fbpx

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 30.08.2021 по 06.09.2021 р.

In: Дайджести новин законодавства і практики 06 Sep 2021 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з  30.08.2021 по 06.09.2021  р.

 

Як дізнатися, чи опрацював ПФУ подану електронну трудову книжку?Як дізнатися, чи опрацював ПФУ подану електронну трудову книжку?

На це питання відповіли у ПФУ. 

Зокрема, в кабінеті страхувальника тепер доступні результати по всіх надісланих зверненнях щодо оцифрування відомостей про трудову діяльність працівників.

В розділі «Відомості про трудові відносини», заповнивши пошукові поля та натиснувши кнопку «Пошук», можна побачити інформацію про передані копії документів як конкретного працівника, так і про всіх загалом. Особливу увагу слід звернути на статус звернення, оскільки лише відмітка «Виконано» свідчить, що сканкопії опрацьовані Пенсійним фондом та дані про трудові відносини працівника актуалізовано. 

 

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ПФУ у Вінницькій області

 


Що треба врахувати при поданні інформації про кінцевого бенефіціара?Що треба врахувати при поданні інформації про кінцевого бенефіціара?

У  Мін’юсті наголосили на основних моментах у цій процедурі.

  1. Інформацію про кінцевого бенефіціарного власника подають:

всі юридичні особи, крім: 

політичних партій, структурних утворень політичних партій, 

професійних спілок, їх об’єднань, організацій профспілок, передбачених статутом профспілок та їх об’єднань, 

творчих спілок, місцевих осередків творчих спілок, організацій роботодавців, їх об’єднань, 

адвокатських об’єднань, 

торгово-промислових палат, 

об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, 

релігійних організацій, 

державних органів, органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, 

державних та комунальних підприємств, установ, організацій.

  1. Інформацію про КБВ можна подати кількома способами:

2.1. безпосереднє звернення заявника до будь-якого державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців або центру надання адміністративних послуг з дотриманням принципу екстериторіальності в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя;

2.2. надсилання необхідного пакету документів шляхом поштового відправлення. Проте, у цьому випадку необхідно пам’ятати, що заява про державну реєстрацію має бути нотаріально посвідчена;

2.3.  подання інформації про КБВ під час проведення інших реєстраційних дій, при вчиненні яких передбачено подання документів для встановлення відомостей про КБВ;

2.4. подання інформації  про КБВ в електронному вигляді через вебпортал електронних послуг «Портал Дія». Дана опція доступна через реєстраційні дії «Реєстрація товариства з обмеженою відповідальністю на підставі модельного статуту», а також «Перехід Товариства з обмеженою відповідальністю на діяльність на підставі модельного статуту».

  1. Для подання інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи потрібно подати такий пакет документів:

3.1. заяву щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та органів влади) – форма 2. Актуальні форми заяв можна знайти на сайті Міністерства юстиції України;

3.2. структуру власності за формою та змістом відповідно до Наказу про структуру власності. Зразки схематичного зображення структури власності можна знайти на сайті Міністерства фінансів України;

3.3. витяг, виписку чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи – нерезидента в країні її місцезнаходження, – у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа – нерезидент;

3.4. нотаріально засвідчену копію документа, що посвідчує особу, яка є КБВ юридичної особи, – для фізичної особи – нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, – для фізичної особи – резидента.

Документи, видані відповідно до законодавства іноземної держави, повинні бути легалізовані (консульська легалізація чи проставлення апостиля) в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами.

Документ, викладений іноземною мовою, повинен бути перекладений на державну мову із засвідченням вірності перекладу з однієї мови на іншу або підпису перекладача в установленому законодавством порядку.

  1. Документи потрібно подати обов’язково у такі строки:

4.1. протягом 3 місяців з дня набрання чинності Положенням про форму та зміст структури власності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.03.2021 року, №163, тобто з 11 липня 2021 року по 10 жовтня 2021 року;

4.2.  протягом 30 робочих днів з дня виникнення змін щодо кінцевого бенефіціарного власника та структури власності;

4.3. щорічне підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності для всіх юридичних осіб, починаючи з наступного року з дати державної реєстрації юридичної особи, протягом 14 календарних днів.

