).

  1. Діяльності українських експортерів

Українські експортери можуть брати участь у тендерах щодо поставки товарів нерезидентам. З 05 листопада банки фактично отримали можливість надавати тендерні гарантії на ці операції. 

  1. Використання іноземної валюти благодійними фондами 

Банки не враховуватимуть наявні залишки коштів у іноземній валюті на рахунках благодійних фондів та не вимагатимуть продажу та/або використання наявної валюти під час задоволення заявок на купівлю іноземної валюти для оплати імпортних контрактів. Це рішення ухвалювалося з огляду на те, що іноземна валюта може надходити на рахунки благодійних фондів як допомога з цільовим призначенням. 

Нагадаємо, що з 06 вересня 2022 року для здійснення розрахунків у іноземній валюті юридичні особи мають спочатку використовувати наявну в них іноземну валюту, а далі, за необхідності, купувати її на валютному ринку України.

Ці зміни передбачені постановою НБУ від 4 листопада 2022 року № 227 “Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України” та постановою НБУ від 4 листопада 2022 року № 228 “Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 22 та окремі питання щодо форми укладання договорів”.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Національного банку України

 

 


У Дії запустили нову послугу - перевірка нотаріальних документів

У Дії запустили нову послугу – перевірка нотаріальних документів

За допомогою зчитувача QR-коду через Дію можна буде перевірити  нотаріальний документ на справжність.

QR-код не лише пришвидшує процес перевірки нотаріального документа, а й надає надійний захист від підробок. Адже електронні копії документів зберігаються в системі е-нотаріату.

З QR-кодом можна завантажити електронну копію документа у кілька кліків для перевірки і подальшого зберігання. При цьому не потрібно робити сканкопії чи фотографувати.

Щоб перевірити документ з QR-кодом через Дію, потрібно, щоб: 

  1. Довірена особа приходить із паперовою нотаріально посвідченою довіреністю з QR-кодом в установу. Наприклад, в банк, щоб відкрити вам рахунок.
  2. Працівник банку зчитує QR-код сканером у Дії.
  3. У працівника автоматично на екрані відкриється запит на отримання електронної копії такого документа. Йому потрібно лише натиснути кнопку Надіслати.
  4. Запит отримують одночасно і ви, і ваша довірена особа. Хтось із вас має підтвердити його в Дії.
  5. Працівник банку отримує сповіщення про підтвердження запиту. Завантажує електронну копію документа, перевіряє її та може відкрити вам рахунок.

Наразі з QR-кодом нотаріуси можуть формувати документи: довіреність, договір оренди транспортних засобів та заяву, на якій засвідчується справжність підпису. QR-код можна наносити на нотаріальні документи як на білому папері, так і на спеціальному бланку.

Наразі формувати документи з QR-кодом можуть робити лише нотаріуси міста Києва. Згодом доступ до системи е-нотаріату отримають нотаріуси з усієї України.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Мінцифри та Комітету цифрової трансформації України

 


Визначено вимоги до матеріалів, які контактують з харчовими продуктами

Визначено вимоги до матеріалів, які контактують з харчовими продуктами

Верховна Рада України прийняла відповідний Закон «Про матеріали і предмети, що призначені для контакту з харчовими продуктами» (законопроєкт № 4568).

Цей документ націлений врегулювати вимоги до безпечності матеріалів і предметів, що контактують з харчовими продуктами та забезпечити захист здоров’я громадян та інтересів споживачів, а також  привести законодавство України у відповідність до законодавства ЄС у відповідній сфері.

“Реалізація Закону дозволить встановити єдині правила у сфері виробництва, обігу та використання матеріалів й предметів, які безпосередньо або опосередковано контактують з харчовими продуктами”, – повідомив міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський. 

 

Закон передбачає:

  1. визначення загальних вимог до предметів та матеріалів, що призначені для контакту з харчовими продуктами. Йдеться про такі матеріали і предмети, як папір та картон, пластик, друкарські фарби, регенеровану целюлозу, силікон, текстиль, лаки і покриття, віск, деревину, клеї, кераміку, корок, гуму, скло, іонообмінні смоли, метали і їх сплави, активні та інтелектуальні матеріали і предмети та інше;
  2. врегулювання відносин, пов’язаних з виробництвом, обігом та використанням матеріалів і предметів;
  3. впровадження державної реєстрації та ведення державного реєстру речовин, що використовуються у виробництві матеріалів і предметів та процесів переробки пластику (повторного використання);
  4. визначення чітких вимог щодо належної виробничої практики (GMP) при виробництві матеріалів та предметів, що призначені для контакту з харчовими продуктами;
  5. удосконалення вимог щодо державного контролю та відповідальності операторів ринку.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Міністерства аграрної політики та продовольства України

 


Замість Укрпатенту діятиме УКРНОІВІ

Замість Укрпатенту діятиме УКРНОІВІ

Кабмін видав відповідне розпорядження, яким передав функції Національного органу інтелектуальної власності (НОІВ) від Укрпатенту до державної організації “Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій” (УКРНОІВІ).

