Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 29.07.2019 по 05.08.2019
Введено в дію закон про органічну продукцію
З 02 серпня 2019 року виробники зобов’язані дотримуватись вимог Закону “Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції”.
Цей документ встановлює вимоги до виробництва, маркування та обігу органічній продукції, а також основні принципи сертифікації органічного виробництва у сфері рослинництва, тваринництва, вирощування грибів, аквакультури, виробництва кормів, харчових продуктів, морських водоростей.
В той же час закон не поширюється на виробництво і обіг продукції, призначеної для власного споживання, парфюмерно-косметичної продукції та лікарських засобів, продукцію полювання і рибальства, вилучену з природного середовища.
Загалом Закон передбачає наступне:
1.Виробник органічної продукції має використовувати безпечні технології, відновлювані ресурси та чисту воду.
В процесі органічного виробництва забороняється застосування будь-якої неприродної або неконтрольованої дії на геном сільськогосподарських рослин і тварин, агрохімікатів, пестицидів, антибіотиків, гормональних препаратів, методів електричної або іншої стимуляції, іонізуючого випромінювання, стимуляторів росту тощо.
2. Виробники органічної продукції зобов’язані будуть проходити сертифікацію (з обов’язковою щорічною виїзною перевіркою) та включатимуться до реєстру операторів ринку органічної продукції. Крім цього, сертифікуватись буде не сам органічний продукт, а процес цього виробництва або обігу. Однак на станом на 05 серпня така сертифікація ще не здійснюється.
3. Продукт дозволяється маркувати як органічний тільки, якщо він:
- вироблений відповідно до вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;
- містить не менше ніж 95 % органічних інгредієнтів сільськогосподарського походження (за вагою без врахування частки води та кухонної солі);
- містить не більше 5 % за (вагою) неорганічних інгредієнтів, що включені до переліку речовин (інгредієнтів, компонентів), які дозволяється використовувати у процесі органічного виробництва в гранично допустимих кількостях.
4. Органічна продукція має маркуватися державним логотипом. Напис розміщується під графічним зображенням державного логотипа та складається зі слів “ОРГАНІЧНИЙ ПРОДУКТ” або його еквівалента англійською мовою “ORGANIC PRODUCT”.
Напис виконується великими літерами зеленого кольору у два рядки. Слова “ПРОДУКТ” або “PRODUCT” розміщуються у нижньому рядку під словами “ОРГАНІЧНИЙ” або “ORGANIC” відповідно.
Квадрат, у якому розміщуються графічне зображення та напис, білого кольору. Фон може бути будь-якого кольору.
Державний логотип може наноситися на будь-яку упаковку, етикетку (стікер), споживчу тару, контретикетку, кольєретку, ярлик, пробку, листок-вкладиш, документ, повідомлення, інші елементи упаковки, що супроводжують органічну продукцію чи належать до неї.
Обов’язковим елементом маркування є кодовий номер, який розміщується під державним логотипом і містить акронім, що ідентифікує державу походження і реєстраційний код органу сертифікації.
5. Реклама будь-якого неорганічного продукту як органічного, у тому числі використання напису “органічний продукт” в іменах і торгових марках, вважається недобросовісною рекламою.
6. Реалізація органічної продукції дозволяється будь-якими суб’єктами господарювання тільки за наявності відповідного сертифікату.
7. При переході від виробництва неорганічної до виробництва органічній продукції (перехідний період) оператор зобов’язаний дотримуватися вимог законодавства у сфері органічного виробництва. Операторам заборонено реалізовувати продукцію, вироблену під час перехідного періоду, як органічну.
8. Створюються відповідні реєстри (операторів, органів сертифікації, органічного насіння та садивного матеріалу), до яких Мінагрополітики забезпечить вільний, цілодобовий і безоплатний доступ.
Закон України від 10.07.2018 року № 2496-VIII “Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції”
Встановлено типові вимоги до узгоджених дій малих та середніх підприємців щодо спільного придбання товарів
Як повідомляє портал Ліга Закон, Антимонопольний комітет розпорядженням від 13 червня 2019 року № 10-рп затвердив Типові вимоги до узгоджених дій малих та середніх підприємців щодо спільного придбання товарів.
Зокрема, дозволено і не потребують дозволу Антимонопольного комітету дії, які відповідають таким умовам:
- – якщо сукупна ринкова частка учасників узгоджених дій як покупців товару, стосовно придбання якого вчиняються узгоджені дії, а також як продавців такого товару, не перевищує 20 %, або
- сукупна ринкова частка учасників узгоджених дій як покупців товару, стосовно придбання якого вчиняються узгоджені дії, а також як продавців такого товару, не перевищує 35 %, якщо на ринку цього товару, на якому вони його придбавають, наявний продавець, чия ринкова частка перевищує 35 %.
“Однорідними товарами” є ідентичні (стандартизовані) товари (продукція, роботи, послуги) та/або товари, що не є ідентичними, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, унаслідок чого виконують однакові функції і є взаємозамінними з точки зору задоволення потреб споживачів.
Ринкова частка розраховується наступним чином:
- на ринку однорідних товарів: покупця – на основі даних про обсяг закупівель у натуральному виразі; продавця – на основі даних щодо обсягу продажів у натуральному вираженні;
- на ринку товарів, що не є однорідними: покупця – на основі даних про вартість закупівель; продавця – на основі даних щодо вартості продажів у грошовому вираженні.
За відсутності прямих даних щодо обсягу (вартості) продажів або обсягу (вартості) закупівель для визначення ринкових часток відповідних суб’єктів господарювання можуть використовуватися розрахунки, що ґрунтуються на іншій інформації про ринок, зокрема про обсяги продажу та закупівель на ринку.
