Дайджест новин “Підприємництво і право” з 27.03.2023 по 06.04.2023 р.

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з 27.03.2023 по 06.04.2023 р.

У Дії можна оформити електронний підпис європейського зразка

У Дії з’явився електронний підпис, яким можна підписувати документи чи контракти, які дійсні як в Україні, так і в країнах ЄС. Наразі Дія.Підпис-EU на стадії тестування. 

Як пояснюють в Мінцифри, Дія.Підпис-EU – це все той же електронний підпис у смартфоні, який можна активувати за 1 хвилину в застосунку Дія. Тільки тепер він відповідає технічним вимогам ЄС. В Україні він є кваліфікованим електронним підписом, у країнах ЄС – удосконаленим. Ви можете підписати Дія.Підписом-EU, наприклад, договір про співпрацю з європейськими партнерами. А установа з ЄС може перевірити підпис на платформі і бути впевненою, що документ підписали саме ви. На платформі можна перевіряти українські підписи та печатки на цифрових документах та підтверджувати їх дійсність. 

Дія.Підпис-EU має юридичну силу, і його можуть приймати в суді, незважаючи на те, що він не є кваліфікованим електронним підписом у ЄС. Але відповідно до регламенту ЄС,  електронні підписи з країн, що не входять до ЄС, можуть використовуватися в ЄС як удосконалені електронні підписи. 

Як працює Дія.Підпис-EU?

Під час активації Дія.Підпису в Дії автоматично формується ключ, який відповідає вимогам ЄС. При цьому зовні для користувачів Дії нічого не змінилось і процес підписання залишається таким же простим: кліпаєте чи посміхаєтесь і вводите код свого Дія.Підпису.  

Проте тепер на окремих платформах можна буде зробити вибір: підписати документ Дія.Підписом українського стандарту (Дія.Підпис-UA) чи міжнародного (Дія.Підпис-EU). Далі – стандартний процес підписання: пройти перевірку за фото та ввести код Дія.Підпису.

Як протестувати Дія.Підпис-EU?

1. Оновити застосунок Дія до останньої версії і вам буде доступне підписання Дія.Підписом-EU. Щоб активувати Дія.Підпис, необхідно мати хоча б один документ у застосунку Дія: ID-картку, закордонний паспорт чи посвідку на проживання.
2. Зайти у Меню в Дії.
3. Натиснути Дія.Підпис та Активувати Дія.Підпис.
4. Пройти перевірку за фото – Дія порівнює ваше зображення із зображенням на ваших документах.
5. Придумати 5-значний код для Дія.Підпису.

Тепер ви маєте електронний підпис у вашому смартфоні одразу у двох варіантах: за українським стандартом та міжнародним.

Під час тестування ви можете підписати документ Дія.Підписом-EU на двох платформах:

– ID.GOV.UA (ICEI)

– у сервісі документообігу Вчасно.

За матеріалами офіційного вебсайту Міністерства цифрової трансформації України

Які зміни діють у сфері платіжних послуг з 01.04.2023 р.?

Набув чинності Закон від 12.01.2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг».

Документ вносить зміни в частині: 

– обліку електронних гаманців та рахунків відкритих платникам податків небанківськими надавачами платіжних послуг, 

– сплати податків електронними грошима та використання інших платіжних операцій, що запроваджені Законом про платіжні послуги,

– застосування понять: «банки», «небанківській надавач платіжних послуг», «електронний гаманець у емітента електронних грошей», «платіжні інструкції», «рахунок у банку /небанківському надавачу платіжних послуг», «активи», «грошові кошти (кошти)».

Законом передбачено:

1. можливість використання під час здійснення розрахункових операцій та контролю за їх проведенням не тільки рахунків, відкритих у банках, але й рахунків/електронних гаманців такого платника податків в інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей;
2. зміни до функцій контролюючих органів (стаття 191 ПК), розширюються права посадових осіб контролюючих органів (стаття 20 ПК), змінюються повноваження контролюючих органів стосовно зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, відкритих небанківськими надавачами платіжних послуг тощо;
3. не допускається прийняття на єдиний рахунок електронних грошей;
4. для цілей ПК обов’язок платника податків щодо сплати податків та зборів на єдиний рахунок, визначений статтею 351 ПК, вважається виконаним з моменту, коли ініціювання переказу є завершеним для такого платника податків згідно із Законом про платіжні послуги;
5. податковим номером є: ідентифікаційний код юридичної особи (резидента), відокремленого підрозділу юридичної особи (резидента і нерезидента) в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України або обліковий номер, який присвоюється контролюючими органами, або реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи. Для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, за прізвищем, ім’ям, по батькові і серією (за наявності) та номером діючого паспорта громадянина України;
6. можливість для контролюючого органу використовувати інформацію, що надійшла не тільки від банків та інших фінансових установ, а також від небанківських надавачів платіжних послуг та емітентів електронних грошей про наявність та рух коштів на рахунках платника податків, звіти про підзвітні рахунки, подані від фінансових агентів, інформацію про наявність та рух коштів на електронних гаманцях платника податків;
7. розширено перелік суб’єктів інформаційних відносин (статті 72 та 73 ПК) – надавачі небанківських платіжних послуг, емітенти електронних грошей;
8. зміни щодо фінансової відповідальності небанківських надавачів платіжних послуг, еквайрів, емітентів електронних грошей (статті 112, 118 та 124 ПК).

Інформаційний лист ДПС, в якому детальніше описано про зміни можна переглянути за посиланням https://tax.gov.ua/data/material/000/544/656891/InfoList2_2023.pdf

За матеріалами офіційного вебсайту ДПС України

В Україні запрацювало електронне резидентство

З 01.04.2023 року набрав чинності Закон від 6 жовтня 2022 року № 2654-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей оподаткування підприємницької діяльності електронних резидентів». 

Цей закон дозволяє іноземцям та особам без громадянства, які набули статусу електронного резидента та зареєстрували себе фізичною особою-підприємцем, здійснювати підприємницьку діяльність та сплачувати податки в Україні без залишення країни проживання (перебування).

Як повідомили в Мінцифри, незабаром відбудеться тестування проєкту для держорганів, а після затвердження всієї необхідної додаткової нормативно-правової бази іноземні IT-спеціалісти зможуть ставати підприємцями в Україні та сплачувати податки в держбюджет. Це все відбуватиметься онлайн.

Запуск проєкту е-резидентства дозволить іноземцям:

– у кілька кліків ставати підприємцями в Україні;

– дистанційно управляти своєю справою за допомогою сучасних технологій;

– підписувати документи електронним підписом;

– дистанційно відкривати банківські рахунки та керувати ними;

– сплачувати податки на пільгових умовах.

Однак е-резидентами не можуть стати підприємці, які мають дохід в Україні. Це означає, що е-резиденти надаватимуть послуги виключно іншим іноземцям.

Громадяни росії та країн, що входять у «сірий» чи «чорний» список FATF, стати е-резидентами не зможуть.

За матеріалами офіційного вебсайту Міністерства цифрової трансформації України

З 1 квітня міжбанківські платежі здійснюватимуть цілодобово

Відтепер Система електронних платежів НБУ (СЕП) функціонує на базі міжнародного стандарту ISO 20022 та доступна для проведення міжбанківських платежів 24 години на добу 7 днів на тиждень.

Завдяки стандарту ISO 20022 з’явилася можливість уніфікації платіжних повідомлень, створення єдиних правил їх заповнення і оброблення, розширення реквізитного складу додатковими полями та структурованою інформацією. Це сприятиме ще більшій автоматизації та пришвидшенню оброблення платіжних операцій, підвищенню рівня обслуговування учасників СЕП та їхніх клієнтів.

Крім того, тепер система працює в режимі 24/7, що передбачає цілодобове виконання міжбанківських платіжних операцій без призупинення роботи системи та миттєвий перехід від поточного до наступного календарного дня.

Також у зв’язку з переходом на нове покоління СЕП оновлено щоденну та декадну статистичну звітність.

За матеріалами офіційного вебсайту Національного банку України

Коли експортерам та імпортерам  чекати позапланових податкових перевірок?

У ДПС на підставах для проведення документальних позапланових перевірок суб’єктів господарської діяльності, які здійснюють операції з експорту та імпорту товарів.

