fbpx

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 23.12.2019 по 02.01.2020

In: Дайджести новин законодавства і практики 28 Dec 2019 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з  23.12.2019 по 02.01.2020

 

Повернути переплачені податки можна онлайн

Державна податкова служба України запустила електронний сервіс, який допоможе повернути надмірно або помилково сплачені податки не відвідуючи податкову інспекцію.

За допомогою цього сервісу платник податків може подати заяву на повернення сплачених грошових зобов’язань та пені у формі електронного документу. Про це ДПС повідомила у Facebook.

Алгоритм повернення коштів виглядає наступним чином:

  1. Платник подає заяву через «Електронний кабінет» або «Єдине вікно подання електронної звітності».
  2. ДПС приймає заяву  і вона потрапляє до відповідного електронного журналу. 

Ця процедура  суттєво скорочує час на обробку документів, створює умови для швидкого опрацювання, та дозволяє значно зменшити загальний термін повернення коштів.

«За допомогою нового сервісу починаючи з 1 листопада платникам вже повернуто з бюджету більше 700 млн. гривень. Продовжуємо створювати податкову в смартфоні», – повідомив Сергій Верланов.

 

За матеріалами офіційної вебсторінки ДПС України у Facebook

 


Набрав чинності закон про скасування ліцензії у сфері телекомунікацій 

25 грудня 2019 року набрав чинності Закон № 102-ІХ, який скорочує перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню. Серед цього переліку діяльність у сфері телекомунікацій. 

Натомість введено в дію положення щодо обов’язку надання повідомлення суб’єктами господарювання, що здійснюють діяльність у сфері телекомунікацій, про початок здійснення такої діяльності.

У повідомленні серед іншого зазначається: територія, на якій здійснюється діяльність у сфері телекомунікацій; вид та опис телекомунікаційних послуг (у разі відсутності в орієнтовному переліку видів телекомунікаційних послуг, затвердженому НКРЗІ, послуги вона описується в довільній формі; інформація про отримані ліцензії, дозволи – у разі здійснення діяльності у сфері телекомунікацій, яка передбачає використання обмеженого (радіочастотного та/або номерного) ресурсу; зобов’язання заявника виконувати передбачені законом, Правилами здійснення діяльності у сфері телекомунікацій та іншими нормативно-правовими актами у сфері телекомунікацій обов’язки оператора, провайдера телекомунікацій.

Разом з тим передбачено відповідальність за порушення вимог закону. 

Зокрема, надання суб’єктом господарювання недостовірної або не в повному обсязі інформації у повідомленні про початок провадження господарської діяльності, необхідність подання якої встановлена законом для певного виду господарської діяльності, – тягнуть накладення штрафу від 1 тис. НМДГ (17 тис. грн) до 2 тис. НМДГ (34 тис. грн).

Порушення суб’єктом господарювання встановленого законом строку для подання повідомлення про зміну відомостей, зазначених у повідомленні про початок здійснення господарської діяльності, – тягне накладення штрафу від 500 НМДГ (8 500 грн) до 1 тис. НМДГ (17 тис. грн).

 

Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню” № 102-IX від 18.09.2019 року 

 


Мін’юст реагуватиме на рейдерство протягом 24 годин

Мін’юст реагуватиме на найбільш грубі та очевидні порушення закону у сфері майнових прав протягом 24 годин з моменту надходження скарги. Таке рішення прийняв Уряд 24 грудня 2019 року. 

“Своєчасний розгляд скарг є необхідним для захисту осіб, права яких порушено внаслідок дій держреєстраторів” – так прокоментував це рішення Міністр юстиції Денис Малюська. 

«Постановою встановлюється, що скарги у сферах державної реєстрації розглядаються не пізніше наступного робочого дня з дня їх реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні. Крім того, розгляд скарги здійснюється Мін’юстом невідкладно, без розгляду її колегіально, у разі встановлення наявних очевидних порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації».

Постанова “Про внесення змін до Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації” також встановлює ряд інших процедурних гарантій, які не дозволять недобросовісним учасникам справи затягувати розгляд скарги Мін’юстом.

