Дайджест новин “Підприємництво і право” з 27.04.2020 по 04.05.2020

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з 28.04.2020 по 04.05.2020

В яких випадках працівникові можна скоротити зарплату під час карантину?

У ГУ Держпраці у Кіровоградській області повідомили, що тимчасове зниження заробітної плати на період фінансової скрути підприємства (без внесення змін до колективного договору) передбачене у ст. 14 Закону «Про оплату праці».

У колективному договорі на період подолання фінансової скрути підприємства на строк не більше шести місяців може бути встановлено оплату праці нижче норми, визначеної генеральною, галузевою або регіональною угодами, але не нижче за державні норми і гарантії. А тому якщо у колективному договорі ця норма прописана, підприємство може застосувати цей тимчасовий захід.

Однак у ст. 103 Кодексу законів про працю зазначено, що про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за 2 місяці до їх запровадження або зміни. Аналогічна норма міститься у ст. 29 Закону «Про оплату праці». Тому в ситуації з карантином це не завжди варіант.

На практиці можливо таке – дистанційна робота на умовах неповного робочого часу (за заявою працівника, тобто якщо працівник висловив бажання працювати на таких умовах). Оплата праці у випадках установлення неповного робочого часу провадиться пропорційно до відпрацьованого часу.

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ Держпраці у Кіровоградській області

Як бізнесу надавати інформацію про структуру власності у зв’язку зі змінами (фінмоніторинг) ?

У Міністерстві юстиції пояснили як застосовуватимуться положення нового Закону про фінмоніторинг у частині подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників:

1. статтю 17 Закону “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань” доповнено новими нормами та зобов’язано заявника для проведення певних реєстраційних дій надавати державному реєстратору такі документи для встановлення відомостей про кінцевих бенефіціарних власників (КБВ):

• структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;
• витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи – нерезидента в країні її місцезнаходження, – у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа – нерезидент;
• нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує особу, яка є КБВ юридичної особи, – для фізичної особи – нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, – для фізичної особи-резидента;

1. зобов’язано юридичних осіб підтримувати інформацію про КБВ та структуру власності в актуальному стані, оновлювати її та повідомляти державного реєстратора про зміни протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення, та подавати державному реєстратору документи, що підтверджують ці зміни.

Якщо зміни у структурі власності та інформації про КБВ юридичної особи відсутні, юридичні особи зобов’язані повідомляти державного реєстратора про відсутність таких змін при проведенні державної реєстрації будь-яких змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;

1. змінено перелік суб’єктів господарювання, щодо яких не вносяться відомості про КБВ, а положення щодо неподання інформації про КБВ у разі, якщо засновниками юридичної особи є виключно фізичні особи, які є КБВ такої юридичної особи, виключено із Закону про реєстрацію;
2. юрособи, зареєстровані до набрання чинності Законом про фінмонітоинг, подають держреєстратору інформацію про КБВ в обсязі, визначеному цим Законом, та структуру власності протягом 3 місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності. 

До дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності юридичної особи, подання держреєстратору документів для встановлення відомостей про КБВ для проведення реєстраційних дій не вимагається.

Однак станом на 04.05. 2020 р. форма та зміст структури власності Міністерством фінансів ще не затверджені.

Лист Міністерства юстиції від 23.04.2020 р. N 3887/8.4.4/32-20

Змінено правила постановки на облік суб’єктів фінмоніторингу

Держфінмоніторинг надав рекомендації щодо постановки на облік суб’єктів первинного фінансового моніторингу у Держфінмоніторингу з 28 квітня 2020 року.

Як відомо, 28 квітня 2020 р. набув чинності новий Закон про фінмоніторинг. Згідно з ст. 8 цього Закону, суб’єкт первинного фінансового моніторингу (СПФМ) зобов’язаний стати на облік у Держфінмоніторингу.

До прийняття та набрання чинності новими підзаконними нормативно-правовими актами у цій сфері, зокрема, щодо постановки на облік, рекомендовано СПФМ надавати інформацію відповідно до вимог:

• Порядку подання інформації для взяття на облік (зняття з обліку) суб’єктів первинного фінансового моніторингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 № 552;
• наказу Міністерства фінансів України від 29.01.2016 № 24 “Про затвердження форм обліку та подання інформації, пов’язаної із здійсненням фінансового моніторингу, та інструкції щодо їх заповнення”.