Так, відповідно до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК органам ДПС надано право проведення документальних позапланових перевірок платників податків, по яких отримано податкову інформацію, яка свідчить про порушення валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Під час проведення контрольно-перевірочних заходів при відпрацюванні інформації Національного банку щодо виявлених уповноваженими банківськими установами фактів порушення резидентами граничних строків розрахунків за здійсненими операціями з експорту та імпорту товарів встановлена значна кількість фактів:

– неподання резидентом до банківської установи повного пакету документів, потрібних для здійснення валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків;

– надходження до банківської установи реєстру митних декларацій за операцією резидента, який не є клієнтом цього банку;

– надходження коштів від нерезидента за експортною операцією на рахунки резидента в банківській установі, яка не зазначена в митній декларації;

– неповідомлення банківської установи про внесення змін до митної декларації на підставі аркуша коригування.

Ненадання резидентами до банківської установи повного пакету документів та актуальних даних є обов’язковою підставою для проведення органами ДПС документальних позапланових перевірок.

У зв’язку з цим суб’єкти господарської діяльності, які здійснюють операції з експорту та імпорту товарів, повинні надавати до обслуговуючого банку документи в повному обсязі, які необхідні для здійснення валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків.

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Запорізькій області

Яким чином отримати довідку про відсутність податкової заборгованості?

У ДПС розповіли, як отримати відповідну довідку:

1. подати заяву за формою згідно з додатком 2 до Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затвердженого наказом Мінфіну від 03.09.2018 року № 733;
2. заява подається платником (на його вибір):

у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу. Якщо заяву подано до державної податкової інспекції, її передають до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу;

в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину електронного кабінету;

3. заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого довідку буде подано платником.

Для правильного заповнення Заяви потрібно зазначити усі реквізити нормативно-правового акта: вид, індивідуальну назву акта, що зазначається у лапках, його порядковий номер та дату прийняття.

Деякі платники вказують як підставу отримання Довідки Порядок або наказ Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 «Про затвердження Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи», проте цим документом визначено лише механізм надання довідки контролюючим органом платнику, положення цього порядку не містять вимог щодо необхідності підтвердження платником відсутності заборгованості, а відтак не може бути підставою для надання Довідки;

4. довідка формується згідно з додатком 1 до Порядку та може надаватись платнику за його вибором у паперовій або електронній формі. Форму отримання Довідки платник зазначає у Заяві.

Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.

Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині електронного кабінету.

Термін надання Довідки становить п’ять робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано;

5. строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.

У разі якщо платник не отримав, сформовану у паперовій формі, довідку до закінчення строку її дії, вона зберігається в уповноваженому органі;

6. у разі наявності у платника податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, платнику готується лист (у довільній формі) з вмотивованою відмовою щодо надання довідки. Відмова у наданні Довідки готується протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано. Лист вручається особисто платнику (його законному чи уповноваженому представникові) або надсилається у встановленому порядку.

За матеріалами офіційного вебсайту ДПС України

Які наслідки невикористання працівником відпусток?

У Держпраці звернули увагу на ситуації, коли хтось із працівників не був у відпустці або використав лише її частину. Основною причиною накопичення певної кількості невикористаних відпусток є невиконання графіка відпусток, який щороку складається на підприємстві. Ще однією причиною накопичення днів невикористаної відпустки є звичка деяких працівників відпочивати лише частину належної їм відпустки.

Відповідно до статті 74 КЗпП та ст. 2 Закону про відпустки кожен громадянин України, який працює на підприємстві, в установі, організації будь-якої форми власності, виду діяльності та галузевої належності або у фізичної особи, має право на щорічну відпустку. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які працюють в Україні, також мають таке право нарівні з громадянами України.

Це право забезпечується гарантованим наданням відпустки певної тривалості, збереженням на період відпустки робочого місця (посади) і заробітної плати (допомоги), забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених ст. 24 Закону про відпустки.

У ч. 5 ст. 11 Закону про відпустки містяться вимоги щодо ненадання працівникам щорічних відпусток. Зокрема, забороняється: ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд; ненадання щорічної відпустки протягом робочого року особам до вісімнадцяти років і працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці чи з особливим характером праці. Отже, відповідальність в разі невиконання цих норм законодавства буде нести саме роботодавець.

Якщо на прохання працівника щорічну відпустку поділено на частини і він використав не всі з них, невикористану частину (невикористані частини) відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

За матеріалами офіційного вебсайту Південно-Східного міжрегіонального управління Держпраці

Підбірку підготувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист