Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 27.02.2023 по 08.03.2023 р.
З 8 березня діють зміни в процедурі блокування податкових накладних
Набув чинності наказ Мінфіну про зміни до порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Наказом встановлені наступні нововведення:
- за результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів:
– або приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку;
– або направляє повідомлення щодо недостатності пояснень та документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК;
– або приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку;
- платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення;
- за результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі;
- якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів, тоді комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання;
- комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі в наступних випадках:
– ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
– та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
- затверджено форми документів:
додаток 1 – рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН;
додаток 2 – повідомлення щодо недостатності пояснень та документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Наказ Міністерства фінансів України від 12.01.2023 р. № 19 «Про затвердження Змін до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»
Як ФОП-фермер може визначати шкоду та збитки, завдані збройною агресією рф?
Кабмін вніс зміни до процедури визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації.
Відтепер ця процедура поширюється також і на шкоду, завдану особистим селянським господарствам та/або фермерським господарствам, що зареєстровані як ФОП.
Зокрема, до переліку напрямів, за якими здійснюється визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, включили шкоду від каліцтва, тілесного ушкодження, загибелі сільськогосподарських тварин, а також збитки, внаслідок знищення чи пошкодження сільськогосподарської техніки та обладнання для агропромислового комплексу.
Основні показники, які підлягатимуть оцінці:
– втрати внаслідок отримання каліцтва, тілесного ушкодження, загибелі сільськогосподарських тварин, зокрема великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз, коней, бджолосімей;
– збитки внаслідок знищення чи пошкодження сільськогосподарської техніки та обладнання для агропромислового комплексу.
Визначення шкоди та збитків здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом Мінагрополітики за погодженням із Мінреінтеграції та Держпродспоживслужбою.
Відповідальними за визначення шкоди та збитків за наведеним напрямом є обласні, Київська міська держадміністрації (на період воєнного стану – військові адміністрації).
Постанова КМУ від 03 березня 2023 р. № 187 “Про внесення зміни до пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації”
Визначено критерії “критичної важливості” підприємств у аграрній сфері
Мінагрополітики затвердило Критерії з визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для національної економіки в галузі сільського господарства в особливий період.
До цих критеріїв відносяться:
- підприємства, які обробляють землі с/г призначення на площі не менше 1000 га або мають середню кількість застрахованих працівників не менше 50 осіб;
- підприємства, які провадить діяльність з виробництва, переробки та збуту (експорту) сільськогосподарської продукції, основним видом діяльності, станом на 1 січня 2022 року, є КВЕД, який зазначено у Наказі № 223.
Підставою для прийняття рішення про визначення підприємства, яке має важливе значення в галузі сільського господарства національної економіки в особливий період, є відповідність двом критеріям, наприклад:
– підприємство має не менше 1000 га оброблюваних с/г угідь, і відповідність до КВЕДів визначених Наказом № 223;
– підприємство має середню кількість не менше 50 застрахованих працюючих осіб, і відповідність до КВЕДів, визначених Наказом № 223.
Для підтвердження відповідності критеріям підприємство надає підтверджуючі документи згідно з переліком, зазначеним у Наказі № 223.
Наказ Мінагрополітики від 21.02.2023 р. № 223 “Про затвердження Критеріїв з визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для національної економіки в галузі сільського господарства в особливий період”
ДПС та Держпраці працюють над виявленням незадекларованої праці
ДПС та Держпраці спільно працюють у сфері контролю над незадекларованою працею.
Зокрема, при міжрегіональних територіальних управліннях Держпраці створені міжвідомчі робочі групи, які формують дорожні карти приведення трудових відносин у відповідність до законодавства на рівні регіонів. До цієї роботи залучені державні органи, органи місцевого самоврядування і соціальні партнери.
На цьому етапі організована робота щодо ідентифікації суб’єктів господарювання, що не укладають трудові договори з працівниками, та формується їх перелік з метою організації подальших заходів стимулювання таких роботодавців до належного оформлення трудових відносин.
З метою інформування суб’єктів господарювання про ризики незадекларованої праці ДПС розсилає всім платникам податків інформаційні повідомлення, розроблені Держпраці.
Також у ДПС наголосили, що відповідальність за використання праці одного неоформленого працівника може сягати 201 тис. грн. (у разі повторного виявлення незадекларованої праці протягом 2 років).
За матеріалами офіційного вебсайту ДПС України
Несвоєчасна сплата податків за незалежних від платника причин не звільняє від відповідальності
При розгляді справи суд наголосив, що сплата податкового боргу з порушенням строків сплати грошових зобов`язань за незалежних від платника податків причин та за відсутності його вини не може бути підставою для звільнення від відповідальності.
