fbpx

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 26.07.2021 по 02.08.2021 р.

In: Дайджести новин законодавства і практики 04 Aug 2021 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з 26.07.2021 по 02.08.2021 р.

 

У ДПС визначили перелік операції, які підлягають фінансовому моніторингуУ ДПС визначили перелік операції, які підлягають фінансовому моніторингу

Відповідно до п. п. 67 п. 1 ст. 1 Закону № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон № 361) фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, 

– порогові фінансові операції, 

– підозрілі фінансові операції (діяльність).

  1. Фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тис. грн. (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, – 55 тис. грн.) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тис. грн. на момент проведення фінансової операції (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, – 55 тис. грн), за наявності однієї або більше таких ознак:

– зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна із сторін – учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (в тому числі дипломатичне представництво, посольство, консульство такої іноземної держави), або однією із сторін – учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній державі (юрисдикції);

– фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім’ї та/або осіб, пов’язаних з політично значущими особами;

– фінансові операції із переказу коштів за кордон (в тому числі до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон);

– фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів) (п. 1 ст. 20 розділу ІІІ Закону № 361).

  1. Фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо суб’єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов’язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення (п. 1 ст. 21 розділу ІІІ Закону № 361).

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Дніпропетровській області

 


Термін дії пільги щодо сплати єдиного податку під час карантину завершивсяТермін дії пільги щодо сплати єдиного податку під час карантину завершився

Законом України від 4 грудня 2020 року № 1072 передбачені пільги для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи.

Так, платники єдиного податку першої групи тимчасово звільнялись від сплати єдиного податку за грудень 2020 року та січень – травень 2021 року (крім випадків порушення умов застосування першої групи платників єдиного податку) (п. 529 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Тобто, єдиний податок «спрощенці» першої групи могли не сплачувати за грудень 2020 року та з січня по травень (включно) 2021 року.

У травні закінчились пільги для платників єдиного податку першої групи. З червня 2021 року такі особи сплачують єдиний податок на загальних підставах.

Платники 1 групи повинні сплачувати єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця відповідно до п.295.1 ст.295 Податкового кодексу України.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Запорізькій області,

 

 


Безоплатно отримані товари/послуги включаються до доходу платника ЄПБезоплатно отримані товари/послуги включаються до доходу платника ЄП

У ДПС нагадали, що відповідно до чинного законодавства до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п.292.3 ст.292 ПКУ, безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Київській області 

 


Трудові відносини з неповнолітнім: основні нюансиТрудові відносини з неповнолітнім: основні нюанси

 У Держпраці наголосили на основних моментах оформлення відносин з неповнолітніми працівниками.

1 Вік працівника

Кодекс законів про працю (КЗпП) дозволяє працювати з 16 років. Водночас існує декілька винятків.

З 15 років можна працювати, якщо на це дав згоду один із батьків або особа, яка їх замінює.

Крім того, допускається оформлення 14-річних учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не шкодить здоров’ю і не заважає навчанню. Але виключно у вільний від навчання час, наприклад на канікулах, з дозволу одного з батьків або особи, яка їх замінює.

  1. Умови праці

Неповнолітні особи (від 14 до 18 років) у трудових правовідносинах мають ті самі права, що й повнолітні. Водночас вони користуються низкою суттєвих пільг щодо охорони праці, робочого часу, відпусток і деяких інших умов праці.

Максимальна тривалість робочого часу

Неповнолітні можуть працювати лише скорочений робочий час:

16–18 років – до 36 годин на тиждень

15–16 років – до 24 годин на тиждень

учні 14–15 років (під час канікул) – до 24 годин на тиждень

Якщо у вас працюють учні протягом навчального року, максимальна тривалість їхнього робочого часу удвічі менша:

16–18 років – до 18 годин на тиждень

15–16 років – до 12 годин на тиждень

14–15 років – до 12 годин на тиждень

Які види робіт заборонені для неповнолітніх

Підлітки не можуть працювати у небезпечних і шкідливих умовах, під землею, на теплових і атомних електростанціях, на нафто- і газовидобувних підприємствах та інших роботах із Переліку важких робіт і робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці. Їх не можна залучати до нічних (з 22:00 до 6:00), понаднормових робіт і робіт у вихідні дні.

Працівники до 18 років також не можуть переміщувати та підіймати речі вагою більше граничних норм. Крім того, вантажна робота обмежується за часом – не більше однієї третини робочого часу. Іншими словами, якщо працівник працює 7 годин на день, то вантажна робота не повинна тривати більше 2,3 години.

  1. Оформлення відносин

Трудовий договір із неповнолітнім працівником укладають лише у письмовій формі (!).

У потенційного неповнолітнього працівника не повинно бути медичних протипоказань. Тому він має пройти медичне обстеження і надати довідку.

Такий профогляд має стати щорічною традицією – допоки працівнику не виповниться 21 рік.

Крім того, не можна встановлювати випробувальний термін для неповнолітніх під час прийому на роботу.

  1. Нарахування зарплати

Неповнолітні хоча й працюють менше, проте зарплату отримують як дорослі при повній тривалості робочого часу.

За відрядної форми оплати (за обсягом виконаної роботи) також враховуються розцінки для дорослих працівників – з доплатою за різницю між тривалістю роботи.

Оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, відбувається пропорційно відпрацьованому часу або від виробітку. Підприємства можуть встановлювати учням доплати до заробітної плати.

  1. Відпустки

Працівники-підлітки мають щороку відпочивати не менше 31 календарного дня. Водночас можуть взяти відпустку в будь-який зручний для них час у повному обсязі без необхідності відпрацьовувати півроку безперервної роботи.

Учні й студенти також можуть брати додаткові оплачувані відпустки для складання іспитів, так само як інші працівники.

  1. Гарантії для працевлаштування неповнолітніх

Держава встановлює спеціальну квоту (5% працівників за попередній рік для організацій, що мають понад 20 працівників) для певних категорій працівників, включно з неповнолітніми:

– випускники загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів, які працевлаштовуються вперше;

– діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;

– особи, яким виповнилося 15 років і які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;

Ця квота є обов’язковою для роботодавців. У разі невиконання доведеться сплатити штраф за кожну необґрунтовану відмову в працевлаштуванні у двократному розмірі мінімальної заробітної плати.

Важливо! Перше робоче місце для працездатної молоді від 15 років має надаватися на термін не менше двох років.

  1. Звільнення

При розірванні трудового договору з ініціативи роботодавця необхідно обов’язково отримати згоду районної (міської) служби у справах дітей.

Якщо підприємство ліквідується чи скорочує штат або працівник не відповідає виконуваній роботі через недостатню кваліфікацію та стан здоров’я, звільнити підлітка дозволяється лише у виняткових випадках з обов’язковим його працевлаштуванням.

Водночас законодавство дозволяє розірвати трудовий договір на вимогу батьків, усиновителів і піклувальників неповнолітнього, а також держорганів – якщо така робота шкодить здоров’ю працівника або порушує його інтереси.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Державної служби України з питань праці

 


Чи може  роботодавець звільнити пенсіонера з роботи? Чи може  роботодавець звільнити пенсіонера з роботи? 

У Держпраці надали роз’яснення з цього питання.

Особа, яка досягла пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058), а також особа, якій до досягнення зазначеного пенсійного віку залишилося не більш як півтора року, визначається законодавством як громадяни похилого віку відповідно до ст. 10 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» (далі – Закон № 3721).

Пенсіонер – згідно зі ст. 1 Закону № 1058 – це особа, яка отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім’ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених законом.

Ст. 11 Закону № 3721 забороняється відмова у прийнятті на роботу і звільнення працівника за ініціативою власника або уповноваженого ним органу з мотивів досягнення пенсійного віку.

Посадових осіб, які порушують ці гарантії, притягують до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Ст. 2-1 КЗпП забороняє дискримінацію працівників за віком: «Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема, порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси ….віку…».

Також у КЗпП не передбачені особливості звільнення працівників, які досягли пенсійного віку.

Отже, КЗпП забороняє звільняти працівників саме з підстави досягнення ними пенсійного віку.

Утім, це правило не забороняє роботодавцю звільнити такого працівника за загальними підставами, передбаченими в КЗпП.

Якщо працівник, який досяг пенсійного віку, бажає й надалі працювати, роботодавець може його звільнити за власною ініціативою лише у випадках, передбачених ст. 40 «Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу»та 41 «Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов» КЗпП. В цих статтях міститься вичерпний перелік підстав, за якими з ініціативи роботодавця може бути звільнений працівник.

Відповідно до ч. 3 ст. 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Тому  зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників може бути самостійними причинами звільнення за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП.

Підставами звільнення такої категорії працівників можуть бути також, наприклад,  невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню цієї роботи; систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку,  прогул  тощо.

Звільнення працівника за будь-якими іншими підставами не дозволяється. Зазначені особи мають право працювати та мають право на пенсію, яка оформлюється Пенсійним фондом України.

Якщо працівник, який досяг пенсійного віку, або вже є пенсіонером, не бажає більше працювати, він може бути ініціатором припинення трудового договору. Припинення трудового договору з ініціативи працівника регулюється ст. 38 КЗпП.

Отже, досягнення пенсійного віку  не є підставою для звільнення працівника за ініціативою роботодавця.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ Держпраці в Одеській області 

 

Підбірку підгoтувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X