fbpx

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 26.09.2022 по 06.10.2022 р.

In: Дайджести новин законодавства і практики 06 Oct 2022 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з 26.09.2022 по 06.10.2022 р.

 

Змінено процедуру подання інформації про бенефіціарів

Змінено процедуру подання інформації про бенефіціарів

Верховна Рада України прийняла закон щодо спрощення порядку подання інформації про кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб. 

Документ спрощує подання відповідної інформації до ЄДР.

Зокрема, законом встановлено:

  1. можливість подання  інформації про кінцевих бенефіціарних власників (КБВ) юридичних осіб до ЄДР в електронній формі;
  2. копії документів, що подають для підтвердження особи КБВ в електронній формі, засвідчуються кваліфікованим електронним цифровим підписом;
  3. скасовано вимогу подавати щороку реєстратору інформацію про КБВ та структуру власності;
  4. не вимагається подання інформації про КБВ в т.ч. для: організацій роботодавців, їх об’єднань, адвокатських об’єднань, адвокатських бюро, публічних акціонерних товариств, акції яких допущені до торгів принаймні на одній фондовій біржі (регульованому ринку) з переліку іноземних фондових бірж (регульованих ринків), який формується в порядку визначеному КМУ, державні та комунальні підприємства, установи, організації, житлово-будівельні кооперативи, дачні (дачно-будівельні) кооперативи, садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства), об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників житлових будинків, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні об’єднання, відокремлені структурні підрозділи із статусом юридичної особи (крім відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації);
  5. методологію визначення юридичною особою КБВ.

Ці зміни наберуть чинності 29 грудня 2022 року.

 

Закон України від 06 вересня 2022 року № 2571-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення порядку подання інформації, необхідної для проведення фінансового моніторингу”

 


Бізнес зможе перераховувати валюту на рахунки своїх філій за кордоном

Бізнес зможе перераховувати валюту на рахунки своїх філій за кордоном

НБУ прийняв відповідну постанову.

Зокрема, підприємства отримали можливість переказувати кошти на рахунки своїх підрозділів та філій за кордоном за умови одночасного дотримання таких умов:

– у межах загальної суми коштів, що були переказані цією юридичною особою – резидентом протягом 2021 року для утримання його філій, представництв та інших відокремлених підрозділів без створення юридичної особи за кордоном, що підтверджується юридичною особою – резидентом документально. Протягом одного календарного місяця дозволяється переказувати не більше 1/4 частини від цієї суми;

– за рахунок власних (не куплених, не залучених у формі кредиту, позики) коштів в іноземній валюті юридичної особи – резидента;

– через один банк (за вибором юридичної особи – резидента). Зміну банку, що обслуговує ці операції, дозволяється проводити на підставі письмового звернення клієнта до банку, до якого переводиться на обслуговування клієнт;

– виключно з метою фінансування витрат на утримання його філій, представництв та інших відокремлених підрозділів без створення юридичної особи за кордоном (підтверджується кошторисом витрат).

Зміни діють з 01.10.2022 р.

 

Постанова Правління НБУ від 29 вересня 2022 року № 211 “Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18”

 


Встановлено перелік товарів, що ввозяться в Україну або переміщуються транзитом без сплати мита

Встановлено перелік товарів, що ввозяться в Україну або переміщуються транзитом без сплати мита

Уряд затвердив Перелік окремих товарів, ввезення яких на митну територію України та/або переміщення територією України транзитом здійснюється без надання митним органам забезпечення сплати митних платежів. До нього увійшли наступні товари:

  1. Товари, опис та коди згідно з УКТЗЕД яких визначені в пункті 20 частини першої статті 282, пункті 4-1 розділу XXI “Прикінцеві та перехідні положення” Митного кодексу України, пункті 32 підрозділу 2 та пункті 42 підрозділу 5 розділу XX Податкового кодексу України.
  2. Складові (матеріали, вузли, агрегати, устаткування та комплектувальні вироби), що ввозяться на митну територію України в митному режимі імпорту для використання у виробництві товарів оборонного призначення, визначених згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону “Про оборонні закупівлі”, якщо замовником таких товарів є державний замовник у сфері оборони, опис та коди згідно з УКТЗЕД яких визначені частиною восьмою статті 287 Митного кодексу України.
  3. Товари, визначені переліком товарів, під час ввезення яких на митну територію України надається відстрочення сплати митних платежів, згідно з додатком до постанови КМУ від 9 березня 2022 р. № 236.
  4. Товари, визначені переліком товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування ПДВ, затвердженим постановою КМ від 20 березня 2020 р. N 224.
  5. Товари, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних експрес-відправленнях.
  6. Товари, що класифікуються за кодами згідно з УКТЗЕД, перелік яких міститься в самій постанові.

Ця постанова набрала чинності з 1 жовтня 2022 р. та втрачає чинність через рік з дня припинення чи скасування воєнного стану, крім пунктів 5 (товари, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних експрес-відправленнях) та 6 переліку (товари, що класифікуються за кодами згідно з УКТЗЕД), які втрачають чинність з 1 лютого 2023 року.

 

Постанова КМУ від 27 вересня 2022 року № 1091 “Про затвердження переліку окремих товарів, ввезення яких на митну територію України та/або переміщення територією України транзитом здійснюється без надання митним органам забезпечення сплати митних платежів”

 


В Україні  діє заборона Р2Р переказів за кордон з гривневих платіжних карток

В Україні  діє заборона Р2Р переказів за кордон з гривневих платіжних карток

З 5 жовтня Національний банк повертає заборону на Р2Р-перекази з гривневих платіжних карток українських банків на картки іноземних банків. Відповідні зміни передбачені постановою Правління НБУ від 29 вересня 2022 року № 211.

У НБУ наголосили, що українці й надалі матимуть змогу переказувати кошти за кордон для оплати навчання (на рахунки навчальних закладів), лікування, транспортування хворих, витрат, пов’язаних зі смертю, а також для сплати аліментів.

Крім того, НБУ врахував запити громадян та дозволив із 1 жовтня переказувати кошти за кордон для оплати навчання на рахунок юридичної особи-нерезидента, яка відповідно до наданих навчальним закладом повноважень здійснює приймання коштів.

Також громадяни можуть переказувати кошти між гривневими платіжними картками українських банків, незалежно від країни фактичного перебування клієнта.

Зберігається дозвіл на Р2Р-перекази з валютних платіжних карток українських банків на картки іноземних банків у межах щомісячного ліміту в розмірі 100 тис. грн (в еквіваленті), який є спільним для цих операцій та для операцій, що належать до “quasi cash”.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Національного банку України

 


Що робити, коли працівник не виходить на зв’язок і не має можливості працювати дистанційно?

Що робити, коли працівник не виходить на зв’язок і не має можливості працювати дистанційно?

У Держпраці надали відповідні роз’яснення.

Зокрема, в період воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження зарплати без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону України “Про відпустки” (ч. 3 ст. 12 Закону № 2136-IX).

До того ж роботодавець у період воєнного стану за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження зарплати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів (ч. 4 ст. 12 Закону № 2136-IX).

Однак оформлення відпусток без збереження заробітної плати – право, а не обов’язок працівника. Тож відпустку без збереження зарплати надає роботодавець тільки після отримання від працівника заяви з проханням надати таку відпустку. Роботодавець має право відмовити у її наданні. Ініціатива завжди повинна йти від працівника, але остаточне рішення залишається за роботодавцем.

Якщо зв’язку із працівником немає і він не надав заяви про надання відпустки, то його відсутність на роботі обліковують як відсутність з інших причин, що не передбачає оплату праці.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Східного міжрегіонального управління Державної служби України

 

 

 

Підбірку підготувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X