Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 30.08.2024 по 09.09.2024 р.
В Україні спрощено умови ведення бізнесу
02 вересня набув чинності ЗУ “Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов провадження господарської діяльності в період дії воєнного стану в Україні”. Ним встановлено декларативний принцип отримання дозволів та ліцензій.
Відповідно до закону:
- під час дії воєнного стану право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності може набуватися суб’єктом господарювання на підставі подання на безоплатній основі до відповідних дозвільних органів декларації про провадження господарської діяльності без отримання документів дозвільного характеру, крім тих видів господарської діяльності, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
- декларація прирівнюється по статусу до дозволу, ліцензії чи інших результатів надання публічних (електронних публічних) послуг;
- дозвільний орган розміщує перелік поданих декларацій про провадження господарської діяльності на своєму офіційному веб-сайті;
- декларація чинна під час дії воєнного стану та до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан (але не менше трьох місяців з дня його припинення чи скасування);
- документи дозвільного характеру, строк дії яких закінчується у період дії воєнного стану, вважаються такими, дію яких продовжено на період дії воєнного стану та до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, але не менше трьох місяців з дня його припинення чи скасування;
- у період дії воєнного стану зупиняється перебіг визначених законом строків звернення для переоформлення документів дозвільного характеру, внесення змін до інформації, зазначеної в деклараціях про провадження господарської діяльності;
- планові перевірки з питань видачі дозвільних документів на час дії воєнного стану зупиняються.
Закон України від 17 липня 2024 року № 3869-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов провадження господарської діяльності в період дії воєнного стану в Україні”
Відкрито доступ до інформації про боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність)
З 06 вересня 2024 року Мін’юст надав доступ до відкритої частини спеціалізованої сторінки, за допомогою якої забезпечується доступ суб’єктам загального доступу до інформації про боржників, що міститься у Єдиному реєстрі боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
Сформувати інформаційну довідку про перебування суб’єкта у процедурі банкрутства (неплатоспроможності) можна буде за посиланням на відкритій частині спеціалізованої сторінки «Інформаційна довідка по справах про банкрутство» – https://asbn.minjust.gov.ua/.
Таким чином, починаючи з 06 вересня 2024 року інформація про боржників, яка міститься в Єдиному реєстрі боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), надаватиметься в електронній формі за електронним запитом з можливістю пошуку та перегляду відомостей у вигляді інформаційної довідки про перебування суб’єкта у процедурі банкрутства (неплатоспроможності) (далі – Інформаційна довідка), а також отримання такої Інформаційної довідки з можливістю збереження та роздрукування відповідно до Порядку, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18 лютого 2020 р. № 594/5.
При цьому, надання відомостей з Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), міжрегіональними управліннями Міністерства юстиції України або Міністерством юстиції України у формі інформаційних листів за відповідним запитом (письмовим або електронним) з 06 вересня 2024 року не здійснюється (за виключенням настання обставин, визначених в абзаці першому пункту 13 розділу II вищезгаданого Порядку).
Інформаційна довідка формується автоматично програмними засобами спеціалізованої сторінки та надається у день здійснення електронного запиту за вказаними параметрами пошуку, за винятком випадків наявності технічних підстав, що унеможливлюють роботу відповідної підсистеми.
Обов’язковим атрибутом Інформаційної довідки є QR-код, який містить посилання на документ.
Інформаційна довідка надається безкоштовно.
Відомості в Інформаційній довідці є актуальними на дату її формування.
Доступ до відкритої частини спеціалізованої сторінки для формування та перегляду Інформаційної довідки забезпечується за умови аутентифікації та авторизації запитувача на вебпорталі електронних сервісів з питань банкрутства (неплатоспроможності).
Інформація щодо боржників – фізичних осіб-підприємців в Єдиному реєстрі боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), може обліковуватись як за номером запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації, так і за номером облікової картки платника податків такої особи. У Мін’юсті рекомендують формувати Інформаційні довідки за обома параметрами для отримання повної інформації.
За матеріалами офіційного вебсайту Міністерства юстиції України
Чи можна в ДПС на одну і ту саму особу оформити декілька КЕП?
У ДПС наголосили, що відповідно до п.п. 23 п. 1 ст. 1 ЗУ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП) – удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Закон № 2155 не обмежує суб’єкта господарювання мати декілька КЕП.
Отже, суб’єкт господарювання може отримати в кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України декілька КЕП. Такі отримані КЕП є різними, оскільки засобами кваліфікованого електронного підпису чи печатки забезпечується належний рівень унікальності пари ключів, що ними генеруються.
За матеріалами офіційного вебсайту Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
У яких випадках можна відмовити у прийнятті на роботу?
Відповідно до ст.22 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, має право вільного вибору серед кандидатів на зайняття робочого місця (посади).
Забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу, тобто відмова без будь-яких мотивів або з підстав, що не стосуються кваліфікації чи професійних якостей працівника, або з інших підстав, не передбачених законом.
На вимогу особи, якій відмовлено в прийнятті на роботу, власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, зобов’язані письмово повідомити про причину такої відмови, яка має відповідати частині першій цієї статті.
Будь-яке пряме або непряме обмеження трудових прав при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.
Вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров’я працівника можуть встановлюватися законодавством.
Статтею 24 КЗпП України передбачено, що при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.
Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров’я.
Згідно зі ст.25 КЗпП України при укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством.
Відповідно до ч.2 ст.232 КЗпП України спори про відмову у прийнятті на роботу розглядаються в місцевих загальних судах.
За матеріалами офіційного вебсайту Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці
Чи має право розлучений батько дитини з інвалідністю на додаткову відпустку?
У Держпраці пояснили, що чоловік, в якого розлучена жінка виховує дитину з інвалідністю, має право на додаткову відпустку.
Зокрема, додаткова відпустка працівникам, які мають дітей, надається одному з батьків (матері або батькові). Батько на рівні з матір’ю має право на додаткову відпустку як працівник, що має дитину з інвалідністю, але за умови, що мати не скористалася такою відпусткою у відповідному році.
Проте, у разі якщо батько позбавлений батьківських прав, він не має права на таку відпустку.
За матеріалами вебсторінки Центрально-Західного міжрегіонального управління Держпраці у Telegram
Підбірку підготувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
