Дайджест новин “Підприємництво і право” з 24.02.2020 по 02.03.2020

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з  24.02.2020 по 02.03.2020

Верховний Суд пояснив чи можна укладати з працівником договір про надання послуг замість трудового

Під час розгляду справи Верховний Суд порівняв ознаки цивільно-правового і трудового договорів та дійшов висновку, що укладення договору з надання послуг, замість трудового договору є незаконним, якщо правовідносини мають всі характеристики останнього.

Суд встановив, що за результатами  невиїзного інспектування ТОВ інспектор Держпраці виявив 5 осіб, допущених до роботи без укладання трудового договору. На ТОВ наклали штраф у розмірі 558 450,00 грн.

В той же час, керівник підприємства надав для ознайомлення договори про надання послуг, які укладені з цими особами, як виконавцями, та ТОВ в особі директора, як замовником.

На думку перевіряючого, відносини, які складаються між виконавцем та замовником, передбачають виконання роботи на постійній основі у певний проміжок часу та мають на меті саме процес праці, а тому у вказаних договорах про надання послуг вбачаються ознаки трудових договорів.

Місцевий суд дійшов висновку щодо протиправності постанови Держпраці, апеляційний суд це рішення скасував. Верховний суд підтримав позицію апеляційного суду.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

За трудовим договором працівник зобов’язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Предметом укладених договорів позивача з фізичними особами є процес праці, а не її кінцевий результат. Фізичні особи повинні були виконувати систематично певні трудові функції на підприємстві відповідно до визначеного виду виконуваної роботи, у встановлений строк. При цьому, в укладених договорах не визначається обсяг виконуваної роботи, а обумовлюється у вигляді зобов’язання виконувати роботи (надавати послуги).

Постанова КАС ВС від 6 лютого 2020 року у справі № 0840/3690/18

Дивіться відео на тему:

Внесено зміни до порядку реєстрації платників ПДВ

Наказом Мінфіну від 29.01.2020 р. № 30 затверджено зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість.

Документом, зокрема, внесено такі зміни:

• індивідуальний податковий номер платника ПДВ для фізичних осіб становитиме 12-розрядний числовий номер такої структури: 1 – 10-й знаки – реєстраційний номер облікової картки платника податків, 11-й та 12-й знаки – контрольні розряди, алгоритм формування яких встановлюватиме ДПС (зараз ІПН платника ПДВ для фізичних осіб становить 10-значний реєстраційний номер облікової картки платника податків);
• ДПС тепер здійснюватиме розгляд скарг, поданих в адміністративному порядку відповідно до статей 55, 56 розділу II Податкового кодексу України, або звернень про перегляд рішень контролюючих органів з питань реєстрації, анулювання реєстрації, перереєстрації платників податку або про внесення записів чи змін до Реєстру платників ПДВ;
• запит про отримання витягу з реєстру платників податку на додану вартість за формою N 1-ЗВР може подаватися як особисто платником ПДВ так і представником платника, або надсилатися поштою до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків;
• до Реєстру платників ПДВ буде вноситься відмітка «Реєстрація особи підлягає анулюванню» у день отримання контролюючим органом з Єдиного державного реєстру відомостей про державну реєстрацію припинення юрособи або ФОП, або в день внесення до реєстру платників єдиного податку запису про застосування спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ. Разом із такою відміткою до Реєстру вноситься підстава для анулювання реєстрації та дата виникнення такої підстави.

Крім того, внесено зміни до форм:

• реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (Форма № 1-ПДВ);
• запиту про отримання витягу з реєстру платників податку на додану вартість (Форма № 1-ЗВР);
• запиту про отримання довідки з реєстру платників податку на додану вартість (Форма № 1-ЗДР).

Зміни, встановлені наказом, наберуть чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування.

Наказ Міністерства фінансів України від 29.01.2020 № 30 “Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість”

Держпраці роз’яснила особливості оформлення найманих працівників

В Управлінні Держпраці у Хмельницькій області звернули увагу на основні моменти при оформлені відносин з працівником.

1. Трудовий договір потрібно укладати з працівником, якщо:

• ви призначаєте його на посаду з певними обов’язками, визначаєте режим роботи та робочий час;
• ви контролюєте, як, коли і де він виконує роботу;
• ви сплачуєте фіксовану погодинну, щотижневу або місячну зарплату;
• ви платите за процес праці, а не за результат;
• ви надаєте матеріали та обладнання для виконання роботи;
• ви надаєте вихідні дні та оплачувані відпустки тощо.

1. Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців (як ФОП так і юросіб). Він включає три основні кроки:

• укладення трудового договору;
• оформлення наказу про прийняття на роботу;
• повідомлення Державної податкової служби.

1. Для укладання трудового договору працівник має надати:

• паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
• індивідуальний податковий номер;
• трудову книжку (за наявності).

Якщо це необхідно для роботи, ви можете попросити надати документи про освіту, довідку про стан здоров’я тощо.

Заборонено вимагати від працівників відомості про їхню партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування.

1. Трудовий договір можна укласти в усній або письмовій формі.

Письмова форма обов’язкова:

• коли на цьому наполягає працівник;
• при організованому наборі працівників;
• при роботі в районах з особливими природними умовами та високим ризиком для здоров’я (наприклад, радіоактивно забруднена територія);
• при укладенні контракту;
• при укладенні договору з неповнолітнім;
• якщо роботодавцем є приватний підприємець або фізична особа;
• для працівників релігійних організацій;
• для працівників, які проходять альтернативну службу;
• для працівників, які беруть участь у громадських роботах;
• для працівників фермерських господарств.

В інших випадках ви можете укласти усний договір. Для цього працівнику потрібно написати заяву про прийняття на роботу на ім’я керівника. В свою чергу, керівник ставить на заяві своє рішення.

1. Форма трудового договору. Якщо ви фізична особа або приватний підприємець, ви повинні використовувати затверджену форму. Якщо ви юридична особа, можете використовувати довільну форму договору, зазначивши:

• трудові обов’язки працівника;
• режим роботи і відпочинку;
• пільги, гарантії, компенсації;
• умови оплати праці та умови преміювання;
• доплати, надбавки та інше.

1. Після укладення трудового договору ви маєте видати наказ або розпорядження про прийняття працівника на роботу. Можна використовувати затверджену  або довільну форму наказу.

1. Також після укладення договору Вам необхідно повідомити ДПС про прийняття працівника на роботу:

• повідомлення подається до початку роботи працівника за затвердженою формою;
• це робить власник бізнесу, уповноважена ним особа або фізична особа за місцем їхнього обліку як платників Єдиного соціального внеску (ЄСВ);
• повідомлення можна подати у електронній або паперовій (якщо не більше п’яти працівників) формі;
• надану інформацію вносять до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.

За матеріалами офіційного вебсайту Управлінні Держпраці у Хмельницькій області

Дивіться відео на тему:

Що зробити, щоб не боятися перевірок держпраці?

Держслужба зайнятості допоможе започаткувати власний бізнес

Зареєстровані безробітні, які мають бажання започаткувати власний бізнес та мають хист до підприємницької діяльності, а також чітку бізнес ідею, можуть долучитися до програми розвитку підприємництва серед безробітних.

Державна служба зайнятості надала відповіді на популярні запитання щодо роботи державної програми по одноразовій виплаті допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності.

Хто може брати участь у цій програмі?

Долучитися до програми можуть зареєстровані у державній службі зайнятості безробітні, які відповідають таким критеріям:

• досягли 18 років;
• не уклали новий трудовий договір як за сприяння служби зайнятості, так і самостійно протягом одного місяця після реєстрації безробітним;
• спільно з кар’єрним радником склали план дій для започаткування власного бізнесу.

Допомога для організації підприємницької діяльності не виплачується:

• безробітним, які протягом останніх 24 місяців працювали як ФОП, незважаючи на те, що підприємницька діяльність була припинена і знята з реєстрації.
• особам, які вже отримували фінансову підтримку від служби зайнятості на відкриття власної справи, але не здійснювали підприємницьку діяльність або припинили її упродовж двох років, починаючи з дня державної реєстрації.

Яка послідовність дій безробітного, який бажає започаткувати власну справу?

• наявність бажання і розуміння, який бізнес особа хоче започаткувати;
• складання з кар’єрним радником індивідуального плану працевлаштування з переліком дій, які кожен має вчинити для досягнення бажаної мети – започаткування власної справи;
• проходження поглибленого профілювання та необхідних тестів на виявлення схильностей та здібностей до ведення підприємницької діяльності;
• проходження безкоштовного професійного навчання “Генеруй бізнес ідею. Розпочни власний бізнес”, яка проводиться за методологією Міжнародної організації праці;
• написання та захист бізнес-плану;
• державна реєстрація як суб’єкта підприємницької діяльності;
• отримання коштів на старт бізнесу.

На яку суму грошей потенційний підприємець може претендувати?

Розмір одноразової виплати допомоги по безробіттю на започаткування підприємницької діяльності розраховується індивідуально за визначеним порядком.

Максимальний розмір такої фінансової підтримки у 2020 році може сягати понад 90 тисяч гривень (за умови призначення допомоги у максимальному розмірі). Середній же розмір одноразової допомоги по Україні в цьому році становить 46 тисяч гривень.

Чи є часові рамки такої програми для безробітних та який бюджет державної служби зайнятості на її реалізацію?

Активна програма сприяння зайнятості для організації безробітними підприємницької діяльності реалізується на постійній основі.

У проекті бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на 2020 рік на цю програму передбачені видатки в розмірі 386 млн гривень проти 82,2 млн у минулому році (зростання в 4,7 разів).

Чи потрібне повернення коштів, на яких умовах?

Законодавством не передбачено повернення коштів, виплачених безробітному одноразово для організації підприємницької діяльності.

За матеріалами офіційного вебсайту Державної служби зайнятості

Мінцифри запустило «Дія.Бізнес»

Міністерство цифрової технології анонсувало онлайн-платформу «Дія.Бізнес» для підтримки українських підприємців.

Відтепер українці зможуть скористатись порталом для того, щоб підготуватись до відкриття власної справи, отримати консультації та дізнатись про можливості підтримки малого та середнього бізнесу. 

Також на онлайн-платформі можна буде знайти довідник, який містить набір рекомендацій у форматі питання-відповідь.

На державному порталі містяться такі розділи:

• Каталог бізнес-ідей, які потребують мінімального стартового капіталу. Відтепер кожен молодий підприємець зможе отримати «шаблон» бізнес-моделі в галузі сільського господарства, краси та здоров’я, освіти, медицини, рітейлу, майстерні тощо. Зразки та перелік всіх необхідних документів міститься в розділі «Знайти ідею».
• Онлайн-сервіси та програми підтримки для підприємців на одній сторінці. Наразі є багато безкоштовних можливостей і державних сервісів як для початківців, так і для досвідчених підприємців. Наприклад, шаблони документів, чеклісти, посилання на реєстри тощо.
• Довідник підприємця. На основі матеріалів профільних державних органів та провідних компаній України зібрана теоретична та аналітична інформація для бізнесменів.
• Кейси. Історії успіху простих людей, які хотіли розпочати свою власну справу.
• Консалтинг-зона. Це можливість консультацій із фахівцями за допомогою відеомесенджера. Підприємці зможуть отримувати консультації із систематизації бізнес-процесів, фінансового управління, взаємодії з державою, психології бізнесу, HR, маркетингу та продажів. Цей блок запрацює пізніше, наприкінці квітня.

Онлайн-платформа поки що працює в тестовому режимі та знаходиться за посиланням https://business.diia.gov.ua/

 За матеріалами порталу Ліга Закон

Підбірку підгoтувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист