fbpx

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 22.11.2021 по 29.11.2021 р.

In: Дайджести новин законодавства і практики 02 Dec 2021 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з   22.11.2021 по 29.11.2021 р.

 Суб’єкти первинного фінмоніторингу подаватимуть інформацію за новими правилами з 01.05.2022 року

 

Суб’єкти первинного фінмоніторингу подаватимуть інформацію за новими правилами з 01.05.2022 року

26 листопада 2021 року набули чинності зміни, згідно з якими відтерміновано введення в дію: 

  • Порядку створення особистого кабінету суб’єкта первинного фінансового моніторингу та доступу до е-кабінету системи фінансового моніторингу; 
  • Порядок інформаційної взаємодії суб’єктів первинного фінансового моніторингу та Державної служби фінансового моніторингу України, в тому числі нові формати та категорії інформаційного обміну.

Вказані документи  набудуть чинності 01.05.2022 р. замість 27.11.2021 р.

Впровадження Інформаційно-телекомунікаційної системи «електронний кабінет системи фінансового моніторингу» для інформаційного обміну та подання суб’єктами первинного фінансового моніторингу інформації відповідно до наказу Мінфіну № 322  від 04 червня 2021 року буде здійснено одночасно з набранням чинності цього наказу.

До набрання чинності наказу Мінфіну № 322, доступ до особистого кабінету суб’єктам первинного фінансового моніторингу буде надаватися в тестовому режимі.

До набуття чинності нормативно-правової бази щодо забезпечення роботи е-кабінету системи фінансового моніторингу та надання суб’єктам доступу до особистих кабінетів, суб’єкти зобов’язані надавати до Держфінмоніторингу інформацію в електронному або паперовому вигляді відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів, зокрема, Інструкції щодо заповнення форм обліку та подання інформації, пов’язаної із здійсненням фінансового моніторингу, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2016 р. № 24, та Порядку електронної взаємодії суб’єктів первинного фінансового моніторингу та Державної служби фінансового моніторингу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2015 р. № 1085.

 

Наказ Міністерства фінансів України від 17.11.2021 № 602 «Про внесення зміни до пункту 4 наказу Міністерства фінансів України від 04 червня 2021 року № 322»

 


Який порядок оплати е-лікарняних?

Який порядок оплати е-лікарняних?

У Фонді соцстрахування наголосили на основних моментах роботи з е-лікарняними:

  1. Процедура, а також строки призначення допомог за е-лікарняними не змінились – як і раніше, призначити працівнику матеріальне забезпечення необхідно упродовж 10 календарних днів з дати видачі лікарняного, ще 5 робочих днів відведено для формування заяви-розрахунку. 

Однак дата видачі паперового і е-лікарняного відрізняються.

Датою видачі для електронних листків непрацездатності вважається восьмий день після дати закриття, яка зазначена в документі. А для е-лікарняних по вагітності та пологах – восьмий день після дати відкриття.

Тож 10 днів на призначення матеріального забезпечення починають рахуватись саме з дати видачі е-лікарняного, тобто з восьмого дня після дати його закриття (або дати відкриття для е-лікарняних по вагітності та пологах).

  1. З’ясувати, коли оплатять е-лікарняний можна онлайн – інформація про стан фінансування лікарняних і декретних допомог щоденно оновлюється у телеграм-каналі https://t.me/socialfund. 

Перші п’ять днів страхового випадку оплатить роботодавець, а решту аж до одужання фінансує Фонд соціального страхування України (за винятком допомог по вагітності та пологах і по догляду за хворими дітьми – вони оплачуються за кошти ФССУ з першого дня). 

Щоб дізнатись дату фінансування, потрібно знати точну дату подання роботодавцем заяви-розрахунку за е-лікарняним. Уточнити дату можна також у відділенні Фонду, для цього у кожному обласному управлінні створено окремі гарячі лінії.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Фонду соціального страхування України

 

 


Який мінімальний розмір плати за оренду земель державної або комунальної власності?

Який мінімальний розмір плати за оренду земель державної або комунальної власності?

У ДПС звернули увагу, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

  1. не може бути меншою за розмір земельного податку:

а) для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, – у розмірі не більше 3 % їх нормативної грошової оцінки, 

для земель загального користування – не більше 1 % їх нормативної грошової оцінки, 

для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 % та не більше 1 % їх нормативної грошової оцінки;

б) для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – у розмірі не більше 5 % нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, 

для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 % та не більше 5 % нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

  1. не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки;
  2. може перевищувати граничний розмір орендної плати – 12 % нормативної грошової оцінки, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах;
  3. для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку;
  4. для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 % нормативної грошової оцінки.

При цьому, якщо розмір орендної плати, зазначений у договорі оренди, є нижчим від встановленого нормами Податкового кодексу, орендарю слід звернутись до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, з яким укладено договір оренди землі, з приводу приведення його у відповідність.

