Дайджест новин “Підприємництво і право” з 25.04.2022 по 03.05.2022 р.

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з 25.04.2022 по 03.05.2022 р.

В Україні змінився порядок здійснення реєстраційних та нотаріальних дій

28.04.2022 р. набула чинності постанова КМУ, якою встановлено наступне:

1) нотаріусам, включеними до затвердженого Міністерством юстиції переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна, надано право здійснювати державну реєстрацію в тому числі щодо ФОП та юридичних осіб (крім тої, що здійснюється в автоматичному режимі);

2) державна реєстрація на підставі документів, щодо яких законодавством вимагається нотаріальне посвідчення або нотаріальне засвідчення справжності підпису, проводиться нотаріусом лише у разі засвідчення справжності підпису на них таким нотаріусом, крім визначених законодавством випадків передачі йому відповідних заяв/документів для державної реєстрації територіальним органом Міністерства юстиції;

3) незавершені нотаріальні дії за зверненням громадянина Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, юридичної особи, утвореної та зареєстрованої відповідно до законодавства Російської Федерації, або юридичної особи, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку у статутному капіталі 10 і більше %, якої є громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, утворена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації, зупиняються до прийняття та набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором;

4) у разі звернення за вчиненням нотаріальної дії суб’єктів вказаних у вищезпзначеному п.3, нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії. Це обмеження діє до прийняття та набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором, та не поширюється на нотаріальні дії із засвідчення справжності підпису на заяві про вихід з громадянства Російської Федерації та посвідчення заповіту військовополоненого;

5) нотаріальне посвідчення договорів (в т.ч. щодо відчуження, поділу (виділу) нерухомого майна, позички, найму (оренди), відчуження цінних паперів, корпоративних прав, у тому числі договорів про внесення змін до таких договорів або їх розірвання (припинення)), довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, управління і розпорядження цінними паперами, корпоративними правами, засвідчення справжності підпису на актах приймання-передачі частки (частини частки) у статутному (складеному) капіталі (статутному фонді) юридичної особи (далі – нотаріальні дії щодо цінного майна), здійснюється виключно нотаріусами, включеними до затвердженого Міністерством юстиції переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна (далі – перелік). Нотаріуси, включені до переліку із застереженням про заборону вчинення ними окремих нотаріальних дій, мають право вчиняти виключно нотаріальні дії щодо цінного майна, на які не поширюються такі застереження;

6) забороняються:

– нотаріальне посвідчення договору щодо відчуження нерухомого майна до закінчення одного місяця з дня державної реєстрації права власності відчужувача нерухомого майна, крім випадків набуття відчужувачем права власності у порядку спадкування або у результаті визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності;

– нотаріальне посвідчення договорів щодо відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, іпотеки, про задоволення вимог іпотекодержателя, встановлення довірчої власності на нерухоме майно (у тому числі договорів про внесення змін до таких договорів або їх розірвання (припинення), а також нотаріальне засвідчення справжності підпису на актах приймання-передачі частки (частини частки) у статутному (складеному) капіталі (статутному фонді) юридичної особи, які укладаються (підписуються) від імені фізичної особи – відчужувача (іпотекодавця, довірчого засновника) на підставі довіреності;

– вчинення виконавчих написів на кредитних договорах, які не є нотаріально посвідченими;

7) нотаріальне посвідчення договору щодо відчуження нерухомого майна, іпотеки, про встановлення довірчої власності на нерухоме майно здійснюється виключно за місцезнаходженням такого майна, крім нерухомого майна, розташованого у м. Києві або Київській області (здійснюється виключно нотаріусом, робоче місце (контора) якого розташовано у м. Києві або Київській області, за місцезнаходженням такого майна, або місцезнаходженням юридичної особи, або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи – однієї із сторін відповідного договору);

8) в умовах воєнного стану довіреності, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, управління і розпорядження цінними паперами, корпоративними правами, та заповіти військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, а також працівників правоохоронних (спеціальних) органів, органів цивільного захисту, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії іноземної держави, можуть посвідчуватися командиром (начальником) цих формувань (органів) або іншою уповноваженою таким командиром (начальником) особою з подальшим надсиланням таких заповітів, довіреностей до Міністерства юстиції або його територіального органу для забезпечення їх реєстрації

Постанова КМУ “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо діяльності нотаріусів та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану” від 19 квітня 2022 р. № 480

Особливості здійснення закупівель під час воєнного стану

Мінекономіки надало роз’яснення щодо закупівель, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень.

Постановою КМУ № 437 від 12 квітня 2022 р. внесено зміни до пункту 1 постанови № 169, якою регулюється порядок проведення закупівель під час воєнного стану в Україні.

