fbpx
[get_banners]

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 22.08.2022 по 29.08.2022 р.

In: Дайджести новин законодавства і практики 29 Aug 2022 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з 22.08.2022 по 29.08.2022 р.

 

Продовжено строки для кредитування аграрного бізнесу

Кабмін прийняв відповідну постанову. 

Зокрема, до 31 жовтня уповноважені банки прийматимуть заявки від сільськогосподарських товаровиробників на отримання кредиту в розмірі до 90 млн грн. Фінансування відбуватиметься в межах програми «Доступні кредити 5-7-9». Відсотки і надалі складатимуть від 0 % до 9 %, залежно від категорії кредиту та суб’єкта підприємництва.

Кредит надаватиметься максимум на 5 років, якщо с/г виробник бере його на реалізацію інвестиційного проекту та на рефінансування заборгованості, а також максимум на 3 роки – для фінансування оборотного капіталу.

Таке фінансування с/г виробники зможуть залучити для того, щоб успішно завершити збиральні роботи та підготуватися до посівної кампанії-2023.

Крім того, ті позичальники, які протягом березня-травня залучали пільгове кредитування під 0 %, і які мали здійснити виплати за цими кредитами уже в серпні 2022 року, тепер можуть це зробити до лютого 2023 року.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Міністерства аграрної політики та продовольства України

 

 


Експортери зможуть компенсувати відсотки за кредитами

Експортери зможуть компенсувати відсотки за кредитами

Уряд прийняв відповідну постанову – Порядок та умови часткової компенсації відсоткової ставки за експортними кредитами.

Відтепер експортер зможе отримати компенсацію за нараховані та сплачені у поточному році відсотки, застрахувавши експортний кредит в Експортно-кредитному агентстві.

Під компенсацію будуть підпадати короткострокові, середньострокові та довгострокові договори на поповнення обігових коштів, придбання обладнання, виконання умов зовнішньоекономічного контракту, будівництво та реконструкцію виробничих об’єктів.

Позичальник повинен відповідати наступним вимогам:

– бути юридичною особою або ФОПом;

– бути зареєстрованим на території України (крім тимчасово окупованих територій);

– не мати відкритих справ про банкрутство та не перебувати в стадії ліквідації.

Держава частково компенсуватиме ставку за експортними кредитами, які беруться на строк 2-12 років та складають не більше 85% суми зовнішньоекономічного контракту.

У разі порушення позичальником строків виплати відсотків більше ніж на 15 днів компенсація тимчасово буде призупинятись.

Зараз кредити під страхування Експортно-кредитного агентства українські підприємці можуть оформити в АТ «Ощадбанк», АБ «Укргазбанк» та АТ «Укрексімбанк». Планується, що незабаром таку послугу також надаватиме АТ “Таскомбанк”.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Міністерства економіки України

 


Що варто знати про відповідальність у сфері РРО на час воєнного стану?

Що варто знати про відповідальність у сфері РРО на час воєнного стану?

У ДПС нагадали, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог Закону “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не застосовуються. 

Але за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів усі санкції залишаються діючими. Зокрема, якщо продаж підакцизної продукції без видачі фіскального чеку зафіксовано вперше, то штраф застосовуватиметься у розмірі 100 відсотків від вартості чеку, за наступні порушення – 150 відсотків.

Крім того, продавець товарів чи послуг повинен забезпечити покупцеві можливість розрахунків через банківський термінал. Тож якщо торгове приміщення знаходиться у населеному пункті з чисельністю понад 25000 осіб, а його торговельна площа перевищує 20 кв. м, за відмову покупцю у його праві провести розрахунки банківською карткою при першому порушенні застосовується адміністративний штраф від 1700 грн до 3400 грн, при повторному – від 8500 грн до 17000 гривень.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС в Івано-Франківській області

 


Чи можна укладати усний трудовий договір з фрілансером?

Чи можна укладати усний трудовий договір з фрілансером?

У Держпраці надали відповідні роз’яснення.

Відповідно до вимог п. 62 ч. 1 ст. 24 КЗпП укладення трудового договору у письмовому вигляді при прийнятті на роботу працівника з нефіксованим робочим часом є обов’язковим.

Однак, у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору (ч. 1 ст. 2 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

Таким чином, у період дії воєнного стану письмова форма такого договору не є обов’язковою.

При цьому слід враховувати, що при укладенні трудового договору з нефіксованим робочим часом у змісті такого договору обов’язково повинні бути визначені умови, які є обов’язковими відповідно до закону:

– спосіб та мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання роботи, який повинен бути достатнім для своєчасного початку виконання працівником своїх обов’язків;

– спосіб та максимальний строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи або про відмову від її виконання у випадках, передбачених частиною восьмою цієї статті;

– інтервали, під час яких від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні);

– розмір оплати праці за залучення до роботи поза межами базових днів або годин;

– додаткові підстави для припинення трудового договору (за необхідності).

З метою запобігання виникненню трудових спорів, Управління Держпраці рекомендує фіксувати вищезгадані умови у письмовій формі.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ Держпраці у Київській області

 

 


Первинна документація не завжди підтверджує реальність господарської операції 

Первинна документація не завжди підтверджує реальність господарської операції 

При розгляді справи суд пояснив, що формальна наявність договорів, актів, податкових накладних та інших документів сама по собі не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання договірних відносин. Відтак, первинні документи не можуть бути свідченням реального виконання операцій з поставки за наявності обставин, які виключають можливість обміну такими послугами між суб’єктами господарювання.

У цій справі підприємство оскаржило до суду податкові повідомлення-рішення, якими донараховано 11,24 млн грн за порушення податкового законодавства.

Суд першої інстанції та апеляційний суд, відмовили у задоволенні позову, оскільки вважали,  що спірні рішення контролюючого органу є правомірними.

Касаційний адміністративний суд також погодився з судами попередніх інстанцій і вказав, що відсутність у платника податку (покупця та його контрагента) необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу фактичної відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, може свідчити на користь неможливості поставити відповідний товар та фактичного нездійснення операцій, за умови підтвердження таких обставин відповідними доказами.

Проаналізувавши надані позивачем первинні документи суд зазначив, що вони не можуть свідчити про безумовне підтвердження реального здійснення спірних господарських операцій між контрагентами, щодо яких здійснювалась перевірка. Формальна наявність договорів, актів, податкових накладних та інших документів сама по собі не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання договірних відносин.

Первинні документи не можуть бути свідченням фактичного виконання операцій з поставки за наявності у справі обставин, які виключають можливість обміну такими послугами між суб`єктами господарювання.

Окрім того, платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має діяти з належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема, формування податкового кредиту з ПДВ.

 

Постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 22 червня 2022 року у справі № 120/3875/20-а

 

 


Чому сертифікату торгово-промислової палати недостатньо для визнання форс-мажору?

Чому сертифікату торгово-промислової палати недостатньо для визнання форс-мажору?

При розгляді справи суд наголосив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами.

Згідно з матеріалами цієї справи, між НАК «Нафтогаз України» та АТ «Запоріжгаз» укладено договір купівлі-продажу природного газу. У зв’язку з порушенням АТ «Запоріжгаз» умов договору купівлі-продажу щодо строків розрахунків за придбаний природний газ. У зв’язку з цим НАК «Нафтогаз» звернулась до суду з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 277 740 тис грн.

Відповідач пояснив, що газ, який продається за договором, використовується ним виключно для виробничо-технологічних втрат (ВТВ) та нормованих втрат. Можливість розрахуватись з позивачем залежить від затвердженого граничного допустимого розміру ВТВ, а також від наявності відповідної складової у тарифі на розподіл природного газу. Протягом 2014-2015 років при формуванні та затвердженні гранично допустимого розміру ВТВ та тарифу на розподіл природного газу Міненерго та НКРЕКП не врахували обсяги витрат газу на покриття ВТВ, тобто виконання зобов’язань стало неможливим саме внаслідок бездіяльності третіх осіб.

Ці дії (бездіяльність) засвідчені сертифікатом Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини.

Верховний Суд дав наступну оцінку обставинам справи.

Частиною першою статті 14-1 Закону “Про торгово-промислові палати» встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю.

Тобто сертифікат видається ТПП за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка оплачує (за винятком суб’єктів малого підприємництва) послуги ТПП. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на її висновки.

Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов’язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.

Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Адже визнання сертифіката ТПП беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Тому зазначені у сертифікаті ТПП обставини не є підставою для звільнення відповідача як від виконання основного зобов’язання, так і від відповідальності за його невиконання.

 

Постанова Касаційного господарського суду від 18 серпня 2022 року у справі № 908/2287/17

 

Підбірку підготувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

X