Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 23.11.2020 по 30.11.2020 р.
З 1 грудня підвищиться прожитковий мінімум: які показники зміняться?
Відповідно до закону про Держбюджет на 2020 р. з 1 грудня 2020 р. прожитковий мінімум з розрахунку на місяць складе 2189 гривень. Для основних соціальних і демографічних груп населення він становитиме:
- для дітей у віці до 6 років – 1921 гривень;
- для дітей у віці від 6 до 18 років – 2395 гривень;
- для працездатних осіб – 2270 гривень;
- для осіб, які втратили працездатність 1769 гривень.
Розмір прожиткового мінімуму впливає на певні показники, тому разом з прожитковим мінімумом з грудня зростуть:
- сума оплати праці, яку індексують – оплата праці індексується в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, який складе 2270 грн;
- мінімальний розмір пенсії за віком – пенсійні виплати для осіб, які отримують пенсію в мінімальному розмірі, збільшаться до 1769 грн;
- максимальний розмір допомоги по безробіттю, який не може перевищувати 4 прожиткові мінімуми для працездатних осіб і складе з 1 грудня 9080 грн.;
- мінімальний гарантований розмір аліментів (50% прожиткового мінімуму) – для дітей до 6 років складе 960,50 грн., а для дітей від 6 до 18 років – 1197,50 грн. Крім того, мінімальний рекомендований розмір аліментів складає розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тобто для дітей у віці до 6 років – 1921 грн., а від 6 до 18 років – 2395 грн.;
- плата за видачу ліцензії – за видачу ліцензії стягується разова плата у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з 1 грудня вона складе 2270 грн.
За матеріалами вебпорталу Ліга Закон
Підприємці, які зупинили роботу на час карантину, отримають допомогу 8000 грн
Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров повідомив, що ФОПи, які зупинили роботу на час карантину, а також їхні працівники зможуть отримати фінансову допомогу.
Зробити це можна на порталі https://diia.gov.ua та у застосунку “Дія”.
Розмір допомоги від держави становить 8 000 грн.
Допомогу зможуть отримати працівники або ФОП, якщо її роботодавець має одну з 6-ти категорій КВЕД:
47 – Роздрібна торгівля (крім торгівлі автотранспортними засобами та мотоциклами);
55 – Тимчасове розміщування;
56 – Діяльність із забезпечення стравами та напоями;
59.14 – Демонстрація кінофільмів;
90 – Діяльність у сфері творчості, мистецтва та розваг;
93 – Діяльність у сфері спорту, організування відпочинку та розваг.
При цьому, одна з 6 категорій КВЕД має бути заявлена першою у реєстраційних відомостях на 31.10.2020 р.
Фінансова допомога надаватиметься одноразово.
За матеріалами офіційної сторінки Михайла Федорова у Facebook
З 1 грудня у банках можна пред’являти електронні паспорти
Про відповідні нововведення повідомили на сайті НБУ.
Зокрема, з 1 грудня 2020 року набуває чинності постанова Правління Національного банку України від 23 листопада 2020 року № 148 “Про затвердження Змін до Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні”. У ній зазначено, що під час здійснення касових операцій для ідентифікації та верифікації клієнта чи його представника банки зможуть використовувати цифровий паспорт або закордонний цифровий паспорт у мобільному застосунку “Дія”.
Крім того, документом спрощується процедура приймання банками на дослідження сумнівних щодо справжності та платіжності банкнот та монет національної валюти та сумнівних щодо справжності банкнот іноземної валюти. У відповідній довідці замість паспортних даних клієнт має надати контактну інформацію (номер телефона та/або електронну адресу).
У повідомленні зазначено, що такі новації сприятимуть спрощенню проведення касових операцій банків під час обслуговування клієнтів.
За матеріалами офіційного вебсайту Національного банку України
Електронні лікарняні діятимуть вже у 2021 році
Про відповідне нововведення повідомили на сайті Мінцифри.
