fbpx
[get_banners]

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 30.06.2020 по 06.07.2020 р.

In: Дайджести новин законодавства і практики 06 Jul 2020 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з  30.06.2020 по 06.07.2020 р.

 

Поліція та Держпродспоживслужба розповіли про результати перевірок бізнесу під час карантину

Поліція та Держпродспоживслужба наділені повноваженнями перевіряти суб’єктів господарювання  на предмет дотримання карантинних вимог, встановлених КМУ. 

Зокрема, поліцейські перевіряють бізнес на дотримання ним вимог адаптивного карантину. Станом на 27 червня правоохоронці перевірили майже 3 500 закладів торгівлі, 2 000 закладів харчування, 850 нічних клубів та розважальних закладів. За результатами перевірок складено 355 адмінпротоколів відповідно до ст. 44-3 КпАП, з них 28 – на директорів  розважальних закладів, 100 – керівників закладів громадського харчування та 227 – на директорів закладів торгівлі.

Підприємців очікує покарання у вигляді штрафу від 34 000 до 170 000 грн.

Натомість Держпродспоживслужба перевіряє лише заклади торгівлі та громадського харчування.

Інспектори звертають увагу на наявність засобів дезінфекції, масок і рукавичок у персоналу.

Найпоширенішими порушеннями були:

– відсутність інформування клієнтів щодо встановлених обмежень та умов обслуговування в закладах громадського харчування та торгівлі;

– відсутнє маркування для перебування в черзі з дистанцією 1,5 м між відвідувачами;

– незабезпечене дотримання відстаней не менше 1,5 метри  між сусідніми столами;

– незабезпеченість працівників закладів громадського харчування у повному обсязі засобами індивідуального захисту;

– не організовано централізований збір використаних ЗІЗ, паперових серветок в окремі контейнери (урни) з кришками та одноразовими поліетиленовими пакетами в закладах громадського харчування;

– відсутнє нагадування про масковий режим поруч із пасажирськими дверима в транспортному засобі;

– в автотранспорті відсутнє інформування пасажирів про заходи профілактики коронавірусної  хвороби COVID-19;

– здійснюється перевезення пасажирів не в межах кількості місць для сидіння.

 

За матеріалами офіційного вебсайту МВС України та Держпродспоживслужби України 

 


З 01 липня в Україні підвищено прожитковий мінімум: які наслідки?

Відповідно до Закону про держбюджет на 2020 р. з 1 липня прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць становить 2118 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

  • дітей віком до 6 років – 1859 гривень;
  • дітей віком від 6 до 18 років – 2318 гривень;
  • працездатних осіб – 2197 гривень;
  • осіб, які втратили працездатність 1712 гривень.

Таке підвищення прожиткового мінімуму призведе до збільшення:

  • суми оплати праці, яку індексують – оплата праці індексується в межах прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб, який становитеме 2197 грн;
  • мінімальний розмір пенсії за віком – пенсійні виплати тих осіб, які отримують пенсію в мінімальному розмірі (1638 грн), збільшиться до 1712 грн;
  • максимальний розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати 4 прожиткових мінімуми для працездатних осіб і складатиме з 1 липня 8788 грн.;
  • мінімальний гарантований розмір аліментів для дітей до 6 років становитеме 929,50  гривень, а для дітей від 6 до 18 років – 1159,00 грн (50% прожиткового мінімуму). Мінімальний рекомендований розмір аліментів становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тобто для дітей віком до 6 років – 1859 грн, а від 6 до 18 років – 2318 грн;
  • плата за видачу ліцензії. За видачу ліцензії справляється разова плата в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тож з 1 липня вона становитиме 2197 грн.

Наступне підвищення прожиткового мінімуму відбудеться 1 грудня.

 

За матеріалами поталу Ліга Закон

 

 


Яка сума боргу є підставою для переходу єдиноподатника на загальну систему оподаткування?Яка сума боргу є підставою для переходу єдиноподатника на загальну систему оподаткування?

У ГУ ДПС у Дніпропетровській області надали роз’яснення щодо нововведень, передбачених Законом № 466-IX. 

Змінами, внесеними цим Законом до ПК, визначено суму податкового боргу, наявність якого зобов’язує, зокрема, фізичну особу – підприємця – платника єдиного податку перейти на загальну систему оподаткування.

Так, відповідно до частини восьмої п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК платники єдиного податку у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПК (17 грн х 60 = 1 020 грн), на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів в останній день другого із двох послідовних кварталів.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Дніпропетровській області

 

 


Оновлено порядок проведення документальних позапланових перевірокОновлено порядок проведення документальних позапланових перевірок

У ГУ ДПС у м. Києві проінформували про законодавчі зміни в частині проведення документальних перевірок юридичних осіб. 

Зокрема із 23 травня 2020 року підставами для проведення документальної позапланової перевірки є:

  1. Неподання платником податків в установлений законом термін податкової декларації, розрахунків, звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до п. 39.4 ПК, якщо їх подання передбачено законом.
  2. Отримання інформації, що свідчить про ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік.

Також перевірки за окремими  підставами можна проводити з:

– 1 липня 2020 року – за  підставою отримання контролюючим органом після проведення документальної планової перевірки або документальної позапланової перевірки інформації та/або документів від іноземних державних органів, які стосуються питань, що були охоплені під час попередніх перевірок платника податків та свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Така перевірка проводиться виключно щодо питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

– 1 січня 2021 року – якщо платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному п. 86.7 ПК, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення. При цьому така перевірка проводиться тоді, якщо в зазначених документах вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Крім того, відтепер судове рішення (слідчого судді) про призначення перевірки не належить до переліку цих підстав.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у м. Києві

 

 


Затримання товару на митниці як захід захисту від порушення інтелектуальної власності: набули чинності зміниЗатримання товару на митниці як захід захисту від порушення інтелектуальної власності: набули чинності зміни

30 червня набули чинності два накази Мінфіну (№ 281 та № 282 від 09.06.2020), які стосуються регулювання захисту  прав інтелектуальної власності на митниці.

