Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 25.08.2021 по 30.08.2021 р.
За що можуть оштрафувати податківці під час карантину?
У ДПС нагадали, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
- порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
- відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
- порушення вимог законодавства в частині:
- обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
- цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
- здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;
- порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Також з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
У разі погашення податкового зобов’язання протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину у зв’язку із порушенням строків сплати податкових зобов’язань, визначених статтею 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), штрафні санкції згідно вимог статті 124 ПКУ не застосовуються.
Тобто, якщо строк сплати узгодженої суми грошового зобов’язання припадає на зазначений період, і цей строк порушено, то сплата зазначеної суми платником податку відбувається без застосування зазначених штрафних санкцій.
Проте таке звільнення не поширюється на випадки порушення строків сплати узгодженої суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Особливості застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановлені п. 52 1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у м. Києві
До витрат ФОПа на загальній системі не включаються кошти, витрачені у відрядженні
У ДПС надали роз’яснення з цього питання.
Зокрема, об’єктом оподаткування ФОПа на загальній системі є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю ФОП.
Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування. Однак, даний перелік не містить витрат, які понесені ФОП на загальній системі оподаткування у зв’язку з особистим відрядженням.
Таким чином, ФОП на загальній системі оподаткування не має право включати до складу витрат суму коштів, витрачених ним під час особистого перебування у відрядженні, оскільки дані витрати не містяться в переліку витрат визначених п. 177.4 ст. 177 ПКУ.
Як контролюючі органи формують графік перевірок?
У ДРС нагадали про основні моменти формування плану-графіку перевірок суб’єктів господарювання.
Так, до компетенції органів державного нагляду (контролю) належить визначення до 1 грудня поточного року, кого та як часто вони будуть перевіряти наступного року.
Періодичність перевірок залежить від того, як високо контролюючі органи оцінили ступінь ризику від провадження вами господарської діяльності. Ступінь ризику – високий, середній або незначний – оцінюється за критеріями, які розробляють контролери та затверджує Уряд.
На сайті ДРС розміщена інформація для підприємців про затверджені Урядом критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб’єктів господарювання, у 71 сфері державного нагляду (контролю).
Щоб отримати офіційну консультацію щодо підстав віднесення до одного із ступенів ризику та включення до Плану перевірок, необхідно звертатися безпосередньо до органу державного нагляду (контролю).
Консультації органів державного нагляду (контролю) можуть бути загальними (стосуватися невизначеного кола суб’єктів господарювання) або індивідуальними (стосуватися конкретного суб’єкта господарювання). Загальні консультації оприлюднюються в офіційному виданні та на офіційному веб-сайті органу державного нагляду (контролю). Індивідуальні консультації надаються (надсилаються) суб’єктам господарювання протягом п’ятнадцяти календарних днів після отримання запиту.
Суб’єкт господарювання може посилатися на загальні та адресовані йому індивідуальні консультації органів державного нагляду (контролю) під час доведення правомірності своєї поведінки у відносинах із цими органами, іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також під час судового розгляду.
Крім того, суб’єкт господарювання не може бути притягнутий до відповідальності, якщо він діяв відповідно до консультації органу державного нагляду (контролю), зокрема на підставі того, що індивідуальна або загальна консультація, у тому числі податкова, була змінена або скасована.
За матеріалами офіційного вебсайту ДРС України
Перенесення робочих днів у 2022 році: визначено дати
26 серпня Уряд ухвалив розпорядження про перенесення робочих днів у 2022 році з метою створення сприятливих умов для раціонального використання робочого часу та відзначення святкових днів.
Керівники підприємств, установ та організацій, у яких встановлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями в суботу та неділю, зможуть перенести робочі дні з:
понеділка 7 березня на суботу 12 березня;
понеділка 27 червня на суботу 2 липня.
Спеціальний режим роботи банків і їхніх установ у ці дні визначатиме Національний банк України.
Це розпорядження має рекомендаційний, а не обов’язковий характер.
За матеріалами Урядового порталу
Як сплатити штраф за порушення трудового законодавства у меншому розмірі?
У Держпраці розповіли про основні правила застосування фінансової відповідальності до роботодавців за порушення законодавства з питань праці.
Зокрема, роботодавцю, який порушив вимоги трудового законодавства, надається один місяць з дня прийняття постанови про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про працю для добровільного її виконання.
Відповідно до законодавства роботодавець має право сплатити 50% розміру штрафу протягом десяти банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про працю. У такому випадку постанова вважається виконаною.
Зараз все більше роботодавців користуються можливістю добровільно сплатити фінансові санкції у зниженому розмірі. Так, у липні 2021 року фахівці Управління Держпраці у Черкаській області перевірили 9 продовольчих магазинів у м. Умань, що належать фізичній особі – підприємцю. Інспектори виявили порушення законодавства про працю з питань працевлаштування працівників. За результатами інспекційного відвідування внесено припис про усунення виявлених порушень. На роботодавця також накладено фінансові санкції у сумі 420 тис. грн.
ФОП отримав докладні роз’яснення фахівців Управління Держпраці і скористався можливістю сплатити лише половину розміру штрафу у десятиденний термін з моменту вручення постанови про накладення штрафу.