Оновлений порядок розгляду скарг стосується не тільки порушень корпоративних прав або ж прав на будівлі і споруди, а й на земельні ділянки. 

Власник земельної ділянки, у якого незаконно відібрали землю, може звертатися із заявою до Міністерства юстиції. Така скарга на незаконні дії має бути оформлена належним чином та відправлена онлайн через портал i.gov або листом чи подана безпосередньо до канцелярії Мін’юсту.

«Якщо є підстави вважати, що якісь дії з землею були незаконними, ми тут же внесемо зміни у відповідні реєстри і повертаємо землю власникові. У нас достатньо ресурсу, і ми швидко розглядатимемо скарги», – запевнив Денис Малюська.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Міністерства юстиції України

 


В Україні продовжує діяти мораторій на продаж землі 

З цього питання надав роз’яснення Держгеокадастр.

Зокрема, основною умовою скасування мораторію на купівлю-продаж земель сільгосппризначення було набрання чинності законом про обіг земель. Оскільки прийняття закону не відбулося, діють пункти 14 та 15 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України. Згідно з ними до набрання чинності законом про обіг земель сільгосппризначення, але не раніше 1 січня 2020 року, забороняється внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств, а також не допускається:

– купівля-продаж земельних ділянок сільгосппризначення державної та комунальної власності, земель, що перейшли до комунальної власності відповідно до пункту 21 цього розділу або передані до комунальної власності відповідно до статті 14-1 Закону «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб;

– купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільгоспвиробництва, земельних ділянок, виділених у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну (міни) відповідно до частини другої статті 37-1 цього Кодексу земельної ділянки на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 % та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам – учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

У Держгеокадастрі звернули увагу, що прийняття та набрання чинності законом про обіг земель сільгосппризначення є обов’язковою умовою для запровадження ринку земель.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Держгеокадастру України

 


Роботодавці зможуть звільняти працівників за власною ініціативою, але з грошовою компенсацією 

Про заплановані зміни до трудового законодавства  розповів Міністр економіки Тимофій Милованов на своїй сторінці у Facebook.

Так, у новому законопроєкті Трудового кодексу буде чітко визначено умови розірвання трудового договору. Серед них:

1 З ініціативи працівника

Працівник має право в будь-який час з власної ініціативи розірвати трудовий договір, попередивши про це роботодавця письмово або зазначеними у трудовому договорі засобами електронного зв’язку не менше ніж за два тижні.

Проте у трудовому або колективному договорі може бути передбачено перелік причин, відповідно до яких працівник має право розірвати трудовий договір у інший строк, про який він просить або встановлюватися інший строк попередження працівником роботодавця.

Також забороняється шляхом застосування мобінгу (цькування), насильства, погроз, введення в оману або в інший спосіб примушувати працівника до розірвання трудового договору з його ініціативи проти його волі.

2 З ініціативи працівника у зв’язку з порушенням роботодавцем умов трудового договору

Працівник може звільнитися у строк, про який він просить, у зв’язку з порушенням роботодавцем умов трудового договору. Але для цього працівник зобов’язаний навести фактичні дані, що стосуються порушення роботодавцем умов трудового договору.

Якщо роботодавець йому відмовить, працівник може розірвати трудовий договір в односторонньому порядку, надіславши роботодавцю заяву з наведенням фактичних даних.

Крім того, роботодавець зобов’язаний виплатити працівникові компенсацію у розмірі визначеному трудовим договором, але не менше 50 середньоденних зарплат.

3 З ініціативи роботодавця

Роботодавець має право з власної ініціативи розірвати трудовий договір з працівником. Про це він повинен письмово або зазначеними у трудовому договорі засобами електронного зв’язку повідомити працівника у строк:

  • не менше ніж 15 днів – якщо працівник працює не більше 6 місяців.
  • не менше ніж 30 днів – якщо працює понад 6 місяців;
  • не менше ніж за 60 днів – якщо працює понад п’ять років;
  • не менше ніж за 90 днів – якщо працює понад 10 років.

