Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 28.12.2020 по 04.01.2021 р.
Зареєструвати місце проживання можна буде онлайн
В Україні вводять експериментальний проєкт з реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання в електронній формі.
Послуга з реєстрації місця проживання доступна на порталі державних послуг “Дія”.
За словами М. Федорова в межах проєкту скорочується кількість документів та запроваджується взаємодія між інформаційними системами та реєстрами. Отримати інформацію про результат та статус послуги можна буде у кабінеті громадянина на diia.gov.ua.
Послуга буде доступна для:
– неповнолітніх дітей віком від 14 до 18 років за адресою місця проживання батьків чи одного з них;
– українців, які мають ID-картку, – за адресою житла, відомості про яке внесені у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, якщо особа володіє житлом або отримала електронну згоду на реєстрацію від власника чи співвласника житла.
На перших етапах послуга буде доступна у тестовому режимі в деяких містах України. Зараз вона доступна на порталі державних послуг Дія для дітей до 14 років у місті Харкові.
За матеріалами офіційного вебсайту Мінцифри України
Підприємці 1 групи не сплачуватимуть ЄП та ЄСВ до 31.01.2021 р.
У ДПС нагадали про зміни в оподаткуванні для платників 1 групи ЄП.
Так, Законом №1072 (набрав чинності 10.12.2020 р.), підприємців, що перебувають на І групі платників ЄП, звільнили від сплати єдиного податку за грудень 2020 – травень 2021 рр (включно). За ці ж місяці такі підприємці не сплачуватимуть за себе ЄСВ, а страховий стаж для пенсії в них зберігатиметься.
Щодо порядку отримання пільги:
Для отримання такої пільги не потрібно подавати заяву (однак варто не забути вказати про нього у річному звіті з ЄСВ) – звільнення застосовується автоматично до всіх підприємців платників ЄП І групи (незалежно від того чи здійснює підприємець діяльність у цей період чи ні).
Якщо ФОП порушить вимоги, які встановлені ПК України, для І групи платників ЄП, звільнення від сплати ЄП та ЄСВ не застосовується. Наприклад, якщо у період дії пільги платник ЄП порушить умови перебування на І групі – перевищить річний обсяг доходу (у 2020 році він становив 1 млн. грн., а у 2021 році – 1 млн. 2 тис. грн.) тощо, він буде зобов’язаний сплатити єдиний податок за увесь період дії пільги.
Щодо сум, які необхідно сплатити ФОП:
Якщо ФОП І групи вже заплатив ЄП (за грудень 2020 року), то така сума може бути повернута платнику податків за його заявою або бути автоматично (без заяви) врахована в рахунок сплати ЄП за наступні періоди (наприклад, за червень 2021 року).
Щодо звільнення від сплати ЄСВ:
Платники єдиного податку І групи звільняються від сплати ЄСВ «за себе» за період з 1 грудня 2020 року по 31 травня 2021 (шість календарних місяців).
Таким чином такі особи за IV квартал 2020 року сплачують ЄСВ лише у розмірі 2200 гривень (5000 грн * 22% * 2 місяці). За I квартал 2021 відповідно ЄСВ сплачувати не потрібно буде, а за II квартал 2021 – лише за один місяць 1320 гривень (6000 грн * 22%).
Щодо страхового стажу:
Не зважаючи на відсутність сплаченого внеску такі періоди включаються до страхового стажу для розрахунку пенсій та вважається, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів.
Щодо відображення звільнення від сплати ЄСВ і ЄП у звітності:
У разі якщо ФОП вирішив скористатися пільгою і не платити ЄСВ, то в річному звіті з ЄСВ за 2020 та 2021 він не відображає суми ЄСВ за зазначені вище півроку як нараховані до сплати; якщо ж ФОП не бажає користуватися цією пільгою, то він і сплачуватиме ЄСВ у звичайній сумі та у звичайні строки, і у річній звітності відобразить такі суми ЄСВ до сплати.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Чернівецькій області
Перенесення вихідних та робочих днів у 2021 році: роз’яснення Держпраці
З метою створення сприятливих умов для використання святкових і неробочих днів згідно із ч. 4 ст. 67 КЗпП, Кабінет Міністрів України може рекомендувати керівникам підприємств, установ та організацій перенести вихідні та робочі дні в порядку й на умовах, установлених законодавством.
Кабінет Міністрів 30 вересня 2020 року прийняв відповідне розпорядження. Керівники підприємств, установ та організацій, у яких встановлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями в суботу та неділю, зможуть перенести робочі дні у 2021 році:
– з п’ятниці 8 січня на суботу 16 січня;
– з понеділка 23 серпня на суботу 28 серпня;
– з п’ятниці 15 жовтня на суботу 23 жовтня.
Однак це розпорядження має рекомендаційний характер. Тобто рішення про перенесення робочих днів приймається роботодавцем самостійно шляхом видання наказу чи іншого розпорядчого документу. Прийняте роботодавцем рішення про перенесення робочих днів змінює графік роботи підприємства, установи, організації та норму тривалості робочого часу у місяцях, в яких запроваджено перенесення робочих днів. Тому всі дії щодо надання відпусток, виходу на роботу мають здійснюватися по зміненому у зв’язку з перенесенням робочих днів графіку роботи підприємства, установи, організації.
Таке перенесення має свої особливості:
- у разі перенесення робочого дня, який передує святковому чи неробочому дню, на інший вихідний день, для збереження балансу робочого часу за рік тривалість роботи у цей перенесений робочий день має відповідати тривалості передсвяткового робочого дня, як це передбачено статтею 53 КЗпП;
- якщо робочі дні, що переносяться, припали на період відпустки працівника, то тривалість такої відпустки не буде змінена, оскільки до тривалості щорічної відпустки не враховують, згідно зі ст. 78-1 КЗпП, лише святкові й неробочі дні, визначені ст. 73 КЗпП (1 січня – Новий рік, 7 січня – Різдво Христове), а решту вихідних днів за графіком роботи враховують. До того ж тривалість відпустки визначається в календарних днях;
- перенесення робочих днів не впливає на день виходу працівника на роботу після відпустки. Наприклад, якщо 8 січня працівник перебував у відпустці, яка закінчується 15 січня, то субота, 16 січня для нього буде робочим днем, як і для решти працівників підприємства.
За матеріалами офіційного вебсайту Управління Держпраці у Кіровоградській області
У програму доступних кредитів внесли зміни
Йде мова про програму «Доступні кредити 5-7-9%» для підтримки малого та середнього бізнесу в умовах карантину.
Кабмін вніс зміни до цієї програми. Вони передбачають наступне:
- програма поширюється на суб’єктів середнього підприємництва, річний дохід яких становить до 20 млн євро;
- пом’якшено умови кредитів: строк кредиту на фінансування оборотного капіталу збільшився до 3 років; відстрочка платежу щодо повернення кредиту може становити до 12-ти місяців; зменшується перший внесок в реалізації інвестиційного проекту (10% для діючого бізнесу та 15% для стартапів);
- змінено умови для рефінансування кредитів у частині забезпечення збереження фонду оплати праці – зменшення до 50%, чисельності персоналу – до 50% (станом на 1 березня 2020 року);
- для кредитів на фінансування оборотного капіталу встановлюється компенсація процентів до 0% річних на період карантину та обмежувальних заходів, а після їх скасування продовжується їх компенсація на рівні 3% річних, та для кредитів рефінансування встановлюється компенсація процентів до 3% річних після 31.03.2021 р.;
- врегульовується питання можливості поєднання державної підтримки за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» з державною підтримкою, яка може надаватися місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування на підставі регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва за рахунок місцевих ресурсів.
Станом на 28.12.2020 кількість заявок на участь у Програмі вже склала 58374 шт. на загальну суму 69 млрд грн. Всього за весь період дії Програми підписано 7158 кредитних договорів на загальну суму 16,5 млрд гривень.
Фонд розвитку підприємництва уклав угоди про співробітництво з 23-ма банками.
За матеріалами Урядового порталу
Як оплачується робота під час зимових свят?
