fbpx
[get_banners]

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 26.10.2022 по 31.10.2022 р.

In: Дайджести новин законодавства і практики 01 Nov 2022 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з 26.10.2022 по 31.10.2022 р.

 

Що робити, якщо закінчився строк дії паспорту або посвідки на проживання у період воєнного стану?

Що робити, якщо закінчився строк дії паспорту або посвідки на проживання у період воєнного стану?

26 жовтня набрала чинності постанова КМУ, якою врегульовано питання строку дії документів, які підтверджують громадянство/законність проживання на території України. Зокрема:

  1. посвідки на тимчасове чи постійне проживання, крім тих, які оформлені громадянам російської федерації, строк дії яких закінчився або які підлягають обміну відповідно до законодавства після 24 лютого 2022 року, підтверджують законні підстави для тимчасового чи постійного проживання в Україні та право на в’їзд в Україну на період воєнного стану та протягом 30 календарних днів з дня його припинення чи скасування.

Іноземці або особи без громадянства, крім громадян російської федерації, зобов’язані в установленому законодавством порядку подати документи для обміну таких посвідок на тимчасове чи постійне проживання протягом 30 календарних днів з дня припинення або скасування воєнного стану;

  1. паспорти громадян України у формі картки, строк дії яких закінчився за 30 днів до 24 лютого 2022 року та після 24 лютого 2022 року, та паспорти громадянина України зразка 1994 року, до яких не вклеєно фотокартку особи у разі досягнення нею 25- чи 45-річного віку, строк вклеювання до яких настав за 30 днів до 24 лютого 2022 року та після 24 лютого 2022 року, є документами, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України та підлягають обміну або вклеюванню нових фотокарток відповідно до досягнутого віку протягом 30 календарних днів з дня припинення чи скасування воєнного стану.

 

Постанова КМУ від 21 жовтня 2022 року № 1202 «Деякі питання реалізації актів законодавства у сфері міграції в умовах воєнного стану»

 

 


Закон про е-резидентство почне діяти з 1 квітня 2023 року 

Закон про е-резидентство почне діяти з 1 квітня 2023 року 

Відповідний закон офіційно опубліковано.

Згідно з цим документом,  міжнародні ІТ-спеціалісти зможуть відкривати бізнес і сплачувати податки в Україні.

Електронний резидент (е-резидент) – іноземець, який досяг 18-річного віку, не є податковим резидентом України, отримав відповідні кваліфіковані електронні довірчі послуги та інформація про якого внесена до інформаційної системи “Е-резидент”.

Іноземець має право набути статус електронного резидента (е-резидента) після подання ним через інформаційну систему “Е-резидент” заяви про набуття статусу електронного резидента (е-резидента), його ідентифікації та надання кваліфікованих електронних довірчих послуг.

Не можуть бути електронними резидентами (е-резидентами):

а) громадяни України;

б) іноземці, які мають право на постійне проживання в Україні чи є податковими резидентами України;

в) особи без громадянства;

г) особи, які отримують доходи з джерелом походження з України за товари, роботи, послуги (крім пасивних доходів);

ґ) особи, які є громадянами (підданими), резидентами або особами, місцем постійного проживання (перебування, реєстрації) яких є держави (юрисдикції), не включені до Переліку держав, громадяни або резиденти яких можуть набути статус електронного резидента (е-резидента). Цей Перелік встановлюється Мінцифри за погодженням із Мінфіном.

 

Порядок набуття та скасування статусу електронного резидента (е-резидента), ідентифікації осіб, які мають намір набути статус електронного резидента (е-резидента), та надання їм доступу до кваліфікованих електронних довірчих послуг визначається Кабінетом Міністрів.

Взяття на облік електронного резидента (е-резидента) здійснюється контролюючим органом на підставі відомостей, отриманих від інформаційної системи “Е-резидент”.

