Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 28.08.2023 по 04.09.2023 р.
Визначено процедуру повідомлення Мін’юсту суб’єктами фінмоніторингу у разі виявлення розбіжностей в ЄДР
1 жовтня 2023 року набере чинність наказ Міністерства юстиції України від 12 липня 2023 року № 2542/5 «Про затвердження Порядку повідомлення держателя Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про виявлення розбіжностей між отриманими суб’єктом первинного фінансового моніторингу в результаті здійснення належної перевірки та розміщеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відомостями про кінцевих бенефіціарних власників та/або структуру власності юридичної особи».
Цей порядок прийнято з метою забезпечення достовірної інформації про кінцевих бенефіціарних власників в ЄДР.
Документ визначає процедуру повідомлення Міністерства юстиції України як держателя ЄДР про виявлення розбіжностей між отриманими суб’єктом первинного фінансового моніторингу в результаті здійснення належної перевірки та розміщеними в ЄДР відомостями про кінцевих бенефіціарних власників та/або структуру власності юридичної особи.
Дія цього Порядку щодо інформування Мін’юсту поширюється також на органи державної влади, правоохоронні органи, інших осіб (якщо інформація стосується такої особи).
З повним текстом наказу можна ознайомитись за посиланням: https://minjust.gov.ua/n/22696.
За матеріалами офіційного вебсайту Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
З 16.09.2023 р. діятимуть нові розміри зборів у сфері інтелектуальної власності
16.09.2023 набуває чинності постанова Кабінет Міністрів України від 15.08.2023 № 859 «Про внесення змін до Порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності» (далі – Постанова № 859).
Документом визначено:
– нові види зборів, які стосуються подання третіми особами заперечень проти заявок на винаходи, скасування патентів в адміністративному порядку, отримання сертифікату додаткової охорони на винаходи, проведення інформаційних пошуків, відновлення заявниками і правовласниками своїх прав тощо;
– зміну формулювання видів зборів відповідно до нової термінології;
– збільшення пільг зі сплати зборів для неприбуткових установ та організацій.
Згідно з Постановою № 859:
- фізична особа, яка є заявником, володільцем відповідного патенту або власником свідоцтва про державну реєстрацію промислового зразка або свідоцтва про реєстрацію компонування напівпровідникового виробу, сплачує кожен збір за дії, пов’язані з охороною прав на такі об’єкти, за винятком зборів за кодами 13300, 13400, 13700, 22200, 22400, 32100 і 32300 згідно з додатком, у розмірі:
– 10 % встановленого розміру збору згідно з додатком – у разі коли зазначені особи є винахідниками винаходу або авторами компонування напівпровідникового виробу;
– 20 % встановленого розміру збору згідно з додатком – у разі коли зазначені особи є винахідниками корисної моделі або авторами промислового зразка;
- неприбуткові установи та організації, які є заявниками чи володільцями патенту на винахід (корисну модель), сплачують кожен збір за дії, пов’язані з охороною прав на такі об’єкти, за винятком зборів за кодами 13300, 13400, 13500 і 13700 згідно з додатком, у розмірі:
– 12 % встановленого розміру збору згідно з додатком – у разі коли зазначені особи є заявниками за заявкою на винахід чи володільцями відповідного патенту;
– 30 % встановленого розміру збору згідно з додатком – у разі коли зазначені особи є заявниками за заявкою на корисну модель чи володільцями відповідного патенту;
- у разі коли заявником чи володільцем патенту на винахід (корисну модель) є винахідник винаходу (корисної моделі) разом з неприбутковою установою чи організацією, кожен збір за дії, пов’язані з охороною прав на такі об’єкти, за винятком зборів за кодами 13300, 13400, 13500 і 13700 згідно з додатком, сплачується у розмірі:
– 15 % встановленого розміру збору згідно з додатком – у разі коли зазначені особи є заявниками за заявкою на винахід чи володільцями відповідного патенту;
– 40 % встановленого розміру збору згідно з додатком – в разі коли зазначені особи є заявниками за заявкою на корисну модель чи володільцями відповідного патенту;
- у разі подання заявки на об’єкт інтелектуальної власності в електронній формі розміри зборів за кодами:
– 10100, 20100, 30100 і 50100 згідно з додатком сплачуються у розмірі 80 відсотків розміру, встановленого за відповідним кодом;
– 40100 або 40200 згідно з додатком – у розмірі 75 відсотків розміру, встановленого за відповідним кодом.
