fbpx
[get_banners]

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 25.10.2023 по 02.11.2023

In: Дайджести новин законодавства і практики 03 Nov 2023 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з 25.10.2023 по 02.11.2023 р.

 

У якому випадку для бізнесу не будуть відключати електроенергію?

У якому випадку для бізнесу не будуть відключати електроенергію?

Кабмін відповідною постановою надав можливість суб’єктам господарювання отримати безперебійне постачання електроенергії під час блекаутів.

Документом визначено, що оператор системи розподілу зобов’язаний:

1) у разі застосування заходів з примусового обмеження електропостачання до споживачів не застосовувати такі заходи до непобутових споживачів, у загальному обсязі споживання електричної енергії яких у кожній розрахунковій годині обсяг придбаної імпортованої електричної енергії становить:

не менше 30% протягом травня – вересня та

50% протягом жовтня – квітня.

У разі коли обсяг придбаної імпортованої електричної енергії у відповідній розрахунковій годині менше визначених обсягів, оператором системи розподілу відновлюється застосування заходів з примусового обмеження електропостачання починаючи з часу виявлення такого факту і до завершення доби постачання.

2) надавати оператору системи передачі інформацію про наявність споживачів, яким здійснюватиметься постачання імпортованої електричної енергії, та про обсяг споживання такими споживачами імпортованої електроенергії;

3) за запитом електропостачальника протягом трьох днів подавати перелік споживачів, які мають автоматизовану систему комерційного обліку електричної енергії, що забезпечує можливість отримання даних комерційного обліку електричної енергії в реальному часі, та стосовно яких наявна технічна можливість систем розподілу не застосовувати заходи з примусового обмеження електропостачання;

4) у разі отримання від електропостачальника повідомлення про наявність заборгованості у споживачів імпортованої електричної енергії з її оплати протягом двох днів, що настають за днем отримання такого повідомлення, відновити до таких споживачів застосування заходів з примусового обмеження електропостачання;

5) вживати заходів до пріоритетного відновлення розподілу електричної енергії споживачам, що споживають імпортовану електричну енергію, після застосування спеціальних графіків аварійних відключень, спрацювання спеціальної автоматики відключення навантаження або пристроїв автоматичного частотного розвантаження.

 

Постанова КМУ від 27 жовтня 2023 р. № 1127 “Про затвердження Положення про особливості імпорту електричної енергії в умовах правового режиму воєнного стану в Україні”

 


Посередники з працевлаштування за кордоном діятимуть на підставі декларації

Посередники з працевлаштування за кордоном діятимуть на підставі декларації

 27.10.2023 р. КМУ прийняв постанову, якою визначено процедуру подання декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном.

Зокрема, з 14.10.2023 р. набув чинності Закон 2982-IX, яким встановлено, що суб’єкт господарювання має право надавати послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном після його включення до переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, та в межах укладених зовнішньоекономічних договорів. Включення до такого переліку здійснюється на підставі поданої до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Для початку провадження діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном та включення до переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, такий суб’єкт господарювання має:

1) бути зареєстрованим у встановленому законодавством порядку за видом економічної діяльності з посередництва у працевлаштуванні;

2) мати укладений з іноземним роботодавцем зовнішньоекономічний договір (контракт) про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні, пошуку та добору працівників та реєстраційні документи іноземного суб’єкта господарювання – роботодавця у державі місцезнаходження;

3) мати зареєстроване місце провадження господарської діяльності;

4) подати декларацію про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном.

Декларація подається особисто заявником або його уповноваженою особою до Мінекономіки за формою згідно з додатком до постанови у:

– паперовій формі поштовим відправленням з описом вкладення або через центр надання адміністративних послуг, або

– електронній формі через відповідні інформаційно-комунікаційні системи (Портал електронних сервісів Мінекономіки, Єдиний державний вебпортал електронних послуг (у разі технічної можливості) .

Адміністративні послуги з включення та виключення суб’єкта господарювання з переліку надаються безкоштовно.

 

Постанова КМУ від 27 жовтня 2023 р. № 1118 “Деякі питання провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном”

 


Якими документами можна підтвердити особу на період оформлення нового паспорту?

Якими документами можна підтвердити особу на період оформлення нового паспорту?

У Державній міграційній службі України розповіли, що поки оформляється паспорт громадянина України, для посвідчення особи можна використовувати наступні документи:

– закордонний паспорт (у випадку втрати ID-картки або паспортної книжечки); 

– водійське посвідчення;

– цифрові документи в мобільному застосунку “Дія”, адже вони мають таку ж юридичну силу, як їх паперовий чи пластиковий аналог;

– “єДокумент” – це тимчасовий документ для посвідчення особи у період воєнного стану, він створюється автоматично на підставі даних із BankID або даних біометричного документа.

Оформити паспортні документи можна у будь-якому підрозділі Державної міграційної служби України в порядку “живої черги”. Також можна скористатись сервісом “Електронна черга” та зареєструватись на зручний час.