Е-резиденти зможуть:

– здійснювати підприємницьку діяльність (ФОП);

– сплачувати 5 % від доходу;

– дистанційно відкривати та управляти банківськими рахунками;

– підписувати документи електронним підписом.

Для відкриття бізнесу в Україні іноземець має:

– подати заявку на вебпорталі Дія або в мобільному застосунку для перевірки й отримання статусу е-резидента;

– пройти ідентифікацію в закордонній дипломатичній установі в країні перебування;

– отримати РНОКПП та Дія.Підпис;

– зареєструватися як ФОП 3-ї групи;

– відкрити рахунок в українському банку.

 

Закон України № 2654-IX від 06.10.2022 р. “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей оподаткування підприємницької діяльності електронних резидентів”

 

За матеріалами офіційного вебсайту Міністерства та Комітету цифрової трансформації України

 

 


Хто з продавців  буде зобов'язаний у 2023 році використовувати POS-термінали?

Хто з продавців  буде зобов’язаний у 2023 році використовувати POS-термінали?

У ДПС наголосили на вимогах, встановлених постановою КМУ від 29.07.2022 №894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)».

Так, з 01.01.2023 року змінюються вимоги до порядку здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів.

Здійснення безготівкових розрахунків мають забезпечити торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб.

Така вимога не поширюється на:

– ФОП-платників єдиного податку першої групи,

– торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів,

– на виїзну (виносну) торгівлю,

– продаж власноруч вирощеної або відгодованої продукції.

– торговців, які провадять господарську діяльність на територіях територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) та протягом трьох місяців після припинення проведення воєнних (бойових) дій на таких територіях та/або деокупації.

За порушення вищевказаних вимог законодавством передбачено адміністративну відповідальність.

Зокрема, відповідно до ст. 163-15 КпАП, за недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів встановлено штраф для ФОП, посадових осіб юридичної особи від 100 до 200 нмдг (1700-3400 грн), а за повторне порушення – від 500 до 1000 нмдг (8500-17000 грн).

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Черкаській області

 

 


В Україні відбулись зміни законодавства у сфері зайнятості населення

В Україні відбулись зміни законодавства у сфері зайнятості населення

Верховна Рада України прийняла відповідний Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці» № 2622-IX. 

Основні положення:

  1. Відмова від квот на працевлаштування окремих категорій осіб. 

У рамках скасування механізму квотування працевлаштування вилучається стаття 196 Кодексу законів про працю України (щодо працевлаштування молоді, військовослужбовців, дітей-сиріт тощо). Відтак, скасовуються і штрафи за недотримання квот. При цьому роботодавці можуть користуватися матеріальними стимулами у разі прийому на роботу певних категорій осіб, що є вразливими на ринку праці.

  1. Зміна підходів до стимулювання зайнятості найбільш вразливих осіб.

Роботодавцю, який за направленням центру зайнятості працевлаштовує строком не менше ніж на один рік:

1) осіб, яким до настання права на пенсію за віком залишилося не більше 5 років, 

2) осіб з інвалідністю до настання пенсійного віку, 

3) учасників бойових дій та осіб, які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад 1 місяць –

компенсуються 50% фактичних витрат на оплату праці, але не більше розміру мінімальної зарплати. Загальна тривалість виплати компенсації становить 6 місяців.

  1. Нові інструменти сприяння зайнятості молоді. 

Роботодавцю, який за направленням центру зайнятості працевлаштовує зареєстрованого безробітного  із числа осіб: 

– віком до 25 років, які сумарно мають страховий стаж не більше 12 місяців; 

– віком до 35 років – на перше робоче місце; 

– звільнених із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби – на перше робоче місце після такого звільнення –

компенсуються 50 відсотків мінімальної заробітної плати за відповідну особу за місяць.

Загальна тривалість виплати компенсації становить не більше 6 місяців, за умови збереження гарантій зайнятості особи протягом періоду, що перевищує виплати у два рази. 

  1. Додаткові заходи по подоланню тривалого безробіття. 