Так, з 00:00 8 листопада 2022 року ДП Укрпатент припиняє всі свої дії, пов’язані з виконанням функцій НОІВ.

Також з 00:00 8 листопада 2022 року ДП Укрпатент припиняє приймати оплату зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності. Реквізити рахунків УКРНОІВІ будуть оприлюднені 08 листопада 2022 року на офіційному вебсаті Укрпатенту.

В Уряді обіцяють зберегти кадровий потенціал кваліфікованих експертів, які наразі мають належний досвід в цій сфері. 

 

За матеріалами офіційного вебсайту Укрпатенту

 


В електронному кабінеті для бронювання військовозобов’язаних змінено процедуру подачі заявок

В електронному кабінеті для бронювання військовозобов’язаних змінено процедуру подачі заявок

В Україні спростили процедуру подачі заявок на бронювання.

Більше не потрібно повторно заповнювати форми, якщо запит було відхилено і його потрібно виправити та подати заново. Відтепер потрібно зробити кілька простих кроків:

– відкрити картку відхиленого запиту (двічі натиснувши по ньому лівою кнопкою миші);

– натиснути кнопку (копіювати).

Система скопіює запит та відкриє копію у новому вікні. Після цього потрібно внести зміни, згенерувати додаток та відправити запит.

Аналогічно можна повторно відправляти розглянуті запити на бронювання.

Нагадуємо, що бронювання військовозобов’язаних працівників підприємств, установ і організацій агропромислового комплексу можливе ВИКЛЮЧНО через кабінет запитів на бронювання.

Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень).

 

За матеріалами офіційного вебсайту Міністерства аграрної політики та продовольства України

 


В Україні діє форма трудового договору для фрілансерів

В Україні діє форма трудового договору для фрілансерів

У Мінекономіки затвердили примірну форму трудового договору з нефіксованим робочим часом.

Зокрема, з 10.08.2022 р. у трудове законодавство ввели термін “трудовий договір з нефіксованим робочим часом”. Це особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов’язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці.

Роботодавець самостійно визначає необхідність та час залучення працівника до роботи, обсяг роботи та в передбачений трудовим договором строк погоджуватиме з працівником режим роботи та тривалість робочого часу. При цьому повинні бути дотримані вимоги законодавства щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку.

Кількість трудових договорів з нефіксованим робочим часом у одного роботодавця не може перевищувати 10 відсотків загальної кількості трудових договорів, стороною яких є цей роботодавець.

Заробітна плата таким працівникам виплачується за фактично відпрацьований час.

Трудовий договір з нефіксованим робочим часом повинен містити, зокрема, інформацію про:

– спосіб та мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання роботи, який повинен бути достатнім для своєчасного початку виконання працівником своїх обов’язків;

– спосіб та максимальний строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи або про відмову від її виконання у випадках, передбачених частиною восьмою цієї статті;

– інтервали, під час яких від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні).

 

Наказ Мінекономіки від 26 жовтня 2022 року № 4179 “Про затвердження Примірної форми трудового договору з нефіксованим робочим часом”

 


Що потрібно врахувати при працевлаштуванні під час війни?

Що потрібно врахувати при працевлаштуванні під час війни?

У ДПС звернули увагу на основних моментах.

Умови праці за трудовим договором під час війни регулюються Законом від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Зокрема:

  1. при укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників;
  2. сторони (роботодавець і працівник) визначають форму трудового договору за згодою;
  3. з метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника;
  4. роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою;
  5. повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 КЗпП здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов;
  6. якщо підприємство знаходиться у зоні ведення бойових дій та існує загроза для життя і здоров’я працівника, він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури);
  7. у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки;
  8. під час війни не застосовуються норми статті 43 КЗпП (розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)), крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів;
  9. нормальна тривалість робочого часу може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо);
  10. для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу у період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень;
  11. п’ятиденний або шестиденний робочий тиждень, час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем. Може бути скорочена до 24 годин тривалість щотижневого безперервного відпочинку;
  12. у період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53, частини першої статті 65, частин третьої – п’ятої статті 67, статей 71, 73, 78прим.1 КЗпП та частини другої статті 5 Закону «Про відпустки».

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Дніпропетровській області

 

Підбірку підготувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

X