Дайджест новин “Підприємництво і право” з 25.05.2020 по 01.06.2020 р.

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з  25.05.2020 по 01.06.2020 р.

З 1 червня діють нові форми заяв у сфері держреєстрації бізнесу

Міністерство юстиції затвердило нові форми заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань, у тому числі:

• Заяви щодо державної реєстрації фізичної особи – підприємця (форма 1);
• Заяви щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та органів влади) (форма 2);
• Заяви щодо державної реєстрації відокремленого підрозділу юридичної особи (форма 5);
•  Заяви щодо підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (форма 6).

Подання цих заяв може здійснюватися у таких формах:

– в електронній – після доопрацювання програмних засобів, за допомогою яких такі заяви формуються у довільній формі, придатній для сприйняття їх змісту, відповідно до відомостей, передбачених для кожного виду заяв, про що на вебсайті Міністерства юстиції України розміщується відповідне оголошення;

– в паперовій формі в частині обрання спрощеної системи оподаткування та/або добровільної реєстрації як платника податку на додану вартість та/або включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій – з дня розміщення на вебсайті Міністерства юстиції України відповідного оголошення про можливість обрання спрощеної системи оподаткування та/або добровільної реєстрації як платника податку на додану вартість та/або включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій шляхом заповнення відповідних сторінок заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;

– без внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відомостей про номер телефону та/або адресу електронної пошти засновника/учасника, керівника чи члена керівного органу юридичної особи – до доопрацювання програмних засобів цього реєстру.

Також на офіційному вебсайті Мін’юсту наголосили на основних правилах оформлення заяв, що подаються для державної реєстрації:

1) заява заповнюється друкованими літерами;

2) якщо певна сторінка заяви не заповнюється через відсутність відомостей, що містяться на ній, така сторінка не підписується заявником і не подається;

3) друк заяви може здійснюватися з обох сторін аркуша;

4) при обранні певних полів у заяві проставляється знак «V» або інший подібний знак, що свідчитиме про обрання певного поля;

5) відомості про кінцевого бенефіціарного власника засновника юридичної особи заповнюються та в подальшому оновлюються виключно у разі наявності серед засновників/учасників юридичної особи іншої юридичної особи;

6) відомості про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи чи засновника юридичної особи під час державної реєстрації змін чи реорганізації юридичної особи заповнюються виключно у разі, коли такі відомості потребують оновлення у зв’язку з певними змінами відомостей про таких кінцевих бенефіціарних власників;

7) заповнення у заяві більше відомостей, ніж необхідно, не заборонено та не є підставою для зупинення розгляду документів (наприклад, для державної реєстрації припинення юридичної особи окрім обов’язкового внесення відомостей про ідентифікаційний код заявником може бути внесено відомості про організаційно-правову форму та назву. Аналогічно і при державній реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем).

Наказ Міністерства юстиції № 1716/5 від 19 травня 2020 року “Про оновлення форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань”

На які перевірки не поширюється карантинний мораторій?

У Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України надали роз’яснення щодо видів перевірок, на які поширюється мораторій у зв’язку з карантином та які не підпадають під нього. 

Зокрема, перша категорія, на яку встановлено мораторій під час карантину – це державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності. Він ідентифікується за сферами контролю, а НЕ за органами. Тобто у тієї ж Держпродспоживслужби біля 15 сфер контролю, і одні з них підпадають під дію мораторію (наприклад, захист рослин), інші – ні (наприклад, окремо виділене державне регулювання цін). Під мораторій потрапляють перевірки пожежної безпеки, охорони праці, екологічні перевірки тощо (всього більше 80 сфер). Весь цей вид контролю регулюється Законом № 877 “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

Друга категорія – це перевірки, які здійснюються у сферах, що не підпадають під дію цього Закону (ст. 2 Закону № 877):

1. валютного контролю;
2. податкового контролю;
3. митного контролю;
4. державного експортного контролю (крім деяких питань космічної діяльності);
5. контролю за дотриманням бюджетного законодавства;
6. банківського нагляду;
7. державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції;
8. державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення;
9. державного нагляду (контролю) за дотриманням суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг;
10. законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг;
11. державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції.

