Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 30.11.2020 по 07.12.2020 р.
В Україні відтерміновано введення РРО і встановлено нові ліміти ФОПам
Верховна Рада прийняла Закон щодо лібералізації застосування РРО платниками єдиного податку та скасування механізму кешбеку.
Зокрема, законом (проєкт № 4439-д від 01.12.2020 р.) визначено наступне:
- Відтерміновано до 1 січня 2022 року обов’язкове застосування РРО (ПРРО) для ФОП-платників ЄП 2-4 груп та обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, незалежно від обраного виду діяльності. Це правило не поширюється на тих підприємців, які провадять діяльність у сферах з істотними ризиками ухилення від оподаткування. З цього переліку виключили інтернет-торгівлю, роздрібну торгівлю вживаними товарами, діяльність ресторанів та кафе, туристичні агентства та операторів, готелів, реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), продаж автозапчастин.
- Скасовано штрафні санкції за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, та за відсутність попереднього програмування товарів в РРО (ПРРО);
- Продовжено до 1 січня 2022 року застосування понижених розмірів фінансових санкцій за порушення суб’єктами господарювання окремих вимог закону щодо використання РРО/ПРРО під час проведення розрахункових операцій;
- Передбачено незастосування РРО (ПРРО) під час надання дистанційних послуг, розрахунки за які здійснюються виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів;
- Змінено ліміти для ФОП-єдиноподатників, які тепер визначатимуть виходячи зі встановлених законом розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року:
- для I групи – 167 розмірів мінімальної заробітної плати замість 1 млн грн.;
- для IІ групи – 834 розміри мінімальної заробітної плати замість 5 млн. грн.;
- для IІІ групи – 1167 розмірів мінімальної заробітної плати замість 7 млн грн.
- Виключено норми щодо застосування механізму кешбеку.
За матеріалами порталу Ліга Закон
Мораторій на планові перевірки бізнесу під час карантину скасовано
Верховна Рада прийняла закон (проєкт №4429 від 26.11.2020) про соціальну підтримку громадян і бізнесу на період протиепідемічних заходів.
Окрім матеріальної допомоги та інших програм підтримки проєктом виключено положення про заборону проведення контролюючими органами планових перевірок із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, яку було встановлено на період карантину.
Таким чином, Закон дозволяє відновити проведення відповідних планових перевірок в повному обсязі.
Проєкт Закону про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2 № 4429 від 26.11.2020 р.
З 2021 року бізнес повинен перейти на державну мову
Уповноважений із захисту державної мови нагадав, що з 16 січня 2021 року, відповідно до Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, всі надавачі послуг, незалежно від форми власності, зобов’язані обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари і послуги державною мовою.
У супермаркеті та в інтернет-магазині, у кав’ярні, банку, на АЗС, в аптеці чи бібліотеці – обслуговування має бути українською. Лише на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою.
За порушення цієї вимоги вперше суб’єктом господарювання отримує попередження від Уповноваженого із захисту державної мови або його представника та зобов’язаний усунути порушення протягом 30 днів від дати складання відповідного акта.
У разі повторного протягом року порушення Уповноважений накладає на суб’єктів господарювання штраф у розмірі від 300 до 400 НМДГ (5100 – 6800 грн).
За матеріалами офіційної сторінки Уповноваженого із захисту державної мови у Facebook
Як оформити і оплачувати самоізоляцію працівника
У Держпраці надали роз’яснення, як роботодавцю діяти у такій ситуації.
Так, якщо працівник повідомив адміністрацію телефоном, що пішов на самоізоляцію, оскільки перебував у контакті з родичем, який захворів на COVID-19, можна розглянути декілька альтернативних варіантів:
- лікарняний;
- дистанційна робота,
- відпустка за власний рахунок,
- щорічна відпустка.
Залежно від обраного варіанта слід заповнити табель та визначитися з оплатою.
- Лікарняний
На сьогодні існує можливість оформити листок непрацездатності на час самоізоляції особи, яка контактувала з хворим на COVID-19, навіть якщо контактна людина не захворіла (п. 5-1 ч. 1 ст. 22 Закону “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”).