Установлено, що в умовах воєнного стану оборонні та публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених Законами України “Про публічні закупівлі”  та “Про оборонні закупівлі”. Водночас положенням абзацу другого підпункту 1 пункту 1 постанови № 169 установлено способи здійснення публічних закупівель, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень. Такі публічні закупівлі замовник може здійснювати:

1. З використанням електронної системи закупівель, у тому числі з використанням електронних каталогів. При цьому закупівлі товарів, робіт і послуг з використанням електронної системи закупівель здійснюються у порядку, затвердженому наказом ДП “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 року № 10. У разі використання електронних каталогів для закупівлі товарів замовник на власний розсуд може здійснити відбір постачальника шляхом формування замовлення в електронному каталозі та укласти договір. Докладно про використання електронного каталогу в електронній системі закупівель за покликанням: https://prozorro.gov.ua/ProzorroMarket
2. Без використання електронної системи закупівель з обов’язковим дотриманням принципів здійснення публічних закупівель. Інформація про такі закупівлі не вноситься до річного плану та не оприлюднюється в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.

Вартість закупівлі визначається в момент її здійснення, виходячи з наявної поточної потреби. Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708. Так, предмет закупівлі, визначений для потреб воєнного стану згідно з постановою № 169, виступатиме новим предметом окремого договору про закупівлю і новим предметом закупівель.

Крім цього, переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг визначаються рішеннями замовників / державних замовників, що здійснюють такі закупівлі. Отже, після внесення вказаних змін, переліки та обсяги закупівель, що затверджуються відповідним рішенням замовника (наприклад, наказом, розпорядженням тощо) мають включати всі закупівлі, у тому числі закупівлі, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень.

Лист Мінекономіки від 22.04.2022 р. N 3304-04/16796-06

100 крафтових виробників отримають допомогу $1000 на підтримку своїх брендів

У Мінцфри анонсували програму підтримки Made in UA Support Project. 

У межах цього проєкту 100 українських крафтових виробників, які готові залишатися в країні та шукають шлях для продовження діяльності, зможуть отримати по $1000 на підтримку своїх брендів. 

Ініціатива відбувається за підтримки Національного проєкту з розвитку підприємництва та експорту Дія.Бізнес. Партнерами ініціативи виступили Програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України», АТ «Укрпошта» та ГО TECHBUREAU. 

Подача заявок на участь у проєкті стартувала 27 квітня 2022 року на платформі UAmadesupport.com і триватиме до 10 травня. 

Брати участь у Made in UA Support Project можуть: 

– Крафтові виробники фізичних товарів – декор для дому, одяг, меблі, іграшки тощо.

– Українські юридичні особи: ФОП 2, 3 групи або ТОВ.

– Підприємства, виробництво яких розташоване та залишиться в Україні. 

Відбір буде здійснюватися таким чином: 

1. Подання заявок – з 27 квітня до 10 травня.
2. Упродовж 2 тижнів, до 24 травня, ініціатори проєкту внутрішнім голосуванням оберуть 100 компаній, які отримають допомогу.
3. Обрані компанії отримають інструкцію для отримання фінансової допомоги.
4. Фінансова допомога на одного підприємця становить $1000. Гроші можуть бути скеровані на будь-які цілі для підтримки виробника: маркетинг, покращення презентації товарів, представлених в магазині, логістику, виробництво тощо. 

Також учасники отримають додаткові призи від організаторів та партнерів:

– «Укрпошта»: 1-й – промокоди на 30 тис. грн; 2-й – промокоди на 20 тис. грн; 3-й – промокоди на 10 тис. грн. Ще 8 проєктів отримають промокоди по 5 тис. грн. Клієнти зможуть використати їх при відправці з відділень «Укрпошта» в будь-яку країну;

– Онлайн-платформа для підприємців Дія.Бізнес: 10 компаній отримають консультації з визначення пріоритетних ринків, а також огляди трендів e-commerce в релевантній ніші обраних ринків (середня вартість вказаних послуг на ринку – $1500).

Перелік компаній, які отримають допомогу, буде оголошений 24 травня 2022 року на офіційному сайті проєкту https://www.uamadesupport.com.

За матеріалами офіційного вебсайту Міністерства та Комітету цифрової трансформації України

Які категорії внутрішньо переміщених осіб отримують допомогу у період воєнного стану?

Кабмін змінив умови підтримки окремих категорій населення, яке постраждало у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. 

Відповідною постановою встановлено, що за березень та квітень 2022 року допомога надається всім внутрішньо переміщеним особам згідно з постановою КМУ “Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам” від 20.03.2022 р. № 332.