СПФМ при постановці на облік зобов’язані подавати до Держфінмоніторингу форму N 1-ФМ “Форма обліку суб’єкта первинного фінансового моніторингу”.

Законом також розширено перелік СПФМ, до яких, включено:

• суб’єкти господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування;
• особи, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами;
• суб’єкти господарювання, що надають за винагороду консультаційні послуги, що пов’язані з купівлею-продажем нерухомого майна;
• постачальники послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів.

Цим СПФМ до набрання чинності новими підзаконними нормативно-правовими актами, рекомендовано при постановці на облік користуватись наступними кодами видів СПФМ:

• 7240 – Особи, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами
• 7360 – Суб’єкти господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування
• 9810 – Постачальник послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів.

За матеріалами офіційного вебсайту Держфінмоніторингу 

Встановлено вимоги до торгівлі харчовими продуктами на ринках

29 квітня, набула чинності постанова Головного державного санітарного лікаря, яка стосується торгівлі харчовими продуктами на агропродовольчих ринках. Документ встановлює такі вимоги торгівлі харчовими продуктами на агропродовольчих ринках:

• реєстрація агропродовольчого ринку як оператора ринку харчових продуктів;
• допуск працівників ринку, продавців і відвідувачів на територію агропродовольчого ринку виключно за наявності вдягнутої медичної маски (у тому числі виготовленої самостійно) або респіратора та проходження безконтактного температурного скринінгу;
• наявність на кожному вході (в’їзді) на територію ринку диспенсерів з антисептиком;
• кількість відвідувачів, які одночасно перебувають на території ринку, не повинна перевищувати кількості з розрахунку один покупець на 10 метрів квадратних торговельної площі ринку;
• відстань між робочими місцями продавців складає не менше трьох метрів, місця торгівлі обладнані захисними екранами між продавцями і покупцями із плівки або пластику;
• проведення дезінфекції контактних поверхонь кожні три години, прибирання та дезінфекція всіх приміщень, включаючи стаціонарні торговельні місця – в кінці кожного робочого дня;
• відсутність неконтрольованої (стихійної) торгівлі на прилеглій до агропродовольчого ринку території;
• забезпечення постійного інформування відвідувачів агропродовольчого ринку щодо встановлених обмежень, яких необхідно дотримуватись, та щодо профілактики коронавірусної хвороби COVID-19;
• агропродовольчим ринком забезпечується контроль за дотриманням вимог щодо профілактичних заходів протидії поширення коронавірусної хвороби COVID-19 та оперативне усунення порушень.

Постанова Головного державного санітарного лікаря від 27 квітня 2020 року №14 “Щодо протидії поширенню коронавірусної хвороби COVID-19 в місцях торгівлі харчовими продуктами на агропродовольчих ринках 

НБУ надав роз’яснення, як з 28 квітня здійснюватимуться безготівкові платежі

Нацбанк дав відповіді на актуальні питання щодо здійснення платежів відповідно до нового Закону про фінмоніторинг:

• Якщо громадянин має 10 тис. грн, які хоче переказати родичу чи знайомому, як він має це зробити та ідентифікуватися? Чи треба йти виключно до відділення банку та з якими документами?

Якщо громадянин має ці кошти на своєму рахунку, то краще здійснити безготівковий платіж на рахунок знайомого чи родича. Такі платежі здійснюються, як і раніше, без обмежень за сумою. Адже власники банківських рахунків вже ідентифіковані та верифіковані банками, які відкривали їм такі рахунки. Таку сплату просто і зручно можна здійснити віддалено за допомогою дистанційних сервісів банку.

Якщо ж у громадянин має виключно готівку – тоді цей платіж можна зробити:

– у відділенні банку, маючи з собою паспорт;

– через пристрої з функцією прийому готівки – термінали самообслуговування, банкомати (далі – ПТКС), які технологічно зможуть забезпечити верифікацію платника. Якщо це, наприклад, ПТКС банку, в якому платник має картку, тоді банк зможе верифікувати його за допомогою такої картки. 