Запуск е-лікарняних дозволить не лише скасувати лікарняний як паперову довідку, що є елементом бюрокартії, а й заощаджувати час лікарів та пацієнтів. Крім цього, це можливість швидко та ефективно оплачувати лікарняні без фізичних контактів, гарантувати обґрунтованість виплат та економити державні кошти.
Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров пояснив як діятиме цей документ: “Електронні лікарняні будуть одразу в електронному вигляді, нічого дублювати не потрібно. Це буде звичайна форма в онлайн-системі, заповнення якої займатиме кілька хвилин. Після цього підписаний електронним підписом документ автоматично надсилатиметься до інших державних органів для виплат”.
Для запровадження електронних лікарняних Міністерство цифрової трансформації спільно з Міністерством охорони здоров’я повністю перебудовують процес отримання лікарняного. Запуск стане можливим завдяки повноцінній інтеграції електронної системи охорони здоров’я із системою Пенсійного фонду України і Фонду соціального страхування України.
Для того, щоб медичні послуги стали доступними для всіх українців, Міністерство цифрової трансформації активно працює над підключенням до інтернету 95% населених пунктів та їхніх соціальних об’єктів.
За матеріалами офіційного вебсайту Міністерства цифрової трансформації України
Для кого обов’язкове використання РРО з 1 січня 2021 року
У ДПС нагадали, що з 1 січня 2021 року набирають чинності положення Податкового кодексу, згідно з якими настає обов’язок застосування РРО та/або програмних РРО (далі-ПРРО) для суб’єктів господарювання, які здійснюють види діяльності, визначені п. 61 підрозд.10 розд. ХХ ПК.
Так, з 1 січня до 1 квітня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку 2-4 груп (ФОП), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
– реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
– реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
– реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
– реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
– роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
– діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”;
– діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
– діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
– реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
У разі перевищення платником ЄП-ФОП 2-4 груп в календарному році обсягу доходу 1 млн гривень, застосування РРО та/або ПРРО для такого платника є обов’язковим.
Застосування РРО та/або ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника ЄП.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Київській області
Чи зараховується стаж роботи за кордоном?
У ДПС надали відповідні роз’яснення з цього питання, а також розповіли, як оподатковується такий дохід.
Щодо стажу роботи
Для визначення права на пенсію Пенсійним фондом України може бути взято до уваги стаж роботи в іншій країні. При цьому, для зарахування Україною страхового стажу, набутого за кордоном в державах, з якими укладено двосторонні угоди, громадянин України повинен офіційно (легально) працювати за кордоном (в деяких випадках не менш ніж певний період часу – рік) та сплачувати всі відповідні відрахування там, зокрема соціальний внесок.
До таких країн належать Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія, Молдова, Грузія, Азербайджан, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Латвія, Литва, Естонія, Польща, Чехія, Словаччина, Болгарія, Іспанія, Португалія тощо. Повний перелік країн, з якими укладені угоди розміщено на сайті Пенсійного фонду України.
Щодо оподаткування доходу
Фізичні особи із своїх заробітних плат сплачують податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. Відрахування цих податків здійснює роботодавець як податковий агент.
Податковим кодексом регламентовано, що громадяни України – податкові резиденти, які працюють за кордоном, зобов’язані задекларувати отримані доходи.
У той же час, для уникнення подвійного оподаткування укладено низку угод з іншими країнами. На сьогодні чинні більше ніж 70 двосторонніх міжурядових угод (конвенцій) про уникнення подвійного оподаткування. Зокрема, це такі країни як Польща, Чехія, Словаччина, Болгарія, Іспанія, Португалія, Вірменія, Білорусь, Грузія, Швеція, Норвегія, Латвія, Литва, Естонія тощо.
Ці договори, зокрема, передбачають, що податок з доходів, сплачений за кордоном, зараховується в зменшення податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб в Україні.
За матеріалами офіційного вебсайту ДПС України
Як новоствореній юрособі подати до ДПС інформацію про бухгалтера?
Відповідні роз’яснення надали в ДПС.