Окремо варто зупинитися на державному ринковому нагляді та контролі нехарчової продукції. Контроль у цій сфері здійснюють 7 органів згідно з переліком видів продукції, що підлягає контролю. Серед цих органів Держпраці, ДСНС, Держпродспоживслужба. Усі вони, з одного боку, перебувають під мораторієм для більшості з їхніх сфер контролю, але можуть здійснювати будь-які перевірки у частині ринкового нагляду.

Законами 530-ІХ та 533-ІХ на час карантину заборонені планові перевірки для першої категорії та податкові перевірки з деякими винятками.

Таким чином:

– перевірки під час карантину можливі;

– перевірки другої категорії НЕ підпадають під мораторій (за винятком податкових, заборонених окремо);

– перевірки другої категорії НЕ відображаються на Інспекційному порталі.

За матеріалами офіційного вебсайту Мінекономіки

З якого моменту розраховується затримка виплат при звільненні?

При розгляді справи суд вказав, що прострочення виплати належних працівнику при звільненні сум необхідно обраховувати з моменту звільнення, а не набрання законної сили рішенням суду.

Зокрема, суд встановив, що  директор видав наказ про звільнення позивачки, але не виплатив їй вихідну допомогу, хоча позивачка зверталася з відповідною вимогою. Позивачка звернулася до суду.

Місцевий і апеляційний суди задовольнили позов та стягнули середній заробіток у зв’язку із затримкою виплати вихідної допомоги.

У касаційній скарзі відповідач зазначав, що прострочення починається у день набрання законної сили рішенням суду, а не з моменту звільнення, як зазначала позивачка.

Верховний Суд не задовольнив скаргу відповідача у цій частині та зазначив, що вважає необґрунтованим довід про те, що прострочення виплати належних позивачці при звільненні сум необхідно було розраховувати з дати набрання законної сили рішенням місцевого суду, а не з наступного дня за днем звільнення позивачки. 

Постанова ВС від 18 березня 2020 року у справі № 711/4010/13

Компенсація втраченого заробітку за час самоізоляції: порядок отримання

У Фонді соціального страхування розповіли, як отримати компенсацію втраченого заробітку за час ізоляції у зв’язку з карантином:

1. Право на отримання цієї виплати мають усі працевлаштовані. 
2. Допомога фінансується у разі самоізоляції під медичним наглядом або перебування в спеціалізованих закладах охорони здоров’я у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби, а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій.
3. Виключною підставою для її нарахування є виданий у встановленому порядку лікарняний листок із зазначенням причини непрацездатності «ізоляція від COVID-19-11». Такі лікарняні видаються, як і в загальних випадках, спочатку на 5 днів з наступним продовженням.
4. Щоб отримати від Фонду допомогу, необхідно передати отриманий листок непрацездатності своєму роботодавцю.
5. Роботодавець на підставі отриманого від працівника лікарняного листка оформлює заяву-розрахунок, у якій вказує причину непрацездатності – 11, тобто ізоляція від COVID-19, та передає її до Фонду на фінансування. 
6. Розмір допомоги складає 50% середньої заробітної плати та не залежить від тривалості страхового стажу працівника. ФССУ здійснює фінансування, починаючи з шостого дня, перші п’ять днів оплачуються роботодавцем.

Для медичних працівників компенсація складає 100% середнього доходу і також не залежить від тривалості страхового стажу.

1. Після того, як роботодавець передасть заяву-розрахунок до Фонду, слідкувати за станом фінансування можна на телеграм-каналі ФССУ: t.me/socialfund.

За матеріалами офіційного вебсайту Фонду соціального страхування України

Аграрії зможуть отримати компенсацію витрат за придбану техніку

Мінекономіки затвердило розподіл коштів у розмірі 555 млн грн між уповноваженими банками для перерахування їх на поточні рахунки сільськогосподарських товаровиробників, які придбали техніку та обладнання у жовтні та листопаді 2019 року.

Всього сума заборгованості за цією програмою складала 564 млн грн, останні 9 млн грн буде затверджено до сплати найближчим часом.

Кошти отримають 4 102 аграрія, які за вказаний період придбали 14 756 одиниць техніки та обладнання на загальну суму 2,7 млрд грн.

“Для Уряду є вкрай важливим продовження фінансування програми по техніці, адже за роки своєї реалізації вона демонструє позитивні економічні ефекти. Так, число виробників сільгосптехніки з належним рівнем локалізації зросло до 4,5 рази, що сприяло розширенню кількості робочих місць щонайменше на 5000”, – прокоментував Міністр Ігор Петрашко.

Очікуваний ефект від фінансування програми у 2020 році:

–   збільшення обсягів реалізації вітчизняної техніки та обладнання на 15 %;

–   надходження податків і зборів від учасників програми та суміжних виробництв становитимуть близько 2,34 млрд. грн., із яких більше 550 млн. грн. – податки на фонд оплати праці.

За матеріалами офіційного вебсайту Мінекономіки

Чи потрібно сплачувати 3 % річних від заборгованості зі сплати заробітної плати?

При розгляді справи суд вказав, що трудове законодавство передбачає спеціальні правила відповідальності роботодавця за невиплату заробітної плати. Стягнення 3 процентів річних від простроченої суми заборгованості з виплати вихідної допомоги та середнього заробітку не застосовуються до трудових правовідносин (заборгованості із заробітної плати, відшкодування шкоди працівникові внаслідок трудового каліцтва). 

Зокрема, директор видав наказ про звільнення позивачки, але звільняючи жінку з роботи, відповідач не виплатив їй вихідну допомогу, хоча позивачка зверталася з відповідною вимогою. Позивачка звернулася до суду та просила стягнути з роботадавця 3 % річних від простроченої суми заборгованості з виплати вихідної допомоги та середнього заробітку.

Апеляційний суд вказав, що вимога позивачки про стягнення 3 процентів річних від простроченої суми заборгованості з виплати вихідної допомоги та середнього заробітку є безпідставною, оскільки відповідно до висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15, приписи статті 625 ЦК не застосовуються до трудових правовідносин (заборгованості із заробітної плати, відшкодування шкоди працівникові внаслідок трудового каліцтва), сімейних та інших правовідносин, які регулює спеціальне законодавство.

Верховний Суд дотримується тієї ж позиції.

Постанова ВС від 18 березня 2020 року у справі № 711/4010/13.

Зміни, передбачені Законом № 466-ІХ: роз’яснення ДПС

23 травня набув чинності Закон № 466-IX, що вносить зміни до Податкового кодексу. 

У ДПС звернули увагу на основні зміни:

• Запроваджується нова концепція відповідальності, яка передбачає:

1. обов’язковий аналіз та доведення контролюючими органами наявності умислу та вини при вчиненні податкового правопорушення. При цьому контролюючі органи несуть відповідальність за вчинення податкових правопорушень незалежно від наявності вини;
2. визначення обставин, що пом’якшують відповідальність (перелік не є вичерпним і контролюючий орган може визнати обставинами що пом’якшують відповідальність особи, також і інші обставини);
3. визначення додаткових обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків, зокрема вчинення діяння: особою, що діяла у відповідності до висновку об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду, зразкової справи Верховного Суду щодо застосування норми права, від якої в подальшому було відступлено; внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів;
4. зменшення розміру штрафів за вчинення податкового правопорушення на 50% у разі наявності хоча б однієї обставини, що пом’якшує відповідальність;
5. визначення фіксованого розміру компенсації шкоди (1 мінімальна заробітна плата) заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, для отримання якої платнику податків необхідно довести лише факт протиправності рішень, дій бездіяльності контролюючих органів;
6. визначення переліку видів шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, які можуть бути заявлені платником податків до відшкодування (вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна; додаткові витрати, понесені платником податку (штрафні санкції, сплачені контрагентом платника податку, вартість додаткових робіт, послуг, додатково витрачених матеріалів тощо); витрати, пов’язані з адміністративним та/або судовим оскарженням тощо). Сума такого відшкодування не повинна перевищувати 50 розмірів мінімальної заробітної плати.