• Якщо переказуєш кошти родичу, треба робити переказ меншим за 5 тисяч гривень? Як часто можна робити перекази по 5 тисяч гривень?

Безготівкові платежі з картки на картку чи з рахунка на рахунок, як і раніше, можна здійснювати без будь-яких обмежень, і дробити платежі на частини не потрібно. Власники банківських рахунків, до яких прив’язані платіжні картки, і зараз вже є достатньо ідентифікованими.

Банки мають інформацію про кожного власника рахунка і власника картки. Вони знають звичні операції з історії його платежів, мають інформацію, яку він сам надав банку, відкриваючи рахунок.

Крім того, звичайні операції громадян на невеликі суми не є об’єктом фінмоніторингу. Адже це – низькоризикові операції, банк їх не буде прискіпливо перевіряти. Натомість новий закон зміщує акцент на аналіз ризикових та великомасштабних операцій на суму понад 400 тисяч гривень.  

Більше того, Національний банк ніколи не вимагав, щоб клієнти банків надавали інформацію про джерела походження коштів за звичайними операціями на невеликі суми.

• Чи заблокують платіжну картку, якщо клієнт двічі за день отримав на неї по 5 тисяч гривень від родича чи знайомого?

Ні. Зарахування на карткові рахунки клієнтів – тобто звичайні операції українців – не є об’єктом перевірок для фінмоніторингу. Такі низькоризикові операції не цікавитимуть банки. Мета закону зовсім у іншому. Банки, відповідно до вимог нового закону, мають акцентувати увагу на найвищих зонах ризику – ризикованих та великомасштабних операціях понад 400 тисяч гривень.

Проте фінансові установи мають виконувати деякі технічні вимоги закону, наприклад, присвоїти кожній операції свій унікальний номер. 

• Якщо громадянин хоче переказати у відділенні банку готівкою більше 5 тисяч гривень, маючи при собі паспорт, чи повинен він підтвердити їхнє походження? Наприклад, переказуючи кошти за послуги, допомагаючи рідним тощо.

Ні, не повинен. Національний банк ніколи не вимагав, щоб клієнти банків надавали інформацію про  джерела походження коштів за звичайними операціями на невеликі суми. Громадянам не треба для кожного невеликого платежу мати при собі довідку про доходи чи інші документи. Це стосується не тільки переказу коштів іншим громадянам та оплати товарів і послуг, а й переказу коштів на власний рахунок.

Підтверджувати походження коштів треба лише під час великих – понад 400 тисяч гривень – операцій.

• Чи потрібна ідентифікація при переказі через термінали самообслуговування на карту, наприклад 10 тисяч гривень?

Такий платіж можна зробити у відділенні банку, маючи з собою паспорт, або через  ПТКС, що технологічно може забезпечити верифікацію платника (зчитати дані з його картки).

Якщо ПТКС має такі технологічні функції, тоді можна спокійно здійснити операцію на ту суму, яка потрібна клієнту. Якщо ні, тоді у ПТКС буде встановлений ліміт, і клієнт просто не зможе здійснити операцію на суму понад 5 тисяч гривень.

• А як щодо поповнення кредитки через термінал?

Це можливо. До 5 тисяч гривень в ПТКС можна поповнити готівкою рахунок або картку без ідентифікації платника. Від 5 тисяч гривень – через банківське відділення або ПТКС, що технологічно може забезпечити верифікацію платника (зчитати дані з його картки).

• Як бути з переказом з-за кордону на валютний рахунок? Чи є ліміти, обмеження?

Оскільки йдеться про валютний рахунок наявного та уже ідентифікованого клієнта банку, жодних лімітів на зарахування коштів на рахунок законодавством не встановлено. Як і раніше, жодних лімітів та обмежень на зарахування коштів на рахунок, перерахованих з-за кордону, валютним законодавством чи законодавством з фінансового моніторингу не встановлено.

• А як можна буде отримати переказ свіфтом на картку? 

Тут йдеться про переказ коштів у іноземній валюті, який здійснюються з рахунку на рахунок. Тобто це уже наявні ідентифіковані клієнти банку. Він уже має інформацію про цих клієнтів, вивчив та розуміє їхні звичайні операції. Якщо банку такий переказ здається незвичним і у нього виникнуть запитання – необхідно буде лише пояснити банку суть операції.

• Чи потрібна ідентифікація під час купівлі товару в інтернет-магазині на 40 тисяч гривень, якщо це буде переказ на карту? Якщо поставка товару буде через поштового оператора?

Якщо оплата карткою здійснюється в інтернет-магазині за товар або послугу, то такий переказ коштів необхідно лише супроводити номером картки платника. Це одне з виключень щодо ідентифікації, передбачене у законі.

• Чи потрібна ідентифікація під час переказу коштів готівкою через міжнародну систему переказу коштів 10 тисяч гривень?

Так, при здійсненні цієї операції необхідно ідентифікувати та верифікувати платника. Тобто клієнту треба мати з собою паспорт та пояснити, що це за платіж, наприклад, зазначити у реквізитах, що це допомога родичам.

• Якщо йдеться про переказ більше ніж 400 тисяч гривень, і немає підтвердження про джерела їхнього походження, чи можуть рахунок заблокувати, а кошти на ньому – заморозити?

Банк не блокує безпідставно рахунки клієнтів, якщо має про них всю необхідну інформацію.

Відкриваючи рахунок, клієнт надає банку інформацію про себе, про свої доходи тощо. Банк щодня спостерігає та знає історію операцій клієнта і знає, які є звичними для нього. Тож тільки якщо йдеться про нетипову операцію, яка на відповідає фінансовим можливостям клієнта, тоді банк звернеться за відповідними поясненнями.

Якщо клієнт пояснить, що це, наприклад, результат отримання спадщини, тоді банк здійснить операцію, і клієнт зможе спокійно використовувати ці кошти.

• Чи можна робити платежі на благодійні цілі 10 тисяч гривень на лікування людям. Як тепер з цим буде?

Все буде як і раніше. Жодних обмежень на безготівкові платежі закон не встановлює.

• Як тепер користуватися електронним гаманцем? Чи потрібно клієнту ідентифікуватися? І які документи потрібно показати? Чи треба ідентифікувати користувачів мобільних операторів?

Так, ідентифікація та верифікація власників електронних гаманців буде потрібна. Але не таких гаманців, що використовуються абонентами для оплати мобільних послуг. Йдеться про клієнтів, які самостійно відкривають електронні гаманці, щоб здійснювати по них різні операції – купувати товари, платити за послуги.

Таких користувачів фінансові установи повинні будуть до кінця року ідентифікувати та верифікувати. Зазвичай для цього потрібен буде їх паспорт та ідентифікаційний код.

Операції через такі гаманці будуть лімітованими, і якщо клієнт дотримуватиметься цих лімітів, він зможе пройти спрощену ідентифікацію.

За матеріалами офіційного вебсайту НБУ України

Допомога по частковому безробіттю для компенсації скорочених зарплат: КМУ визначив порядок дій

Це питання врегульовано постановою КМУ, яка набула чинності 28 квітня. Документ встановлює наступний порядок отримання допомоги:

1. Допомога надається роботодавцям і виплачується працівникам (крім осіб, які отримують пенсію та працюють за сумісництвом), у разі втрати ними частини зарплати внаслідок вимушеного скорочення тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності за зверненням роботодавця для її виплати.
2. Сума допомоги надається роботодавцям на строк зупинення (скорочення) діяльності та протягом 30 календарних днів після завершення карантину в разі сплати роботодавцем ЄСВ протягом шести місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності.
3. Допомога по частковому безробіттю на період карантину надається за кожну годину, на яку працівникові скорочено робочий час, з розрахунку 2/3 тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду. Розмір допомоги не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати (4723 грн).
4. Роботодавець може звернутися за отриманням коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину протягом 30 календарних днів з дня зупинення (скорочення) діяльності.
5. Роботодавець звертається до обласного або Київського міського центру зайнятості за місцем реєстрації його як платника ЄСВ та подає такі документи:

• заяву у довільній формі, в якій, зокрема, зазначається інформація про належність роботодавця до суб’єктів малого або середнього підприємництва відповідно до Господарського кодексу та до якої додаються засвідчені роботодавцем копії підтвердних документів щодо середньої кількості працівників та доходу роботодавця за календарний рік, що передує року подання до центру зайнятості документів, передбачених цим пунктом;
• засвідчену роботодавцем копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності;
• відомості про працівників (ПІБ, реєстраційний номер облікової картки платника податківі), в яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю;
• видану ДПС довідку про сплату ЄСВ за останні шість місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності.