При цьому розмір збору за подання заявки на об’єкт інтелектуальної власності в електронній формі визначається за розміром збору, до якого застосована підстава для зменшення/збільшення його розміру.
З порівняльною таблицею оновлених зборів можна ознайомитись за посиланням http://tinyurl.com/2hzcf68j
За матеріалами сторінки Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій у Facebook
В Україні дозволено купувати безготівкову іноземну валюту
Нацбанк послабив валютні обмеження в частині продажу безготівкової іноземної валюти громадянам.
Зокрема, з 29 серпня 2023 року Національний банк:
– дозволив банкам продавати безготівкову іноземну валюту населенню без підтвердження підстав чи зобов’язань для проведення такої операції. Відповідні операції здійснюватимуться за курсом, установленим банком, у межах щомісячного ліміту в розмірі 50 тис. грн в еквіваленті в одному банку;
– збільшив зі 100 тис. грн до 200 тис. грн в еквіваленті щомісячний ліміт на купівлю населенням безготівкової іноземної валюти з подальшим розміщенням на депозит від трьох місяців.
Ці зміни встановлені постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2023 року № 104 “Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18” та набувають чинності з 29 серпня 2023 року.
За матеріалами офіційного вебсайту Національного банку України
Як контролюючі органи застосовуватимуть санкції РНБО до суб’єктів господарювання?
Верховна Рада україни прийняла Закон “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”.
Документом визначено:
- заходи, які здійснює контролюючий орган з метою реалізації санкцій прийнятих РНБО, зокрема:
– анулювання ліцензій на право здійснення діяльності у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального – у разі застосування санкції щодо анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності;
– відмова/зупинення у поверненні помилково та/або надміру сплачених сум податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, пені, штрафів – у разі застосування санкції щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань;
– відмова в наданні розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), а також у прийнятті рішення про перенесення строків сплати розстрочених (відстрочених) сум – у разі застосування санкції щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань;
– зупинення/відмова в наданні бюджетного відшкодування ПДВ – у разі застосування санкції щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань;
- на сплату податків, зборів, ЄСВ та погашення податкового боргу не розповсюджуються санкції;
- заборону перебувати підсанкційним особам на спрощеній системі оподаткування та підтверджувати статус платника єдиного податку четвертої групи.
Закон набирає чинності з дня початку функціонування Державного реєстру санкцій, крім окремих положень, які є чинними з 03.09.2023 р.
Закон України від 10.08.2023 № 3317-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”
Гуманітарну допомогу ввозитимуть за новими правилами
Основна зміна – впровадження доступного електронного інструменту обліку гуманітарної допомоги.
За допомогою вебплатформи “Автоматизованої системи реєстрації гуманітарної допомоги” організації-отримувачі, які збираються ввезти гуманітарну допомогу, зможуть зареєструватись, авторизуватись на сайті, сформувати та подати декларацію. Декларація шляхом інформаційного обміну буде прямувати на митницю. Система автоматично присвоюватиме декларації унікальний код. За цим кодом митники пропускатимуть вантаж.
Організації, які ввозять гуманітарну допомогу, подаватимуть публічні звіти після її розподілу. Достатньо вписати в систему: коли і де (без вказання персональних даних осіб) роздали вантаж, скільки залишилося. Такий механізм покаже шлях гуманітарної допомоги від донора через отримувача до набувачів та гарантуватиме прозорість процесу, а вся інформація про вантаж завжди буде у волонтерів під рукою в електронному кабінеті.
Крім того, постанова скасовує гарантійні листи. Це означає, що гуманітарна допомога для військових ввозитиметься без додаткового бюрократичного навантаження. Інформація про такі вантажі буде закрита для загалу з міркувань безпеки.
Термін запуску системи – 15 листопада 2023 року.
За матеріалами офіційного вебсайту Мінсоцполітики
Реєстр корупціонерів працює у відкритому доступі
НАЗК повідомило про відкриття доступу до Реєстру осіб, які вчинили корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення, із врахуванням безпекових аспектів.
