Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 22.08.2023 по 28.08.2023 р.
В Україні удосконалять сферу регулювання хмарних послуг
ВРУ прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного управління і регулювання при наданні хмарних послуг» (проєкт № 9293).
У парламенті повідомили, що цей документ:
– закладає засади для розвитку платформ інформаційно-комунікаційних технологій, що базуються на хмарних обчисленнях та реалізації політики переваги (пріоритету) хмарного середовища у сфері державного управління,
– визначає правові відносини, що виникають при наданні хмарних послуг та встановлює особливості використання хмарних послуг органами державної влади, органами місцевого самоврядування, військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, державними підприємствами, установами та організаціями, суб’єктами владних повноважень та іншими суб’єктами, яким делеговані такі повноваження.
Прийнятий Закон важливий для користувачів та надавачів хмарних послуг, оскільки він забезпечить покращення управління безперервністю надання послуг, якість послуг, управління безпекою та захистом даних, захист інформації в системі хмарних обчислень від внутрішніх та зовнішніх загроз, кібератак, що є надзвичайно актуальним, особливо в період воєнної агресії.
Зміни сприятимуть удосконаленню державного управління і регулювання при наданні хмарних послуг.
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
За матеріалами офіційного вебпорталу Верховної Ради України
Прийнято закон про ГМО
23 серпня Верховна Рада ухвалила закон «Про державне регулювання генетичноінженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції» (проєкт №5839).
Згідно з ним:
- розмежовано повноваження органів державної влади з метою усунення дублювання функцій у сфері поводження з ГМО;
- удосконалено систему оцінювання ризиків ГМО щодо можливого впливу на здоров’я людини та навколишнього природного середовища;
- запроваджено європейські механізми державної реєстрації ГМО;
- удосконалено вимоги до маркування ГМ-продукції та запроваджено правила щодо її простежуваності;
- посилено державний контроль у сфері поводження з ГМО;
- встановлено відповідальність за порушення законодавства у цій сфері.
Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через три роки з дня набрання ним чинності.
Проєкт Закону про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції для забезпечення продовольчої безпеки № 5839 від 05.08.2021
В Україні доступний Реєстр арештованих активів
Агентство з розшуку та менеджменту активів офіційно відкрило доступ до Реєстру арештованих активів. Реєстр доступний за посиланням https://reestr.arma.gov.ua/#/
За своєю конфігурацією, Реєстр є комплексною базою даних про всі активи в Україні, які арештовані правоохоронцями та судами у кримінальних справах.
Реєстр складається з відкритої частини, доступної для кожної зацікавленої особи, та закритої, яка призначена для правоохоронців.
База даних містить понад 129 000 записів. Близько 36 000 із них стосуються саме активів, які передано в управління АРМА.
Відомості, які мають надходити до системи з інших державних реєстрів та баз даних, насамперед Реєстру судових рішень, впорядковано за різними категоріями, наприклад рухоме й нерухоме майно, транспорт, корпоративні права, інтелектуальна власність, грошові кошти та майнові комплекси.
Голова АРМА Олена Дума пояснила, що публічний режим функціонування Реєстру дозволяє різноманітним цільовим аудиторіям оперативно отримати інформацію, що відбувається з тим або іншим активом. Зокрема, хто розслідує кримінальну справу, ким і коли накладено арешт, як АРМА управляє майном, на яку суму воно оцінене, за скільки продане на торгах, за яким договором передане управителю та скільки коштів надійшло до бюджету від управління. Тобто, Реєстр дає можливість у режимі онлайн відстежити всі дії від його арешту до отримання державою доходу.
В Агентстві підкреслили, що доклали значних зусиль для безпеки даних, насамперед щодо стратегічних активів та об’єктів критичної інфраструктури. Зокрема, перевірено тисячі записів, щоб не допустити оприлюднення відомостей про військові об’єкти, обмежено інформацію про найменування та опис активів зі сфери критичної інфраструктури.
За матеріалами офіційного вебсайту Агентства з розшуку та менеджменту активів
За створення робочих умов для працівників з інвалідністю можна буде отримати компенсацію до 100,5 тис грн
Кабмін прийняв відповідну постанову, якою встановлено надання компенсації роботодавцям за облаштування робочих місць:
для осіб з інвалідністю І групи – до 100,5 тис грн (15 мінімальних зарплат);
для осіб з інвалідністю ІІ групи – до 67 тис грн (10 мінімальних зарплат).
Компенсуватися будуть витрати на придбання роботодавцем допоміжних засобів для облаштування робочого місця для особи з інвалідністю, зокрема:
– меблів (крісел з регульованими або фіксованими сидіннями, поручнів та брусів, розсувних дверей, засобів для їх відчинення/зачинення, протиковзних та тактильних матеріалів для підлог і сходів);
– транспортерів для піднімання сходами з електроприводом;
– допоміжних засобів для позиціонування курсора та тактильних комп’ютерних дисплеїв;
– брайлівських клавіатур та портативних пристроїв;
– підйомних платформ для робочих місць;
– допоміжних засобів для відтворення звуку та для забезпечення здатності чути і бачити.