Також абз. 1,2 п. 11 підрозд. 6 розд. XX «Перехідні положення» ПК тимчасово, до 1 січня 2035 року, установлено, що в частині плати за землю за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються в межах реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями (крім інвестиційних проектів у сферах добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин) відповідно до Закону України від 17 грудня 2020 року № 1116-IX, органи місцевого самоврядування можуть, зокрема, встановлювати орендну плату за землі державної та комунальної власності в меншому розмірі, ніж розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Житомирській області

 


В Україні підвищено штрафи за ухилення від сплати податків 

В Україні підвищено штрафи за ухилення від сплати податків 

25 листопада 2021 року набув чинності Закон України від 17.11.2021 № 1888-IX, який встановлює нові розміри штрафів за ухилення від сплати податків (ст. 212 КК):

за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов’язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, – штраф від п’яти тисяч до десяти тисяч нмдг (85 тис. грн – 170 тис.грн) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого (був штраф від 51 тис. грн до 85 тис грн).

за ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах, – штраф від десяти тисяч до п’ятнадцяти тисяч нмдг (170 тис. грн – 255 тис. грн) з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років (був штраф від 85 тис. грн до 119 тис. грн).

Особа, яка вчинила такі діяння звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення її до кримінальної відповідальності сплачено податки, збори (обов’язкові платежі), а також відшкодовано шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

 

Закон України від 17.11.2021 р. № 1888-IX “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України та пов’язаного з цим удосконалення роботи деяких державних правоохоронних органів”

 


Чи можуть податківці приходити на перевірку в неробочий час?

Чи можуть податківці приходити на перевірку в неробочий час?

Працівники ДПС мають право здійснювати документальні (планові або позапланові; виїзні) чи фактичні перевірки протягом терміну, який визначений у направленні на перевірку з урахуванням правил внутрішнього трудового розпорядку платника податків. Таке роз’яснення надали в ДПС з урахуванням чинного законодавства.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених ПК, та за умови пред’явлення або надіслання у випадках, визначених ПК, зокрема направлення на проведення такої перевірки.

Строки (тривалість) проведення перевірок встановлені ст. 82 ПК, обчислюються у робочих днях та залежать від типу перевірки та категорії платника податків.

Законодавством України не надано чіткого визначення понять «робочий день» і «робочий час». Разом з цим, відповідно до роз’яснення Міністерства праці та соціальної політики України, наданого листом від 22.06.2007 р. № 199/13/116-07, робочий час – це час, протягом якого працівник повинен виконувати обов’язки за трудовим договором. Режим роботи, тривалість робочого часу і часу відпочинку встановлюються роботодавцем самостійно у правилах внутрішнього трудового розпорядку або у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, встановлених чинним законодавством, Генеральною та Галузевою угодами.

При цьому відповідно до ст. 52 Кодексу законів про працю для працівників установлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.

Частиною першою ст. 50 КЗпП визначено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Водночас, у КЗпП передбачено можливість затвердження на підприємствах, установах та організаціях іншого режиму роботи (наприклад, дво- чи триденні робочі тижні).

Крім того, частиною другою ст. 50 КЗпП визначено, що підприємства і організації при укладанні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено у частині першій цієї статті.

Відповідно до ст. 57 КЗпП час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.

Згідно з п. 21.1 ст. 21 ПК посадові та службові особи контролюючих органів зобов’язані, зокрема дотримуватися Конституції та діяти виключно у відповідності з ПК та іншими законами України, іншими нормативними актами, забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій та не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

У ДПС наголосили, що у разі виконання платником податків законних вимог посадових осіб контролюючих органів, не перешкоджання їх законній діяльності та надання у повному обсязі документів, пов’язаних з предметом перевірки, а також виконання інших обов’язків, передбачених ст. 16 ПК, відсутність можливості забезпечення присутності посадових осіб контролюючих органів за місцезнаходженням платника податків з огляду на графік роботи підприємства, відмінний від загальноприйнятого, відповідно до ст. 81 ПК не може бути підставою для складання відповідних актів про недопущення посадових осіб контролюючих органів до проведення перевірки.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП

 

 


Що потрібно врахувати при звільненні працівника за прогул?

Що потрібно врахувати при звільненні працівника за прогул?

При розгляді справи суд зазначив, що визначальним для вирішення питання законності звільнення з роботи за прогул є не тільки встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, а й встановлення поважності причин відсутності.

Працівник звернувся до суду, оскільки вважав своє звільнення незаконним та безпідставним.  

Вирішуючи спір суд наголосив, що прогул – це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 9 листопада 2021 року у справі № 235/5659/20 зазначено, що: “прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов’язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу). Отже, визначальним для вирішення питання законності звільнення з роботи за прогул є не тільки встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, а й встановлення поважності причин відсутності”.

Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантій, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Разом з тим правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з’ясування усіх обставин його вчинення, в тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника. Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов’язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений наданими суду доказами.

 

Постанова КЦС ВС від 15 листопада 2021 року у справі № 212/9516/19

 

Підбірку підготувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X