Починаючи з травня 2022 року таку допомогу надають внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний вебпортал електронних послуг.

Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Також підтримка окремих категорій населення, яке постраждало у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, надається:

– особам, які евакуюються із населених пунктів, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій (можливих бойових дій), у безпечні райони, – гуманітарна та інша допомога цивільному населенню в умовах воєнного стану в Україні або допомога за рахунок коштів міжнародних організацій;

– особам, які проживають у деокупованих населених пунктах, не мають і не мали статусу внутрішньо переміщених осіб, – гуманітарна та інша допомога цивільному населенню в умовах воєнного стану.

Для осіб, які проживають у населених пунктах, які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), нарахування і виплата всіх належних соціальних виплат (пенсій, соціальних допомог, пільг та субсидій тощо) продовжуються в повному обсязі.

Зміни діють з 19.04.2022 року.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про підтримку окремих категорій населення, яке постраждало у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України» від 16.04.2022 р. № 457

Обмін інформацією з питань фінмоніторингу за допомогою-кабінету відтерміновано 

7 квітня 2022 року було затверджено наказ Міністерства фінансів України № 113, згідно з яким термін набрання чинності наказу Міністерства фінансів України від 04.06.2021 № 322 (далі – наказ Мінфіну № 322) перенесено з 1 травня 2022 року на перший понеділок четвертого місяця після припинення чи скасування воєнного стану.

Наказом Мінфіну № 322 затверджені:, 

– Порядок створення особистого кабінету суб’єкта первинного фінансового моніторингу та доступу до е-кабінету системи фінансового моніторингу;

– Порядок інформаційної взаємодії суб’єктів первинного фінансового моніторингу та Державної служби фінансового моніторингу України, в тому числі нові формати та категорії інформаційного обміну.

У зв’язку з цим, впровадження Інформаційно-телекомунікаційної системи «електронний кабінет системи фінансового моніторингу» для інформаційного обміну та подання суб’єктами первинного фінансового моніторингу інформації відповідно до наказу Мінфіну № 322 буде здійснено одночасно з набранням чинності цього наказу.

Водночас, повідомляється, що до набуття чинності нормативно-правової бази щодо забезпечення роботи е-кабінету системи фінансового моніторингу та надання суб’єктам доступу до особистих кабінетів, суб’єкти зобов’язані надавати до Держфінмоніторингу інформацію в електронному або паперовому вигляді відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів, зокрема, Інструкції щодо заповнення форм обліку та подання інформації, пов’язаної із здійсненням фінансового моніторингу, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2016 № 24, та Порядку електронної взаємодії суб’єктів первинного фінансового моніторингу та Державної служби фінансового моніторингу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2015 № 1085.

За матеріалами офіційного вебсайту Держфінмоніторингу

Як буде розраховуватись граничний обсяг доходу для ФОП III групи для подальшого перебування на ЄП після припинення воєнного стану?

У ДПС наголосили, що суб’єкти господарювання – платники 3 групи після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування зі сплати єдиного податку за ставкою 2%, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених пп. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. XX “Перехідні положення” Податкового кодексу і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування.

Тобто платники 3 групи, що сплачували єдиний податок до 31.03.2022 р. за ставкою 5% та які перейшли на сплату єдиного податку з 1 квітня 2022 року на ставку 2%, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану повертаються знову на сплату єдиного податку за ставкою 5% з дотриманням обмеження в обсязі доходу, одержаного протягом календарного року, що повинен не перевищувати 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (не більше 7585500 грн).

При цьому повернення до попередніх ставок єдиного податку (системи оподаткування) відбувається автоматично, без подання заяви.

За матеріалами офіційного вебсайту ДПС України

Яка процедура реєстрації податкових накладних у період воєнного стану?

На період дії правового режиму воєнного стану, платники податку за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, включають до складу податкового кредиту звітного періоду суми ПДВ, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Такі зміни запроваджено тимчасово з врахуванням того, що платники ПДВ не мають можливості реєструвати в ЄРПН податкові накладні та розрахунки коригування до них.

Протягом шести місяців після припинення або скасування дії воєнного стану платники зобов’язані:

– забезпечити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних всіх податкових накладних та розрахунків коригування, реєстрація яких відстрочена на період дії воєнного стану;

– уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками під час дії воєнного стану на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та розрахунків коригування, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних.

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС в Івано-Франківській області

Що робити з пошкодженими вогнем банкнотами?

У НБУ розповіли про порядок дій з цього питання.

