fbpx

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 22.02.2021 по 01.03.2021 р.

In: Дайджести новин законодавства і практики 04 Mar 2021 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з  22.02.2021 по 01.03.2021 р.

 

У Мінцифри презентували інструмент для захисту персональних данихУ Мінцифри презентували інструмент для захисту персональних даних

Міністерство цифрової трансформації спільно з Програмою розвитку ООН в Україні, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, ГО «Privacy HUB» та «Юридичні інновації» розробили тест Toolkit, який допоможе бізнесу перевірити, чи дотримуються вони законодавства у сфері захисту персональних даних.

Результати тесту можна отримати анонімно. Інструмент стане у пригоді власникам бізнесу та топ-менеджерам, а також юридичним радникам компаній, чия діяльність полягає в моніторингу дотримання стандартів у сфері захисту персональних даних.

За допомогою тесту можна:

– розібратися в основах законодавства у сфері захисту персональних даних;

– зрозуміти рівень підготовки вашої компанії;

– отримати конкретні підказки, як удосконалити систему відповідно до законодавства України та ЄС.

Для того, щоб скористатися послугами сервісу, потрібно:

– зайти на портал Дія.Бізнес;

– обрати тест згідно з параметрами вашої організації;

– відповісти на запитання стосовно захисту персональних даних;

– на основі ваших відповідей тест сформує конкретний список рекомендацій, як покращити роботу вашого бізнесу у сфері персональних даних.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Міністерства цифрової трансформації України

 


Збільшено виплати бізнесу за програмою “5-7-9 %” до 400 тис. євро Збільшено виплати бізнесу за програмою “5-7-9 %до 400 тис. євро 

Кабмін вніс зміни в програму “Доступні кредити 5-7-9 %” в частині розміру допомоги бізнесу (з 200 тис. до 400 тис. євро на період карантину та протягом шести місяців після його скасування). Відповідне рішення було прийнято 24 лютого 2021 р.

Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко додатково зазначив, що деякі підприємства не могли скористатися програмою “5-7-9”, адже до цього за іншими програмами вони вже могли використати визначений державою ліміт підтримки у 200 тис. євро. Збільшення цього ліміту вдвічі до 400 тис.євро суттєво розширить коло отримувачів державної допомоги та строки користування підтримкою. Зокрема, це рішення розблокує проблему, з якою до цього стикалися, наприклад, аграрії, які, окрім програми “5-7-9”, є активними користувачами окремих державних програм підтримки АПК. 

Також вдосконалення програми буде корисним і для середнього бізнесу, який користуючись великими сумами кредитування, міг розраховувати на їх дію лише на певний період (при максимальному обсязі кредиту у 50 млн грн термін користування складає приблизно до 2-х років). Відтепер у середнього бізнесу буде можливість користуватися кредитами протягом довшого періоду дії програми, тим самим планувати свою діяльність, свої інвестиції, на більш довгий період.

 

За матеріалами Урядового порталу

 


Кабмін затвердив квоти на працевлаштування для іноземних IT-фахівців Кабмін затвердив квоти на працевлаштування для іноземних IT-фахівців 

Уряд ухвалив розпорядження щодо встановлення квоти на імміграцію в Україну – 5 тис. іноземних ІТ-спеціалістів у 2021 році. 

Квота на імміграцію – це гранична кількість іноземців та осіб без громадянства, яким передбачено надати дозвіл на імміграцію протягом календарного року. 

Імміграція за квотою значно простіша, ніж отримання дозволу на працевлаштування в Україні, оскільки дозвіл треба регулярно поновлювати і він видаються на конкретну посаду в конкретного роботодавця. 

Імміграція в межах квоти дає спеціалісту можливість один раз пройти процедуру отримання дозволу, отримати на його основі посвідку на постійне проживання і раз на 10 років міняти сам бланк на новий. При цьому людина абсолютно вільна обирати, де працювати і де проживати.

У межах квоти іноземні спеціалісти отримають:

– посвідку на постійне проживання, що спростить їм життя в Україні. У довготривалому майбутньому не потрібно буде отримувати щорічні дозволи на застосування праці іноземців;

– працевлаштування на тих самих умовах, що й для громадян України;

– відсутність прив’язки до конкретних термінів перебування в Україні, до конкретного місця роботи та посади;

– можливість іммігрувати в Україну разом зі своєю родиною;

– можливість відкрити ФОП.

Заступник Міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Олександр Борняков наголосив, що оскільки квота обмежена, першими її отримають ті, хто раніше подадуть заявку.

5000 квот розподілені серед міст України, де зосереджена найбільша кількість IT-компаній: Київ – 2500, Харків – 700, Дніпро – 600, Одеса – 600, Львів – 600.

 

За матеріалами Урядового порталу

 


Малий та середній бізнес у 2021 році не підпадає під податкові перевіркиМалий та середній бізнес у 2021 році не підпадає під податкові перевірки

Про це зазначили у ДПС. 

Податкова у 2021 році не збирається проводити планові перевірки фізичних осіб – підприємців, а також малого та середнього бізнесу.

Перший заступник голови ДПС Наталія Рубан повідомила, що податківцям дозволили проводити планові перевірки і в цьому році заплановано близько 4 тисяч перевірок. При цьому, за її словами, 95% уваги приділяється великим підприємствам.

Рубан Н. також додала: “У цих списках, які дозволені до перевірки, взагалі немає ФОПів – ні великих, ні малих. Немає малого та середнього бізнесу. В основному це великі підприємства, які роками залишаються збитковими і при цьому претендують на великі суми відшкодування ПДВ або працюють у високорентабельних сферах діяльності, які мають контрольовані операції”.

 

За матеріалами вебсайту Укрінформ

 


В яких випадках чекати Соцстрах з перевіркою?В яких випадках чекати Соцстрах з перевіркою?

У Фонді соціального страхування розповіли про правила здійснення контролю за дотриманням порядку використання страхувальниками страхових коштів.

Карантин не впливає на планові чи позапланові перевірки Фонду, оскільки Фонд не входить до переліку державних органів нагляду (контролюючих органів), на які поширюється Закон про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Відтак Фонд має і надалі право здійснювати планові і позапланові перевірки, незважаючи на карантин.

Згідно з Порядком проведення перевірок Фондом (п 2.9 Порядку №23) визначено перелік критеріїв, які дають підстави для проведення позапланової перевірки.

Позапланова перевірка може бути призначена, якщо є хоча б 1 критерій високого ступеня ризику страхувальника, серед яких:

– при закритті ФОП, ліквідації підприємства, реорганізації, а також за власним бажанням страхувальника;

– видатки ФСС зросли на 10%, а фонд заробітної плати не зріс;

– неправомірне використання коштів ФСС, якщо було встановлено;

– скарга застрахованої особи – працівника і т. д.;

– наявність системних порушень, які були встановлені під час 2-х попередніх документальних перевірок;

– надання заперечення на акт перевірки, якщо треба з’ясувати додаткові обставини.

 

У ФСС також надали рекомендації  на що потрібно звернути увагу при підготовці до планової чи позапланової перевірки. Зокрема, потрібно перевірити слід усе, що пов’язано з обліком лікарняних, декретних, а також допомоги на поховання та при нещасному випадку на виробництві, якщо такі були. 

Найбільш поширені порушення, на які зазвичай звертають увагу при перевірці від ФСС:

  1. Помилки у самих розрахунках:

– обчислення середньоденної зарплати,

– неправильне визначення кількості днів розрахункового періоду або самого розрахункового періоду;

– неврахування страхового стажу за останній рік,

– неправильне визначення кількості днів до оплати за лікарняним, нарахували лікарняний за рахунок ФСС усю суму, хоча перші 5 днів оплачує підприємство.

  1. Помилка у самому факті нарахування лікарняних, коли їх взагалі не потрібно було нараховувати, наприклад:

– захворювання сталося через стан алкогольного (наркотичного, токсичного) сп’яніння або дії пов’язані з ним;

– неправильно оформлений листок непрацездатності;

– нарахування лікарняних тим, хто порушив режим лікування від лікаря (така ситуація зустрічається не часто);

– травми чи захворювання було отримано при вчиненні кримінального правопорушення;

– було навмисне заподіяння собі шкоди працівником, симуляція хвороби;

– призначення примусового лікування за рішенням суду.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Фонду соціального страхування України

 


Строки подання заяви на виплату лікарняних та декретних: роз’яснення ФСССтроки подання заяви на виплату лікарняних та декретних: роз’яснення ФСС

ФСС компенсує втрату заробітку працівникам за період лікування або відпустки по вагітності та пологах. Порядок такої компенсації виглядає наступним чином:

  1. Для отримання допомоги по тимчасовій втраті працездатності або по вагітності та пологах працівник має передати лікарняний листок своєму роботодавцю. 
  2. На підставі листка непрацездатності, відповідно до рішення Комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства (рішення приймається упродовж 10 календарних днів), роботодавцем оформлюється та подається до Фонду заява-розрахунок на виплату матеріального забезпечення працівнику – на це відведено до 5 робочих днів.

Саме від дати подання заяви-розрахунку роботодавцем залежить дата фінансування лікарняних і декретних виплат. Слідкувати за станом усіх виплат від ФСС застраховані особи можуть у телеграм-каналі, де в оперативному режимі оновлюється інформація про здійснене фінансування за тегом #фінансування_оперативно.

  1. Після здійснення Фондом фінансування кошти надходять на рахунки роботодавців упродовж декількох банківських днів. Дізнатись, чи вже перераховано кошти роботодавцю, застраховані особи можуть з щоденної звітності Фонду про стан фінансування страхувальників у зазначеному телеграм-каналі за тегом #фінансування_страхувальників, інформація оновлюється у розрізі регіонів.
  2. Фонд здійснює перерахування коштів для виплати допомог працівникам на рахунок страхувальника (роботодавця), який має здійснити виплату у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати, або одразу після отримання коштів від ФСС.

Строки подання заяви-розрахунку затверджено постановою правління Фонду соціального страхування № 12 «Про затвердження Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів ФСС». Граничні терміни встановлено правлінням Фонду з метою пришвидшити строки виплат допомог застрахованим особам та посилити їх соціальний захист.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Фонду соціального страхування України

 


Закон про дистанційну роботу набув чинностіЗакон про дистанційну роботу набув чинності

27 лютого набув чинності Закон № 1213-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу “.

Документ встановлює 2 самостійних види роботи – дистанційна та надомна:

– дистанційна робота – робота виконується поза робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій;

– надомна робота – робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу.

Також законом визначено умови і порядок встановлення цих режимів роботи.

 

Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу” № 1213-IX від 04.02.2021 р.

 


Коли працівник вважається поновленим на роботі?Коли працівник вважається поновленим на роботі?

При розгляді справи суд зазначив, що виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов’язків. При цьому працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов’язків.

У цій справі працівниця звернулася до суду у  зв’язку з невиконанням роботодавцем судового рішення про поновлення її на роботі. Позовна заява особи мотивована тим, що рішенням суду її було поновлено на посаді заступника з основної діяльності на КП “Малиновський ринок”, стягнуто середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу. Рішення набрало законної сили. Однак КП “Малиновський ринок” не виконало свого обов’язку в частині поновлення на роботі та виплати заробітку за час вимушеного прогулу, тому вона звернулась до суду із заявою про видачу виконавчого листа для подальшого звернення до виконавчої служби. 29 грудня 2017 року вона отримала лист від КП “Малиновський ринок”, в якому її повідомляли про те, що вона була поновлена на роботі з 18 жовтня 2017 року та запропоновано подати пояснення щодо відсутності на робочому місці.

Наказом від 2 січня 2018 року її звільнили з посади заступника директора з основної діяльності 2 січня 2018 року через відсутність на робочому місці в період з 18 жовтня 2017 року по 30 грудня 2017 року за пунктом 4 статті 40 КЗпП.

Вона зазначає, що до 29 грудня 2017 року КП “Малиновський ринок” жодним чином не повідомляло її про видання наказу про поновлення на роботі та не ознайомлювало її з даним наказом, а тому вона і звернулась із заявою про видачу виконавчого листа.

З огляду на викладене, позивачка просила суд поновити її на посаді заступника директора з основної діяльності КП “Малиновський ринок”; стягнути з КП “Малиновський ринок” на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу; стягнути з КП “Малиновський ринок” на її користь моральну шкоду у розмірі 5 тис. грн.

Верховний Суд роз’яснив порядок поновлення працівника на роботі і зазначив, що належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов’язків.

Виконання рішення вважається закінченим із моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов’язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення працівника.

Тобто, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника.

 

Постанова Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 521/1892/18.

 


Як відбувається зміна орендаря земельної ділянки у разі зміни власника нерухомого майна, розміщеного на ній?Як відбувається зміна орендаря земельної ділянки у разі зміни власника нерухомого майна, розміщеного на ній?

При розгляді справи суд зазначив, що у разі набуття права власності на нерухоме майно, новий власник нерухомого майна набуває право оренди земельної ділянки, на якій воно знаходиться, за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки. При цьому зміна орендаря відбувається в силу прямої вказівки закону.

У цій справі приватне підприємство звернулося до суду з позовом до міської ради та просило визнати недійсним та скасувати її рішення “Про внесення змін до договору оренди землі” (далі – Рішення), визнати недійсною додаткову угоду, яка укладена між відповідачем-1 та відповідачем-2, визнати недійсною додаткову угоду, яка укладена між відповідачем-1 та відповідачем-3.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Рішення, а також укладені на його підставі спірні додаткові угоди порушують права позивача, як орендаря земельної ділянки, оскільки він не давав згоди на внесення змін до договору оренди землі, у зв’язку з чим відповідач-1 не мав права приймати Рішення про передачу частини земельної ділянки в оренду іншим особам та укладати відповідні угоди.

Рішенням місцевого суду в позові відмовлено повністю на підставі того, що до відповідачів 2 та 3, як власників частини нерухомого майна, в силу вимог законодавства перейшло право оренди земельної ділянки у відповідних частинах, що виключає підстави для задоволення позову.

Апеляційний суд вказане рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове, яким позов задовольнив частково, визнав недійсним пункт 4 Рішення та визнав недійсними оспорювані додаткові угоди, в решті позову відмовлено.

Верховний Суд зазначив, що особа, яка набула права власності на нерухоме майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно.

Право попереднього користувача земельною ділянкою припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки з одночасним набуттям такого права новим власником об’єкта нерухомості, якому переходить право оренди, оскільки договір оренди землі в силу положень статті 13 Закону “Про оренду землі” є двостороннім.

Як вбачається із викладеного, право попереднього користувача земельною ділянкою припиняється, а набуття такого права новим власником об’єкта нерухомості відбувається в силу прямої вказівки закону. Новий власник об’єкта нерухомості набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки.

Отже, зміна орендаря відбувається в силу прямої вказівки закону.

 

Постанова КГС ВС від 7 жовтня 2020 у справі № 912/1581/19

 


На сумісника поширюються всі трудові гарантії працівникаНа сумісника поширюються всі трудові гарантії працівника

При розгляді справи суд зазначив, що на сумісника поширюються всі гарантії працівника, передбачені КЗпП, а отже, звільнення такого працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці, у тому числі, і у зв’язку із прийняттям на роботу працівника, який не є сумісником, не відповідає вимогам трудового законодавства.

У цій справі позивачка звернулася до суду з вимогою про визнання наказу про звільнення незаконним та поновлення її на роботі. Позовна заява мотивована тим, що позивачку було зараховано на посаду лікаря за зовнішнім сумісництвом. Вказувала, що їй надано відпустку без збереження заробітної плати, вона була на лікуванні. Та у цей період її звільнили.

Місцевий та апеляційний суди відмовили у задоволенні позову.

Верховний Суд не погодився з судами попередніх інстанцій та зазначив:

У пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 “Про практику розгляду трудових спорів” судами роз’яснено, що правила про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (частина 3 стаття 40 КЗпП) стосуються як передбачених статтями 40, 41 КЗпП, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. При цьому маються на увазі щорічні, а також інші відпустки, що надаються працівникам як із збереженням, так і без збереження заробітку. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівник перебував у відпустці.

Суд апеляційної інстанції не звернув уваги та не надав належної оцінки доводам апеляційної скарги про те, що на сумісника поширюються всі гарантії працівника, а, отже, його неможливо звільнити під час перебування у відпустці, оскільки звільнення працівника-сумісника у зв’язку із прийняттям на роботу працівника, який не є сумісником, є звільненням з ініціативи роботодавця.

Посилання апеляційного суду на те, що позивачка працює на іншій роботі і її права не порушені, не має правового значення, оскільки дотримання трудових прав працівників, у тому числі, які працюють за сумісництвом, є загальнообов’язковим.

 

Постанова КЦС ВС від 3 червня 2020 року у справі № 757/42264/16-ц

 

Підбірку підгoтувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X