Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 29.03.2021 по 05.04.2021 р.
В Україні зможуть використовувати електронний паспорт
Верховна Рада прийняла Закон, яким дозволено використовувати е-паспорт як на території України, так і для виїзду за кордон.
Електронні паспорти формуються за бажанням та використовуються на території України для посвідчення особи та підтвердження громадянства, надання адміністративних та інших послуг, крім окремих випадків. Також електронні паспорти пред’являються без додаткового пред’явлення паперового паспорта та інших документів (відомостей, даних) про реєстраційний номер облікової картки платника податків, про місце проживання.
Електронні копії е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон можуть подаватися та застосовуватися у таких самих випадках, коли законодавством передбачено подання та застосування копій паперових паспортів.
Однак Е-паспорт і е-паспорт для виїзду за кордон не використовується у разі:
1) перетинання державного кордону України, крім випадків необхідності підтвердження особи громадянина України при в’їзді в Україну;
2) в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї;
3) в’їзду, перебування, проживання або пересування у межах прикордонної смуги, виходу у територіальне море та внутрішні води України.
Закон набуде чинності з 23 серпня 2021 року.
Закон “Про внесення змін до Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” (проект № 4355)
Чи потрібно повідомляти ДПС про зміну засновників юридичної особи?
У ДПС у надали відповідні роз’яснення.
Стосовно платників податків, відомості про яких включаються до ЄДР, інформація про зміну засновників оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку визначеному Законом № 755.
Стосовно платників податків, відомості про яких не включаються до ЄДР, інформація про зміну засновників оновлюється на підставі уточнених документів та заяви за формою № 1-ОПП з позначкою «Зміни» або за формою № 1-РПП – з позначкою «Перереєстрація, зміни».
Це підтверджується наступним.
За правилами п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу, підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема:
інформація органів державної реєстрації;
документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.
У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з главою 6 ПКУ, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (ЄДР), та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін.
В ЄДР міститься зокрема, й інформація про перелік засновників (учасників) юридичної особи (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серія та номер паспорта, якщо засновник – фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник – юридична особа; відмітка про закінчення повноважень засновника громадського формування у зв’язку з державною реєстрацією).
Згідно з п. 9.2 розд. IX Порядку від 09.12.2011 № 1588 у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до ЄДР, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формами № 1-ОПП подається з позначкою «Зміни» або за формою № 1-РПП – з позначкою «Перереєстрація, зміни».
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Миколаївській області
Чи можуть платники ЄП здійснювати діяльність за незареєстрованими КВЕД?
Ні, ФОП – платник єдиного податку не має права здійснювати, в межах підприємницької діяльності, такі види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.
Які наслідки недотримання цієї вимоги?
У разі якщо ФОП отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Закарпатській області
Спадкоємці ФОПа зобов’язані сплачувати його податкові борги
На цьому наголосили в ДПС.
За правилами п. 99.1 ст. 99 ПКУ, виконання грошових зобов’язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи (у тому числі ФОП, фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) у разі її смерті або оголошення судом померлою здійснюється її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.
Протягом строку прийняття спадщини на грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавців пеня не нараховується.
Пунктом 162.3 ст. 162 ПКУ встановлено, що у разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Тобто останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть або винесення такого судового рішення. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає.
Особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу платника податків, є стосовно фізичної особи, яка померла або визнана судом безвісно відсутньою або оголошена померлою, особи, які вступають у права спадщини або уповноважені здійснювати розпорядження майном такої особи (п. 97.4 ст. 97 ПКУ).
Враховуючи викладене, після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов’язання спадкодавця стають грошовими зобов’язаннями та/або податковим боргом спадкоємців, які прийняли спадщину пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.
Проте ПКУ не встановлює обов’язку подання спадкоємцями податкової звітності у разі смерті ФОП.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Дніпропетровській області
Які наслідки провадження діяльності без ПДВ-реєстрації?
У ДПС пояснили, яка відповідальність застосовується до підприємця, який підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ,але не подав заяву про таку реєстрацію.
Згідно з ст. 183 Податкового кодексу, будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПК.
При цьому, якщо останній день строку подання Заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний робочий день.
Будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених ст. 183 ПКУ, не подала до котролюючого органу Заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Відповідальність за порушення цих вимог, а саме:
- вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи,
- зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми ПДВ платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв’язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ,
тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10% суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування (п. 123.1 ст. 123 ПКУ).
