Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 28.11.2022 по 05.12.2022 р.
Які операції перевіряють з 1 грудня 2022 р. на відповідність фінмоніторингу?
У ДПС надали відповідні роз’яснення.
Зокрема, підлягають фінансовому моніторингу:
- порогові фінансові операції,
- підозрілі фінансові операції (діяльність) (п. 67 ч. 1. ст. 1 Закону від 06.12.2019 року № 361-ІХ).
- фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тис. грн. (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, – 55 тис. грн.) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тис. грн. на момент проведення фінансової операції (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, – 55 тис. грн.), за наявності однієї або більше таких ознак:
– фінансові операції у разі, якщо хоча б одна із сторін – учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (у тому числі дипломатичне представництво, посольство, консульство такої іноземної держави), або однією із сторін – учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній державі (юрисдикції);
– фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім’ї та/або осіб, пов’язаних з політично значущими особами;
– платіжні операції з переказу коштів за кордон (у тому числі до держав, віднесених Кабміну до офшорних зон);
– фінансові операції з готівкою (ч. 1 ст. 20 Закону № 361).
- Фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо суб’єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов’язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення (ч. 1 ст. 20 Закону № 361).
За матеріалами офіційного вебсайту Головного управління ДПС в Івано-Франківській області
З 30 листопада оновлено процедуру бронювання військовозобов’язаних
У Мінагрополітики роз’яснили нововведення у цій сфері.
Відповідно до змін розширено перелік військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню.
Закон передбачає бронювання військовозобов’язаних, які працюють:
– в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;
– на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
– на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань;
– на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Розширення переліку можливостей для бронювання, крім тих, що передбачають наявність мобілізаційних завдань, почне діяти тільки після того, як буде розроблений і схвалений Урядом окремий порядок, що визначатиме ці критерії.
Процедура бронювання аграріїв відбувається виключно через електронний кабінет запитів на бронювання.
За матеріалами Урядового порталу
Стала доступною онлайн-реєстрація великотоннажного та іншого технологічного транспорту
Держпраці спільно з Мінекономіки запустили електронну послугу щодо реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів через Портал електронних сервісів Мінекономіки https://my.gov.ua/
Відтепер на цьому порталі можна здійснити реєстрацію, перереєстрацію, тимчасову реєстрацію великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, а також зняти їх з обліку.
За словами Держпраці, цифровізація цієї послуги сприятиме зменшенню навантаження як на підприємців, які виробляють та вводять в експлуатацію транспортні засоби, так і на споживачів, які їх купують та реєструють.
За матеріалами офіційного вебсайту Держпраці України
В Україні діятиме Закон про географічні зазначення спиртних напоїв
Верховна Рада України ухвалила відповідний закон.
Документ встановлює:
– визначення «спиртний напій», класифікацію спиртних напоїв та загальні вимоги до них;
– правила використання офіційних назв спиртних напоїв;
– єдині правила визначення, опису, представлення і маркування спиртних напоїв;
– вимоги до спирту етилового та дистилятів, які використовуються для виробництва всіх спиртних напоїв;
– коло суб’єктів, які мають право на реєстрацію географічного зазначення спиртного напою;
– процедури погодження специфікації спиртного напою – основи для виробництва спиртних напоїв з географічними зазначеннями;
– запровадження системи контролю щодо географічних зазначень спиртних напоїв та встановлення відповідальності за порушення в цій сфері.
Прогнозується, що прийнятий Закон дозволить: гармонізувати національне законодавство з законодавством ЄС у відповідній сфері; забезпечити додаткові можливості для переробки с/г продукції та збільшити внутрішнє виробництво продукції з високою доданою вартістю; стимулювати розвиток крафтового виробництва спиртних напоїв та створити робочі місця для населення, зокрема, в сільській місцевості; збільшити податкові надходження до бюджетів усіх рівнів.
За матеріалами офіційного вебсайту Верховної Ради України
За порушення ведення податкового обліку застосовуються адмінштрафи під час воєнного стану
У ДПС наголосили на особливостях застосування адміністративної відповідальності в умовах воєнного стану в частині порушення порядку ведення податкового обліку.
Так, ч.1 ст. 163 прим. 1 КУпАП передбачено, що відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85-170 грн).
Дії, передбачені ч.1 ст. 163 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, на яку протягом року було накладено адміністративне стягнення за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170-255 грн) (ч.2 ст. 163 прим. 1 КУпАП).
Зміни в частині незастосування до платників адміністративної відповідальності у період дії воєнного стану до КУпАП та ПК не вносились.
Водночас пп. 2 п. 1 Закону від 03 березня 2022 року N 2115 встановлено, що у період дії воєнного стану, а також протягом трьох місяців після його завершення до фізичних осіб, ФОП, юридичних осіб не застосовується адміністративна та/або кримінальна відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звітності та/або документів, визначених пп. 1 п. 1 цього Закону.
Згідно з пп. 1 п. 1 Закону N 2115 фізичні особи, ФОП, юридичні особи подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов’язку подати документи.
При цьому Закон N 2115 не поширюється на податкові правовідносини (пп. 5 п. 1 Закону N 2115).
Враховуючи вищенаведене, адміністративна відповідальність, передбачена ст. 163 прим. 1 КУпАП, у період дії воєнного стану застосовується за порушення порядку ведення податкового обліку.
За матеріалами офіційного вебсайту Головного управління ДПС в Одеській області
За цькування на роботі штрафуватимуть
ВРУ прийняла закон, який передбачає відповідальність, а саме адміністративні штрафи за мобінг (цькування та приниження співробітників на робочому місці).
Згідно з законопроєктом вчинення мобінгу (цькування) тягне за собою накладення штрафу від 100 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700-2550 грн) або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.
За діяння, вчинене групою осіб або повторно протягом року передбачється накладення штрафу від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400-5100 грн) або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.
Проєкт Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо протидії порушенню прав у сфері праці № 5749 від 12.07.2021 р.
Які професії не вимагають професійної кваліфікації?
Уряд затвердив перелік робіт, які не потребують наявності в особи професійної або часткової професійної кваліфікації.
Відповідно до частини п’ятої статті 4-1 КЗпП України, професійною кваліфікацією є визнана та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей та/або результатів навчання, що дає змогу здійснювати всі трудові функції, визначені відповідним професійним стандартом.
Цей перелік містить коди та назви професій згідно з Класифікатором професій (ДК 003:2010), які не вимагають професійної або часткової професійної кваліфікації.
Серед найпоширеніших робіт: розклеювач оголошень, мийник посуду, кур’єр, двірник, приймальник товарів.
Постанова КМУ від 25 листопада 2022 р. №1316 “Про затвердження переліку робіт, які не потребують наявності в особи професійної або часткової професійної кваліфікації”
Працівники держпідприємств можуть працювати за сумісництвом без обмежень в часі
Кабмін прийняв постанову, згідно з якою скасовано обмеження щодо тривалості робочого часу на роботі за сумісництвом для працівників державних підприємств, установ, організацій.
Зокрема, скасовано:
– постанову від 3 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»,
– наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43 «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій».
Цими документами було визначено, що тривалість роботи за сумісництвом не може бути більшою чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день, а загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не могла перевищувати половини місячної норми робочого часу.
Проте окремим категоріям працівників державного сектору економіки необхідно пам’ятати про обмеження, встановлені Законом «Про запобігання корупції».
За матеріалами офіційного вебсайту Управління Держпраці у Полтавській області.
Заброньовані працівники мають відстрочку від мобілізації ще на 1 місяць
Уряд прийняв постанову, якою продовжив на місяць дію відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, наданих раніше військовозобов’язаним рішеннями Міністерства економіки.
Постанова КМУ від 2 грудня 2022 року № 1345 “Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 4 листопада 2022 р. № 1259”
Форс-мажор не звільняє від виплати зарплати працівникам
При розгляді справи справи суд пояснив, що нормами трудового законодавства не передбачено підстав для звільнення роботодавця від виплати працівникові заробітної плати в разі наявності обставин непереборної сили.
У цій справі колишній працівник звернувся в межах справи про банкрутство з позовом до ПрАТ (виробничі потужності якого розташовані на території проведення АТО) про стягнення невиплаченої заробітної плати та грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки.
Відповідач стверджував, що звільнення позивача зумовлене забезпеченням безпеки працівників у зв’язку з тим, що в березні 2017 року підприємство захопили невідомі озброєні особи. Це підтверджує науково-правовий висновок Торгово-промислової палати. Відповідач вважає такі події обставинами непереборної сили, які знівелювали можливість товариства виконати свої зобов’язання перед звільненим працівником відповідно до статей 47, 83, 115, 116 КЗпП.
Суд першої інстанції позов задовольнив повністю. З ним погодився апеляційний суд і суд касаційної інстанції.
Так, Верховний Суд зазначив, що норми трудового законодавства (зокрема, ч. 3 ст. 15 Закону «Про оплату праці», ч. 5 ст. 97 КЗпП) свідчать про пріоритет виплати заробітної плати перед іншими виплатами та про підвищену захищеність таких виплат.
Закон покладає на підприємство, установу, організацію обов’язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, які йому належать.
ВП ВС зауважила, що нормами трудового законодавства не передбачено підстав для звільнення роботодавця від виплати працівникові заробітної плати в разі наявності обставин непереборної сили.
Згідно з ч. 1 ст. 617 ЦК, особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за таке порушення, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Виплата заробітної плати працівнику – це обов’язок роботодавця. Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано. Обов’язок роботодавця виплатити працівнику заробітну плату не є відповідальністю в розумінні ст. 617 ЦК, від якої може бути звільнений роботодавець унаслідок випадку або непереборної сили.
Отже, положення ч. 1 ст. 617 ЦК не можуть бути підставою для звільнення товариства від обов’язку виплатити позивачу невиплачену заробітну плату.
Крім того, оскільки виплата заробітної плати працівнику – це обов’язок роботодавця, то ст. 10 Закону «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не може застосовуватися до правовідносин щодо виплати заробітної плати.
Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі ВС у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 243/2071/18 про те, що заробітна плата є відповідальністю в розумінні ст. 617 ЦК, від якої роботодавець може бути звільнений унаслідок випадку або непереборної сили.
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 905/857/19
Підбірку підготувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