Роботодавцю, що працевлаштовує особу, яка перебуває у статусі зареєстрованого безробітного понад 6 місяців, за направленням центру зайнятості строком не менше ніж на два роки, компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, але не більше подвійного розміру мінімального страхового внеску. Загальна тривалість виплати компенсації становить 12 місяців.

  1. Залежність підтримки безробітних від тривалості трудової діяльності.

Нові принципи призначення виплат заохочують до тривалого та легального працевлаштування, адже тривалість отримання допомоги по безробіттю варіюватиметься: від 180 календарних днів (при наявності страхового стажу до 3 років) до 360 календарних днів (при наявності страхового стажу понад 30 років). Застрахованим особам розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений для цієї категорії осіб:

до 3 років — 50%;

від 3 до 6 років — 55%;

від 6 до 12 років — 60%;

від 12 до 18 років — 65%;

від 18 до 24 років — 70%;

від 24 до 30 років — 75%;

понад 30 років — 80%.

Для особи, страховий стаж якої становить не менше 15 років і яка протягом 15 років, що передували місяцю надання статусу зареєстрованого безробітного, не отримувала допомогу по безробіттю, під час визначення розміру допомоги по безробіттю відсотки до середньої заробітної плати (доходу) збільшуються на 10 відсоткових пунктів.

  1. Осучаснення підходів щодо підходящої роботи. 

Підходящою для безробітного вважається робота, яка одночасно:

1) відповідає його освіті, професії, кваліфікації, а також набутому досвіду роботи. Під час пропонування підходящої роботи враховується тривалість роботи за професією (професії відповідної групи за наявності навичок), спеціальністю, кваліфікація, досвід, тривалість безробіття, а також потреба ринку праці;

2) враховує транспортну доступність, встановлену розпорядженням голови місцевої державної адміністрації або рішенням виконавчого органу відповідної ради. Підходящою вважається робота, якщо час та відстань проїзду до місця роботи (в один бік), де організоване щоденне транспортне сполучення, для безробітних, які працевлаштовуються на умовах: а) повного робочого часу — не перевищує півтори години та 60 кілометрів; б) неповного робочого часу — не перевищує однієї години та 40 кілометрів;

3) відповідає рівню заробітної плати залежно від тривалості безробіття. Під час підбору підходящої роботи враховується заробітна плата у розмірі:

— не нижче розміру заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) за останнім місцем роботи (служби), а для осіб, які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного, — протягом 90 календарних днів з дня надання статусу безробітного;

— 60% розміру заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) за останнім місцем роботи (служби) — для осіб, які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного з 91-го по 180-й календарний день;

— мінімальної заробітної плати для роботи на умовах повного робочого часу (дня) для осіб, які перебувають у статусі безробітного понад 180 календарних днів та деяких інших категорій громадян.

Закон № 2622-IX набрав чинності 29.10.2022 р., крім деяких положень, які набирають чинності через 3 і 6 місяців.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Державного центру зайнятості

 

 


Що необхідно врахувати при запровадженні дистанційної роботи?

Що необхідно врахувати при запровадженні дистанційної роботи?

У Держпраці надали роз’яснення.

Зокрема, новоприйняті працівники можуть працювати дистанційно після укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. Типову форму трудового договору про дистанційну роботу затверджує Мінекономіки.

У такому договорі вказують:

– найменування роботи, професії або посади працівника;

– трудові функції;

– терміни дії договору;

– умови оплати праці;

– тривалість робочого часу й відпочинку;

– порядок і терміни забезпечення обладнанням, програмно-технічними та іншими засобами та/або розмір, порядок і терміни виплати працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними засобів та інших відшкодувань витрат;

– порядок і терміни подання звітів про виконану роботу;

– способи комунікації між працівником і роботодавцем тощо.

Коли запроваджується тимчасовий дистанційний режим роботи для працівників, що вже працюють, то закон дозволяє зробити це за допомогою наказу (розпорядження).