За домовленістю сторін строки попередження можуть бути замінені грошовою компенсацією, але не менше середньоденного заробітку працівника за кожен робочий день зменшення строку такого повідомлення.

Роботодавець має право без згоди працівника замінити строки попередження грошовою компенсацією не менше подвійного середньоденного заробітку за кожен робочий день зменшення строку.

Якщо працівник відмовиться звільнитися на цій підставі, трудовий договір розривається роботодавцем в односторонньому порядку шляхом надання працівнику інформації про розірвання трудового договору.

4 З ініціативи роботодавця у зв’язку з порушенням працівником умов трудового договору

Працівника можуть звільнити за порушення умов трудового договору понад два рази протягом 180 календарних днів. Перелік умов трудового договору, порушення яких є підставою для його припинення відповідно до цієї статті, визначається у трудовому договорі.

Роботодавець в цьому разі зобов’язаний навести фактичні дані, що підтверджують порушення.

У разі відмови працівника розривати трудовий договір на цій підставі, трудовий договір розривається роботодавцем в односторонньому порядку.

Також роботодавцям можуть дозволити звільняти працівників через втрату довіри та вагітних жінок.

Невідповідність працівника займаній посаді, виконуваній роботі не вважається порушенням працівником умов трудового договору.

Також Мінекономіки пропонує чітко визначити, які відносини вважатимуться трудовими.

Зокрема, наявність трудових відносин може встановлюватися за такими ознаками:

  • особі регулярно виплачується винагорода у грошовій або натуральній формі за роботу, виконувану (послуги, надані) в інтересах іншої особи;
  • особисте виконання особою роботи (надання послуг) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою за дорученням та під контролем особи, в інтересах якої виконуються роботи (надаються послуги), або уповноваженої нею особи;
  • робота виконується (послуги надаються) на визначеному особою, в інтересах якої виконуються роботи (надаються послуги), або уповноваженою нею особою, робочому місці з дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку;
  • особа виконує роботи (надає послуги) аналогічні за змістом та характером роботі, що виконується штатними працівниками роботодавця;
  • організація умов праці, зокрема, надання засобів виробництва (обладнання, інструментів, матеріалів, сировини, робочого місця) забезпечується особою, в інтересах якої виконуються роботи (надаються послуги), або уповноваженою нею особою;
  • тривалість робочого часу та часу відпочинку встановлюється особою, в інтересах якої виконуються роботи (надаються послуги), або уповноваженою нею особою.

Нагадаємо, що проєктом Трудового кодексу передбачено можливість укладення трудового договору в електронній формі.

 

За матеріалами офіційної вебсторінки Тимофія Милованова у Facebook

 


В Україні запрацює Аграрний реєстр

Аграрний реєстр сприятиме створенню прозорої системи земельних відносин.

Як повідомляється на сайті Мінекономрозвитку, в шести областях України вже відбулася презентація пілотної версії проекту Аграрного реєстру. 

Заступник міністра Інна Метельова пояснила, що після тестування бета-версії і виправлення всіх недоліків, система запрацює на всій території України.

Сервіс працюватиме за принципом «єдиного вікна». Після реєстрації портал надаватиме користувачу інформацію про нього з Державного земельного кадастру, Реєстру юридичних та фізичних осіб, Реєстру речових прав, Реєстру тварин, зокрема: земельні ділянки у власності та користуванні, зареєстровані тварини тощо. 

Планується, що Реєстр буде доповнено функціоналом замовлення державних послуг, які необхідні для ведення сільського господарства.

Окрім цього, ще однією важливою перевагою Реєстру є те, що інформація, яка міститься в ньому, сприятиме отриманню банківського кредитування. Користуючись цим реєстром банк зможе отримати необхідні дані про кожного суб’єкта господарювання. Це підвищить шанси агровиробника на отримання кредиту. Комерційні банки будуть бачити елементарну декларативну фінансову звітність, історію позичальника, якими програмами державної підтримки він користується і т.д.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Мінекономрозвитку України

 

Підбірку підгoтувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X