Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 22.07.2024 по 06.08.2024 р.
Воєнний стан та загальну мобілізацію продовжено до 09 листопада 2024 року
Верховна Рада ухвалила Закон України «Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” від 23.07.2024 № 3891-ІХ (законопроєкт від 23.07.2024 № 11433) та Закон України «Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку проведення загальної мобілізації”» від 23.07.2024 № 3892-ІХ (законопроєкт від 23.07.2024 № 11434).
Ними затверджено Укази Президента та продовжено відповідно:
– строк дії воєнного стану в Україні на 90 діб, тобто до 09 листопада 2024 року;
– строк проведення загальної мобілізації з 12.08.2024 на 90 діб.
Ці закони направлено на підпис Президенту України.
Проєкт Закону про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” № 11433 від 23.07.2024 р.
Проєкт Закону про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку проведення загальної мобілізації” № 11434 від 23.07.2024 р.
З 01.09.2024 р. перевірятимуть чи є розбіжності в даних щодо КБВ в ЄДР
У Мін’юсті нагадали, що Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон № 361) зобов’язує юридичних осіб мати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника (далі – КБВ) або його відсутність та структуру власності, а також подавати інформацію про КБВ або про його відсутність та структуру власності для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755).
Також Закон № 361 передбачає обов’язок юридичних осіб підтримувати відомості про КБВ та структуру власності юридичної особи в актуальному стані.
Статтею 51 Закону № 361 встановлено, що у разі виявлення органом державної влади, правоохоронним органом, суб’єктом первинного фінансового моніторингу (далі – СПФМ), іншою особою (якщо інформація стосується такої особи) розбіжностей між відомостями про КБВ та структуру власності юридичної особи (зокрема, виявлення неповноти, неточностей чи помилок в інформації про КБВ та/або структуру власності такої особи, що міститься в ЄДР такий орган, суб’єкт або особа протягом 10 робочих днів з дня їх виявлення направляє повідомлення про виявлені розбіжності держателю ЄДР.
У свою чергу статтею 8 Закону № 361 СПФМ зобов’язано повідомляти в порядку, встановленому Мін’юстом, держателя ЄДР про виявлення розбіжностей між отриманими ним в результаті здійснення належної перевірки та розміщеними в ЄДР відомостями про КБВ та структуру власності клієнта (зокрема, про виявлення неповноти, неточностей чи помилок в інформації про КБВ або про структуру власності такого клієнта, що міститься в ЄДР) – протягом 10 робочих днів з дня виявлення розбіжностей.
Держателем ЄДР є Міністерство юстиції України, яке вживає організаційних заходів, пов’язаних із забезпеченням функціонування ЄДР.
Процедура повідомлення Міністерства юстиції України як держателя ЄДР визначена Порядком, затвердженим наказом Мін’юсту від 12.07.2023 № 2542/5 (далі – Порядок).
Наказом Мін’юсту від 18.03.2024 № 727/5 відтерміновано впровадження Порядку до 01 вересня 2024 року.
Після набрання чинності Порядком, на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України буде створено рубрику «Повідомлення держателя ЄДР про виявлення розбіжностей між отриманими СПФМ в результаті здійснення належної перевірки та розміщеними в ЄДР відомостями про КБВ та/або структуру власності юридичної особи», у якій будуть розміщені передбачені пунктом 7 Порядку сертифікат шифрування та адреса електронної пошти.
У Мін’юсті також наголосили, що притягнення осіб до відповідальності за порушення, передбачені частиною четвертою статті 35 Закону № 755, здійснюється Міністерством юстиції України відповідно до Порядку притягнення до відповідальності та порядку визначення розмірів штрафів за порушення у сфері державної реєстрації юридичних осіб (наказ Мін’юсту від 13.09.2023 № 3258/5).
Згідно з частиною четвертою статті 35 Закону № 755 встановлена наступна відповідальність у сфері подання інформації про КБВ:
– внесення особами, уповноваженими на вчинення дій, спрямованих на державну реєстрацію створення юридичної особи або зміну учасників юридичної особи, до документів, що подаються для такої державної реєстрації, завідомо неправдивих відомостей про КБВ юридичної особи або про його відсутність – тягнуть за собою накладення штрафу на таку юридичну особу у розмірі від 1 000 до 20 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – нмдг) (від 17 000 грн до 340 000 грн);
– неподання або несвоєчасне подання особами, уповноваженими діяти від імені юридичної особи, державному реєстратору інформації про КБВ юридичної особи або про його відсутність – тягне за собою накладення штрафу на таку юридичну особу в розмірі від 1 000 до 20 000 нмдг (від 17 000 грн до 340 000 грн);
– ненадання юридичними особами – резидентами, які є засновниками (учасниками) юридичних осіб, та фізичними особами – резидентами, які є засновниками (учасниками) юридичних осіб та/або здійснюють вирішальний вплив на їхню діяльність, на запит юридичних осіб інформації, необхідної для подання юридичною особою для внесення або актуалізації в ЄДР інформації про КБВ та структуру власності юридичної особи, тягнуть за собою накладення штрафу на таку юридичну або фізичну особу – резидента в розмірі від 1 000 до 20 000 нмдг (від 17 000 грн до 340 000 грн).
За матеріалами офіційного вебсайту Міністерства юстиції України
В Дії стали доступними військово-облікові документи
Військово-обліковий документ із даними з Реєстру призовників, військовозобовʼязаних та резервістів (Оберіг) можна отримати на порталі Дія.
Він підтягує всю інформацію з реєстру, зокрема про статус бронювання. Також документ має QR-код для перевірки даних.
Раніше потрібно було мати з собою фізичний військово-обліковий документ для предʼявлення чи підтвердження даних. Зараз його можна оформити на порталі Дія за кілька хвилин, зробивши наступне:
- Авторизуватися на порталі Дія за допомогою КЕП.
- Вибрати послугу Військово-обліковий документ.
- Натиснути Подати заяву, перевірити свої дані.
- Підписати її електронним підписом.
Електронний документ має таку ж юридичну силу, як і паперовий чи дані в застосунку Резерв+. Він знадобиться всім громадянам, які перебувають на військовому обліку.
Військово-обліковий документ сформується за наявності актуальних даних про людину в Реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
За матеріалами офіційного вебсайту Міністерства цифрової трансформації України
Військові вантажі переміщуватимуться через усі пункти пропуску державного кордону
Кабмін ухвалив постанову «Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2010 р. № 1057», яка передбачає переміщення товарів військового призначення через усі пункти пропуску на українському кордоні на період дії воєнного стану.
У Держмитслужбі повідомили, шо це дозволить прискорити перевезення визначених вантажів, оптимізувати логістику, спростити процедуру перетину кордону та забезпечити вчасну доставку військових товарів.
За матеріалами офіційного вебсайту Державної митної служби України
У Резерв+ доступна інформація про бронювання
У застосунку Резерв+ зʼявилася можливість підвантажувати актуальні дані про бронювання до електронного військово-облікового документа.
Послуга доступна лише для працівників критично важливих для держави підприємств і тих, які забезпечують потреби cил оборони.
Заброньовані громадяни отримуватимуть push-повідомлення про появу статусу бронювання в реєстрі військовозобов’язаних Оберіг.
Щоб отримати актуальний статус після отримання сповіщення необхідно:
- Натиснути на кнопку з трьома крапками на головному екрані.
- У спадному меню вибрати «Оновити документ».
У Міноборони наголосили, що працівникам критично важливих підприємств та ВПК більше не потрібно носити паперові документи про бронювання. Вони можуть показати інформацію у застосунку Резерв+ на смартфоні.
Крім того, електронне бронювання на порталі Дія запрацювало з 17 липня. Понад 55 тисяч співробітників критично важливих підприємств вже заброньовано онлайн.
За матеріалами офіційного вебсайту Міністерства оборони України
Набув чинності закон про Клуб Білого Бізнесу
Президент України підписав Закон про внесення змін до ПКУ щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (проєкт № 11084).
Цей Закон набрав чинності з 1 серпня 2024 року, однак особливі правила оподаткування почнуть діяти з 1 жовтня 2024 року.
Законом запроваджується Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, які користуватимуться низкою переваг у податковому адмініструванні під час воєнного стану.
До Переліку включатимуться юридичні особи та фізичні особи-підприємці, резиденти Дія.Сіty, які відповідатимуть низці вимог та критеріїв з урахуванням системи оподаткування (зокрема, вимоги до рівня сплати податків, вимоги до рівня нарахування заробітної плати тощо).
Такі платники податків отримуватимуть наступні переваги:
– мораторій на документальні перевірки, крім деяких видів;
– скорочення строків камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування;
– скорочення строків надання індивідуальних податкових консультацій;
– за платником податків закріплюється комплаєнс-менеджер, з яким платник зможе взаємодіяти зокрема із використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі у режимі відеоконференції.
Також Закон передбачає зміни з 1 січня 2025 року щодо ТЦУ та КІК
За матеріалами офіційної вебсторінки Данила Гетманцева у Telegram
Кому з 1 січня 2025 року потрібно встановити платіжні термінали?
Державна податкова служба України нагадує, що на виконання вимог частини 29 статті 38 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі – Постанова № 894).
Так, 1 січня 2025 року вступає в дію підпункт 3 пункту 1 Постанови № 894, який розширює коло суб’єктів господарювання, які в обов’язковому порядку мають забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані ними товари (надані послуги).
Постановою № 894 передбачено поступове запровадження обов’язку торговців забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги) і на сьогодні такий обов’язок уже встановлено для торговців, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад
5 тисяч жителів, а:
з 1 січня 2025 року – платіжні термінали (POS-термінали) будуть необхідні торговцям у населених пунктах з населенням менше ніж 5 тисяч жителів;
з 1 січня 2026 року – торговцям – фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку першої групи, торговцям, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.
Запровадження з 1 січня 2025 року обов’язку відповідно до кількості населення не стосується торговців – фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи та торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції, які повинні будуть встановити POS-термінали з 1 січня 2026 року, незалежно від кількості населення.
У ДПС наголосили, що відповідно до частини 29 статті 38 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» торговцям забороняється:
– у будь-який спосіб обмежувати право держателя електронного платіжного засобу обирати для здійснення розрахунків будь-який електронний платіжний засіб платіжних систем відповідно до абзацу 1 частини 28 цієї статті;
– встановлювати будь-яку додаткову (супровідну) плату під час здійснення оплати за продані ними товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв, у тому числі плату за використання певного електронного платіжного засобу, платіжного застосунку або платіжного пристрою;
– встановлювати різні ціни на ті самі товари чи послуги у разі здійснення розрахунку за них у безготівковій формі порівняно з розрахунком готівковими коштами.
Водночас торговці мають право заохочувати покупця до використання певного електронного платіжного засобу для здійснення розрахунків.
За матеріалами офіційного вебсайту Державної податкової служби України
Відсутність працівника на роботі в період дії воєнного стану не може бути кваліфікована як прогул без поважної причини
Відповідний висновок зробив суд при розгляді справи.
Так, позивачка, яка була співзасновницею та комерційним директором ТОВ, звернулась до суду з позовом до цього ТОВ про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. У зв’язку з введенням в Україні воєнного стану позивачка виїхала за межі України та продовжувала виконання трудових обов’язків дистанційно.
Наказом товариства позивачку звільнено з посади комерційного директора на підставі пункту 4 частини 1 статті 40 КЗпП України у зв’язку з прогулом без поважних причин. Позивачка вважала своє звільнення з роботи незаконним та таким, що порушує її трудові права.
Рішенням суду першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, позов задоволено частково. Судові рішення мотивовані тим, що відповідач не спростував обставини виконання позивачем трудових обов’язків у дистанційному режимі та отримання останньою заробітної плати, що виключає її звільнення за прогул без поважних причин. У матеріалах справи відсутні докази вчинення підприємством дій щодо досягнення домовленості про комунікацію та взаємодію між сторонами під час виконання дистанційної роботи, і про це не зазначено в наказі про застосування певних засобів комунікацій.
Верховний Суд у постанові від 06.06.2024 у справі № 367/569/23 погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій в частині вирішення вимог про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі та звернув увагу, зокрема, на таке.
Прогул – це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня.
Поважними причинами визнаються такі причини, що виключають вину працівника.
Якщо виконання роботи передбачає можливість її здійснення віддалено, за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, роботодавцю доцільно прийняти рішення про переведення працівника на дистанційну роботу, якщо ні, – працівнику можуть бути надані відпустки, у тому числі і без збереження заробітної плати. Якщо простій не оголошувався, місцезнаходження працівника невідоме, трудові обов’язки він не виконує, – доцільно обліковувати його відсутність як відсутність з нез’ясованих причин.
Відсутність працівника на роботі у зв’язку з військовим вторгненням російської федерації на територію України не може бути кваліфіковано як прогул без поважної причини. При цьому нормами законодавства про працю не передбачено обов’язку працівника повідомляти роботодавця про своє місцезнаходження та/чи отримання статусу біженця або визнання його особою, яка потребує тимчасового захисту.
Зважаючи на ситуацію на території України, працівники, які не виходять на роботу внаслідок обставин, пов’язаних з бойовими діями, або ті, які не мають змоги виходити на роботу у зв’язку з небезпекою для життя і здоров’я, не підлягають автоматичному звільненню, зокрема на підставі пункту 4 частини 1 статті 40 КЗпП України. Це обумовлено необхідністю збереження життя та здоров’я таких працівників та їх сімей і вважається відсутністю на роботі з поважних причин. Якщо з таким працівником відсутній зв’язок, до з’ясування причин і обставин його відсутності за ним зберігаються робоче місце та посада, трудові відносини не припиняються, однак час таких неявок не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, та у загальному порядку не підлягає оплаті.
За матеріалами Огляду судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (Рішення, внесені до ЄДРСР, за червень 2024 року)
Підбірку підготувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
