Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 27.01.2020 по 03.02.2020
З квітня бухгалтери перевірятимуть підозрілі фіноперації своїх клієнтів
28 квітня 2020 року набуде чинності новий Закон про фінмоніторинг, який в тому числі розширює перелік суб’єктів первинного фінмоніторингу. Відтепер до них належатимуть бухгалтери, які надають приватні послуги. При цьому штатні бухгалтери до цього переліку не включені.
Бухгалтери перевірятимуть фінансові операції своїх клієнтів і у разі виявлення підозрілих операцій повідомлятимуть Держфінмоніторинг.
Міністр фінансів Оксана Маркарова навела приклад такої підозрілої операції: «Клієнт постійно щось купував або продавав за «безготівку» і тут раптом йому знадобилося збільшити ліміт каси і провести стовідсоткову готівкову передоплату у великій сумі, то це і є саме той «незвичайний спосіб», про який йде мова в законі».
Однак з цієї вимоги є виняток – бухгалтер може взяти на себе відповідальність за транзакцію та не повідомляти про це у Держфінмоніторинг, якщо він має всі необхідні документи, які підтверджують доцільність такої операції клієнта.
Також закон наділяє суб’єкта первинного фінмоніторингу правом відмовити у проведенні операції, якщо той бачить, що по ній є ризики.
Щодо інших змін, то документом посилюється контроль за грошовими переказами та встановлюється перевірка походження криптовалюти при великих операціях.
За матеріалами вебпорталу Ліга Закон
Нові штрафи у сфері фінмоніторингу
У зв’язку з набранням чинності новим законом про фінмоніторинг зміняться розміри штрафів для всіх суб’єктів первинного фінансового моніторингу. З 28 квітня він залежатиме від суми отриманої вигоди та виду конкретного правопорушення.
Раніше максимальний розмір штрафу для суб’єктів фінмоніторингу (крім банків) складав 34 000 грн.
Тепер законом встановлені розміри штрафу за конкретні види порушення. Штраф може бути у розмірі подвійної суми вигоди, отриманої внаслідок порушення, але не більше 204 тис. грн.
Сума штрафу визначатиметься Держфінмоніторингом за конкретне порушення з обов’язковим врахуванням обставин, характеру та тривалості вчиненого порушення, фінансового стану суб’єкта, збитків третіх осіб, ступені відповідальності, співпраці суб’єкта первинного фінансового моніторингу з державними органами.
При цьому законом передбачені можливості укладення угоди із суб’єктом первинного фінансового моніторингу, за якою він зобов’язується сплатити визначене грошове зобов’язання та вжити заходів для усунення та/або недопущення в подальшій діяльності порушень.
Закон передбачає також інші заходи впливу до порушників, а саме:
- письмове застереження;
- анулювання ліцензії та/або інших документів, що надають право на здійснення діяльності, з провадженням якої в особи виникає статус суб’єкта первинного фінансового моніторингу;
- покладення на суб’єкта первинного фінансового моніторингу обов’язку відсторонення від роботи посадової особи такого суб’єкта.
Закон України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” № 361-IX від 06.12.2019 р.
Консультанти та айтішники не зобов’язані використовувати РРО
ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадала про те, які операції не потребують застосування реєстраторів розрахункових операцій. Зокрема, якщо розрахунки за товари або послуги проводяться у безготівковій формі без застосування платіжних карток і кошти перераховуються з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця.
Теж саме стосується випадків, коли покупець розраховується з продавцем шляхом внесення коштів через банк для подальшого їх зарахування на поточний рахунок продавця.
Тобто ФОПи-спрощенці, які надають послуги (юристи, консультанти, айтішники тощо), а також інші самозайняті особи та ФОПи третьої групи спрощеної системи оподаткування, не повинні застосовувати РРО, якщо їх клієнти розраховуються з ними виключно у безготівковій формі без застосування платіжних карток і перераховують їм кошти на поточний рахунок банківським переказом.