Однак перевести працівника на дистанційну роботу можна лише за його згодою. Переведення з ініціативи роботодавця вважатиметься зміною істотних умов роботи, про що працівників попереджають. У період воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Східного міжрегіонального управління Держпраці

 

 


Чи потрібно продовжувати зберігати середній заробіток за мобілізованими працівниками?

Чи потрібно продовжувати зберігати середній заробіток за мобілізованими працівниками?

У Мінекономіки висловили свою позицію щодо цього питання.

Зокрема, із 19.07.2022 року набрав чинності Закон № 2352, яким внесено зміни до ст. 119 КЗпП в частині виключення норми щодо збереження роботодавцем середнього заробітку працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 2352 не визначено жодних особливостей застосування положень ч. 3 ст. 119 КЗпП, тож із дня набрання чинності Закону № 2352 за працівниками, призваними (прийнятими) на військову службу як до 19.07.2022 року, так і після цієї дати, передбачено обов’язок збереження лише місця роботи і посади.

Тому із 19.07.2022 року, на думку Мінекономіки, не вбачається правових підстав для продовження виплати роботодавцем середнього заробітної плати працівникам, які були прийняті (призвані) на військову службу до 19.07.2022 року.

Звертаємо увагу, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами, вони мають інформаційно-рекомендаційний характер.

 

Лист Мінекономіки від 26.07.2022 р. № 4711-06/52362-09 “Щодо збереження роботодавцем середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу”

 

 


Чи можна призупинити трудовий договір у місцевостях, де немає воєнних дій?

Чи можна призупинити трудовий договір у місцевостях, де немає воєнних дій?

У ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачена можливість призупинення дії трудового договору. 

Призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.

Однак дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.

Тобто, для призупинення дії трудового договору необхідна наявність двох умов: роботодавець не може забезпечити працівника роботою і працівник не може її виконувати.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Управління Держпраці у Вінницькій області

 

 


Як оформити відпустку без збереження заробітної плати для ВПО або тих працівників, які знаходяться за межами України?

Як оформити відпустку без збереження заробітної плати для ВПО або тих працівників, які знаходяться за межами України?

У Держпраці наголосили на основних правилах надання такої відпустки:

  1. Це новий вид відпустки, надання якої врегульовано ч. 4 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-ІХ, а не нормами Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР. На такий вид відпустки взагалі не поширюються норми Закону України «Про відпустки».

2.Відпустка надається працівнику, який:

– або виїхав за межі території України;

– або набув статусу внутрішньо переміщеної особи.

Щоб надати таку відпустку потрібні підтвердні документи.

  1. Відпустка надається в обов’язковому порядку, тобто роботодавець не може відмовити у наданні такої відпустки. Надається вона не примусово, а тільки «за заявою працівника».
  2. Максимальна тривалість такої відпустки обмежена – 90 календарних днів. Проте конкретну тривалість відпустки працівник визначає самостійно у заяві.

Можна за цією відпусткою звертатися декілька разів, але загальна тривалість відпусток (частин), яку працівник може вимагати надати відповідно до цієї норми не може перевищувати 90 днів протягом дії воєнного стану.

  1. Час перебування у такій відпустці не зараховують до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
  2. Страховий стаж. Як і з іншими видами неоплачуваних відпусток: немає сплати ЄСВ – немає стажу.
  3. Надати таку відпустку можна не раніше 19.07.2022 р.
  4. Достроково припинити цю відпустку можна у випадку, коли до закінчення 90 календарних днів або того періоду, на який працівник таку відпустку взяв (наприклад, на 50 календарних днів): припиниться воєнний стан; за бажанням працівника; працівник повернеться додому (не виконується умова про виїзд за кордон або в межах України втратить статус ВПО).
  5. Працівник може звільнитися під час перебування у такій відпустці.
  6. Підставою для надання відпустки є заява працівника.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Управління Держпраці у Сумській області

 

Підбірку підготувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

X