Такий листок непрацездатності всім, окрім медиків, оплачують у розмірі 50% від середнього заробітку, незалежно від стажу (ч. 2 ст. 24 Закону). Тривалість самоізоляції під меднаглядом – 14 днів. Перші 5 днів оплачує працедавець, а з 6-го – витрати лягають на Фонд соцстрахування. Якщо працівник не захворіє, за два тижні він має надати листок непрацездатності і приступити до роботи. Табелювати працівника на самоізоляції слід як відсутнього з нез’ясованих причин (“НЗ” або “28”). Після надання листка непрацездатності табель потрібно відкоригувати.
Крім того, Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України листом від 21 травня 2020 року № 316-03-1 повідомляв про необхідність формування окремих заяв-розрахунків для отримання фінансування за лікарняними з причиною непрацездатності “ізоляція від COVID-19 – 11”.
- Дистанційна робота
Якщо працівник не бажає звертатися до лікаря і добре почувається, тоді лікарняний не оформлюють. У такому разі, якщо умови дозволяють, він може перейти на дистанційну роботу, тобто продовжувати працювати, залишаючись вдома. Перевести працівника на дистанційну роботу можна на підставі його заяви або, якщо немає змоги передати заяву, – без неї. Рішення керівника цілком може бути обґрунтовано поточною ситуацією з пандемією коронавірусу. Тимчасовий перехід на віддалену роботу у зв’язку з пандемією не є зміною режиму праці, тож не потребує попередження працівника за 2 місяці.
Частина 2 ст. 60 КЗпП надає можливість переходити на дистанційну роботу на час загрози поширення епідемії або пандемії за рішенням керівника без укладання письмового трудового договору. У наказі можна встановити період, протягом якого працівник працюватиме вдома. Зміст такого наказу слід терміново довести до відома працівника – засобами телефонного зв’язку, за допомогою Skype тощо. Оригінал наказу можна надіслати працівнику поштою з адресною доставкою або почекати його повернення та вже тоді отримати “живий” підпис про ознайомлення.
- Відпустка
На бажання працівника і за згоди роботодавця працівнику можна надати відпустку на час, який потрібно провести вдома. Але, якщо щорічна відпустка надається поза графіком, тоді для її оформлення потрібний оригінал заяви від працівника. За умови, що він перебуває на самоізоляції, він може передати заяву кур’єром або кимось із родичів. Але якщо такої можливості немає, надавати відпустку на підставі копії заяви не можна. Так само оригінал заяви потрібний для надання відпустки без збереження зарплати.
- Що робити, якщо відсутність працівника не оформлена?
Так, таке теж може бути. Працівник може повідомити телефоном про необхідність самоізоляції та більш не виходити на зв’язок. Проте таку відсутність не можна розцінювати як прогул. У табелі час відсутності слід відмітити як неявки з нез’ясованих причин (“НЗ” або “28”). Коли працівник повернеться, слід отримати від нього пояснення про причини відсутності. Якщо керівник причини відсутності визнав поважними, підстав для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності немає. Час такої відсутності працівника на роботі не оплачують (за аналогією з прогулом).
За матеріалами офіційного вебсайту Управління Держпраці у Кіровоградській області
Чи може роботодавець відмовити працівникам у відпустці у період карантину?
У Держпраці надали відповідні роз’яснення.
Так, порядок надання відпустки залежить від її виду:
- щорічна оплачувана відпустка надається роботодавцем за погодженим річним графіком відпусток. Роботодавець має право відмовити у її наданні поза графіком, крім визначених категорій працівників, які мають право на щорічну оплачувану відпустку у зручний для них час (особи з інвалідністю, жінки з двома і більше дітьми до 15-ти років, одинокі матері, учасники АТО тощо);
- неоплачувана відпустка (будь-якої тривалості на час карантину) надається за бажанням працівника та з погодження роботодавця. Водночас, в окремих випадках роботодавець зобов’язаний надати працівнику неоплачувану відпустку (матері або іншій особі для догляду за дитиною до 14-ти років на період карантину; одинокій матері чи батьку – на 14 днів; особам з інвалідністю – до 60 днів тощо).
За матеріалами офіційного вебсайту Управління Держпраці у Хмельницькій області
Коли відносини з працівником оформляють як стажування?