Ринкові частки розраховуються на основі даних за календарний рік, що передує року, в якому здійснюється розрахунок.
Ринкова частка продавця включає товари, що постачаються покупцям, пов’язаним із постачальником відносинами контролю, з метою подальшого продажу.
Також передбачені винятки з дозволених узгоджених дій малих та середніх підприємців щодо спільного придбання товарів. Типові вимоги не поширюються на узгоджені дії, що прямо або опосередковано, самостійно чи у сукупності з іншими чинниками, на які справляють вирішальний вплив учасники зазначених дій, передбачають такі обмеження:
- обмеження здатності покупця самостійно визначати ціну закупівлі товарів, у тому числі товару, стосовно якого здійснюється спільне придбання. Таким обмеженням не вважається встановлення рекомендованих цін закупівлі товару, якщо недотримання таких рекомендованих цін не тягне за собою негативних наслідків з боку інших учасників узгоджених дій;
- обмеження для будь-якого з учасників узгоджених дій щодо території закупівель, асортименту закупівель, обсягів закупівель, кола продавців.
За матеріалами порталу Ліга Закон
QR-код для переказу коштів: правила від НБУ
Національний банк України розробив проект Правил використання QR-коду для здійснення переказу коштів.
Правилами визначаються єдині засади використання QR-коду учасниками безготівкових розрахунків для здійснення переказу коштів та вимоги до реквізитів QR-коду, що сприятиме зручності безготівкових розрахунків, спрощенню сплати рахунків та обміну платіжними реквізитами.
При цьому, QR-код можна отримати:
- у відділенні банку, надрукований на папері;
- за допомогою інтернет-банкінгу – код формується автоматично;
- самостійно сформувати код, ввівши відповідні реквізити до генератору QR-кодів.
Оплата товарів та послуг або переказ коштів зі свого рахунку на рахунок іншої фізичної особи здійснюється шляхом сканування такого коду за допомогою смартфону.
Код також можна використовувати як платіжний реквізит на інвойсі або платіжному дорученні.
QR-код сьогодні застосовується для вирішення подібних завдань у багатьох країнах ЄС, де клієнти банків мають можливість оплати товарів та послуг за допомогою QR-коду в один дотик, використовуючи мобільний додаток.
Проект Правил вже розіслано банкам і небанківським установам для ознайомлення та внесення коментарів, пропозицій до 15 серпня 2019 року.
За матеріалами офіційного веб-сайту Національного банку України
Нові стандарти заповнення розрахункових документів
В Україні починається введення міжнародного номера банківського рахунку IBAN.
Це означає, що починаючи з 05 серпня до 31 жовтня 2019 року нові рахунки будуть створюватися тільки відповідно до стандарту ISO №13616, а старі будуть до нього поступово приводитися.
З 1 листопада 2019 року переказ коштів здійснюватиметься тільки через реквізити IBAN.
При цьому в період з 5 серпня до 31 жовтня 2019 року платник може вказувати як старі реквізити рахунку, так і нові, приведені у відповідність зі стандартом, а банк не має права повернути документ на переказ коштів без виконання або не зарахувати кошти на рахунок клієнта.
Новий стандарт передбачає, що номер рахунку складатиметься з 29 букв і цифр у такій послідовності:
- код України – дві літери (UA);
- контрольний розряд – дві цифри;
- код банку – шість цифр;
- рахунок – довжина номера рахунку не є фіксованою (до 31 жовтня – від 5 до 14 символів, а з 1 листопада – від 5 до 19 символів).
У той же час у реквізитах “Код банку” і “Рахунок клієнта” зазначаються нулі.
Всі платіжні картки, емітовані банками до 05 серпня, залишаться чинними і не потребують обміну.
Постанова Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні»
Дивіться відео на тему:
Сплата боргу за виконавчим провадженням онлайн
Мін’юст вніс зміни до Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, які передбачають можливість онлайн-сплати заборгованості за виконавчим провадженням.
Відповідний наказ № 2165/5 від 16 липня 2019 року Мін’юст зареєстрував набрав чинності 02 серпня 2019 року.
Зокрема, під час доступу сторін виконавчого провадження до інформації автоматизованої системи забезпечуватиметься можливість онлайн-сплати заборгованості за виконавчим провадженням.
Під час формування запиту на онлайн-сплату відображатиметься загальна заборгованість за виконавчим провадженням з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника за виконавчим провадженням, основної винагороди приватного виконавця.
Наказ Міністерства юстиції України № 2165/5 від 16 липня 2019 року “Про затвердження Змін до деяких наказів Міністерства юстиції України”
Читайте статтю на тему:
Здійснити переказ готівки можна і в поштовому відділенні
Національний банк України розширив перелік суб’єктів, які мають право здійснювати операції з приймання готівки в гривнях для подальшого її переказу.
Відтепер такими суб’єктами визнано операторів поштового зв’язку, які отримали ліцензію Національного банку на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків.
Крім того, Нацбанк змінив поняття “пункт приймання готівки” на “пункт надання фінансових послуг”, оскільки в таких пунктах надаються послуги з переказу коштів не тільки у готівковій, а й у безготівковій формі.
Відповідні норми містить постанова Правління Нацбанку “Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 12 лютого 2013 року № 42 “Про врегулювання питань щодо приймання готівки для подальшого її переказу” від 22 липня 2019 року № 98.
Документ набрав чинності 30 липня 2019 року.
За матеріалами офіційного веб-сайту Національного банку України
Підбірку підгoтувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