 

За матеріалами Урядового порталу

 


В Україні розпочали реєстрацію спеціального майнового права на майбутні об'єкти нерухомості

В Україні розпочали реєстрацію спеціального майнового права на майбутні об’єкти нерухомості

15 червня Верховна Рада ухвалила Закон «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому”, який має на меті захистити майбутніх інвесторів від неблагонадійних забудовників.

У Державному реєстрі речових прав вперше зареєстровано спеціальне майнове право на майбутні об’єкти нерухомості. 

Спеціальне майнове право – це різновид майнового права, яке полягає у володінні і розпорядженні об’єктом незавершеного будівництва, майбутнім об’єктом нерухомості.

Відтепер, перед тим, як зареєструвати таке право забудовник має створити низку визначених документів у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ), серед яких – заява про державну реєстрацію спеціального майнового права. Заява отримується державним реєстратором в електронній формі шляхом взаємодії між ЄДЕССБ та Державним реєстром речових прав. Також забудовник має оприлюднити детальну інформацію про об’єкт будівництва та дані про себе.

Реєстрація спеціального майнового права є обов’язковою для тих, хто має намір продавати майбутні квартири, гаражні бокси, інші житлові та нежитлові приміщення або паркомісця.

Наразі вже зареєстровано такі права на 3 об’єкти будівництва.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Мінвідновлення

 


Скільки часу податкова має право розглядати звернення громадян?

Скільки часу податкова має право розглядати звернення громадян?

За загальним правилом згідно з ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» (далі – Закон) звернення розглядаються і вирішуються у термін:

– не більше одного місяця від дня їх надходження, 

– ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. 

Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого ст. 20 Закону терміну.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Порядок розгляду звернень громадян Державною податковою службою України встановлено наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2020 № 297 (далі – Порядок).

Звернення розглядаються та вирішуються у строк не більше ніж один місяць від дня їх надходження, враховуючи вихідні, святкові й неробочі дні, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, невідкладно, але не пізніше ніж 15 днів від дня їх реєстрації (п. 2 розд. ІV Порядку).

Загальний строк вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 календарних днів (п. 4 розд. ІV Порядку).

Звернення, що підлягає поверненню відповідно до ст. 5 Закону, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через 10 днів, від дня надходження до органу ДПС (п. 6 розд. ІV Порядку).

Згідно з п. 7 розд. ІV Порядку якщо питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції органів ДПС, відповідно до ст. 7 Закону № 393, таке звернення в строк не більше ніж п’ять днів, з дня надходження до органу ДПС звернення, пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється заявникові. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом ДПС, воно в той самий строк повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями.

Анонімні звернення, у яких порушені питання не належать до повноважень органів ДПС, не пересилаються відповідному органу чи посадовій особі, а після здійснення реєстрації в системі електронного документообігу передаються на архівне зберігання підрозділом з роботи зі зверненнями громадян.

Повідомлення про прийняття рішення про припинення розгляду звернення відповідно до ст. 8 Закону надсилається у строк, визначений ст. 20 Закону (п. 8 розд. ІV Порядку).

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Дніпропетровській області

 


Чи буде дійсним КЕП  при зміні податкової адреси платника податків?

Чи буде дійсним КЕП  при зміні податкової адреси платника податків?

Відповідно до п. 45.1 Податкового кодексу (далі – ПК) платник податків – фізособа зобов’язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків – фізособи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.  Платник податків – фізособа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.  

Податковою адресою платника податків – електронного резидента (е-резидента) визнається електронна адреса, зазначена такою особою у заяві про набуття статусу електронного резидента (е-резидента).  

Пунктом 45.2 ПК визначено, що податковою адресою юрособи (відокремленого підрозділу юрособи) є місцезнаходження такої юрособи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.  Податковою адресою підприємства, переданого у довірче управління, є місцезнаходження довірчого власника.  

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 23 Закону від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» кваліфіковані сертифікати відкритих ключів обов’язково повинні містити місцезнаходження юрособи, якій видано кваліфікований сертифікат відкритого ключа.  

Підпунктом 4.2.6.1 пп. 4.2.6 п. 4.2 розд. 4 Регламенту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України встановлено, що скасування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа – це зупинення чинності сертифіката відкритого ключа.  Кваліфікований сертифікат відкритого ключа вважається скасованим з моменту зміни Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа на скасований.  

Користувач зобов’язаний невідкладно звернутися до Надавача за скасуванням кваліфікованого сертифіката відкритого ключа у разі, зокрема, зміни відомостей, зазначених у кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.  

Оскільки кваліфіковані сертифікати відкритих ключів містять місцезнаходження тільки юридичних осіб, то у разі зміни:  

податкової адреси (місця проживання) фізособи – кваліфікований сертифікат відкритого ключа скасовувати не потрібно;  

податкової адреси (місцезнаходження) юрособи – кваліфікований сертифікат відкритого ключа необхідно скасувати та отримати новий.  