У Державній службі зайнятості наголосили на основних нюансах оформлення стажування з працівником.
- Стажування без трудового договору можливе у визначених законом випадках.
На підприємствах усіх форм власності існує тільки два види стажування – стажування студентів/учнів і стажування зареєстрованих безробітних, які перебувають на обліку в службі зайнятості. Укладення договору про проходження стажування у випадках, не передбачених законодавством, може трактуватись як неоформлення трудових відносин.
Зазначені у ст. 29 Закону “Про зайнятість населення” категорії студентів закладів фахової передвищої та вищої освіти, учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти мають право проходити стажування на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час. Порядок укладання договору про стажування з такими особами визначається постановою Кабінету Міністрів № 20.
Можливість стажування безробітних за направленням центрів зайнятості передбачена в статті 35 Закону (детальніше ці питання врегульовані Порядком професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних, що затверджений наказом Мінсоцполітики та Міносвіти № 318/655).
- Стажування здійснюється за встановленою процедурою
Договір про стажування студентів/учнів укладається у двох примірниках, один з яких зберігається на підприємстві, другий – у стажиста. Одночасно з укладенням договору про стажування керівник підприємства затверджує індивідуальну програму стажування та видає наказ про проходження стажування, у якому зазначаються строки і місце його проходження (структурний підрозділ), спеціальність (кваліфікація) або професія (кваліфікаційний рівень) стажиста, режим стажування, а також його керівник.
За керівником стажування закріплюється не більше двох стажистів (п. 10 Порядку, що затв. Постановою № 20). Стажування студентів/учнів проводиться під керівництвом працівника підприємства зі стажем роботи за відповідною професією (спеціальністю) не менш як 3 роки. Робота керівників стажування, призначених з числа працівників підприємства, може додатково оплачуватися цим підприємством за рахунок коштів, передбачених на підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів, на строк стажування у розмірах не менше 5% суми основної щомісячної зарплати, яку вони отримують за основним місцем роботи (ст. 29 Закону про зайнятість населення).
Стажування безробітних здійснюється за індивідуальною програмою, що затверджується роботодавцем і погоджується центром зайнятості. Для організації професійного навчання безробітних центрами зайнятості укладаються договори з безробітним і роботодавцем (договір про професійне навчання безробітного у роботодавця). Порядок укладення такого договору визначено у пунктах 6.2-6.4 Порядку, що затверджений Наказом № 318/655. Навчання безробітного відбувається за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (п. 1.2 Порядку, що затверджений Наказом № 318/655).
- При проходженні стажування студентами й учнями до трудової книжки вносяться записи.
Трудові книжки ведуться на студентів та учнів навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації (ст. 46 Кодексу законів про працю). Після завершення стажування вноситься запис до трудової книжки студента/учня із зазначенням посади, періоду та місця проходження стажування, спеціальності (кваліфікації) або професії (кваліфікаційного рівня) стажиста. Підставою для таких записів є наказ про проходження стажування (п. 2.17 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників). Заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття студентів або учнів на стажування (п. 2.12 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників).
- За певних умов виконання робіт у період стажування може оплачуватись.
Безоплатного стажування в трудовому законодавстві не існує. Роботодавець повинен виплачувати кошти, якщо в період набуття нових навичок особа виконує роботу. Типова форма договору про стажування студентів закладів вищої освіти та учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти на підприємствах, в установах та організаціях у п. 7 прямо передбачає, що оплата здійснюється на підставі акта здачі-приймання виконаних робіт. Якщо ж особа лише навчалась навичкам і здобувала знання, то оплата не є обов’язковою.
Якщо стажування проходить безробітний, то за час проходження професійного навчання та стажування на робочому місці за безробітним зберігається допомога по безробіттю.
- Стажування, як правило, передує працевлаштуванню
Роботодавець, на замовлення якого здійснювалося професійне навчання безробітного і який забезпечив проходження його стажування на робочому місці, зобов’язаний працевлаштувати безробітного протягом 30 календарних днів з дня завершення навчання (п. 6.4 Порядку, що затверджений Наказом № 318/655).
Що стосується студентів і учнів, то тривалість їх стажування не може перевищувати 6 місяців (ст. 29 Закону). Після закінчення стажування стажистам з числа студентів або учнів видається висновок, у якому зазначаються виконані роботи, оцінка якості їх виконання, а також характеристика професійної компетентності, особистих та ділових якостей стажиста.
За матеріалами офіційного вебсайту Державної служби зайнятості
За заборону працівникам надати пояснення при перевірці загрожує штраф
У Головному управлінні Держпраці в Одеській області розповіли на прикладі судової справи про наслідки заборони працівникам надавати пояснення інспекторам під час перевірки.
Так, ФОП звернувся до суду з вимогою про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу у розмірі 417 300 гривень, за порушення передбачене абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП, яке полягало у створенні перешкод в проведенні інспекційного відвідування
Судами, зокрема, було встановлено, що громадянка під час перевірки зв`язалася за власним телефоном з ФОП, яка у телефонній розмові повідомила, що не надає згоду на відібрання у її працівників усних та письмових пояснень, у зв`язку з її відсутністю та хворобою, на що ФОП посадовою особою Головного управління було повідомлено про відповідальність, відповідно до абзацу 7 частини 2 статті 265 КЗпП, на що ФОП попросила зачекати 10 хвилин.
Після очікування (більше 30 хвилин) з`явилася громадянка, яка з власного телефону знову зателефонувала ФОП, яка зазначила, що не надає згоду на відібрання у її працівників усних та письмових пояснень, на що її знову було повідомлено про відповідальність, передбачену абзацом 7 частини статті 265 КЗпП.
Під час проведення відеофіксації проведення інспекційного відвідування посадовою особою Головного управління було повідомлено ФОП про спробу проведення контрольного заходу та намагання посадової особи реалізувати своє право у відповідності до п. 11 Порядку № 295 шляхом відібрання пояснень у працівників.
Але керівником свідомо було відмовлено інспектору в реалізації зазначеного права, що чітко вбачається з відеофіксації. Зазначені обставини підтверджують факт того, що ФОП створено перешкоди при проведенні інспекційного відвідування, які унеможливлюють подальше його проведення.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ Держпраці в Одеській області
Коли продаж квартир вважається підприємницькою діяльністю?
Під час розгляду справи суд пояснив, що підприємницька діяльність передбачає систематичне прийняття особою самостійних рішень щодо здійснення операцій, спрямованих на отримання прибутку, що супроводжується прийняттям взятих на себе ризиків, які пов’язані з такою діяльністю. Так, систематичний продаж квартир (як в даному випадку – понад 100 квартир) може вважатися саме такою діяльністю.
Зокрема, ФОП звернувся до суду, просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він здійснював продаж об’єктів нерухомого майна (квартир) як фізична особа (громадянин), у зв’язку з чим отриманий позивачем дохід не пов’язаний із провадженням підприємницької діяльності, а відтак не підлягає оподаткуванню як дохід фізичної особи-підприємця.
Верховний Суд зазначив, що згідно з частиною першою статті 42 Господарського кодексу підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Підприємницькою діяльністю можна вважати сукупність постійно або систематично здійснюваних дій щодо виробництва матеріальних і нематеріальних благ, реалізації товарів, виконання робіт або надання послуг з метою отримання прибутку. Аналізуючи ознаки притаманні підприємницькій діяльності, можна зробити висновок про те, що остання передбачає систематичне прийняття особою самостійних рішень щодо здійснення операцій, спрямованих на отримання прибутку, що супроводжується прийняттям взятих на себе ризиків, що пов’язані з такою діяльністю.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що комплекс послідовних цілеспрямованих дій позивача з продажу нерухомого майна є систематичною (більше 100 квартир) діяльністю, метою якої є саме отримання прибутку, оскільки зазначені дії з продажу не можна кваліфікувати як такі, що мали на меті задоволення власних (особистих) потреб фізичної особи, а, отже, вказане є свідченням того, що відповідна діяльність для цілей оподаткування має кваліфікуватися як підприємницька.
Постанова КАС ВС від 6 листопада 2020 року № 826/6329/16
Підбірку підгoтувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