ПАТ звернулось до суду про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким на нього накладено штраф за порушення строку сплати суми грошового зобов’язання з ПДВ.
Задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи свідчать про відсутність у діях позивача такої складової податкового правопорушення як вина, за відсутності якої він не може бути притягнутий до юридичної відповідальності.
Суд апеляційної інстанції, скасувавши рішення суду першої інстанції та відмовивши у задоволенні позову, виходив з того, що нормами ПК України передбачено безальтернативний обов’язок платника своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати податкові зобов’язання, незалежно від будь-яких обставин, а у випадку невиконання такого обов’язку контролюючий орган зобов’язаний застосувати до платника відповідні фінансові санкції.
Позивач не заперечував факт несвоєчасної сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість, однак вказував, що несвоєчасна сплата податкового зобов`язання зумовлена об`єктивними обставинами, які не залежать від його волі.
Суд касаційної інстанції зазначив, що приписами статті 126 ПК не передбачено умов, за яких несвоєчасна сплата податкових зобов`язань може вважатись такою, що відбулась з поважних причин. Навпаки, нормами ПК передбачено обов`язок платника своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати податкові зобов`язання, незалежно від будь-яких обставин, а у випадку невиконання такого обов`язку контролюючий орган зобов`язаний застосувати до платника відповідні фінансові санкції.
Сплата позивачем податкового боргу, яка відбулась з порушенням строків сплати грошових зобов`язань згідно доводів позивача за незалежних від нього причин та за відсутності його вини не можуть бути підставою для звільнення позивача від відповідальності, а тому підстави для визнання оскаржуваного рішення протиправним відсутні.
За результатами розгляду справи у задоволенні позову товариству відмовили.
Постанова Верховного Суду від 15 лютого 2023 року у справі N 280/1006/21
Як припинити строковий трудовий договір?
Під час судового розгляду суд нагадав, що припинення трудового договору у зв’язку із закінченням строку його дії не потребує заяви чи будь-якого іншого волевиявлення працівника. Роботодавець також не зобов’язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП. Контракт припиняється у зв’язку із закінченням строку його дії. Винятком із цього правила є фактичне продовження трудових відносини, коли жодна зі сторін за закінченням строку дії трудового договору не поставила вимогу про їх припинення.
Так, працівник звернувся з позовом до суду, у якому просив зобов’язати роботодавця звільнити його, провести з ним розрахунок при звільненні, стягнути із відповідача на свою користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі недоотриманої заробітної плати, а також моральну шкоду.
Позивач працював згідно з контрактом, до закінчення дії якого підприємство реорганізували шляхом приєднання до іншого. Позивачу запропонували нижчу посаду, від якої він відмовився. Наказ про звільнення з роботи позивачу не видали, у трудовий контракт змін не вносили, питання щодо його дострокового розірвання роботодавець не ставив.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, оскільки дія контракту продовжилася, працівника не звільнено, тому немає порушеного права, яке б підлягало судовому захисту.
Апеляційний суд теж відмовив у задоволенні позову.
Натомість Верховний Суд скасував попередні рішення і визнав припиненими трудові відносини, що виникли на підставі контракту, з таких мотивів.
Суд зазначив, що у частинах 3 та 4 ст. 36 КЗпП визначено, що зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору. У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише в разі скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП підставою припинення трудового договору є закінчення строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення.
Припинення трудового договору у зв’язку із закінченням строку його дії не потребує заяви чи будь-якого волевиявлення працівника. Власник також не зобов’язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП. Тому контракт припиняється у зв’язку із закінченням строку його дії. Винятком із цього правила є фактичне продовження трудових відносини, коли жодна зі сторін за закінченням строку дії трудового договору не поставила вимогу про їх припинення.
Після закінчення строку дії контракту трудові відносини з позивачем фактично припинилися, проте рішення про таке припинення відповідач не ухвалив, відповідно, наказ про звільнення позивача у зв’язку із закінченням строку дії контракту не видавався.
За таких обставин відповідач (роботодавець) не виконав свого обов’язку щодо прийняття рішення про звільнення позивача у зв’язку із закінченням строку дії контракту, тому право позивача на припинення трудового договору є порушеним.
Недосконалість національного законодавства та прогалини в правовому регулюванні певних правовідносин не можуть бути підставою для позбавлення особи права на захист її порушених прав в обраний спосіб. Тому з урахуванням вимог ч. 2 ст. 5 ЦПК ефективним способом захисту прав позивача є визнання припиненими трудових відносин між сторонами у зв’язку із закінченням строку дії контракту.
Постанова Касаційного цивільного суду ВС від 15 лютого 2023 року у справі № 377/169/20
Підбірку підготувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