За матеріалами офіційного вебсайту управління Держпраці у Черкаській області
Працівників не можна зобов’язати вакцинуватися
У Мінекономіки надали відповідні роз’яснення.
Відповідно до статті 284 ЦКУ надання медичної допомоги фізичній особі, яка досягла чотирнадцяти років, провадиться за її згодою. Повнолітня дієздатна фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій і може керувати ними, має право відмовитися від лікування.
Статтею 43 Основ законодавства про охорону здоров’я України визначено, що для застосування методів діагностики, профілактики та лікування необхідна згода інформованого відповідно до статті 39 Основ пацієнта.
Частиною шостою статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» також передбачено, що повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об’єктивної інформації про щеплення, наслідки відмови від них та можливі поствакцинальні ускладнення.
Крім того, у пункті 3 своєї Резолюції 2361 (2021) Парламентська асамблея Ради Європи закликає та рекомендує інформувати громадян про те, що вакцинація не є обов’язковою і що ніхто не може зазнавати політичного, соціального чи іншого тиску для проходження вакцинації, а також забезпечити, щоб ніхто не піддавався дискримінації за те, що не пройшов вакцинацію.
За матеріалами офіційного вебсайту Мінекономіки
Змінився директор: що робити з договором?
При розгляді справи суд пояснив, що у випадку, коли сторони погодили підставу для розірвання договору зміну директора підприємства-орендаря, то такий договір підлягає розірванню.
У цій справі позивач (орендодавець) звернувся до суду з вимогою розірвати договір оренди земельної ділянки.
Не маючи бажання продовжувати договірні відносини у зв’язку із зміною керівника підприємства-орендаря, 19 вересня 2018 року він звернувся до відповідача із заявою про розірвання договору оренди та додаткової угоди, проте ця заява залишилась без відповіді.
Верховний Суд зазначив, що згідно з пункту 8.3 договору оренди земельної ділянки, укладеного між позивачем і відповідачем, договір може бути припинений достроково за взаємною згодою сторін або на вимогу однієї із сторін у випадках, передбачених законодавством України та цим договором, а в пункті 8.6. договору сторони погодили, що зміна директора підприємства-орендаря є підставою для розірвання цього договору.
Тобто наведеними умовами договору передбачена можливість його розірвання на вимогу однієї із сторін та визначенні підстави для такого розірвання, без необхідності встановлення будь-яких інших передумов, зокрема істотного порушення договору. Положення пунктів 8.3., 8.6. договору були погоджені сторонами на власний розсуд, не суперечать загальним засадам цивільного законодавства, не змінені та не визнані недійсними, а тому є обов’язковими для виконання сторонами правочину.
Суди попередніх інстанцій, встановивши, що змінився керівник підприємства-орендаря, і ця обставина передбачена умовами договору оренди, як підстава для його розірвання, при цьому орендодавець наполягає на розірванні договору, а орендар ухиляється від такого розірвання, дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.
Постанова КЦС ВС від 16 червня 2021 року у справі № 375/278/20
Чи можна виконання небезпечних робіт врегулювати договором ЦПХ?
При розгляді справи суд наголосив, що неприпустимо оформляти договори цивільно-правового характеру на виконання небезпечних робіт з особами, які не мають відповідних знань, досвіду та, у визначених законом випадках, допуску (дозволу), а також робіт, які мають постійний характер виконання.
У цій справі ТОВ звернулося з позовом до суду з вимогою визнати протиправною та скасувати постанову інспектора Держпраці. Позивач вважав висновки інспектора за результатами перевірки незаконними, а оскаржувану постанову такою, що не відповідає закону та порушує права і законні інтереси позивача, покладаючи на нього неправомірні та надмірні зобов’язання зі сплати штрафу.
Верховний Суд пояснив, що за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик. Отже, за наявності ознак, притаманних саме трудовим відносинам, укладається трудовий договір, за наявності ж ознак, притаманних цивільно-правовим відносинам, укладається цивільно-правовий договір.
При цьому, неприпустимо оформляти договори цивільно-правового характеру на виконання небезпечних робіт з особами, які не мають відповідних знань, досвіду та, у визначених законом випадках, допуску (дозволу), а також робіт, які мають постійний характер виконання.
Відповідно до ст. 21 Закону “Про охорону праці”, дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки повинен одержати саме роботодавець.
Пунктом 21 Порядку № 1107 визначено, що виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені в додатку 6 здійснюється роботодавцем на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.
Позивач мав дозвіл на виконання обстеження, ремонт та чищення димарів, повітропроводів, що виданий Територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України в Сумській області, а робітники таких дозволів не мають. Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскільки подає декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства та отримує дозвіл на виконання конкретних видів робіт фізична особа-підприємець (роботодавець), то роботи підвищеної небезпеки, визначені таким дозволом, можуть виконуватись виключно працівниками такого роботодавця, а не особами, що надають послуги за цивільно-правовими договорами, за умови відсутності у них дозволів на виконання таких робіт.
Отже, до виконання робіт із обстеження, ремонту та чищення димарів, повітропроводів у даному випадку могли бути допущені виключно наймані працівники позивача, а не особи, з якими останнім укладено цивільно-правові договори щодо надання певних послуг.
Постанова КАС ВС від 19 серпня 2021 року у справі № 804/3049/17
Підбірку підгoтувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