Якщо ж розрахунки за товар чи послугу відбулися із використанням банківської платіжної карти, то така операція підпадає під визначення «розрахункової операції». У цьому разі необхідно застосовувати РРО.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Дніпропетровській області
Суди роз’яснили порядок дій у разі оформлення кредиту без згоди клієнта
Як діяти, якщо ви отримали дзвінок від банку чи колекторів про необхідність повернути кредит, який ви не оформляли. Відповідна інформація з’явилась на сайті Судової влади України.
Необхідно здійснити такі кроки:
- Перевірити інформацію. Це можна зробити, звернувшись до банку, фінансової установи чи колекторської компанії, або онлайн в Українському бюро кредитних історій.
- Якщо інформація підтвердилась – звертайтесь до правоохоронних органів. Напишіть заяву до поліції про те, що на вас був незаконно оформлено кредит. Це потрібно для фіксації факту події та внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
- Звернутися до кредитора чи колектора. Повідомте банк чи мікрофінансову організацію про те, що ви особисто кредит не оформляли, та наведіть свої аргументи.
- Отримайте від банку завірені копії договорів про кредитування. Колектори повинні надати вам договір переуступки вашої заборгованості.
- Зверніться до юриста-спеціаліста з банківського права або самостійно виявіть ознаки підробки договору.
- Спробуйте переконати банк чи фінустанову у підробці документа. В позитивному випадку, ви зможете об’єднати зусилля для викриття шахрайства.
- Повідомте про підробку регуляторні організації у сфері банківського сектору. Зокрема, Національний банк України. Для сфери небанківського мікрокредитування – Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Регулятор може призначити перевірку, вимагати від установ пояснень.
- Готуйте позов до суду.
За матеріалами офіційного вебсайту Судова влада України
З квітня в Україні запрацюють електронні лікарняні
Про це заявив заступник Міністра соціальної політики Олег Коваль під час прес-брифінгу. Система буде одночасно спрощувати процес виплат та забезпечувати зручний обмін інформацією між реєстрами.
О. Коваль заявив: “Кожен лікар, який видає лікарняний повинен буде підписати документ своїм цифровим підписом в електронній системі. Інформація через реєстр в Пенсійному Фонді буде автоматично передана у Фонд соціального страхування – в установі одразу знатимуть, що людина захворіла і повинна отримати компенсацію – оскільки є платником єдиного соціального внеску. Весь процес буде прозорим”.
Електронний обіг дасть можливість відслідкувати, чи лікарняний видав саме профільний лікар: «У нас часті випадки, коли лікарі дають документи щодо хвороб, які не відповідають їхньому профілю, а це – потенційні корупційні ризики» – пояснив заступник міністра.
Він навів такі приклади: один лікар протягом доби відкрив близько 100 лікарняних, а в іншому випадку 90% працівників підприємства знаходилось на лікарняному, проте обсяг виробництва при цьому не падав – співробітники йшли на «лікарняний», проте по факту продовжували працювати, й отримували не тільки зарплату, а ще й виплати з Фонду соцстрахування.
Із запровадженням електронних лікарняних такі схеми можна буде легко викривати.
За матеріалами вебпорталу Ліга Закон
Правила оренди державного та комунального майна у 2020 році
З 1 лютого в Україні починає діяти новий Закон № 157-IX “Про оренду державного та комунального майна”.
Закон запроваджує просту і прозору процедуру надання у оренду державного та комунального майна.
- Серед переліку державного майна, яке можна передавати в оренду:
- єдині майнові комплекси підприємств, їхніх відокремлених структурних підрозділів;
- нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення, а також їх окремі частини);
- інше окреме індивідуально визначене майно;
- майно, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), а також майно, заборонене до приватизації, яке може при перетворенні державного підприємства в господарське товариство надаватись такому товариству на правах оренди;
- майно, щодо якого до статутного капіталу внесено право господарського відання на майно;
- майно, закріплене на праві господарського відання за акціонерними товариствами та їхніми дочірніми підприємствами у процесі їх утворення та діяльності;
- майно, передане до статутного капіталу акціонерних товариств на праві господарського відання;
- майно органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, державних і комунальних установ та організацій, ЗСУ, СБУ, ДПСУ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, правоохоронних та фіскальних органів, Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, що не використовується зазначеними органами для здійснення своїх функцій, – без права викупу та передачі в суборенду орендарем;
- майно, що не підлягає приватизації, може бути передано в оренду без права викупу орендарем та передачі в суборенду.