Також законом вже з 23 травня передбачено:

– скасування штрафних санкцій до фізичних осіб у разі неподання або порушення строків подання інформації для формування Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (у разі зміни ПІБ, адреси тощо);

– скасування штрафних санкцій у випадках, коли помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, в тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом;

– збільшення у 2 рази штрафів для платників податків за окремі порушення у сфері адміністрування податків (ст.ст. 117, 118, 119, 119­1, п. 120.1, п. 121.1 Кодексу та інші: порушення порядку взяття на облік у контролюючих органах – до 2 040 грн; строку та порядку подання інформації про відкриття (закриття) банківських рахунків – до 680 грн; порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків – до 2 040 грн; порядку подання інформації контролюючим органам про угоди щодо оренди об’єктів нерухомості (новий штраф)  – до 1 360 грн та строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів – до 4 080 грн).

Встановлено штрафні санкції:

– у розмірі 2% обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1200 грн, для кожної несвоєчасно зареєстрованої податкової накладної для операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від ПДВ або які оподатковуються за нульовою ставкою та ін. (п. 120-1.1);

– у розмірі 5% обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 3400 грн, для кожної податкової накладної, яка не зареєстрована для операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від ПДВ або які оподатковуються за нульовою ставкою (п. 120-1.2);

– за неподання контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії – у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи за кожний такий факт (більше 210 200 грн), несвоєчасне подання цього звіту – 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи за кожний такий факт (більше 105 100 грн) (п. 120.7) та інші;

– усунення неузгодженостей та розбіжностей у нормах Кодексу щодо нарахування пені за актами перевірок.

За матеріалами офіційного вебсайту ДПС України

Новації, які встановлює Закон № 466 для ФОП 

23 травня набув чинності Закон № 466-IX, що вносить зміни до Податкового кодексу. Серед новацій для ФОП встановлюється наступне:

1. Податок на репатріацію. Ст. 133 ПКУ доповнено підпунктом 133.1.4 згідно з яким фізичні особи підприємці, у тому числі такі, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність стали платниками податку на прибуток підприємств щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України.
2. Перелік витрат. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості не включається до складу витрат ФОП (пп. 177.4.3 ПКУ).
3. Амортизація. Підлягають амортизації витрати на реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів (крім поточного ремонту), а також вантажні авто (пп. 177.4.6 ПКУ).
4. ФОП, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, або перейшли із спрощеної системи, подають податкову декларацію за результатами звітного року (а не кварталу), в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід (пп. 177.5.2 ПКУ).
5. Зменшено із 15-ти до 10-ти днів строк, до закінчення якого платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 5% може подати заяву про зміну ставки цього податку на 3% + 20% ПДВ (пп. 183.4 ПКУ).
6. Обмежено поширення пільги у вигляді земельного податку на платників єдиного податку 1-3 груп при наданні нерухомого майна в оренду – з 1 липня 2020 року (пп. 297.1 ПКУ).
7. Визначено, що анулювання реєстрації платника єдиного податку можливе у разі наявності податкового боргу, який перевищує 1020 грн (пп. 298.2.3 ПКУ).

За матеріалами вебпорталу Ліга Закон

Продовжено податкові пільги і мораторій на перевірки у зв’язку з карантином 

29 травня набули чинності зміни щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби.