Зокрема, наказ № 281 поширюється на товари, що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності, та у разі якщо такі товари:

1) переміщуються громадянами на митну територію України або за її межі;

2) ввозяться підприємствами на митну територію України (у тому числі з метою транзиту) або вивозяться за межі митної території України;

3) поміщуються підприємствами або громадянами в митні режими імпорту, реімпорту, експорту, реекспорту, тимчасового ввезення, тимчасового вивезення, митного складу, вільної митної зони, переробки на митній території, переробки за межами митної території.

При цьому, заходи щодо сприяння захисту ПІВ не застосовуються до:

1) оригінальних товарів, тобто товарів, виготовлених за згодою правовласника, або товарів, виготовлених особою, належним чином уповноваженою правовласником на виробництво певної кількості товарів, у тому числі у кількості, що перевищує обумовлену між цією особою і правовласником;

2) особистих речей;

3) товарів, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі для власного використання і не призначені для виробничої чи іншої підприємницької діяльності, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро – через пункти пропуску для повітряного сполучення, та 500 євро – через інші пункти.

Крім цього, наказом № 282 оновлено порядок реєстрації прав інтелектуальної власності у митному реєстрі, запроваджено форми заяв, які використовуються у країнах ЄС, а також переведено в електронну форму комунікації між правовласниками та Держмитслужбою.

 

Наказ Міністерства фінансів України від 09.06.2020 року № 281 “Про затвердження Порядку взаємодії підрозділів митниці при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності”

За матеріалами Урядового порталу

 


При яких умовах допускається заміна відпустки грошовою компенсацією?При яких умовах допускається заміна відпустки грошовою компенсацією?

У ГУ Держпраці у Дніпропетровській області пояснили порядок компенсації невикористаної відпустки. 

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону про відпустки можна замінити частину щорічної відпустки грошовою компенсацією за бажанням працівника. Разом з цим, тривалість наданої працівнику щорічної та додаткових відпусток не має бути меншою ніж 24 календарні дні. Тому, компенсація можлива лише в межах робочого року та після його закінчення за умови, якщо працівник використав 24 календарні дні щорічної основної та додаткових відпусток за цей робочий рік.

Якщо ж у працівника є невикористані щорічні основні відпустки тривалістю 24 календарні дні кожна, то компенсації він отримати не зможе. Така вимога пов’язана з тим, що відпустка надається працівнику насамперед для відпочинку та зміцнення здоров’я, тому закон і забороняє роботодавцю компенсувати грошима ненаданий відпочинок.

Окремій категорії працівників, а саме особам віком до 18 років, заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається.

Накопичувати, а потім використовувати або отримувати компенсацію можна тільки щорічні відпустки, які передбачені п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону, та додаткову соціальну відпустку на дітей відповідно до ст. 19 Закону. До таких відпусток належать: щорічна основна відпустка; щорічна додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці; щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці; інші щорічні додаткові відпустки, передбачені законодавством; додаткова соціальна відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – інваліда з дитинства підгрупи А групи І.

Якщо працівник звільняється і має невикористані відпустки за минулі роки чи поточний рік, але не хоче їх брати, підприємство виплачує йому грошову компенсацію за всі дні цих відпусток.

Незалежно від того, за який рік надається відпустка, для обчислення відпускних враховується середній заробіток працівника за останні 12 календарних місяців. Сума компенсації обчислюється як добуток середньоденного заробітку та кількості календарних днів невикористаних відпусток.

При цьому, додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – інваліда з дитинства підгрупи А I групи, надається не за робочий, а за календарний рік. Тому у разі звільнення працівника на початку або в середині року йому виплачується компенсація за таку відпустку повної тривалості.

 

За матеріалами  ГУ Держпраці у Дніпропетровській області 

 


У разі скасування судового рішення виплачений працівнику середньомісячний заробіток не повертається роботодавцюУ разі скасування судового рішення виплачений працівнику середньомісячний заробіток не повертається роботодавцю

До відповідного висновку прийшов суд при розгляді справи.

Зокрема, колишній працівник звернулася до суду з позовом до роботодавця про стягнення середньої заробітної плати за час невиконання рішення суду про поновлення на роботі. Суд задовольнив позов, кошти працівнику виплатили. Проте апеляційний суд скасував рішення місцевого суду і зобов’язав позивача повернути отримані від роботодавця кошти.

Однак Верховний Суд визнав рішення апеляційного суду таким, що не відповідає законодавству і скасував його, аргументуючи це наступним.

У статті 1215 ЦК передбачено загальне правило, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Згідно з ч. 1 зазначеної статті не підлягає поверненню заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

У статті 1215 ЦК передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила:

– по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату;

– по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати.

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Доказів про набуття працівником коштів у результаті рахункової помилки роботодавця матеріали справи не містять, на такі обставини сторони не посилаються.

Тому суди попередніх інстанцій вказаного не врахували та, задовольняючи позовні вимоги роботодавця, помилково вважали, що наявні передбачені цивільним законодавством підстави для повернення грошових коштів на підставі вимог статті 1212 ЦК.

 

Постанова  КЦС ВС від від 6 травня 2020 року у справі № 711/3248/18.

 

Підбірку підгoтувала:

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

X