Доступ до Реєстру було обмежено з початку війни.
Відсутність доступу до такої інформації значно ускладнює діяльність державних органів та інших організацій, зокрема при призначенні претендентів на відповідні посади, здійсненні публічних закупівель та інших правочинів тощо.
Для урахування безпекових ризиків у Реєстрі не відображатимуться відомості стосовно місця роботи, посади на час вчинення особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення.
Переглянути Реєстр осіб, які вчинили корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення можна за посиланням https://corruptinfo.nazk.gov.ua/
В реєстрі можна отримати довідку про наявність або відсутність відомостей про себе та про юридичну особу, до якої застосовано заходи кримінально-правового характеру за корупційне правопорушення.
За матеріалами офіційного вебсайту Національного агентства з питань запобігання корупції
Чи можна повторно подати Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості після адміністративного оскарження?
У ДПС пояснили, що платник податку не має права повторно подати Повідомлення, якщо він скористався процедурою адміністративного оскарження. Рішення комісії центрального рівня може бути оскаржено в судовому порядку, з урахуванням наступного.
Згідно з п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника ПДВ, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник ПДВ отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.
Згідно з п. 3 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника ПДВ, про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості, затвердженого Постановою № 1165, скарга на рішення комісії регіонального рівня подається платником ПДВ протягом 10 робочих днів, що настають за днем прийняття рішення комісією регіонального рівня.
Пунктом 11 Порядку розгляду скарги передбачено, що у разі подання скарги на рішення комісії регіонального рівня платник податку має право додати до скарги про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку – інформацію та копії документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до п. 12 Порядку розгляду скарги за результатами розгляду скарги комісія центрального рівня протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги приймає одне з таких рішень:
задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня;
залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня без змін.
За результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений п. 12 Порядку розгляду скарги, надсилає засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ, Законів № 851 та № 2155 платнику податку відповідні рішення в електронний кабінет.
Рішення комісії центрального рівня не підлягає адміністративному оскарженню та може бути оскаржено в судовому порядку у строки, визначені ст. 56 ПКУ (п. 17 Порядку розгляду скарги).
За матеріалами офіційного вебсайту Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
Яку інформацію перевіряє суд при розгляді спору про розблокування податкових накладних?
При розгляді справи Верховний Суд зазначив, що при оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, а з урахуванням доводів податкового органу має дослідити фактичні правовідносини учасників господарських операцій, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.
Відповідний вимновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 23.08.2023 у справі № 440/12447/21.
Зокрема, суд касаційної інстанції підтримав позицію контролюючого органу щодо спростування реальності господарської операції позивача з придбання за договором поставки нафтопродуктів, яким позивачу нараховано грошові зобов’язання за платежами з податку на додану вартість та податку на прибуток на загальну суму 1,8 млн гривень.
Суд зазначив, що надані позивачем товарно-транспортні накладні не містять відомостей щодо постачальника, а в графі «Пункт навантаження» зазначена адреса не відповідає юридичній адресі контрагента. Також, в товарно-транспортних накладних відсутні відомості про вантажно-розвантажувальні роботи та інформація про час виїзду від вантажовідправника до вантажоодержувача.
Суд касаційної інстанції врахував проведений аналіз контролюючого органу в базах даних ІКC «Податковий блок» та Архіву електронної звітності ЄРПН щодо контрагента позивача, яким встановлено відсутність матеріально-технічних та технологічних можливостей, та незначну кількість трудових ресурсів, а також відсутність документів, що засвідчують відповідність продукції (паспорти якості/сертифікати відповідності).
ВС зазначив, що доводи контролюючого органу судами попередніх інстанцій були залишені поза увагою, не перевірені, не досліджені та не оцінені, що додатково підтверджує неповноту з`ясування обставин справи й передчасність зроблених судами у цій справі висновків.
Враховуючи викладене, Касаційний Суд задовольнив касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області, рішення Полтавського окружного адміністративного суду та постанову Другого апеляційного адміністративного суду скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
За матеріалами офіційного вебсайту ДПС України
Підбірку підготувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