  1. За подання інформації про кінцевих бенефіціарів адміністративний збір не буде справлятися у разі подання державному реєстратору інформації про КБВ в обсязі, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», протягом 3 місяців з дня набрання чинності наказом Положенням про форму та зміст структури власності (тобто з 11 липня 2021 року по 10 жовтня 2021 року).

У разі одночасного внесення інших змін до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про юридичну особу чи закінчення тримісячного строку з дня набрання чинності Наказом про структуру власності, адміністративний збір буде справлятися у розмірі, встановленому статтею 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

 

За матеріалами офіційного вебсайту Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

 


Податкові перевірки можуть проводити за період, який перевищує 1095 днівПодаткові перевірки можуть проводити за період, який перевищує 1095 днів

У ДПС надали роз’яснення щодо порядку проведення перевірок юросіб протягом дії карантину.

Порядок проведення податкових перевірок регулюється главою 8 розд. II Податкового кодексу України, а також розд. XX “Перехідні положення” ПКУ, зокрема, п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX “Перехідні положення” ПКУ.

Наразі норми ПКУ не передбачають проведення інших перевірок, ніж зазначені у п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX ПКУ “Перехідні положення” ПКУ.

Водночас положеннями постанови Кабміну від 3 лютого 2021 року № 89, яка набрала чинності 09.02.2021, передбачено скорочення строку дії обмежень, встановлених п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX “Перехідні положення” ПКУ, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:

тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними;

документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог п. 77.4 ст. 77 ПКУ;

документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, суб’єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків);

документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 п. 78.1 ст. 78 ПКУ.

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ. Згідно з абзацами першим п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до ст. ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, контролюючий орган має право протягом дії карантину (починаючи з 18 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину) проводити перевірки юридичних осіб, передбачені п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX “Перехідні положення” ПКУ та Постановою N 89, якою скорочено дії обмежень на проведення деяких видів перевірок встановлених п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX “Перехідні положення” ПКУ, за період, який перевищує 1095 днів, оскільки строки давності, визначені ст. 102 ПКУ, збільшуються на весь період дії карантину.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Луганській області

 


Чи можуть бути платниками ЄП іноземці?Чи можуть бути платниками ЄП іноземці?

У ДПС повідомили, що фізичні особи – іноземці або особи без громадянства, які зареєстровані суб’єктами господарської діяльності, можуть обрати спрощену систему оподаткування, якщо вони відповідають сукупності критеріїв, що передбачені гл.1 р. XIV ПК.

Відповідно до п. 177.12 ст. 177 Податкового кодексу іноземці та особи без громадянства, які зареєстровані підприємцями згідно із законодавством України, є резидентами.

Підпунктом 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПК визначено, що резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні. У разі якщо особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні. Якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні.

У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Згідно із п. 291.3 ст. 291 ПК фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розд. XIV ПК, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розд. XIV ПК.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Закарпатській області

 


Податківці можуть арештувати кошти на рахунку лише за рішенням судуПодатківці можуть арештувати кошти на рахунку лише за рішенням суду

У ДПС наголосили, що арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Процедура арешту майна платника податку визначена статтею 94 ПКУ.

Згідно з п. п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПКУ арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ  ДПС у Дніпропетровській області

 


Порушення трудової дисципліни не завжди є підставою для позбавлення премії працівникаПорушення трудової дисципліни не завжди є підставою для позбавлення премії працівника

При розгляді справи суд прийшов до висновку, що працівник не може бути позбавлений виробничої премії у зв’язку з неналежним виконанням ним своїх посадових обов’язків відповідно до посадової інструкції, з якою роботодавець у порушення вимог статті 29 КЗпП його не ознайомив.

Позивач звернувся до суду з проханням визнати незаконним та скасувати розпорядження начальника про зменшення виробничої премії за травень 2018 року на 30 %; зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити премію за травень 2018 року у розмірі 30 %; відшкодувати заподіяну неправомірними діями відповідача моральну шкоду у розмірі 5 тис. грн.

Розглядаючи справу  ВС зазначив, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 

1) догана; 

2) звільнення (частина перша статті 147 КЗпП).

У відповідності до статті 148 КЗпП дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Згідно із статтею 149 КЗпП до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

 

Постанова Верховного Суду від 26 лютого 2021 року у справі № 264/4512/18

 

Підбірку підгoтувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X