Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 27.09.2023 по 06.10.2023 р.
Інформування про недостовірні дані про КБВ відтерміновано до 1 грудня 2023р.
1 жовтня 2023 року мав набрати чинність наказ Мін’юсту № 2542/5 про порядок повідомлення Мін’юсту про виявлення розбіжностей між отриманими суб’єктом первинного фінансового моніторингу в результаті здійснення належної перевірки та розміщеними в Єдиному державному реєстрі відомостями про кінцевих бенефіціарних власників та/або структуру власності юридичної особи.
Однак Мінʼюст наказом від 27.09.2023 № 3445/5 відстрочив початок набрання чинності цього наказу на 1 грудня 2023 р.
Це зроблено з метою вжиття всіма суб’єктами первинного фінансового моніторингу організаційних заходів, необхідних для впровадження механізму повідомлення про виявлення розбіжностей у відомостях про кінцевого бенефіціарного власника та структури власності юридичної особи
За матеріалами офіційного вебсайту Міністерства юстиції України
Оновлено процедуру розблокування податкових накладних
Мінфін вніс зміни в Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За словами Голови Податкового Комітету ВРУ Данила Гетманцева, зміни стосуються наступного:
- серед документів для реєстрації ПН/РК платник має надати договори, у тому числі (а не зокрема) ЗЕД-договори. Це уточнення має запобігти ситуаціям, коли від підприємства, яке не веде ЗЕД, вимагали надати ЗЕД-договори;
- перелік документів, які може надати платник для розгляду питання про реєстрацію ПН/РК, доповнено пунктом “інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі”;
- визначено, що в разі, коли в квитанції до ПН/РК зазначено код товару/послуги згідно з УКТ ЗЕД/умовним кодом товару/ДКПП, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації ПН/РК, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції;
- тепер подання письмових пояснень та копій документів до РК, у яких передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, має право ініціювати отримувач (покупець).
За матеріалами сторінки Данила Гетманцева у Telegram
Що робити, якщо контрагент відмовляється скласти податкову накладну/розрахунок коригування до податкової накладної?
У ДПС розповіли, що у разі відмови скласти податкову накладну/розрахунок коригування до податкової накладної, покупець також має право заповнити заяву із скаргою на такого продавця до податкової декларації з ПДВ.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених п. п. 78.1.9 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, контролюючий орган зобов’язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з податку за такою операцією.
Форма заяви про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д7) (додаток 7) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289.
Виходячи з форми додатку 7 до декларації у відповідних його графах покупцю необхідно вказувати показники, що підтверджуються первинними документами, копії яких додаються до заяви, а також опис порушень продавця, зокрема у разі відмови скласти податкову накладну/розрахунок коригування до податкової накладної зазначаються номер і дата первинного документа, що засвідчує факт сплати податку у зв’язку з придбанням товарів/послуг, або факт отримання/повернення таких товарів/послуг.
При цьому подання додатку 7 до декларації не є підставою для формування податкового кредиту покупцем товарів/послуг.
За матеріалами офіційного вебсайту Головного управління ДПС у Чернівецькій області
Алгоритм дій у разі виявлення несправності ПРРО
У ДПС відповіли, що у разі несправності програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО) суб’єкту господарювання необхідно встановити вид несправності та:
– якщо несправність пов’язана з порушенням роботи програмного забезпечення (далі – ПЗ), то слід оновити версію ПЗ ПРРО та повторити процедуру закриття зміни;
– якщо виявлена несправність самого пристрою (пошкодження), то слід подати Повідомлення про виявлення несправностей ПРРО за формою № 2-ПРРО (J/F 1316701) (додаток 2 до Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок)) (далі –Повідомлення за ф. № 2-ПРРО) з позначкою про несправність та після відновлення роботи пристрою подати Заяву про реєстрацію ПРРО за формою № 1-ПРРО (за ідентифікатором форми J/F 1316605) (додаток 1 до Порядку) з позначкою про відновлення роботи;
– якщо пристрій викрадено або втрачено, – слід подати Повідомлення за ф. № 2-ПРРО з позначкою про крадіжку. У такому випадку реєстрація викраденого/втраченого ПРРО скасовується. Для відновлення проведення розрахункових операцій необхідно зареєструвати новий ПРРО, якому у встановленому порядку буде присвоєно фіскальний номер.
