fbpx

Дайджест новин “Підприємництво і право” з  21.11.2022 по 28.11.2022 р.

In: Дайджести новин законодавства і практики 29 Nov 2022 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з  21.11.2022 по 28.11.2022 р.

 

Українські ЕЦП будуть чинними за кордоном

Українські ЕЦП будуть чинними за кордоном

Уряд прийняв постанову про взаємне визнання електронних підписів з Європейським Союзом.

Експериментальний проєкт відкриває для українців та українського бізнесу наступні можливості:

в Україні визнаються європейські кваліфіковані електронні підписи;

Європейський Союз може визнавати українські кваліфіковані електронні підписи як удосконалені.

Україна може визнавати електронні підписи, створені в державах, що забезпечують належний захист персональних даних аналогами власноручних підписів. Цей пункт сприятиме подальшій реалізації шерингу документів між Україною та іншими країнами.

Проте, взаємне визнання електронних підписів з Європейським Союзом – довготривалий процес.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Міністерства цифрової трансформації України

 

 


Бізнес зможе відмовитись від єдиного податку за ставкою 2%

Бізнес зможе відмовитись від єдиного податку за ставкою 2%

В Україні набрав чинності закон, який встановлює можливість добровільної відмови бізнесом від спрощеної системи оподаткування.

Так, платник податку має право самостійно (шляхом подання заяви) відмовитися від використання особливостей оподаткування, передбачених пунктом 9 підрозділу 8 (особливості справляння єдиного податку та фіксованого податку) розділу ХХ «Перехідні положення» ПК, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення. У такому разі платник податків вважається таким, що застосовує систему оподаткування, на якій він перебував до обрання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, крім випадку, якщо у заяві про відмову від використання особливостей оподаткування платник податку зазначив про перехід на сплату інших податків і зборів.

Законом також дозволяється приватизація державного та комунального майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу. Не вимагається згода контролюючого органу на відчуження у процесі приватизації державного або комунального майна у складі єдиного (цілісного) майнового комплексу державного або комунального підприємства, якщо договором купівлі-продажу об’єкта приватизації передбачено зобов’язання покупця щодо погашення у повному обсязі суми податкового боргу, у зв’язку з яким виникло право податкової застави, не пізніше шести календарних місяців з дати переходу права власності на об’єкт приватизації. При цьому таке майно не звільняється з податкової застави до повного погашення податкового боргу його покупцем.

 

Закон України № 2719-IX від 03.11.2022 р. “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу”

 

 


В Україні оренда сільськогосподарських земель здійснюватиметься за довоєнними правилами

В Україні оренда сільськогосподарських земель здійснюватиметься за довоєнними правилами

19.11.2022 р. набув чинності відповідний закон.

Документ встановлює наступне:

  1. передача в оренду с/г земель здійснюватиметься за умови реєстрації ділянок у Державному земельному кадастрі, а прав на них – у Державному реєстрі речових прав. Раніше передані в оренду с/г землі без внесення відомостей у зазначені кадастр та реєстр підлягають реєстрації протягом двох місяців;
  2. встановлені пунктом 27 Перехідних положень Земельного Кодексу особливості укладення договорів оренди земельної ділянки, передачі прав землекористування, встановлення і зміни цільового призначення земельних ділянок (які діють під час воєнного стану) застосовуватимуться у період призупинення функціонування Державного земельного кадастру за рішенням відповідного центрального органу виконавчої влади;
  3. відновлення передачі у користування с/г земель державної і комунальної власності на земельних аукціонах;
  4. припинення автоматичного (без згоди сторін договору) поновлення договорів на користування земельними ділянками, термін дії яких закінчився після введення воєнного стану;
  5. надання права громадянам та юридичним особам, які набули право постійного користування земельними ділянками, але відповідно до ЗК не можуть бути суб’єктами такого права, можливості викупити такі земельні ділянки із розстроченням платежу;
  6. дозволяється в умовах воєнного стану безоплатно приватизувати ті земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, які перебувають у приватній власності;
  7. дозволяється розміщення об’єктів виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання с/г продукції, на земельних ділянках с/г призначення;
  8. скасовується відшкодування втрат с/г виробництва, які сплачувалися внаслідок вилучення с/г угідь із господарського обігу, а також при погіршенні якості земель;
  9. врегульовується питання внесення до Державного земельного кадастру відомостей про якісні характеристики угідь, заходи щодо охорони земель і ґрунтів, обмеження у використанні земель на підставі документації із землеустрою в галузі охорони земель.

 

Закон України від 19 жовтня 2022 року № 2698 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель”

 

 


Продовжено строки для подачі заяв аграріями для отримання державної допомоги

Продовжено строки для подачі заяв аграріями для отримання державної допомоги

Кабмін прийняв постанову, якою  продовжив строк для подачі заяв до 30.11.2022 р. Також загальний обсяг підтримки фермерів та інших виробників сільськогосподарської продукції збільшено на 100 млн грн.

Кошти, що надаються в рамках програм допомоги Європейського Союзу на підтримку суб’єктів господарювання АПК, використовуються за напрямами:

– бюджетна субсидія на одиницю оброблюваних угідь сільськогосподарського призначення (1 гектар) для провадження с/г діяльності;

– спеціальна бюджетна дотація за утримання великої рогатої худоби (корів) усіх напрямів продуктивності.

Учасниками програми можуть бути лише ті виробники с/г продукції, які зареєстровані у Державному аграрному реєстрі (ДАР) та відповідають її критеріям, оскільки розподіл підтримки відбуватиметься лише онлайн через ДАР.

За умовами програми, безповоротну допомогу можуть отримати аграрії, які мають від 1 до 120 га сільськогосподарських угідь або утримують від 3 до 100 корів. Перші можуть отримати – 3100 грн на один гектар оброблюваних угідь сільськогосподарського призначення, але не більше 372 тис. гривень. Другі – 5300 грн на кожну корову, яка перебуває у власності отримувача, але не більше 530 тис. гривень.

 

Постанова КМУ від 18 листопада 2022 р. № 1294 “Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства на 2022 рік, і внесення зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам та іншим виробникам сільськогосподарської продукції”

 

 


Як бізнесу проводити розрахункові операції, коли відсутня електрика та Інтернет?

Як бізнесу проводити розрахункові операції, коли відсутня електрика та Інтернет?

У ДПС надали відповідні роз’яснення підприємцям. 

Зокрема, на період тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії розрахункові операції здійснюють з використанням КОРО та РК або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО (ст. 5 Закону РРО).

Після появи електроенергії всі розрахункові операції в обов’язковому порядку мають бути проведені через РРО (Алгоритм дій наведено у п. 10 розділу III Порядку реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженому наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. № 547).

Проте такі норми не стосуються суб’єктів господарювання, які використовують ПРРО.

На період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу розрахункові операції здійснюють в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюють фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, та не більше 168 годин протягом календарного місяця для одного суб’єкта господарювання.

Однак на період дії воєнного, надзвичайного стану або обставин непереборної сили розрахункові операції, що здійснюються в режимі офлайн, та використання фіскальних номерів із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, можуть здійснюватися з перевищенням строків.

РРО повинен, зокрема, забезпечувати накопичення контрольно-звітної інформації у разі неможливості передачі її через порушення зв’язку із сервером обробки інформації з будь-яких причин та автоматичну передачу накопиченої інформації до сервера обробки інформації після відновлення зв’язку. Також відбувається блокування розрахункових операцій при неможливості передачі контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформації протягом 72 годин.

Блокування виконання функцій реєстратора знімається після усунення причини його виникнення.

Тож, якщо після виконання «Z»-звіту РРО упродовж 72 годин сервером не отримано контрольно-звітної інформації від РРО він блокується. Однак одразу після відновлення зв’язку РРО автоматично передасть накопичену інформацію до сервера і буде розблокований.

В пп. 112.8.9 ПКУ визначено обставини, що звільняють платників податків від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Тому при організації та проведенні фактичних перевірок ДПС будуть враховані підтверджені обставини непереборної сили, що призвели до неможливості виконання суб’єктами господарювання окремих вимог законодавства щодо порядку проведення розрахункових операцій.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ДПС України

 

 


Як бути з працівником, який без попередження виїхав за кордон?

Як бути з працівником, який без попередження виїхав за кордон?

У Держпраці відповіли, чи можна звільнити працівника, якщо він без попередження виїхав за кордон під час воєнного стану.

Зокрема, звільнення працівників повинно відбуватися відповідно до процедур, передбачених чинним законодавством.

Звільнення працівника за власним бажанням або за угодою сторін здійснюється на підставі його заяви.

У разі, коли працівник залишив робоче місце і не виконує свої трудові обов’язки у зв’язку із воєнними діями, такий факт не може розглядатися як прогул без поважної причини.

У зв’язку з цим рекомендовано за відсутності заяви працівника про звільнення, не вирішувати питання щодо його звільнення до закінчення бойових дій.

У табелі обліку робочого часу можна проставляти позначку “інші причини відсутності”. Підстави для збереження заробітку за таким працівником відсутні.

Якщо виникла необхідність у виконанні обов’язків відсутнього працівника, можна прийняти на його місце іншого працівника на умовах строкового трудового договору.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ Держпраці у Харківській області

 

 


Як організувати проходження медоглядів працівників у 2023 році?

Як організувати проходження медоглядів працівників у 2023 році?

У Держпраці надали роботодавцям відповідний алгоритм дій.

Процедура проведення медоглядів працівників регламентована Порядком № 246. 

  1. До 1 грудня роботодавці повинні скласти списки працівників для медоглядів.
  2. Роботодавець або його представник повинні надати до Управління Держпраці заяву щодо визначення категорій працівників, які підлягають медичному огляду в 2023 році.

До заяви додаються:

– штатний розклад або витяг з переліком структурних підрозділів та всіх професій;

– дані лабораторних досліджень умов праці по всім професіям з визначенням усіх шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на конкретних робочих місцях працівників відповідно до гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу.

  1. Після розгляду наданих документів спеціалістом територіального органу Держпраці за участю представника первинної профспілкової організації або уповноваженої працівниками особи складається Акт визначення категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичним оглядам (далі – Акт) у 2023 році.
  2. Під час прийняття на роботу, а також у разі переведення на іншу роботу роботодавець повинен видати робітнику направлення на обов’язковий попередній медичний огляд за встановленою формою. У направленні повинна бути вказана характеристика умов праці робітника, інформація про характеристику умов праці для кожної професії міститься лише в Акті.
  3. На підставі Акту роботодавець протягом місяця складає чотири примірники поіменних списків працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам в 2023 році (далі – Список) та погоджує їх з відповідним фахівцем Управління Держпраці. Один примірник Списку залишається на підприємстві, другий – надається закладу охорони здоров’я для проведення медичного огляду працівників, третій – надається до Управління Держпраці, четвертий – робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України.
  4. Роботодавець укладає договір про проведення медогляду лише з тим закладом охорони здоров’я, який має другу, першу або вищу акредитаційні категорії, ліцензію на здійснення медичної практики, у якому створено комісію з проведення медичних оглядів (далі – Комісія), а лікарі пройшли підготовку з професійної патології.
  5. Заклад охорони здоров’я складає план-графік проведення медичного огляду працівників підприємства та погоджує його із роботодавцем та територіальним органом Держпраці.
  6. Роботодавець має забезпечити своєчасну та організовану явку працівників на медогляд та обстеження.
  7. За результатами періодичних медичних оглядів (протягом місяця після їх закінчення) Комісія закладу охорони здоров’я складає Заключний акт за результатами періодичного медичного огляду працівників (далі – Заключний акт), який складається у шести примірниках – один примірник залишається в закладі охорони здоров’я, що проводив медогляд, інші надаються роботодавцю, представнику профспілкової організації або вповноваженій працівниками особі, територіальному органу Держпраці, робочому органу виконавчої дирекції Фонду, профпатологу.

При підписанні Заключного акту роботодавець надає інформацію про виконання заходів, запропонованих у Заключному акті за попередній рік та інформацію щодо осіб, які не пройшли медичний огляд та причин, з яких вони не пройшли медичний огляд.

Відповідальність роботодавця:

Роботодавець несе адмінвідповідальність за своєчасність проходження працівниками обов’язкових медоглядів і за шкідливі наслідки для здоров’я населення, спричинені допуском до роботи осіб, які не пройшли обов’язкових медоглядів – штраф згідно з ч. 5 ст. 41 КпАП (від 20 до 40 НМДГ).

 

За матеріалами офіційного вебсайту Управління Держпраці у Сумській області 

 

Підбірку підготувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму


X