Діяння, передбачені п. 123.1 ст. 123 ПКУ, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25%.
Діяння, передбачені п. 123.2 ст. 123 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50%.
Отже, якщо особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, не подала заяву та не зареєструвалася як платник ПДВ, то до такої особи застосовується відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 10% (25% – при вчиненні умисних діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання, а при повторному вчиненні умисних діянь протягом 1095 календарних днів – в розмірі 50%) суми зобов’язання, визначеного контролюючим органом самостійно за результатами проведення документальної перевірки.
За матеріалами офіційного вебсайту ДПС України – Категорія ЗІР 101.27
Як оформити найманого працівника: поради Держпраці
У Держпраці наголосили на основних моментах при прийнятті працівника на роботу.
- Коли треба укладати трудовий договір?
Часто роботодавці укладають з працівниками цивільно-правові угоди, а не трудові, що є неправильним. У відносинах працівник – роботодавець завжди укладається трудовий договір. Цивільно-правова угода про надання послуг укладається в разі співпраці з незалежним підрядником або особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, тобто займається підприємництвом, бізнесом.
Як правило, особа є працівником, якщо роботодавець:
- призначає її на посаду з певними обов’язками, визначає їй режим роботи та робочий час;
- контролює, як, коли і де вона виконує роботу;
- сплачує фіксовану погодинну, щотижневу або місячну зарплату;
- платить за процес праці, а не за її результат;
- надає матеріали та обладнання для виконання роботи;
- надає вихідні дні та оплачувані відпустки тощо.
- Чи є особливості в оформлення працівників для ФОПа?
Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців (як для ФОП, так і для юросіб) . Він включає три основні кроки:
2.1. укладення трудового договору;
2.2. оформлення наказу про прийняття на роботу;
2.3. повідомлення Державної податкової служби.
- Які документи повинен надати працівник?
Для укладання трудового договору працівник має надати:
- паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
- індивідуальний податковий номер;
- трудову книжку (за наявності).
Якщо це необхідно для роботи, ви можете попросити надати документи про освіту, довідку про стан здоров’я тощо.Заборонено вимагати від працівників відомості про їхню партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування.
- Чи обов’язково укладати письмовий трудовий договір?
Трудовий договір можна укласти в усній або письмовій формі. Письмова форма обов’язкова:
- коли на цьому наполягає працівник;
- при організованому наборі працівників;
- при роботі в районах з особливими природними умовами та високим ризиком для здоров’я (наприклад, радіоактивно забруднена територія);
- при укладенні контракту;
- при укладенні договору з неповнолітнім;
- якщо роботодавцем є приватний підприємець або фізична особа;
- для працівників релігійних організацій;
- для працівників, які проходять альтернативну службу;
- для працівників, які беруть участь у громадських роботах;
- для працівників фермерських господарств;
- при укладенні трудового договору про дистанційну (надомну) роботу;
- в інших випадках, передбачених законодавством.
В інших випадках можна укласти усний договір. Для цього працівнику потрібно написати заяву про прийняття на роботу на ім’я керівника. В свою чергу, керівник ставить на заяві своє рішення.
- За якою формою укладається трудовий договір?
Якщо ви фізична особа або приватний підприємець, ви повинні використовувати затверджену форму. Якщо ви юридична особа, можете використовувати довільну форму договору, зазначивши: трудові обов’язки працівника; режим роботи і відпочинку; пільги, гарантії, компенсації; умови оплати праці та умови преміювання; доплати, надбавки та інше.
- На який строк можна укласти трудовий договір?
Трудовий договір може бути: безстроковим, на визначений строк або на час виконання певної роботи.
Після укладення трудового договору ви маєте видати наказ або розпорядження про прийняття працівника на роботу. На законодавчому рівні затверджена типова форма такого наказу.
- Що робити після укладення договору?
Необхідно повідомити Державну податкову службу України про прийняття працівника на роботу. Це повідомлення подається до початку роботи працівника роботодавцем за місцем обліку роботодавця як платника Єдиного соціального внеску (ЄСВ). Повідомлення має затверджену форму і його можна подати у електронній або паперовій (якщо не більше 5 працівників) формі.
Також слід звернути увагу, що з 2015 року фізичні особи та ФОП не реєструють трудові договори у Державній службі зайнятості. Вони самостійно нумерують договори і роблять записи в трудовій книжці.
За матеріалами офіційного вебсайту Державної служби України з питань праці
Підбірку підгoтувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