З метою скасування кваліфікованого сертифіката користувачу необхідно подати до представництва Надавача заяву на зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа. При цьому подаються необхідні документи на отримання електронних довірчих послуг щодо формування нового кваліфікованого сертифіката відкритого ключа. 

 

За матеріалами ЗІР, категорія 301.01 

 


Що є місцем провадження господарської діяльності платника ЄП у разі здійснення діяльності за межами України?

Що є місцем провадження господарської діяльності платника ЄП у разі здійснення діяльності за межами України?

У ДПС пояснили, яка інформація зазначається у полі 6 «Місце провадження господарської діяльності» заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, СГ (ФОП) – платником ЄП, який планує здійснювати зовнішньоекономічну діяльність за межами території України.

Відповідно до пп. 298.1.1 Податкового кодексу (далі – ПК) для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання (далі – СГ) подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява).  Форма Заяви затверджена наказом Мінфіну від 16.07.2019 № 308.  

У Заяві зазначаються обов’язкові відомості, зокрема, місце провадження господарської діяльності (п. 298.3 ПК).  

Водночас відповідно до п. 298.5 ПК у разі зміни податкової адреси СГ, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни.  У разі зміни податкової адреси СГ, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ПК).  

Відповідно до п. 299.7 ПК інформація щодо місця провадження господарської діяльності вноситься до реєстру платників єдиного податку.  

Отже, СГ – платник єдиного податку, який планує здійснювати зовнішньоекономічну діяльність повинен у строки, встановлені ПК, подати Заяву з позначкою «Внесення змін».  При цьому у полі 6 «Місце провадження господарської діяльності», в якому повинна зазначатися інформація, зокрема щодо області, району, населеного пункту, вулиці, номеру будинку/офісу/квартири, індексу, така особа заповнює тільки графу «Область, район, населений пункт», в якій зазначається: «Виконання робіт чи надання послуг за межами України (експорт)» та/або «Поставка товарів за межами території України (експорт)». Інші графи поля 6 Заяви не заповнюються.  

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Харківській області

 


Яка відповідальність за неповідомлення про статус підприємця при відкритті рахунку/електронного гаманця?

Яка відповідальність за неповідомлення про статус підприємця при відкритті рахунку/електронного гаманця?

У ДПС розповіли, чи застосовується під час воєнного стану відповідальність за неповідомлення ФОП та особами, що провадять незалежну професійну діяльність, про свій статус банку або іншій фінансовій установі, емітенту електронних грошей при відкритті рахунку/електронного гаманця.

Так, п. 69.1 ст. 69 ПКУ встановлено, що банки, інші фінансові установи, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей відкривають відповідні рахунки / електронні гаманці, передбачені законодавством України, зокрема, платникам податків – фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, за умови взяття їх на облік в контролюючих органах.

Відповідно до п. 69.7 ст. 69 ПКУ ФОП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані повідомляти про свій статус банки, інші фінансові установи, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, в яких такі особи відкривають рахунки / електронні гаманці.

Згідно з п. 118.3 ст. 118 ПКУ неповідомлення такими особами про свій статус банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг / емітенту електронних грошей при відкритті рахунку / електронного гаманця, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 680 грн за кожний випадок неповідомлення.

Наразі чинним законодавством України дію п. 118.3 ст. 118 ПКУ на період дії воєнного стану в Україні не призупинено.

Отже, за таке порушення застосовуються штрафні санкції.

 

За матеріалами ЗІР категорія 116.12 

 


У якому розмірі податківці можуть штрафувати у випадку встановлення неоформлених трудових відносин?

У якому розмірі податківці можуть штрафувати у випадку встановлення неоформлених трудових відносин?

У випадку виявлення під час проведення документальної та/або фактичної перевірок правопорушень законодавства про працю, посадові особи контролюючого органу, які проводили перевірку, фіксують факт такого порушення, який оформлюється актом перевірки. Копія акта направляється до органів Державної служби України з питань праці для вжиття заходів відповідно до вимог чинного законодавства.

Водночас, якщо під час перевірки виявлено факти ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податковим агентом податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, до нього застосовується штраф в розмірі 10% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 -1.1 ст. 125-1 ПК).

Ті самі дії, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125-1.2 ст. 125-1 ПК), якщо такі умисні дії вчинені повторно протягом 1095 календарних днів – у розмірі 50% (п. 125-1.3 ст. 125-1 ПК), а якщо вони вчинені втретє та більше протягом 1095 днів – 75% (п. 125-1.4 ст. 125-1 ПК).

Крім цього, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень (абзацам перший-четвертий п. 119.1 ст. 119 ПК).

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2040 гривень.

Крім того, ст. 163-4 КУпАП визначено, що неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, – тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від 2 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 – 51 грн).

Такі ж дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51- 85 грн).

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС в Івано-Франківській області

 

Підбірку підготувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

X