1. Значно пошкоджені банкноти гривні через пожежу абощо можна віддати на дослідження для відшкодування збитків до регіональних підрозділів грошового обігу Національного банку України, які сьогодні працюють у Дніпропетровській, Одеській, Хмельницькій та Львівській областях. Контакти підрозділів грошового обігу НБУ за посиланням https://bank.gov.ua/ua/uah/cash-withdrawal

Спершу варто зателефонувати у відповідний регіональний підрозділ грошового обігу НБУ та дізнатися, чи працює підрозділ у вашому місті найближчими днями.

2. В умовах воєнного стану з метою спрощення порядку обміну пошкоджених вогнем банкнот регіональним підрозділам грошового обігу НБУ надані відповідні роз’яснення щодо приймання та обміну таких банкнот.

Разом із пошкодженими банкнотами необхідно надати довідку про пожежу, катастрофу, виникнення іншої ситуації (за наявності) або зазначити в заяві ситуацію, унаслідок якої здійснено пошкодження банкнот.

3. Не рекомендовано самостійно порушувати цілісність банкнот, якщо пошкодження двох або більшої кількості банкнот призвело до їхнього склеювання.
4. Якщо у вашому регіоні немає підрозділу грошового обігу Національного банку України, тоді необхідно звертатися до уповноважених банків (Ощадбанк, Приватбанк, Райффайзен банк, ПУМБ).

Інформацію про роботу відділень уповноважених банків можна знайти на їхніх сайтах.

Уповноважені банки не обстежують значно пошкоджені банкноти, а пакують їх із максимальним збереженням цілісності та передають як сумнівні для проведення досліджень до Національного банку України разом із заявою пред’явника, довідкою про вилучення (прийняття) банкнот для дослідження та довідкою про пожежу, катастрофу, виникнення іншої ситуації (за наявності).

5. Клієнтам відшкодовується сума грошових знаків національної валюти, які виявлені фахівцями НБУ з цілісної групи пошкоджених банкнот, з втраченими внаслідок пожежі платіжними ознаками, але без ознак підроблення.

За матеріалами офіційної сторінки Національного банку України у Facebook

Чи впливає на тривалість щорічної основної відпустки призупинення трудового договору?

 У Держпраці надали роз’яснення з цього питання.

Зокрема, статтею 9 Закону «Про відпустки» визначено які періоди зараховують до роботи, що дає право на щорічну основну відпустку. До такого стажу роботи зараховують:

– час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та зарплата повністю або частково (в тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу) (пункт 2 частини першої статті 9 Закону  «Про відпустки»);

– час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога по державному соціальному страхуванню, за винятком частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (пункт 3 частини першої статті 9 Закону  «Про відпустки»).

Відповідно до пункту 1 статті 13 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором. Тобто працівник фактично не працює, не отримує допомогу по державному соціальному страхуванню і за ним не зберігають середній заробіток.

Отже, підстави як призупинення дії трудового договору, для зарахування до стажу роботи для щорічної основної відпустки Закон про відпустки не містить.

За матеріалами офіційного вебсайту Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці

Особливості надання відпусток під час воєнного стану

Законом України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” № 2136 від 15.03.2022 р. встановлено нові правила організації трудових відносин в умовах воєнного стану усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Держпраці роз’яснює, як норми Закону регулюють надання відпусток в умовах дії воєнного стану:

1. З дати набрання чинності Законом і до закінчення дії воєнного стану максимальна тривалість щорічної основної відпустки становитиме 24 календарних дні. Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, різниця днів відпустки не втрачається, а має бути надана після закінчення дії воєнного стану.
2. При цьому працівникові можуть бути надані щорічні додаткові відпустки, соціальні та інші відпустки відповідно до Закону України “Про відпустки”.
3. У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
4. Якщо працівник не залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, необхідно врахувати, що відповідно до статті 10 Закону України «Про відпустки» черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників.
5. Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.
6. Щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються:

1) особам віком до вісімнадцяти років;

2) особам з інвалідністю;

3) жінкам перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї;

4) жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;

5) одинокій матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;

6) дружинам (чоловікам) військовослужбовців;

7) ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;

8) ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України;

9) батькам – вихователям дитячих будинків сімейного типу;

10) в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

10. За узгодженням сторін трудового договору може бути проведена зміна термінів надання відпусток, відображених у графіку.
11. На період дії воєнного стану скасовуються обмеження щодо 15-денного терміну надання відпустки без збереження заробітної плати за погодженням між працівником та роботодавцем. Як і раніше, відпустка без збереження заробітної плати надаватиметься виключно з ініціативи працівника.

У разі порушення законодавства про працю працівник має право звернутися до суду з позовом про поновлення його прав.

За матеріалами офіційного вебсайту Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці

Підбірку підготувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист