Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 24.04.2024 по 06.05.2024 р.
Бізнес оформлюватиме структуру власності по-новому
Мінфін вніс зміни до Положення про форму та зміст структури власності.
Нове Положення встановлює більше вимог до структури власності та деталізує їх. Так, встановлено:
- у Додатку 1 до Положення форму структури власності та перелік інформації про всіх осіб, які володіють юридичною особою. Структура власності відображатиме:
– всіх осіб, які прямо або опосередковано володіють однією юридичною особою самостійно чи спільно з іншими особами (всі учасники юридичної особи та кожної особи у кожному ланцюзі контролю / володіння);
– всіх осіб, які незалежно від формального володіння мають можливість значного або вирішального впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи;
– розмір участі (відсоток корпоративних прав), який належить кожній фізичній та/або юридичній особі, кожному трасту та/або іншому подібному правовому утворенню в іншій юридичній особі, трасті або іншому подібному правовому утворенні;
- спосіб визначення розміру участі в юридичній особі у відповідному ланцюзі володіння часткою (корпоративними правами);
- перелік документів, які мають додаватись до структури власності;
- можливість подання структури власності в електронній формі;
- поняття “ключовий учасник”, “рівень контролю / володіння” та інші терміни.
Зміни наберуть чинності через 90 днів з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Наказ Міністерства фінансів України від 02.04.2024 № 161 “Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 березня 2021 року № 163”
В Україні знову пом’якшено валютні обмеження
Серед змін наступні:
- Скасовуються всі валютні обмеження для імпорту робіт та послуг.
НБУ забезпечує можливість бізнесу купувати та переказувати іноземну валюту за кордон для проведення операцій з імпорту робіт та послуг. У зв’язку з цими змінами втрачає свою актуальність постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2022 року №153 “Про окремі питання щодо забезпечення здійснення імпорту”. З огляду на це НБУ звернеться до Уряду України з пропозицією щодо її скасування.
Також регулятор окремо забезпечив можливість бізнесу купувати валюту та переказувати кошти за кордон для оплати аеропортових та портових зборів, штрафів, а також членських внесків. Це пов’язано з тим, що вищезазначена постанова Уряду України також частково містить відповідні операції.
- Забезпечено можливість бізнесу репатріювати “нові” дивіденди.
Підприємства матимуть змогу репатріювати дивіденди за корпоративними правами чи акціями за кордон, що нараховані за результатами діяльності за період, що розпочинається з 1 січня 2024 року. Це пом’якшення не стосується виплати дивідендів за рахунок нерозподіленого прибутку за попередні періоди чи резервного капіталу.
Щоб мінімізувати ризики для макрофінансової стабільності, Національний банк встановив щомісячний ліміт для репатріації “нових” дивідендів на рівні 1 млн євро в еквіваленті. Контроль за дотриманням цієї норми забезпечуватиметься завдяки автоматизованій інформаційній системі НБУ “Е-ліміти”.
- Надано можливість переказувати кошти за кордон за лізингом / орендою.
Юридичні особи та фізичні особи-підприємці матимуть змогу переказувати кошти за кордон для розрахунків за договорами лізингу / оренди без додаткових обмежень щодо предмету лізингу / оренди, а також дати укладення договору. Раніше такий дозвіл поширювався лише на лізинг / оренду транспортних засобів.
Відповідні зміни дадуть змогу бізнесу також розрахуватися за раніше укладеними договорами за лізингом / орендою, що фактично уможливить укладання нових договорів та залучення в Україну необхідного обладнання для ведення бізнес-діяльності.
- Пом’якшуються обмеження в частині погашення “нових” зовнішніх кредитів.
НБУ спрощує умови для купівлі валюти резидентами з метою обслуговування й повернення “нових” зовнішніх кредитів, кошти за якими надходять в іноземній валюті з-за кордону після 20 червня 2023 року на рахунки позичальників в українських банках.
Зокрема, з трьох до одного року зменшується мінімальний строк користування “новим” кредитом, за досягнення якого дозволяється купувати іноземну валюту для погашення такого кредиту. Відповідно заборона купувати валюту для погашення “нових” кредитів застосовуватиметься виключно для погашення короткострокових кредитів строком до одного року.
Крім того, НБУ дасть змогу бізнесу купувати іноземну валюту для сплати процентів за “новими” кредитами, незалежно від строку користування кредитом.
Усе це сприятиме збільшенню можливостей українського бізнесу залучати нові зовнішні кредити не лише від офіційних партнерів, але й від приватних інвесторів.
- Надана можливість погашати проценти за “старими” зовнішніми кредитами.
Резиденти-позичальники матимуть змогу переказувати кошти за кордон для оплати процентних платежів за “старими” зовнішніми кредитами, що відповідно до умов кредитного договору підлягають сплаті в період із 24 лютого 2022 року.
У межах одного договору для прострочених (станом на 01 травня 2024 року) процентних платежів надано можливість переказувати не більше 1 млн євро в еквіваленті за один календарний квартал. Водночас це обмеження не застосовуватиметься до майбутніх планових процентних платежів.
Для захисту макрофінансової стабільності також передбачено додаткові умови для проведення таких операцій:
– відсутність простроченої заборгованості за відповідним кредитним договором станом на 24 лютого 2022 року;
– заборонено здійснювати купівлю та переказ коштів за рахунок кредитів чи позик, отриманих від резидентів;
– не передбачене дострокове виконання платежів чи реструктуризація прострочених платежів.
Ці зміни дадуть змогу мінімізувати ймовірність дефолтів українських позичальників та забезпечать сприятливіші умови для реструктуризації зовнішніх кредитів, а також поліпшать умови для залучення нового капіталу в Україну.
- Пом’якшуються обмеження в частині переказу іноземної валюти від представництв на користь своїх материнських компаній.
НБУ дасть змогу представництвам міжнародних карткових платіжних систем та іноземних авіакомпаній купувати та переказувати іноземну валюту за кордон на рахунок нерезидента -юридичної особи, чиї інтереси ці представництва представляють в Україні. Щомісячний ліміт для проведення таких операцій (одним представництвом однієї компанії) встановлено на рівні 5 млн євро в еквіваленті. Такі зміни, зокрема, посприяють подальшому розвитку безготівкових розрахунків в Україні.
Ці зміни передбачені постановою Правління НБУ від 03 травня 2024 року №56 “Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18”.
За словами НБУ, це найбільший пакет пом’якшення валютних обмежень для підприємств з початку повномасштабної війни.
Переважна більшість змін набрала чинності з 4 травня 2024 року, а можливість репатріювати “нові” дивіденди запрацює з 13 травня 2024 року.
За матеріалами офіційного вебсайту Національного банку України
Як на територіях бойових дій, де працюють державні реєстри, надаватимуть податкові пільги?
Згідно з чинним Податковим кодексом платники звільнені від сплати деяких податків на територіях активних бойових дій і ТОТ.
Водночас Кабінет Міністрів постановою №485 від 30 квітня 2024 року додатково врегулював податкові пільги на територіях активних бойових дій, де працюють державні реєстри. Це зроблено з метою захисту всіх платників податків, які розташовані на територіях активних бойових дій.
Документ передбачає надання платникам податків на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, податкових пільг. Зокрема, дозволяється не нараховувати та не сплачувати окремі види податків на таких територіях.
За матеріалами офіційного вебсайту Мінреінтеграції
Як підтвердити сплату податків за межами України фізичною особою – резидентом, яка отримала іноземні доходи?
Відповідно до підпунктів 170.11.1 та 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.), крім:
а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (9 відс.);
б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 ПКУ;
в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ;
г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.11 прим. 1 ст. 170 ПКУ.
У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку на доходи фізичних осіб може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у Декларації (п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).
Згідно з п. 13.3 ст. 13 ПКУ доходи, отримані фізичною особою – резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
Пунктом 13.4 ст. 13 ПКУ встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.
Відповідно до п. 13.5 ст. 13 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачене чинними міжнародними договорами України.
Враховуючи викладене, фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачене чинними міжнародними договорами України.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Дніпропетровській області
Чи може директор самостійно встановлювати собі тривалість робочого дня?
Для керівництва господарською діяльністю організації власник (власники) або уповноважений ним орган призначає керівника організації, з яким, відповідно до статті 65 Господарського кодексу України, укладається договір або контракт, в якому визначаються строк найму, права, обов’язки та відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.
Якщо установчими документами, трудовим договором або контрактом з керівником не визначено особливий порядок погодження питання щодо встановлення йому неповного робочого часу, трудовий договір або контракт не укладався, керуватися необхідно нормами статті 56 КЗпП України, якими визначено: як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень може встановлюватись за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом, тобто за угодою сторін, що уклали трудовий договір.
Виходячи з викладеного, керівник має звернутися до загальних зборів учасників із проханням про встановлення режиму неповного робочого часу. Якщо таке прохання буде задоволено, підставою для видання наказу про встановлення керівнику режиму неповного робочого часу є протокол (витяг з протоколу) зборів учасників товариства.
Якщо в трудовому договорі (контракті) директора зазначено режим його роботи, необхідно внести у нього відповідні зміни.
За матеріалами офіційного вебсайту Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
Які документи підтверджують факт неможливості виконання працівником роботи за станом здоров’я?
Відповідно до Порядку розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників) у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я за наявності в нього права на призначення дострокової пенсії за віком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 року № 1449, невідповідність працівника займаній посаді за станом здоров’я може бути підтверджена:
– довідкою закладу охорони здоров’я, яка містить інформацію про заключний висновок лікарсько-консультативної комісії щодо зміни місця роботи, зазначену в журналі запису висновків такої комісії;
– повідомленням роботодавцю щодо групи інвалідності та її причини або випискою з акта огляду медико-соціальної експертної комісії, або індивідуальною програмою реабілітації (за умови надання її особою);
– медичною довідкою про проходження попереднього (періодичного) медичного огляду працівника певної категорії, виданою комісією з проведення медичних оглядів закладів охорони здоров’я.
За матеріалами офіційного вебсайту Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
Підбірку підготувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