Фінансування компенсації у поточному році здійснюватиметься за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Щоб отримати компенсацію, роботодавцю необхідно подати до регіонального центру зайнятості в паперовій або електронній формі:
- заяву щодо надання компенсації;
- копії документів, які підтверджують працевлаштування особи з інвалідністю та придбання роботодавцем допоміжних засобів для облаштування робочого місця.
За матеріалами Урядового порталу
Як оплачувати роботу у вихідні під час воєнного стану?
У Держпраці наголосили, що робота у вихідний оплачується в подвійному розмірі.
Правила оплати встановлені в статті 107 Кодексу законів про працю України.
Зокрема, робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі:
1) відрядникам – за подвійними відрядними розцінками;
2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, – у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
3) працівникам, які одержують місячний оклад, – у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.
Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.
Також працівник за власним бажанням може взяти інший день відпочинку.
За матеріалами офіційного вебсайту Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
Відпустка без збереження зарплати на час воєнного стану дає право на щорічну відпустку
У Держпраці надали відповіні роз’яснення.
Якщо відпустка надана за угодою сторін на період дії воєнного стану (відповідно до статті 26 Закону України “Про відпустки”, то час перебування в ній враховується при визначенні кількості днів щорічної відпустки такого працівника.
Відпустка без збереження заробітної плати тривалістю до 90 календарних днів, яка надається працівникам, що виїхали за кордон або мають статус ВПО, в обов’язковому порядку, не дає права на щорічну відпустку.
Статтею 9 Закону України «Про відпустки» передбачено, що до стажу роботи, який дає право на щорічну основну відпустку, зараховуються, зокрема, час, коли:
1) працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада);
2) такому працівнику не виплачувалася заробітна плата у зв’язку з перебуванням у відпустці без збереження заробітної плати, передбаченої статтями 25, 26 Закону України «Про відпустки».
Тривалість відпусток без збереження заробітної плати, які надаються за угодою сторін відповідно до статті 26 Закону України «Про відпустки», обмежена 15 календарними днями на рік.
Разом з тим, особливості трудових відносин у період воєнного стану, не передбачені іншими актами трудового законодавства, визначені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Зокрема, статтею 12 цього Закону передбачено, що протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону про відпустки.
Таким чином, відпустка без збереження заробітної плати, яка надається упродовж дії воєнного стану, надається відповідно до статті 26 Закону України «Про відпустки» і включається до стажу, який дає право на щорічну основну відпустку. ”
За матеріалами офіційного вебсайту Управління інспекційної діяльності у Харківській області Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
Особливості звільнення працівника у зв’язку з встановленням інвалідності
У Держпраці наголосили, що сам по собі факт встановлення інвалідності людині не може розглядатися роботодавцем, як підстава для її звільнення з роботи.
Згідно статті 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII (далі Закон №875) відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан здоров’я працівника/ці перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров’я осіб з інвалідністю.
Таким чином звільнення працівника/ці у разі встановлення йому (їй) інвалідності можливе лише у зазначених вище випадках.
Після отримання висновку МСЕК про умови і характер праці працівника/ці, якому (якій) встановлено інвалідність, роботодавець зобов’язаний розглянути можливість створення для нього (неї) належних умов праці. При створенні робочого місця для особи з інвалідністю необхідно враховувати особливі потреби людини, а також рекомендації медико-соціальної експертної комісії.
Рішення роботодавця про звільнення працівника/ці у разі встановлення інвалідності буде вважатися правомірним лише тоді, коли йому (їй) за характером діяльності неможливо створити умови праці відповідно до висновку МСЕК, або вирішити питання про переведення на іншу роботу (посаду).
Крім вищевикладеного, окремо слід звернути увагу, що стаття 19 Закону № 875 встановлює обов’язок роботодавців забезпечити виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю:
– у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік – для роботодавців, у яких працює понад 25 осіб;
– у кількості одного робочого місця – для роботодавців, у яких працює від 8 до 25 осіб.
За невиконання нормативу роботодавці згідно з ст. 20 Закону № 875 мають сплачувати адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі:
– середньої річної заробітної плати за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте нею – з чисельністю 15 і більше працівників;
– половини середньої річної заробітної плати —з чисельністю від 8 до 15 працівників.
Посадові особи роботодавця за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі від 10 до 20 нмдг (170 до 340 грн) відповідно до ч. 2 ст. 188-1 КпАП.
За матеріалами офіційного вебсайту Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці
Підбірку підготувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