Відповідно до Податкового кодексу, підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема:
– інформація, отримана ДПС від держреєстратора;
– інформація, що подається платниками податків до ДПС самостійно.
Так, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (ЄДР) містяться відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи – також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо. Разом з тим, ЄДР не містить інформації про головного бухгалтера.
Тому платник податків зобов’язаний самостійно подавати до ДПС інформацію про бухгалтера.
Порядок внесення змін до облікових даних платників податків встановлено Порядком обліку платників податків і зборів. Платники податків – юридичні особи та відокремлені підрозділи юросіб зобов’язані подати відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви за ф. № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку».
На підставі цієї заяви контролюючі органи вносять відповідні зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб.
Відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, також оновлюються контролюючими органами у Єдиному банку даних юридичних осіб на підставі реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (про реєстрацію, перереєстрацію або внесення змін), якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених п. 183.7 ст. 183 розд. V ПК, та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник податків звільняється від подання до контролюючого органу заяви за ф. № 1-ОПП у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи.
Платники податків можуть подати заяву за ф. № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» засобами електронного зв’язку в електронній формі.
За матеріалами офіційного вебсайту ДПС в Івано-Франківській області
Як організувати випробувальний термін на підприємстві?
У Державному центрі зайнятості розповіли про деякі особливості проходження випробувального терміну працівниками.
Слід зазначити, що на працівника в період випробування поширюються загальні норми трудового законодавства, зокрема й щодо оплати праці. Водночас припинення трудових відносин відбувається в спрощеному порядку. Але не слід думати, що в роботодавця існує повна свобода дій.
Особлива процедура встановлення і проходження випробування полягає в наступному:
- Умова про встановлення випробування має бути зазначена в трудовому договорі або наказі про прийняття на роботу, під яким працівник розписується, засвідчуючи тим самим погодження умови про випробування та його тривалості (інші форми погодження умови про випробування зазначаються в листі Міністерства соціальної політики України від 04.04.2012 р. №54/06/187-12).
- Заборона встановлення випробування для певних категорій осіб. Так, випробування не встановлюється при прийнятті на роботу:
1) осіб, які не досягли 18 років;
2) молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів;
3) молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів;
4) осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;
5) осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи;
6) осіб, обраних на посаду; переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади;
7) осіб, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи;
8) вагітних жінок;
9) одиноких матерів, які мають дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю;
10) осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців;
11) осіб, які приймаються на тимчасові та сезонні роботи;
12) внутрішньо переміщених осіб;
13) при прийнятті на роботу в іншу місцевість;
14) при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію;
15) в інших випадках, передбачених законодавством (ст. 26 КЗпП). Працівники, що приймаються на роботу, повинні наперед повідомити роботодавця про право на звільнення від проходження випробування й надати підтвердні документи.
- Обмеження тривалості випробування
Строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати 3 місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, – 6 місяців. Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати 1 місяця. До строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причин (ст. 27 КЗпП). Після того, як працівник відпрацював термін випробування, видавати наказ роботодавця про успішне проходження випробування не потрібно. Працівник просто вважається таким, що пройшов випробування, й подальше звільнення допускається на загальних підставах, визначених трудовим законодавством.
При цьому для держслужбовців встановлено спеціальні вимоги щодо проходження випробування.
- Специфіка припинення трудового договору в період випробування
У разі встановлення власником або уповноваженим ним органом невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за 3 дні (ст. 28 КЗпП). Претензії до роботи працівника мають бути зафіксовані в письмовій формі.
В інтересах роботодавця вказати критерії, якими він керувався, і конкретні недоліки, які були допущені працівником. У судовій практиці трапляються випадки, коли навіть винесення догани за порушення трудової дисципліни не слугувало підставою для визначення невідповідності займаній посаді протягом строку випробування. Оскільки звільнення через непроходження випробування (п. 11 ст. 40 КЗпП) є таким, що відбувається з ініціативи роботодавця, то в таких випадках діє заборона звільнення під час тимчасової непрацездатності та перебування у відпустці. Втім, звільнення за результатами випробування не потребує погодження профспілки (ст. 43-1 КЗпП). В інших аспектах процедура не відрізняється (видається наказ про звільнення, вноситься запис до трудової книжки, проводиться остаточний розрахунок).
За матеріалами офіційного вебсайту Державного центру зайнятості
Звільнення за прогул: що потрібно врахувати?
В Управлінні Держпраці розповіли про нюанси звільнення працівника у разі прогулу.
1.Що вважається прогулом?
Так, згідно з п.4 ст.40 КЗпП прогул – це відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.
Однак не може вважатися прогулом:
- відсутність працівника на своєму робочому місці, якщо він при цьому перебував на території підприємства;
- невихід працівника на роботу у зв’язку з незаконним переведенням;
- відсутність на роботі з поважних причин.
У тому разі, якщо працівник обґрунтовує невихід на роботу поважними причинами, оцінка таких причин на предмет поважності повинна виходити з того, що ці причини мають бути істотними, тобто такими, які перешкоджають явці на роботу і не можуть бути усунені самим працівником. Кожна з таких причин має бути підтверджена відповідними виправдними документами (довідками), виданими уповноваженими органами.
2.Які документи підтверджують прогул?
Якщо причину відсутності на роботі не можна віднести до поважних, роботодавець має право звільнити працівника за прогул на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП. Для цього роботодавцю необхідно:
- встановити факт відсутності працівника на роботі 3 і більше години безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин. При цьому надалі в наказі про звільнення обов’язково слід зазначити день прогулу;
- документально підтвердити факт відсутності працівника на робочому місці. Підтверджуючими документами можуть бути доповідна записка безпосереднього начальника працівника на ім’я керівника підприємства та акт про відсутність на робочому місці, підписаний комісією, що складається не менше ніж із трьох осіб;
- затребувати у працівника письмове пояснення причини відсутності на роботі. Цю вимогу роботодавець може оформити наказом, у якому слід встановити строк, достатній для підготовки подібних пояснень. Наказ необхідно довести до відома працівника під підпис. Якщо працівник відмовляється дати пояснення щодо вчиненого проступку, про це складається відповідний акт;
- якщо працівник не з’являється на роботу протягом кількох днів і не повідомляє про причину своєї відсутності, необхідно надіслати за його домашньою адресою лист із повідомленням про вручення, у якому вимагати надання пояснень у письмовій формі. У разі відмови працівника дати пояснення щодо своєї відсутності на роботі, складається відповідний акт;
3.Умови, за наявності яких працівника може бути звільнено:
- додержання строків застосування звільнення за прогул. Зазначене стягнення може бути застосоване не пізніше 1 місяця із дня виявлення прогулу, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням у відпустці, і не пізніше 6 місяців із дня його вчинення;
- не застосовувати інших заходів дисциплінарного стягнення до працівника за прогул;
- отримати згоду профспілкового органу на звільнення працівника за прогул на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП;
- видати наказ про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, з яким ознайомити працівника під підпис. Якщо працівник відмовляється розписатися про своє ознайомлення з наказом, про це потрібно скласти відповідний акт. Наказ (розпорядження) і пояснювальна записка працівника або відповідний акт про відмову давати пояснення поміщаються в особову справу працівника;
- у день звільнення провести з працівником остаточний розрахунок і видати копію наказу про звільнення та належним чином оформлену трудову книжку.
Факт відсутності працівника на робочому місці має бути відображений у табелі обліку робочого часу.
У разі відсутності працівника на роботі у день звільнення, копію наказу про звільнення та повідомлення про можливість отримання трудової книжки необхідно надіслати йому поштою. Надсилати саму трудову книжку поштою забороняється без письмової згоди працівника (пункт 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників). Трудова книжка зберігається на підприємстві та видається виключно працівнику, який має особисто розписатись в Книзі обліку руху трудових книжок про отримання трудової книжки.
За матеріалами офіційного вебсайту Управління Держпраці у Полтавській області
Підбірку підгoтувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
