fbpx

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 27.09.2021 по 04.10.2021 р.

In: Дайджести новин законодавства і практики 05 Oct 2021 Tags:

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з   27.09.2021 по 04.10.2021  р.

 

Які перевірки проводять під час карантину?

 

Які перевірки проводять під час карантину?

Відповідно до ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» в Україні заборонено проведення планових перевірок.

Зокрема, встановлено, що тимчасово, по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, крім державного нагляду (контролю):

– за діяльністю суб’єктів господарювання, які віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику;

– у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

– у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Таким чином, до завершення дії карантину забороняються планові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю) майже в усіх сферах господарської діяльності, окрім вищезазначених.

Також вірно зазначити, що Закон «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», встановлює, що органам контролю у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб’єктів господарювання, крім позапланових перевірок суб’єктів господарювання, що віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Але законодавством не встановлено обмеження на проведення контролюючими органами позапланових перевірок.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Державної регуляторної служби.

 

 


Що потрібно врахувати при припиненні діяльності ФОП-єдиноподатника?

 

Що потрібно врахувати при припиненні діяльності ФОП-єдиноподатника?

Відповідно до пункту 294.6 статті 294 Податкового кодексу у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, яка є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.

У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

У разі анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням контролюючого органу податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому проведено анулювання реєстрації.

Враховуючи вищезазначене, у разі прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності фізична особа – підприємець – платник єдиного податку не подає заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування.

Разом з цим, фізична особа – підприємець не сплачує єдиний податок з періоду, наступного за періодом, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення, а саме:

– перша та друга групи – з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення;

– третя група – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС в Івано-Франківській області

 

 


Роботодавець не може обирати банк для виплати зарплати без згоди працівника

 

 

Роботодавець не може обирати банк для виплати зарплати без згоди працівника

Законом  № 108 «Про оплату праці» встановлено, що суб’єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Виплата заробітної плати працівникам здійснюється за місцем роботи. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов’язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.

Статтею 25 Закону № 108 встановлено заборону будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством.

Тому право вибору у якому банку, на який рахунок ( банківську картку) слід перераховувати заробітну плату належить працівнику. Роботодавець повинен отримати особисту письмову згоду працівника для здійснення розрахунків з оплати праці через установи банків, поштовими переказами.

У разі порушення законодавства про працю громадяни мають право звернутися зі скаргою до профспілки, Державної служби України з питань праці або із позовом до суду.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Східного міжрегіонального управління Держпраці

 

 


Як ФОПу оформити прийняття на роботу працівників?

Як ФОПу оформити прийняття на роботу працівників?

У ДПС розповіли про порядок дій у такому разі.

Приймаючи працівників на роботу, ФОП набуває статусу роботодавця.

Роботодавець має вести облік персоналу та оформити документи, передбачені законодавством про працю та зайнятість населення.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 24 КЗпП, фізична особа – підприємець укладає трудовий договір із фізичною особою обов’язково в письмовій формі.

Згідно трудового законодавства підприємець повинен  видати наказ (розпорядження) про прийняття працівника на роботу, вказавши дату початку роботи. Без видання такого наказу підприємець не зможе заповнити форму Повідомлення про прийняття працівника на роботу за формою, наведеною в додатку  до постанови  Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17.06.2015 р. № 413. Цього вимагає ч. 3 ст. 24 КЗпП, згідно з якою роботодавець не вправі допускати працівника до роботи без надання Повідомлення про прийняття працівника на роботу до ДПС.

У формі Повідомлення передбачені графа 7 «Номер наказу або розпорядження про прийняття на роботу» та графа 8 «Дата видання наказу або розпорядження про прийняття на роботу», тобто без видання наказу про прийняття працівника на роботу фізичній особі – підприємцю не обійтися.

Таким чином, при оформленні працівника на роботу до ФОП обов’язковим є оформлення трудового договору в письмовій формі, видання наказу про прийняття на роботу.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ Держпраці в Одеській області

 

 


Платник податків відповідає за переддоговірну перевірку контрагента

 

Платник податків відповідає за переддоговірну перевірку контрагента

При розгляді справи щодо оскарження податкових повідомлень-рішень суд висловився щодо принципу «належної обачності».

Зокрема, належна податкова обачність при виборі платниками податків контрагентів – це законна передумова отримання податкової вигоди. З цього правила випливає, що сумлінним платникам податку необхідно подбати про підготовку доказової бази, яка б підтверджувала прояв належної обачності, якщо податковий орган під час перевірки доведе, що платник податку діяв без належної обачності й обережності.

У разі, коли суб’єкт господарювання не з’ясував, чи є у представника контрагента відповідні повноваження на укладання угоди, здійснення господарської діяльності та складання первинних документів, така поведінка платників свідчить про наявність у нього умислу на отримання податкової вигоди та тягне ризик притягнення до фінансової відповідальності.

З матеріалів цієї справи було видно, що у контрагента позивача відсутні матеріальні та трудові ресурси, його посадові особи фігурували у кримінальних провадженнях, а контролюючий орган встановив у них ознаки фіктивності.

Таким чином, цією позицією суд розширив відповідальність платника податків щодо попередньої перевірки контрагента (постанова Верховного Суду від 20.05.2021 у справі № 826/16627/18).

 

За матеріалами офіційного вебсайту Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

 

Підбірку підгoтувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X