Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 21.09.2020 по 28.09.2020 р.
Уряд затвердив нові правила постановки на облік СПФМ
Зміни передбачені Постановою КМУ від 9 вересня 2020 р. № 850. Документ встановлює наступне:
1. Порядок подання інформації Держфінмоніторингу.
З 1 січня 2021 року подання будь-якої інформації Держфінмоніторингу здійснюватиметься в:
- електронній формі через е-кабінет, або
- паперовій формі поштою з повідомленням про вручення поштового відправлення або вручення під розписку (якщо СПФМ немає можливості, подати інформацію через е-кабінет).
- Порядок постановки на облік СПФМ:
- платіжні організації, товарні та інші біржі, постачальники послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, суб’єкти аудиторської діяльності, бухгалтери, суб’єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку, суб’єкти господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування, особи, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами стають на облік як СПФМ протягом 3 робочих днів з дати призначення відповідального працівника за проведення фінмоніторингу, але не пізніше дня проведення першої фінансової операції (дати встановлення ділових відносин з клієнтом) .
- адвокатські бюро, адвокатські об’єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, суб’єкти господарювання, що надають юридичні послуги, суб’єкти господарювання, що надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна, а також суб’єкти господарювання, що надають за винагороду консультаційні послуги, що пов’язані з купівлею-продажем нерухомого майна стають на облік як СПФМ не пізніше дня встановлення ділових відносин з клієнтом (проведення фінансової операції) у випадках, визначених статтею 10 Закону.
Для цього потрібно у заяві встановленої форми зазначити відомості про:
реєстрацію суб’єкта, його місцезнаходження,
відповідального працівника, особу, яка тимчасово виконуватиме обов’язки відповідального працівника у разі його відсутності (у разі призначення такої особи),
відокремлені підрозділи, що є окремими юридичними особами та яким надано дозвіл самостійно подавати інформацію, пов’язану з проведенням фінансового моніторингу.
У разі зміни цієї інформації суб’єкт протягом 3 робочих днів з дати настання таких змін подає Держфінмоніторингу відповідне повідомлення.
2. Порядок реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу.
Така реєстрація проводиться шляхом внесення відповідної інформації до реєстру:
- порогові фінансові операції або спробу їх проведення;
- підозрілі фінансові операції (діяльність) або спробу їх проведення;
- відмову від встановлення (підтримання) ділових відносин, проведення фінансової операції;
- розбіжності між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників клієнта, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, та інформацією про кінцевих бенефіціарних власників, отриманою суб’єктом у результаті проведення належної перевірки клієнта;
- зупинення фінансових операцій;
- зупинення видаткових фінансових операцій;
- замороження активів, пов’язаних з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням.
Реєстр ведеться в електронній формі за місцезнаходженням суб’єкта. Виправлення інформації, внесеної до реєстру, не допускається. У разі допущення помилки в інформації, внесеній до реєстру, така інформація анулюється, а виправлена інформація вноситься до реєстру під новим номером і новою датою реєстрації.
Новий порядок запрацює з 1 січня 2021 року.
Постанова КМУ від 9 вересня 2020 р. № 850 “Деякі питання організації фінансового моніторингу”
Промислові підприємства звітуватимуть про викиди парникових газів
Кабмін прийняв постанову, яка передбачає облік викидів парникових газів промисловими підприємствами.
Зокрема, з 2021 року великі і середні промислові підприємства щорічно будуть готувати звіти про викиди парникових газів, які перевірятимуть незалежні експерти відповідно до встановлених процедур, та подаватимуть на затвердження в Міндовкілля.
В Міндовкілля нагадали, що сфера регулювання викидів парникових газів зазнала змін ще в 2019 році, коли в Україні ввели податок на викиди парникових газів на рівні 10 грн за тонну викидів. Проте підприємства розраховують обсяги викидів за різними методиками, а подані звіти не проходять перевірку. Тобто дані, які держава збирає, не репрезентативні, а бюджет, можливо, недоотримує податки.
За матеріалами Урядового порталу
ФОП перевищив ліміт доходів для своєї групи: порядок дій
У Головному управлінні ДПС у Рівненській області нагадали про вимоги податкового законодавства, щодо перевищення обсягу доходу платниками єдиного податку 1-3 груп.
Так, відповідно до п. 293.8 Податкового кодексу України ставки, єдиного податку встановлені п. 293.3 – 293.5 ст. 293 ПКУ, застосовується з урахуванням таких особливостей:
- платники єдиного податку 1 групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу 1 мільйон гривень, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку 2 або 3 групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15%. Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;
- платники єдиного податку 2 групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу 5 мільйонів гривень, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку 3 групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15%. Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;
- платники єдиного податку 3 групи (фізичні особи – підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу 7 мільйонів гривень, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15%, а також зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Рівненській області
Оформлення працівника: алгоритм від Держпраці
В Управлінні Держпраці у Тернопільській області роз’яснили основні моменти щодо працевлаштування робітників.
Коли потрібно укладати трудовий договір?
Роботодавці не можуть на власний розсуд вирішувати укладати з працівниками цивільно-правові угоди або трудові договори. У відносинах працівник – роботодавець завжди укладається трудовий договір. Цивільно-правова угода про надання послуг укладається в разі співпраці з незалежним підрядником або особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, тобто займається підприємництвом, бізнесом.
Особа є працівником, якщо ви:
- призначаєте її на посаду з певними обов’язками, визначаєте режим роботи та робочий час;
- контролюєте, як, коли і де вона виконує роботу;
- сплачуєте фіксовану погодинну, щотижневу або місячну зарплату;
- платите за процес праці, а не за її результат;
- надаєте матеріали та обладнання для виконання роботи;
- надаєте вихідні дні та оплачувані відпустки тощо.