Згідно з чинним законодавством залучення працівника до роботи у вихідний, святковий або неробочий день, не встановлений графіком змінності (виходу на роботу), забороняється.
Новий рік (1 січня) та Різдво Христове (7 січня і 25 грудня) визнані в Україні як святкові дні.
Як виняток, абзацом 3 статті 73 КЗпП визначено, що у святкові і неробочі дні допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови (безперервно діючі підприємства, установи, організації), роботи, викликані необхідністю обслуговування населення. У ці дні допускаються роботи із залученням працівників у випадках та в порядку, передбачених статтею 71 КЗпП України.
У зв’язку з цим виникає потреба роз’яснити правила використання праці працівників під час зимових свят.
- Випадки залучення працівників у вихідний, святковий або неробочий день:
Залучення окремих працівників до роботи допускається тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації і лише у виняткових випадках, а саме:
1) для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;
2) для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;
3) для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;
4) для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.
- Порядок оформлення використання праці працівників:
Залучення працівників до роботи у вихідні та святкові дні, у тому числі на Новий рік та Різдво Христове, провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.
- Оплата праці:
Робота у вихідні, святкові або неробочі дні компенсується відповідно до статті 107 КЗпП України. Зокрема робота у зазначені дні оплачується у подвійному розмірі:
1) відрядникам – за подвійними відрядними розцінками;
2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, – у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
3) працівникам, які одержують місячний оклад, – у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.
Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.
Водночас на бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.
За матеріалами офіційного вебсайту Управління Держпраці у Миколаївській області
Проведення одночасно камеральної та документальної перевірки є незаконним
При розгляді справи суд пояснив, що якщо податковий орган провів перевірку, яка одночасно має ознаки як камеральної, так і документальної, то цим порушено порядок перевірок, а тому така перевірка є протиправною.
У цій справі Позивач (ФОП) просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення, яким збільшено позивачеві суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість.
При розгляді справи встановлено, що ДПІ на запит отримала відповідь від суб’єкта підприємницької діяльності – ФОП та повинна була призначити документальну позапланову перевірку.
Проте, судами встановлено, що перевірка також була камеральною, а мала б проводитись виключно по документах податкової звітності.
Податковий орган під час даної перевірки брав до уваги не лише дані податкової звітності позивача, як передбачає нормами Податкового кодексу, а й копії документів, наданих Центральним офісом з обслуговування великих платників податків ДПС у м. Києві.
Отже, податковий орган провів перевірку, що одночасно має ознаки як камеральної так і документальної, що свідчить про порушення порядку проведення перевірок, внаслідок чого перевірка є протиправною.
Постанова КАС ВС від 13 жовтня 2020 року у справі № 813/7410/14
ФОП не може нести відповідальність за одне порушення одночасно за КЗпП та КпАП
При розгляді справи суд пояснив, що накладення на ФОП штрафу судом за ст. КУпАП, а потім за те саме правопорушення тільки постановою Держпраці за ст. КЗпП є притягненням ФОП до того самого виду відповідальності за те саме порушення вдруге, що є порушенням статті 61 Конституції України.
Так, ФОП звернувся до суду у зв’язку з тим, що відповідач намагається двічі притягнути його до юридичної відповідальності за одне й те саме діяння.
Суд вказав, що положення статті 265 Кодексу законів про працю та частини 3 статті 41 Кодексу про адміністративні правопорушення передбачають подвійне застосування щодо однієї і тієї ж особи двох штрафних каральних заходів. Це є не лише непропорційним та надмірним обтяженням щодо такої особи, але й ставить у нерівне правове становище при вчиненні аналогічного правопорушення у діяльності юридичної особи та фізичної особи-підприємця не на користь останнього.
Отже, фізична особа – підприємець, яка використовує найману працю, не може бути одночасно притягнута до відповідальності за частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю та частиною третьою статті 41 Кодексу про адміністративне правопорушення в частині допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору у зв’язку з порушенням принципу “non bis in idem” як складового елементу принципу верховенства права.
Постанова КАС ВС від 22 грудня 2020 року у справі № 260/1743/19
Підбірку підгoтувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
