fbpx

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 25.08.2020 по 31.08.2020 р.

In: Дайджести новин законодавства і практики 31 Aug 2020 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з 25.08.2020 по 31.08.2020 р.

 

З 1 вересня мінімальна зарплата становить 5000 грн.

Такі зміни встановлюються з набранням чинності Законом про внесення змін до Закону “Про Державний бюджет України на 2020 рік” (проєкт № 3963).

Таким чином, з 1 вересня мінімальна зарплата становить:

– у місячному розмірі із 4723 грн до 5000 грн;

– у погодинному розмірі із 28,31 грн до 29.20 грн.

Натомість розмір прожиткового мінімуму залишається незмінним. 

Підвищення розміру мінімальної зарплати вплине також на інші показники.

Так, з 1 вересня 2020 року ЄСВ складає 1100 грн на місяць (3300 грн за квартал). Наприклад, за працівника, який отримує мінімальну зарплату, роботодавець має сплатити:

Ставка 5000 грн (із них ПДФО 18% (900 грн) та військовий збір 1,5% (75 грн)) + ЄСВ (1100 грн) = 6100 грн/місяць.

З них «на руки» співробітник отримає 4 025 грн, оскільки ПДФО і ВС утримуються з його ставки, а роботодавець вносить ЄСВ.

Загальна сума сплачених податків складе 2 075 грн/місяць.

Відповідно зазнають змін суми  мінімального та максимального розмірів лікарняних і декретних.

Також зростуть штрафи за порушення законодавства про працю.

Зокрема, юридичні та фізичні особи – підприємці, котрі використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі вчинення порушень законодавства про працю, які передбачені ч. 2 ст. 265 КЗпП. Розмір таких штрафів визначають кратно розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення. Тому під час застосування штрафу із 1 вересня 2020 року за порушення законодавства про працю братимуть до уваги розмір мінімальної зарплати 5000 грн.

При цьому,  до кінця 2020 року залишаються незмінними такі показники:

– сума податкової соцпільги, а також граничний розмір доходу, який надає право на неї;

– неоподатковувані суми добових витрат;

– неоподатковуваний розмір подарунків;

– податок на нерухоме майно;

– єдиний податок для платників 1 та 2 груп ;

– плата за адмінпослуги й держмито.

 

Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” №3963 від 06.08.2020 року

 


Чи накладається адмінштраф за несвоєчасну сплату ЄСВ під час карантину?Чи накладається адмінштраф за несвоєчасну сплату ЄСВ під час карантину?

З цього питання ДПС надала роз’яснення.

Так, відповідно до ст. 26 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», посадові особи платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування несуть адміністративну відповідальність за: 

  • порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску; 
  • неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску.

За порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності по єдиному внеску до посадових осіб підприємств, установ застосовується відповідальність відповідно до ст. 165  Кодексу України про адміністративні правопорушення. 

Згідно з ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», тимчасово штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою ст. 25 цього Закону   не застосовуються за наступні порушення, вчинені щодо періодів з 01 по 31 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України: 

  • несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску; 
  • неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів); 
  • несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, до контролюючих органів. 

Крім того, протягом періодів з 01 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Враховуючи викладене, до платників єдиного внеску на період дії карантину не застосовуються штрафні санкції та не нараховується пеня за неповну сплату або несвоєчасну сплату сум єдиного внеску і несвоєчасне подання звітності, проте відсутня норма щодо звільнення від адміністративної відповідальності за зазначені порушення.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ДПС (ЗІР”, підкатегорія 201.09)

 


Аграрії зможуть зареєструватися у Державному аграрному реєстрі вже у вересніАграрії зможуть зареєструватися у Державному аграрному реєстрі вже у вересні

З 2 вересня розпочинається активна фаза другого пілотного впровадження Державного аграрного реєстру (ДАР).

ДАР – це автоматизована електронна система, доступна для усіх виробників сільськогосподарської продукції незалежно від форми господарювання. У майбутньому зареєстровані користувачі ДАР отримають можливість подавати онлайн заявки на участь в державних і регіональних програмах державної підтримки сільського господарства, що дозволить Уряду більш ефективно планувати та спрямовувати програми підтримки сільгоспвировиробників.

До процесу реєстрації аграріїв у ДАР залучаються об’єднані територіальні громади (ОТГ). Загалом пілотний проект охопить 53 ОТГ у всіх областях України.

Працівники обраних ОТГ консультуватимуть фермерів з питань роботи реєстру, допомагатимуть реєструватися тим аграріям, які не мають комп’ютера або доступу до мережі Інтернет. 

Зареєструватися у ДАР онлайн вже зараз може будь-який український фермер. Особлива увага під час пілотного впровадження приділятиметься процесу опрацювання заявок на виправлення помилок щодо земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Пілотне впровадження відбуватиметься у дві черги, кожна з яких триватиме 4 тижні.

Перша черга розпочинається 2 вересня 2020 року в 17 ОТГ на території Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Харківської і Херсонської областей і триватиме до 30 вересня.

Друга черга розпочинається 16 вересня 2020 року в 36 ОТГ на території Вінницької, Волинської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької та Чернігівської областей, і триватиме до 14 жовтня.

Зареєструватися у Державному аграрному реєстрі онлайн можна за посиланням: www.ar.gov.ua

Покрокова інструкція для реєстрації доступна у відео: https://www.ar.gov.ua/using

 

За матеріалами офіційного вебсайту Мінекономіки

 


Як оформити трудові відносини з працівниками під час карантину?Як оформити трудові відносини з працівниками під час карантину?

У Держпраці у Вінницькій області наголосили, що з метою реалізації заходів, передбачених законодавством у разі встановлення карантину, роботодавці зобов’язані вжити всіх можливих заходів.

Серед таких заходів:

  • надання працівникам щорічних основних та додаткових відпусток, інших оплачуваних відпусток, передбачених законодавством;
  • надання відпусток без збереження заробітної плати за заявою працівників;
  • встановлення працівникам неповного робочого часу;
  • запровадження роботи змінами;
  • тимчасове запровадження дистанційної роботи;
  • введення простою;
  • продовження роботи за умови застосування засобів індивідуального та колективного захисту.

1. Надання працівникам щорічних основних та додаткових відпусток, інших оплачуваних відпусток, передбачених законодавством:

Чинне законодавство не забороняє надання працівнику щорічної відпустки за угодою сторін під час карантину на весь час або частково.

У разі наявності у працівника невикористаних днів щорічної відпустки, за його бажанням (на підставі особистої заяви) та за згодою роботодавця може бути надана щорічна основна або додаткова відпустка, а також інші оплачувані відпустки, передбачені законодавством (відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, додаткова відпустка окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності тощо).                       

2. Надання відпусток без збереження заробітної плати:

  Неприпустимим є примусове відправлення працівників у відпустку без збереження заробітної плати. 

Відправити всіх працівників у відпустки  за власною ініціативою роботодавець не може, оскільки це є порушенням трудового законодавства. За це передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.  Відповідальність – адміністративна – до 1700 грн (ст. 41 КпАП),  кримінальна – визначена ст. 172 ККУ.                     

Така відпустка може бути надана працівнику на підставі написаної ним заяви враховуючи ст.84 КЗпП.  Якщо працівник бере відпустку без збереження заробітної плати під час карантину, в заяві слід зазначити “у зв’язку із запровадженням карантину”, а також зробити посилання на постанову КМУ, за якою вводиться карантин. Відпустку без збереження заробітної плати має подати роботодавцю як працівник, у якого є діти до 14 років, так і працівник, який не має дітей відповідного віку. Працівники, які мають мають дітей до 14 років, також надають копію свідоцтва про народження дитини. Звертаємо увагу на те, що  період карантину може бути продовжено. У цьому випадку така відпустка може бути продовжена та надаватися стільки разів, скільки буде провадитись такий режим.

3. Встановлення працівникам неповного робочого часу:

Статтею 56 КЗпП України передбачено, що за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. 

На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. 

Запровадження неповного робочого часу відповідно до статті 32 КЗпП України є зміною істотних умов праці, відповідно його запровадження потребує завчасного попередження працівників не менше ніж за два місяці. Якщо ж неповний робочий час встановлюється за бажанням працівника, то попередження працівника за два місяці не вимагається, і неповний робочий час може бути запроваджений з будь-якого моменту.

У разі написання працівником заяви про встановлення йому неповного робочого часу, він має зазначити наступне:

  • Вид неповного робочого часу (неповний робочий день чи неповний робочий тиждень)
  • Режим роботи під час неповного робочого часу (час початку та закінчення роботи)
  • Період, на який встановлюється неповний робочий час тощо.

4.  Запровадження роботи змінами

Також за бажанням працівників та за можливості виробничих процесів і згодою роботодавця може бути запроваджена робота змінами, яка відрізняється від звичайного режиму роботи. 

Як і у попередньому випадку, оплата проводиться за фактично виконану роботу (відпрацьований час).        

5. Тимчасове запровадження дистанційної роботи:

Одним із заходів є  переведення працівників на роботу в дистанційному режимі. Оплата праці при такому режимі залишається на рівні з оплатою праці яка нараховувалась працівнику до запровадження дистанційного режиму роботи. Трудова дисципліна регулюється правилами внутрішнього трудового розпорядку. При цьому роботодавець  повинен  внести зміни до правил  внутрішнього трудового розпорядку щодо дистанційної форми роботи.    

6. Введення простою:

У разі, якщо неможлива реалізація вище запропонованих рішень, роботодавець може запровадити простій. 

Простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Запровадження простою не вимагає згоди працівника.

7. Продовження роботи за умови застосування засобів індивідуального та колективного захисту:

У  випадку, якщо всі перераховані варіанти вирішення проблеми організації роботи під час карантину не підходять, роботодавець має право продовження роботи із забезпеченням засобів індивідуального та колективного захисту, безоплатно забезпечити працівників  засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними, антисептичними та дезінфікуючими засобами.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Держпраці у Вінницькій області

 


Як відновити втрати від інфляції за договірними зобов’язаннями?Як відновити втрати від інфляції за договірними зобов’язаннями?

Пр розгляді справи суд вказав, що сторони можуть визначити в грошовому зобов’язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

Втрати від інфляції відновлюються шляхом застосування еквівалента валюти та перерахунку суми з урахуванням курсу долара.

Спір зводився до визначення розміру суми грошових коштів, які слід було сплатити стороні договору з урахуванням еквіваленту в іноземній валюті.

Верховний Суд вказав, що сторони можуть визначити в грошовому зобов’язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов’язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Оскільки позивачка передала особі аванс у розмірі 320 тис. грн. що еквівалентно 40 тис. доларів США, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина друга статті 533 ЦК, оскільки грошове зобов’язання триває, офіційний курс гривні до долара США змінився, сума боргу станом на 31 серпня 2015 року, еквівалентна 40 тис. доларів США, становила 1 млн 016 тис. 899 грн 20 коп.

Враховуючи умови укладеного договору та положення статті 533 ЦК, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення суми боргу відповідно до умов договору та положень цієї норми, еквівалентної 40 тис. доларів США в межах позовних вимог.

 

Постанова ВП ВС від 07 липня 2020 року у справі № 296/10217/15-ц

 

Підбірку підгoтувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X