Особливості оформлення працівників для юридичних осіб, фізичних осіб чи приватних підприємців (ФОП)
Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:
- укладення трудового договору;
- оформлення наказу про прийняття на роботу;
- повідомлення Державної податкової служби.
- Для оформлення трудових відносин працівник має надати документи:
- паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
- індивідуальний податковий номер;
- трудову книжку (за наявності).
Якщо це необхідно для роботи, ви можете попросити надати документи про освіту, довідку про стан здоров’я тощо.
Заборонено вимагати від працівників відомості про їхню партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування.
Порядок укладення трудового договору
Трудовий договір можна укласти в усній або письмовій формі.
Письмова форма обов’язкова:
- коли на цьому наполягає працівник;
- при організованому наборі працівників;
- при роботі в районах з особливими природними умовами та високим ризиком для здоров’я (наприклад, радіоактивно забруднена територія);
- при укладенні контракту;
- при укладенні договору з неповнолітнім;
- якщо роботодавцем є приватний підприємець або фізична особа;
- для працівників релігійних організацій;
- для працівників, які проходять альтернативну службу;
- для працівників, які беруть участь у громадських роботах;
- для працівників фермерських господарств.
В інших випадках ви можете укласти усний договір. Для цього працівнику потрібно написати заяву про прийняття на роботу на ім’я керівника. В свою чергу, керівник ставить на заяві своє рішення.
Якщо ви фізична особа або приватний підприємець, ви повинні використовувати затверджену форму трудового договору.
Якщо ви юридична особа, можете використовувати довільну форму договору, зазначивши:
- трудові обов’язки працівника;
- режим роботи і відпочинку;
- пільги, гарантії, компенсації;
- умови оплати праці та умови преміювання;
- доплати, надбавки та інше.
Трудовий договір може бути безстроковим, на визначений строк або на час виконання певної роботи.
Після укладення трудового договору роботодавець видає наказ або розпорядження про прийняття працівника на роботу.
Дії після укладення трудового договору
Необхідно повідомити Державну податкову службу України про прийняття працівника на роботу.
Повідомлення подається до початку роботи працівника за затвердженою формою. Це робить власник бізнесу, уповноважена ним особа або фізична особа за місцем їхнього обліку як платників Єдиного соціального внеску (ЄСВ).
Повідомлення можна подати у електронній або паперовій (якщо не більше 5 працівників) формі.
Крім того варто пам’ятати, що з 2015 року фізичні особи та приватні підприємці не реєструють трудові договори у Державній службі зайнятості. Вони самостійно нумерують договори і роблять записи в трудовій книжці.
За матеріалами офіційного вебсайту Управління Держпраці у Тернопільській області
За якими критеріями можна потрапити до плану перевірок Держпраці?
В Управлінні Держпраці Черкаської області пояснили, за якими критеріями обираються підприємства для проведення планової перевірки.
Зокрема, такі критерії визначені постановою Кабміну від 20 травня 2020 р. № 383. За ними оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності. До критеріїв належать:
– наявність у суб’єкта господарювання об’єктів підвищеної небезпеки, машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що не виведені з експлуатації в установленому порядку, протягом останніх 5 років, що передують плановому періоду;
– експлуатація об’єктів підвищеної небезпеки, машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, виконання робіт підвищеної небезпеки протягом останніх 5 років, що передують плановому періоду;
– виконання робіт підвищеної небезпеки протягом останніх 5 років, що передують плановому періоду;
– невиконання зауважень, які було надано під час проведення аудиту охорони праці та/або усунення порушень, що були виявлені під час заходу державного нагляду (контролю) суб’єкта господарювання протягом останніх 5 років, що передують плановому періоду;
– використання у діяльності суб’єкта господарювання шкідливих речовин III або IV класу небезпеки протягом останніх 5 років, що передують плановому періоду;
– порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства про працю;
– використання праці неповнолітніх осіб;
– наявність заборгованості з виплати заробітної плати або порушення строків її виплати;
– виплата працівникам заробітної плати на рівні або нижче встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати;
– невідповідність кількості найманих працівників суб’єкта господарювання обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;
– наявність розбіжностей між фактичними показниками чисельності працівників і заробітної плати за показниками звітності, поданої суб’єктом господарювання органам державної влади;
– порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства про зайнятість населення;
– застосування праці іноземців або осіб без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, протягом останніх 2 років, що передують плановому періоду;
– порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;
– одержання суб’єктом господарювання державної допомоги у вигляді пільг з оподаткування, поворотної та безповоротної фінансової допомоги, цільової позики, дотації за рахунок сум адміністративно-господарських санкцій та пені, що надходять до державного бюджету за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю;
– порушення вимог законодавства у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки, вимог законодавства з питань гігієни праці, застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, виявлені за результатами заходів державного нагляду (контролю), проведених протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;
– порушення вимог законодавства у сфері охорони праці, промислової безпеки, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, виявлені за результатами заходів державного нагляду (контролю), проведених протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;
– порушення вимог законодавства з охорони праці щодо розслідування нещасного випадку, виявлені за результатами заходів державного нагляду (контролю), проведених протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;
– настання нещасних випадків, наявність випадків гострого або хронічного професійного захворювання у працівника, особи суб’єкта господарювання протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду.
На основі цих критеріїв суб’єктів господарювання відносять до високого, середнього або незначного ступеня ризику, що впливає на періодичність проведення планових перевірок. Так, щодо суб’єктів, які належать до високого ступеня ризику, перевірки проводяться не частіше ніж один раз на два роки; середнього ступеня ризику – не частіше ніж один раз на три роки; незначного ступеня ризику – не частіше ніж один раз на п’ять років.
За матеріалами офіційного вебсайту Управління Держпраці Черкаської області
Підбірку підгoтувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
