Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 21.03.2022 по 28.03.2022 р.
Термін подання заявки на отримання 6500 грн до 01 квітня 2022 р.
Уряд визначив граничний термін для подання запитів (заявок) для отримання допомоги в рамках Програми “єПідтримка”. Останній день для таких звернень – 31 березня 2022 року.
Постанова КМУ від 26 березня 2022 року № 367 “Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2021 р. № 1272”
Спрощено дозвільну процедуру для бізнесу в умовах воєнного стану
Кабмін вніс зміни до порядку отримання дозвільних документів.
Зокрема, у період воєнного стану право на провадження господарської діяльності може набуватися суб’єктами господарювання на підставі декларації про провадження господарської діяльності без отримання дозвільних документів.
Це правило не стосується таких видів діяльності як:
спеціальне водокористування,
спеціальне використання лісових ресурсів,
виконання підготовчих робіт, визначених будівельними нормами,
виробництво лікарських засобів,
інших видів господарської діяльності за переліком згідно з додатком 2 до постанови КМУ від 18 березня 2022 р. № 314.
Для вказаних видів діяльності потрібно оформлювати документи, зазначені в цьому ж додатку (дозволи, ліцензії тощо).
Декларація може бути подана за вибором суб’єкта господарювання незалежно від задекларованого (зареєстрованого) місцезнаходження (місця проживання), місця провадження господарської діяльності або місцезнаходження відповідного об’єкта:
– в електронній формі – через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, зокрема засобами мобільного додатку Порталу Дія (Дія);
– у паперовій формі – через центр надання адміністративних послуг, подана особисто суб’єктом господарювання або уповноваженою особою, надіслана поштою.
Суб’єкти господарювання, які набули право на провадження господарської діяльності на підставі декларації, у разі відсутності відповідних дозвільних документів (документи дозвільного характеру, ліцензії та/або інші результати надання публічних послуг), невідкладно, але не пізніше 1 місяця після припинення чи скасування воєнного стану звертаються до відповідних органів ліцензування, дозвільних органів та суб’єктів надання публічних (електронних публічних) послуг і отримують відповідні дозвільні документи в порядку, строки та на умовах, передбачених законодавством, без зупинення (припинення) їх діяльності.
Строки дії діючих строкових ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжуються на період воєнного стану.
Постанова КМУ від 18 березня 2022 р. № 314 “Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану”
Які реєстраційні дії щодо бізнесу здійснюють під час воєнного стану?
В умовах воєнного стану з огляду на необхідність забезпечення достовірності відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань Міністерством юстиції реалізовано можливість проведення найбільш нагальних реєстраційних дій, а саме державної реєстрації:
– створення благодійних організацій та громадських формувань та змін до відомостей про них;
– зміни керівника юридичної особи у зв’язку з його смертю;
– зміни місцезнаходження юридичної особи;
– органів державної влади, органів місцевого самоврядування, казенних підприємств, державних підприємств, комунальних підприємств, комунальних організацій (установ, закладів), державних організацій (установ, закладів), а також акціонерних товариств, які є банками;
– зміни видів економічної діяльності фізичних осіб – підприємців;
– припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.
Звертаємо увагу, що більш повну та точну інформацію щодо переліку реєстраційних дій та порядку їх надання можна отримати в територіальних управліннях Міністерства юстиції України.
За матеріалами офіційного вебсайту Міністерства юстиції України
Податківці штрафуватимуть за відмову в проведенні розрахунків банківськими картками
У ДПС надали відповідні роз’яснення.
Так, Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану” надано право уповноваженим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (ДПС), та його територіальним органам право складати протоколи про адміністративні правопорушення у справах про адміністративні правопорушення вчинені, зокрема, за ст. 163-15 КУпАП.
Статтею 163-15 КУпАП визначено, що порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів –
тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу – підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 – 3400 грн).
Дія, передбачена частиною першою ст. 163 прим. 15 КУпАП, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 – 17000 грн).
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС в Одеській області
Держпродспоживслужба здійснює щоденний моніторинг цін під час воєнного стану
У Держпродспоживслужбі повідомили, що постановою КМУ від 13 березня 2022 р. № 303 було припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду.
Однак державний нагляд (контроль) під час воєнного стану в Україні буде здійснюватися задля стримання зростання цін на соціально значущу продукцію, гарантуючи їх доступність для населення та за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
До переліку таких товарів, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 223 увійшли:
борошно пшеничне;
макаронні вироби;
батон;
хліб;
крупа гречана;
крупа вівсяна;
свинина;
яловичина;
птиця (тушки курячі);
молоко;
масло вершкове;
сметана;
яйця курячі;
олія соняшникова;
цукор кристалічний;
капуста білокачанна;
цибуля ріпчаста;
буряк;
морква;
картопля;
етанол (розчин 96%);
нестероїдні протизапальні лікарські засоби вітчизняні;
антибактеріальні лікарські засоби вітчизняні;
бензин (марки А-92, А-95);
дизельне пальне;
газ скраплений для автомобілів.
З урахуванням складності часу Держпродспоживслужба закликає суб’єктів господарювання не допускати необґрунтоване підвищення цін на товари, які мають істотну соціальну значущість для населення у період воєнного стану в країні.
За матеріалами Урядового порталу
Роботодавці отримають 6500 грн на оплату праці за працевлаштування переміщених осіб
Кабмін прийняв постанову від 20 березня 2022 року № 331, згідно з якою роботодавці зможуть отримувати компенсацію витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб.
Зокрема:
- компенсація витрат надається роботодавцю за кожну працевлаштовану особу на умовах строкового або безстрокового трудового договору (контракту), гіг-контракту, зокрема за сумісництвом;
- роботодавець має перебувати на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Важливою умовою є подання податкової звітності за IV квартал 2021 р. або річної звітності за 2021 рік;
- розмір встановленої зарплати працівника не може бути нижчим за розмір мінімальної, встановленої законодавством;
- щомісячна компенсація становить 6500 гривень за кожну працевлаштовану особу. Загальна тривалість надання такої компенсації не може перевищувати двох місяців з дня працевлаштування;
- програма діє на період воєнного стану та впродовж 30 календарних днів після його закінчення;
- для отримання компенсації роботодавець не раніше ніж через 5 днів після працевлаштування внутрішньо переміщеної особи подає заяву:
– в електронній формі через “Портал Дія”;
– у паперовій формі особисто під час відвідування центру зайнятості за місцезнаходженням роботодавця або на адресу електронної пошти відповідного центру зайнятості.
У разі подання заяви через центр зайнятості також додаються:
– копія наказу про працевлаштування особи;
– документ, що підтверджує працевлаштування на умовах, передбачених вищевказаною Постановою;
– відомості про працівників, які є застрахованими особами (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
– копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Попри воєнний стан підприємства України продовжують працювати. Відповідний механізм сприятиме відновленню економічної активності та запобігатиме безробіттю.
За матеріалами офіційного вебсайту Державного центру зайнятості
Чи продовжувати трудові відносини з працівником, який отримав статус біженця в іншій країні?
У Мінекономіки надали відповідні роз’яснення.
Зокрема, роботодавцю слід виходити з того, чи є з таким працівником зв’язок і чи може він продовжувати виконання своїх посадових обов’язків.
Законодавством про працю не передбачено обов’язку працівника повідомляти роботодавця про своє місцезнаходження та отримання статусу біженця або визнання його особою, яка потребує тимчасового захисту.
Зважаючи на надскладну ситуацію на території України працівники, які не виходять на роботу внаслідок обставин, пов’язаних з бойовими діями, або ті, які не мають змоги виходити на роботу у зв’язку з небезпекою для життя і здоров’я, не підлягають автоматичному звільненню чи, наприклад, за пунктом 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) за „прогул без поважної причини”.
Зазначене обумовлено необхідністю збереження життя та здоров’я таких працівників та їх сімей і вважається як відсутність на роботі з поважних причин.
Якщо з таким працівником відсутній зв’язок, до з’ясування причин і обставин його відсутності за ним зберігаються робоче місце та посада, трудові відносини не припиняються, однак час таких неявок не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, та у загальному випадку не підлягає оплаті.
У випадку, якщо специфіка виконання роботи передбачає можливість її здійснення віддалено, за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, роботодавцю доцільно прийняти рішення про переведення працівника на дистанційну роботу.
Відповідно до частини першої статті 60-2 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) дистанційна робота – це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
При цьому законодавство не містить заборони виконання такої дистанційної роботи за кордоном. Тому відповідно у випадку, коли працівник у зв’язку з небезпекою для життя і здоров’я під час дії воєнного стану виїхав за межі країни і має технічну можливість виконання трудових функцій дистанційно з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, не вбачається правових підстав для його звільнення.
Якщо специфіка виконання роботи не дозволяє виконувати її віддалено, за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, такому працівникові може бути оформлено простій, надано відпустку без збереження заробітної плати або з ним може бути тимчасово призупинено трудовий договір (що не є звільненням).
За матеріалами офіційного вебсайту Міністерства економіки України
Підбірку підготувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