За матеріалами офіційного вебсайту Головного управління ДПС у Київській області
В Україні запрацював додаток “Моя податкова”
Державна податкова служба відкрила доступ до мобільного застосунку «Моя податкова».
Це простий і зручний інструмент для отримання громадянами електронних сервісів податкової служби, а також сплати податків з використанням платіжних систем.
Зокрема, у розділі «Мої дані» застосунку доступна інформація про:
– адресу реєстрації та фактичне місце проживання;
– об’єкти оподаткування;
– обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання (ППР);
– стан розрахунків з бюджетом.
У розділі «Послуги» доступно:
– направлення запиту на отримання відомостей про суми виплачених доходів;
– подання Податкової декларації про майновий стан і доходи (податкова знижка).
У розділі «Повідомлення» доступні:
– квитанції;
– відомості з Державного реєстру фізичних осіб;
– платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків;
– інформація з ДРФО про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору;
– листи контролюючого органу.
Застосунок можна завантажити на телефони як на платформі Android, так і iOS. Він доповнюватиметься новими можливостями відповідно до потреб платників податків.
За матеріалами офіційного вебсайту Державної податкової служби України
В якій формі повернути кошти за не отриманий товар (не надану послугу), якщо оплата проводилася через РРО з використанням банківської платіжної картки (POST-терміналу)?
У ДПС пояснили, якщо оплата проводилася через РРО з використанням банківської платіжної картки (POST-терміналу), то повернення коштів за неотриманий товар (не надану послугу) здійснюється на розрахунковий рахунок покупця, відкритий у банку.
Повернення коштів за неотриманий товар (не надану послугу) здійснюється у тій формі оплати у якій була здійснена розрахункова операція.
При цьому, суб’єкт господарювання зобов’язаний надати особі, яка повертає товар (відмовляється від послуги), розрахунковий документ встановленої форми та змісту (видатковий чек).
Якщо оплата за товар (послуги) здійснювалась у безготівковій формі через установу банку, то і повернення коштів за не отриманий товар (не надану послугу) здійснюється через установу банку. У такому випадку РРО не застосовується.
За матеріалами офіційного вебсайту Головного управління ДПС у Чернівецькій області
Що варто врахувати при працевлаштуванні осіб з інвалідністю?
У Держпраці нагадали про пільги осіб з інвалідністю:
- при прийнятті на роботу не встановлюються випробування для осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертної комісії;
- інвалідність є поважною причиною для розірвання трудового договору, укладеного на визначений строк;
- при скороченні чисельності або штату переважне право залишитися на роботі при рівних умовах продуктивності праці та кваліфікації надається особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинність ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- працююча особа з інвалідністю має право відмовитися працювати в нічний час і надурочно;
- на прохання особи з інвалідністю може встановлюватись режим роботи на умовах неповного робочого дня (тижня).
За матеріалами офіційного вебсайту Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
Коли роботодавець видає працівникам трудові книжки?
У Держпраці розповіли про ситуації, коли роботодавець може видати працівникові трудову книжку, зокрема:
– у разі звільнення (стаття 47 Кодексу законів про працю України);
– після завершення включення Пенсійним фондом України до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відсутніх відомостей про трудову діяльність працівників (пункт 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі»);
– під час дії воєнного стану (стаття 7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).
Видача трудової книжки працівникові здійснюється під підпис.
За матеріалами офіційного вебсайту Центрально-Західного міжрегіонального управління Держпраці
Підбірку підготувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