- Щодо ціни – стартовою є балансова вартість об’єкта, або ж його ринкова вартість, але тільки у випадках, коли:
- об’єктом оренди є єдиний майновий комплекс державного або комунального підприємства;
- об’єкт оренди пропонується для передачі в оренду без проведення аукціону;
- об’єкт оренди використовується на підставі договору оренди, укладеного без проведення аукціону або конкурсу, і орендар бажає продовжити договір оренди на новий строк.
Ринкова вартість визначається на замовлення балансоутримувача за його рахунок відповідно до Методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України.
Передавати майно в позичку або безоплатне користування законом заборонено.
- Передача в оренду державного та комунального майна включатиме наступні етапи:
1) приймається рішення про намір передачі майна в оренду;
2) вноситься інформація про потенційний об’єкт оренди до електронної торгової системи (далі – ЕТС);
3) приймається рішення про включення потенційного об’єкта оренди до одного із переліків;
4) опубліковується інформацію про потенційний об’єкт оренди;
5) в ЕТС розміщуюється оголошення про передачу майна в оренду;
6) проводиться аукціон на право оренди майна або передачі об’єкт в оренду без проведення аукціону, в ЕТС полягає і публікується договір оренди.
Закон України “Про оренду державного та комунального майна” № 157-IX від 03.10.2019 р.
При відчуженні будинку право власності на землю під ним переходить до нового власника
Верховний Суд дав відповідні роз’яснення, вказавши на принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій він розташований.
Зокрема, між позивачем і відповідачем було укладено договір дарування будинку. Відповідно до умов договору сторони домовилися про передачу земельної ділянки, що знаходиться під будинком, у власність позивачу після виготовлення технічної документації. Оскільки дарувальник відмовився вчиняти будь-які дії для переоформлення та передачі ділянки, позивач просив суд визнати за ним право власності на земельну ділянку.
Місцевий та апеляційний суди задовольнили позов, пояснюючи це тим, що при набутті права власності на житловий будинок, позивач одночасно набув і право власності на земельну ділянку, на якій він розташований.
Такої ж позиції дотримується і Верховний Суд – норми ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу закріплюють загальний принцип цілісності об’єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об’єкт розташований.
За загальним правилом, особа, яка набула права власності на будівлі чи споруди, або їх частини стає власником відповідної земельної ділянки, або її частини на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено в договорі відчуження нерухомості.
Постанова ВС у справі № 364/515/19 ВС від 26.12.2019 р.
Чи потрібно ФОПу вести штатний розклад?
Мінсоцполітики роз’яснило, що штатний розклад мають складати всі, хто використовує найману працю.
Оскільки фізична особа-підприємець у розумінні норм КЗпП виступає роботодавцем, то він має вести кадрову документацію.
Також відповідно до ст. 50 Закону «Про зайнятість населення», роботодавець зобов’язаний повідомити центр зайнятості про вакантну посаду. Це можна здійснити лише за наявності штатного розкладу.
Крім того, інспектор Держпраці під час здійснення перевірки може попросити відповідний документ для ознайомлення.
Одночасно повідомляємо, що листи Міністерства не є нормативно-правовими актами, за своєю природою вони носять інформаційний, рекомендаційний та необов’язковий характер.
Лист Мінсоцполітики № 34/0/23-19/133 від 21.05.2019 р.
Які документи вимагають під час трудових перевірок?
В ГУ ДПС у м. Києві проінформували, що під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем трудового законодавства, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з’ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника.
Зокрема, перевіряються:
- штатний розклад;
- табелі обліку робочого часу;
- трудові договори (контракти);
- цивільно-правові договори;
- повідомлення направлені до органів ДПС про прийняття працівника на роботу, наказ (розпорядження) і заява про прийняття на роботу;
- документи, що підтверджують нарахування й виплату заробітної плати, авансу, індексації, відпускних і інших нарахувань працівникам;
- податкова звітність та звітність з єдиного внеску;
- інші документи, пов’язані з предметом перевірки.
Також для з’ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).
Платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у м. Києві
Підбірку підгoтувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