1. Рішення про надання або відмову у наданні допомоги протягом 3 робочих днів з дня подання роботодавцем документів.

Між центром зайнятості та роботодавцем протягом 3 робочих днів укладається договір, в якому визначаються порядок перерахування роботодавцю коштів Фонду та виплати працівникам допомоги.

Якщо роботодавцю відмовлено з незалежних від нього причин, він має право повторно звернутися в межах строку дії карантину, але не більше 30 календарних днів після його завершення.

Рішення про відмову може бути оскаржене до Державного центру зайнятості або суду.

1. Роботодавець виплачує допомогу працівникам у строк не більше ніж 3 робочих дні після надходження коштів на рахунок роботодавця за окремою платіжною відомістю для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину. Копія зазначеної відомості з підтвердженням перерахування коштів на рахунок працівника подається центру зайнятості не пізніше ніж протягом 5 календарних днів після виплати працівникам.
2. У разі скорочення тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності у працівників, які не включені до відомостей, роботодавець додатково подає центру зайнятості на розгляд відомості про таких осіб.
3. Виплата працівникам допомоги здійснюється роботодавцем з першого дня скорочення тривалості їх робочого часу у межах строку зупинення (скорочення) діяльності, але не більше 30 календарних днів після завершення карантину.
4. Період виплати допомоги в разі, коли роботодавцем вживалися заходи до запобігання виникненню та поширенню коронавірусу, передбачені карантином, не враховується під час розгляду звернення щодо наступного одержання допомоги по частковому безробіттю.
5. У разі порушення гарантій зайнятості осіб, яким виплачувалася допомога (розірвання трудового договору протягом шести місяців (якщо допомога виплачувалася менше ніж 180 календарних днів, – протягом періоду, що дорівнює періоду виплати допомоги), з дня закінчення виплати допомоги (крім повної ліквідації або припинення діяльності роботодавця), кошти, отримані роботодавцем, повертаються до Фонду в повному обсязі у розмірі виплаченої звільненій особі допомоги по частковому безробіттю на період карантину.
6. Допомога по частковому безробіттю на період карантину не надається працівникам, які отримують оплату часу простою, а також у разі освоєння нового виробництва (продукції) відповідно до статті 113 КЗпП.
7. Центр зайнятості контролює цільове використання коштів, що перераховуються роботодавцю для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину, шляхом проведення відповідної перевірки протягом 90 календарних днів після останньої виплати такої допомоги працівникам та має право отримувати від роботодавця необхідні пояснення з відповідних питань, у тому числі в письмовій формі.

Постанова КМУ від 22 квітня 2020 р №306 “Про затвердження Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”

Працівники зможуть самостійно обрати банк для виплати зарплати

НБУ змінив порядок переказу коштів роботодавцем на виплату заробітної плати працівникам.

Зокрема, роботодавець може формувати відомість на зарахування заробітної плати працівникам із зазначенням номера рахунку працівника за стандартом IBAN, у тому числі рахунку, який працівник самостійно відкрив у банку за власним вибором.

Ці зміни дозволять уникнути конфліктних ситуацій між роботодавцем та працівником щодо права працівника самостійно обирати банк для отримання заробітної плати. 

“Працівник, а не роботодавець, має самостійно обирати банк, що обслуговуватиме його рахунок. Таке право передбачене законодавством про оплату праці і ми хочемо, щоб воно дійсно реалізовувалося на практиці. Адже це стимулюватиме банки до конкуренції, сприятиме підвищенню рівня обслуговування клієнтів та розширення спектру банківських послуг”, – прокоментував нововведення заступник Голови Національного банку Сергій Холод.

Відповідні зміни містить постанова НБУ від 24 квітня 2020 року № 56 “Про затвердження Змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті” і вони увійдуть в дію 01 січня 2021 року.

За матеріалами офіційного вебпорталу Ліга Закон

Підбірку підгoтувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист