fbpx
[get_banners]

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 21.08.2024 по 30.08.2024 р.

In: Дайджести новин законодавства і практики 30 Aug 2024 Tags:

Дайджест новин  “Підприємництво і право” 

з 21.08.2024 по 30.08.2024 р.

 

Як український виробник може зареєструвати географічне зазначення?

Як український виробник може зареєструвати географічне зазначення?

Мінекономіки затвердило нові правила реєстрації географічних зазначень в Україні, які діють з 16 серпня 2024 року (Наказ Мінекономіки від 09.07.2024 р.  № 16370 “Про внесення змін до наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 12 березня 2021 року № 536-21”).

Українські виробники, чия продукція має особливу якість завдяки своєму географічному походженню, зможуть зареєструвати географічні зазначення за чітко регламентованою процедурою.

Географічне зазначення – це назва місця, яка вказує на походження товару з певного регіону і підтверджує його особливі властивості, репутацію або характеристики, що залежать від цього місця. Це може бути, наприклад, відомий сорт вина або місцевий сир, який виготовляється тільки в певному регіоні.

У наказі встановлено чіткі вимоги до реєстрації географічних зазначень для сільськогосподарських товарів, харчових продуктів та спиртних напоїв, зокрема, описано, хто має право на реєстрацію, які документи необхідно подати, і як оформити специфікацію товару.

Крім того, відтепер українські географічні зазначення можуть бути офіційно визнані і захищені на території ЄС. 

 

За матеріалами офіційного вебсайту Міністерства економіки України

 


Для українців встановлено ліміт на карткові перекази 150 тис. грн на місяць 

Для українців встановлено ліміт на карткові перекази 150 тис. грн на місяць 

З 1 жовтня 2024 року Національний банк України тимчасово на півроку встановлює ліміт у 150 000 грн на місяць для переказів фізичних осіб “з карти на карту” (також відомі як P2P, C2С). 

Ліміт діє лише на вихідні перекази за усіма рахунками клієнта, відкритими в одному банку, на рахунки інших фізичних осіб. 

Ліміт не застосовується:

– до рахунків волонтерів, які відповідають критеріям, визначеним постановою;

– осіб, щомісячні доходи яких з підтверджених джерел перевищують суму встановленого обмеження;

– у разі переказу коштів між власними рахунками клієнта, відкритими в одному банку;

– до переказів юридичних осіб. 

Операції за реквізитами IBAN не обмежуються. 

За даними НБУ, 98% банківських клієнтів здійснюють щомісяця перекази, які не перевищують вказану суму, отже, встановлені обмеження в жодному разі не вплинуть на їхню фінансову активність. 

Запроваджений ліміт допоможе мінімізувати використання платіжної інфраструктури у протиправній діяльності, зокрема з використанням рахунків “дропів”, які є поширеним механізмом функціонування тіньової економіки. “Дропи” – це люди, які за оплату передають реквізити та дані своїх карткових рахунків у користування третім особам. Ці рахунки використовують як “транзитні” для переказу та “відмивання” незаконних коштів.

У НБУ запевнили, що встановлені ліміти не вплинуть на діяльність волонтерів. Зокрема, ліміти не діятимуть: 

– під час поповнення рахунків фізичних осіб, які займаються волонтерською діяльністю та які ідентифіковані банками / надавачами платіжних послуг як волонтери;

– під час переказів коштів з рахунків фізичних осіб, які займаються волонтерською діяльністю та які ідентифіковані банками / надавачами платіжних послуг як волонтери.

 Постанова визначає п’ять критеріїв приналежності до волонтерської діяльності. Для того, щоб надавачі платіжних послуг ідентифікували фізичну особу, яка планує займатися волонтерською діяльністю, як волонтера, вона має відповідати щонайменше двом критеріям з п’яти. 

Відповідні зміни внесені постановою Правління Національного банку України від 27 серпня 2024 року № 102 “Про внесення змін до постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18”. Вони набрали чинності 28 серпня 2024 року. 

 

За матеріалами офіційного вебсайту Національного банку України 

 


Оновлено вимоги щодо готівкових розрахунків з суб’єктами господарювання

Оновлено вимоги щодо готівкових розрахунків з суб’єктами господарювання

НБУ оновив порядок ведення касових операцій у національній валюті, зокрема, виключив можливість отримання готівки суб’єктами господарювання за розрахунками з громадянами, які здійснюються шляхом переказу коштів без відкриття рахунку. Тобто кошти, відправлені за допомогою такого переказу, спочатку повинні зараховуватися на поточний чи платіжний рахунок суб’єкта господарювання, лише після цього вони можуть бути видані з цих рахунків готівкою.

Водночас для громадян жодних змін не відбулося, вони можуть розраховуватися за надані суб’єктами господарювання послуги та придбані в них товари як у безготівковій формі, так і готівкою, зокрема під час переказу коштів без відкриття рахунку. Така норма сприятиме підвищенню прозорості платіжних операцій та мінімізації використання платіжної інфраструктури у протиправній діяльності, зокрема з метою ухиляння від оподаткування під час здійснення операцій купівлі-продажу товарів. 

Крім того, Нацбанк: 

– надав можливість суб’єктам господарювання використовувати під час розрахунків готівкові кошти, отримані ними з платіжних рахунків, відкритих у небанківських надавачів платіжних послуг;

– доручив суб’єктам господарювання під час надання послуги “готівка на касі” видавати держателю платіжної картки лише придатні до обігу платіжні банкноти та монети, що не викликають сумніву в їх справжності та платіжності. Натомість зношені банкноти не повинні потрапляти до клієнтів, а мають вилучатися та здаватися разом із готівковою виручкою до обслуговуючих банків.

 Відповідні норми містить постанова Правління Національного банку України від 23 серпня 2024 року № 100 “Про затвердження Змін до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, що набрала чинності з 29 серпня 2024 року. 

 

За матеріалами офіційного вебсайту Національного банку України 

 


Коли подавати оперативні відомості в ПФУ, якщо дата переведення дата наказу відрізняються?

Коли подавати оперативні відомості в ПФУ, якщо дата переведення дата наказу відрізняються?

На підприємстві, що належить до критичної інфраструктури, видано наказ від 14.08.2024 про переведення працівника на іншу посаду з 20.08.2024. Якою датою слід подавати повідомлення в ПФУ про зміну в трудових відносинах?

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2024 № 650 “Деякі питання бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану” підприємства, що належать до критичної інфраструктури, мають подати до Пенсійного фонду України через вебпортал електронних послуг Фонду відомості в електронній формі, зокрема про переведення на іншу посаду, не пізніше ніж протягом наступного дня після такої події. 

Тобто повідомлення про зміну в трудових відносинах у цьому випадку слід подати не пізніше 21.08.2024 – наступного дня після того, як працівника переведено на іншу посаду, а не тоді, коли було видано наказ.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Пенсійного фонду України

 


Що врахувати роботодавцю при прийнятті на роботу жінок? 

Що врахувати роботодавцю при прийнятті на роботу жінок? 

У Держпраці нагадали, що чинне законодавство України забороняє будь-яку дискримінацію у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від статі, в тому числі. Статтею 6 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» чітко передбачено, що дискримінація за ознакою статі забороняється. При цьому не вважаються дискримінацією за ознакою статі: 

– спеціальний захист жінок під час вагітності, пологів та грудного вигодовування дитини; 

– різниця в пенсійному віці для жінок і чоловіків, передбачена законом; 

– особливі вимоги щодо охорони праці жінок і чоловіків, пов’язані з охороною їх репродуктивного здоров’я.

Також законодавством України про працю передбачені певні особливості використання праці жінок:

  1. статтею 174 КЗпП забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт по санітарному та побутовому обслуговуванню). Крім того, забороняється залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми;
  2. стаття 175 КЗпП обмежує працю жінок на роботах у нічний час. Цією статтею не дозволено залучення жінок до робіт у нічний час, за винятком тих галузей економіки України, де це викликається особливою необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід;
  3. статтею 176 КЗпП не допускається залучення вагітних жінок  і жінок, що мають дітей віком до трьох років до робіт у нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні і направлення у відрядження;
  4. відповідно до медичного висновку, згідно зі статтею 178 КЗпП вагітним жінкам знижуються норми виробітку, норми обслуговування або вони переводяться на іншу роботу, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів, із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою. А жінки, які мають дітей віком до трьох років, відповідно до цієї статті, в разі неможливості виконання попередньої роботи переводяться на іншу роботу із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою до досягнення дитиною віку трьох років;
  5. положення глави XII КЗпП та розділу IV Закону України «Про відпустки» гарантують жінкам відпустки у зв’язку з вагітністю, пологами і для догляду за дитиною; приєднання щорічної відпустки до відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. Також передбачені перерви для годування дитини для працюючої матері;
  6. гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей визначені статтею 184 КЗпП. Так, забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям – за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю.

Особи, винні в порушенні вимог законодавства про працю несуть фінансову, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законом.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці

 


Чи має право матір дитини, чоловік якої є зниклим безвісті, право на додаткову відпустку?

Чи має право матір дитини, чоловік якої є зниклим безвісті, право на додаткову відпустку?

У Держпраці роз’яснили, що заміжня жінка, яка має дитину і чоловік якої з минулого року вважається зниклим безвісті, має право така жінка на додаткову відпустку (працівникам, які мають дітей.

Відповідно до Закону України «Про відпустки» одинокій матері, батьку дитини, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів.

Одинока мати – це мати, у актовому записі про народження дитини якої відомості про чоловіка як батька дитини внесені в установленому порядку за її вказівкою; мати дитини, батько якої помер, відповідно до рішення суду позбавлений батьківських прав, визнаний безвісно відсутнім або оголошений померлим, якщо ця дитина не була усиновлена іншим чоловіком.

Отже, така жінка має право на додаткову відпустку, як працівник, що має дітей.

 

За матеріалами вебсторінки Центрально-Західного міжрегіонального управління Держпраці у Telegram

 

Підбірку підготувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

X