Документом передбачено наступні зміни:

– звільнення від ПДФО та військового збору надбавок для медиків та допомоги по частковому безробіттю на період карантину;

– продовження строку незастосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину;

– зупинення перебігу строку оскарження рішень ДПС по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину (було до 31 травня);

– продовження строку ненарахування пені за договорами про споживче кредитування по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину;

– продовження звільнення від сплати ЄСВ за себе ФОП та особами, які провадять незалежну професійну діяльність на період з 1 по 31 травня 2020 року;

–  надання права ФОПам отримувати допомогу по частковому безробіттю на період карантину у разі вимушеного скорочення тривалості робочого часу (сьогодні допомога надається лише для найманих працівників);

– продовження мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Закон № 591-IX від 13.05.2020 р. “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби” 

Держпраці відновила позапланові перевірки бізнесу

На виконання доручення Прем’єр-міністра України та окремого доручення Голови Державної служби України з питань праці інспектори праці проводитимуть позапланові заходи державного нагляду, що були погоджені Держпраці України. 

Інспекційні відвідування здійснюватимуться на підставі звернень громадян, які надійшли під час карантину та потребують перевірки викладених у них фактів. Раніше Держпраці вже попереджало про надходження скарг на работодавців.

Також перевірятиметься додержання законодавства про працю при нарахуванні та виплаті заробітної плати медичним й іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, своєчасність подання повідомлень про встановлені факти інфікування медичних працівників гострою респіраторною хворобою COVID-19. 

Контрольна діяльність з питань дотримання вимог трудового законодавства здійснюватиметься із метою забезпечення організації роботи щодо належного, об’єктивного розгляду звернень громадян, враховуючи вимоги постанови КМУ від 20.05.2020 р. №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», з урахуванням черговості їх надходження, починаючи з дня оголошення карантину. 

Позапланові заходи державного контролю з питань додержання законодавства про працю при нарахуванні та виплаті заробітної плати медичним й іншим працівникам проводитимуться, згідно доручення Прем’єр-міністра України, у тому числі й інспекторами праці органів місцевого самоврядування, яким делеговані повноваження щодо здійснення контролю за додержанням законодавства про працю.

За матеріалами Управління Держпраці у Сумській області

В яких випадках можна не дотримуватись 2-тижневого строку для звільнення працівника?

Суд при розгляді спору вказав, що сторони трудових правовідносин не можуть в односторонньому порядку змінювати строки попередження. Працівник, який попередив роботодавця про розірвання на його вимогу трудового договору, укладеного на невизначений строк, вправі до закінчення строку попередження відкликати таку заяву, за винятком випадків, коли на його місце було запрошено особу в порядку переведення з іншого місця роботи за погодженням між керівництвом двох роботодавців. При цьому, якщо немає усного чи письмового відкликання заяви про звільнення за власним бажанням і після закінчення строку трудового договору його не було розірвано, а працівник не наполягає на звільненні, дія договору вважається продовженою.

Зокрема, працівник звернувся до суду і просив скасувати наказ про його звільнення, поновити на роботі та стягнути з роботодавця середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що його звільнено наступного дня після написання заяви про звільнення з роботи за власним бажанням, а не після спливу 2-тижневого строку відпрацювання.

Суди першої і апеляційної інстанції відмовили у задоволенні позову, оскільки відсутні докази про намір позивача відкликати заяву про звільнення або продовжувати трудові відносини, саме собою звільнення до закінчення двотижневого строку попередження не може бути підставою для поновлення на роботі.

Верховний Суд вказав, що сторони трудових правовідносин не можуть в односторонньому порядку змінювати строки попередження. Винятки становлять випадки розірвання договору з поважних причин, про що зазначає працівник. Водночас у заяві про звільнення за власним бажанням жодних причин для розірвання трудового договору раніше 2-тижневого строку попередження позивач не зазначив.

Висновок апеляційного суду про те, що закон не забороняє роботодавцеві звільнити працівника із займаної посади на його прохання раніше закінчення 2-тижневого терміну попередження, оскільки таке звільнення зумовлене досягненням домовленості між сторонами трудового договору, є помилковим, тому що не доведено прохання працівника звільнити його раніше строку попередження.

За матеріалами вебпорталу Судова влада України

Підбірку підгoтувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист